Провадження № 11-сс/821/274/25 Справа № 695/2097/25 Категорія: ст.181 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
11 червня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі суддів:
суддя-доповідач ОСОБА_2
судді ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар ОСОБА_5
за участі:
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19.05.2025, якою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
м. Алушта АР Крим, громадянина України, освіта середня, офіційно працюючого з
20.05.2025 у ФОП ОСОБА_10 слюсарем , не одруженого, на утриманні малолітніх та
неповнолітніх дітей не маючого, особою з інвалідністю, депутатом будь-якого рівня,
ліквідатором аварії на ЧАЕС, учасником АТО (ООС) не є, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 , зі слів
судимість в силу ст. 89 КК України погашена, підозрюваного у вчиненні
кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України,
застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці до 19.07.2025, з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України,
ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19.05.2025 відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого відділу Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_11 , погодженого прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 та застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці по 19.07.2025, з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Прийняте рішення слідчий суддя мотивував наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочину, ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, даних про особу підозрюваного, при цьому вказав, що органом досудового розслідування не доведено неможливість застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, вважаючи її незаконною, прокурор подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати вказану ухвалу з підстав невідповідності висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор вказує, що лише застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою здатне забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 з огляду на серйозність пред'явленого обвинувачення, оскільки застосований слідчим суддею запобіжний захід нівелює чи певною мірою ускладнює можливість зібрання доказів через імовірність підозрюваним безперешкодно цьому заважати шляхом впливу на свідків, спотворенням доказів у кримінальному провадженні. Прокурор зазначає, що підозрюваний не має міцних соціальних зв'язків, оскільки він не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, за станом здоров'я протипоказання щодо можливості утримання в СІЗО - відсутні. На думку прокурора вказані обставини свідчать про неможливість запобігти ризикам за ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_7 може перешкоджати повному, неупередженому і всебічному проведенню досудового розслідування шляхом незаконного впливу на свідків та вчиненням іншого кримінального правопорушення з огляду на характер та обставини вчиненого кримінального правопорушення, які вказують на схильність до вчинення умисних злочинів. Крім того, наразі в ході досудового розслідування відшукуються інші докази, що підтверджують причетність ОСОБА_7 до даного кримінального правопорушення.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, пояснення підозрюваного та його захисника, які просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.
Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано лише за наявності ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Частинами 1, 2, 6 статті 181 КПК України передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, слідчим відділом Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області за процесуального керівництва Золотоніської окружної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025250370000541, внесеного до ЄРДР 17.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.
17.05.2025 ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.
17.05.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.
У ході досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, а саме: протокол прийняття заяви від 17.05.2025; протоколи огляду місця події від 17.05.2025; протокол затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину від 17.05.2025; протокол допиту потерпілого ОСОБА_12 від 17.05.2025; протоколами допитів свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 від 17.05.2025; повідомлення про підозру від 17.05.2025; протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_12 від 17.05.2025; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_13 від 17.05.2025.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя дослідив клопотання старшого слідчого про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 разом з матеріалами, які його обґрунтовують, та правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, приведених у клопотанні органу досудового розслідування та доданих до нього матеріалах.
Отже вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, як підстави для застосування запобіжного заходу, слідчим суддею виконано належним чином.
При цьому апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що стороною обвинувачення не надано доказів того, що ОСОБА_7 переховувався від органу досудового розслідування чи суду, або, що органи досудового розслідування виконували всі слідчі (розшукові) чи інші процесуальні дії для здійснення розшуку підозрюваного. Також відсутні дані, що підозрюваний перешкоджав кримінальному провадженню іншим чином або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Посилання прокурора в апеляційній скарзі щодо необхідності застосування запобіжного заходу саме і лише у вигляді тримання під вартою з огляду на можливість підозрюваним завадити проведенню досудового розслідування шляхом впливу на свідків чи спотворення доказів у кримінальному провадженні або вчиненням іншого кримінального правопорушення апеляційний суд оцінює критично, адже до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що унеможливлює вчинення ОСОБА_7 дій, про які вказує сторона обвинувачення, а також переховування останнього від слідства та суду.
Крім того, апеляційний суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_7 перебуваючи на волі, переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Доводи прокурора щодо унеможливлення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та вчинення спроб, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, у разі не застосування до нього найсуворішого запобіжного заходу були предметом вивчення слідчого судді та їм надана належна обґрунтована оцінка, з якою погоджується апеляційний суд.
На думку апеляційного суду запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, у даному кримінальному провадженні, про що вказує в апеляційній скарзі прокурор, і забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування до ОСОБА_7 обраного слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, серед яких є заборона цілодобово залишати місце свого проживання, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора суду, що унеможливлює вчинення дій, про які йдеться у клопотанні слідчого та апеляційній скарзі прокурора.
Також апеляційний суд бере до уваги особу підозрюваного, який за місцем проживання характеризується позитивно, за словами захисника активно співпрацює зі слідством, має постійне місце проживання, сам підозрюваний зобов'язувався належно виконувати покладені на нього обов'язки та органом досудового розслідування ні на час розгляду клопотання слідчим суддею ні на час судом апеляційної інстанції не доведено, що підозрюваний переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав кримінальному провадженню чи його повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Крім того, у заяві, адресованій слідчому судді, потерпілий ОСОБА_12 просив врахувати при вирішенні питання застосування запобіжного заходу визнання вини ОСОБА_7 , його щире каяття. У заяві, адресованій апеляційному суду, потерпілий ОСОБА_12 просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора, вказав, що ОСОБА_7 працював і працює у нього, частинами відшкодовує завдану внаслідок пошкодження автомобіля шкоду, з моменту події жодних протиправних чи аморальних дій не вчиняв та навпаки добровільно зобов'язався повністю відшкодувати завдану йому шкоду. Потерпілий вважає, що підстави тримання під вартою підозрюваного відсутні, оскільки це не сприятиме його виправлення та відшкодуванню шкоди.
Доводи апеляційної скарги прокурора зводяться до незгоди з прийнятим процесуальним рішенням, оскільки слідчим суддею об'єктивно встановлено існування обставин, які виправдовують застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу саме у вигляді цілодобового домашнього арешту в сукупності з даними про його особу й підтверджують на даному етапі кримінального провадження обґрунтованість застосованого запобіжного заходу та висновків слідчого судді не спростовують.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга прокурора має бути відхилена, а ухвала слідчого судді від 19.05.2025 - залишена без змін.
Керуючись ст.ст. 177, 181, 193, 194, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу прокурора - відхилити.
Ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19.05.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці до 19.07.2025, з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, відносно ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді