Номер провадження: 33/813/1043/25
Номер справи місцевого суду: 522/73/25
Головуючий у першій інстанції Кічмаренко С. М.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
16.05.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в особі судді Таварткіладзе О.М.,
за участю секретаря судового засідання Чередник К.А.,
осіб, які з'явилися до судового засідання:
- ОСОБА_1 ,
- адвоката Кривоцюк Андрія Петровича,
- адвоката Артьомової Тетяни Констянтинівни,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 17 березня 2025 року, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № №199784 від 18.12.2024 року, водій ОСОБА_3 18.12.2024 року, о 19 годині 40 хвилин, керуючи автомобілем марки «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_1 , рухаючись у м. Одесі, по вул.Новосельського 63, перед початком руху, не впевнилась в безпеці маневру, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем марки «Ніссан» державний номер НОМЕР_2 , чим порушила вимоги 10.1 правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.
Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 17 березня 2025 року провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП - закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, ОСОБА_2 подала до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 17 березня 2025 року та визнати виною ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в оскаржуваній постанові вказано: «3 дослідженого в судовому засіданні відеозапису дорожньо-транспортної події, вбачається що ОСОБА_1 коли ввімкнувся зелений сигнал світлофору, пропустила швидку допомогу яка здійснювала рух з екстреними звуковими сигналами, та в подальшому почала рух у своїй смузі руху, без зміни напрямку руху. І навпаки, з відеозапису вбачається, що саме водій автомобілю «Ніссан» державний номер НОМЕР_2 , після обгону автомобіля ОСОБА_1 різко змінив напрямок руху, що на думку суду і стало причиною скоєння ДТП». В своєму поясненні ОСОБА_1 пише; «водій іншого авто Нісан Рок НОМЕР_2 об'їжджав ямки та рельси таким чином в'їхав на мою полосу та здійснив наїзд в мою ліву сторону крила авто»... Далі ОСОБА_1 , також пише: «я занималась у своїй полосі та рухалась вправо. Не виїжджаючі на ліву полосу по якій рухався Нісан Рок НОМЕР_3 ». Звертає увагу суду, що там одна смуга руху, а не дві і це підтверджується схемою ДТП, де вказано одна смуга руху, а не дві. Також з протоколу судового засідання №64209912, Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2025 року, пояснення ОСОБА_4 , цітую: «Провину не визнаю, їхала по вул. Новосельського, хотіла повернути на вул. Дворянська, чекала зелене світло світлофора потім почула сигнал швидкої, почала рухатися на право та мене підрізав іншій автомобіль». 3 цього вбачається, що наявні суперечності у свідченнях ОСОБА_1 , які судом при винесенні постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у справі по ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , не взяті до уваги. А в дійсності на відео чітко видно, що водій автомобілем марки «ЗА3». державний номер НОМЕР_4 . ОСОБА_1 зупинилася біля бордюру пропустила на красний сигнал світлофора автомобіль швидку допомогу і одразу загорівся зелений сигнал світлофору, але ОСОБА_1 , не почала рух, а пропустила ще два автомобіля після швидкої допомоги і почала рух, коли вже третій автомобіль, яким керувала ОСОБА_2 , був поруч з її автомобілем.
Дослідивши уважно матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, які з'явились до судового засідання, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з підстав, зазначених у цій постанові.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Приписи ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст. 124 КУпАП необхідно з'ясувати, чи дійсно мало місце порушення водієм правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Закриваючи провадження у справі, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Апеляційний суд не в повній мірі погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Слід зазначити, що відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі. Обставини, які зазначені посадовими особами у протоколі про адміністративне правопорушення, повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі.
За приписами ст. 251 КУпАП, тягар доказування доведеності вини особи у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення покладається на уповноважену службову особу, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, тобто у даному конкретному випадку, на поліцейського.
Апеляційний суд виходить із того, що судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості тощо.
Для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП, апеляційним судом повторно досліджено докази, що зібранні по справі працівниками поліції.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № №199784 від 18.12.2024 року, водій ОСОБА_1 18.12.2024 року, о 19 годині 40 хвилин, керуючи автомобілем марки «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_1 , рухаючись у м. Одесі, по вул. Новосельського 63, перед початком руху, не впевнилась в безпеці маневру, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем марки «Ніссан» державний номер НОМЕР_2 , чим порушила вимоги 10.1 правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення приєднано схему місця ДТП від 18.12.2024 року.
З даної схеми місця ДТП вбачається, що ДТП сталася 18.12.2024 року о 19 годині 40 хвилин у м. Одеса, вул. Новосельського 63. На схемі місця ДТП відображено місце розташування на проїзній частині після ДТП автомобілів: «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_1 , «Ніссан» державний номер НОМЕР_2 та місце зіткнення. На звороті схеми місця ДТП наведено перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортних засобів, отриманих унаслідок ДТП, а саме: «Ніссан» державний номер НОМЕР_2 - пошкодження ЛФП, передньої та задньої двері, накладка на зовнішньому крилі с правого боку, задній правий диск. «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_1 - пошкодження ЛФП, переднього бамперу, переднього лівого крила. Дана схема місця ДТП підписана ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Матеріали справи також містять письмові пояснення учасників ДТП, що надані 18.12.2024 року працівникам поліції.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 на місці події, остання повідомила, що 18.12.2024 року приблизно о 19:40 рухалась по вул. Новосельського (63) у напрямку вул. Всеволода Змієнко (вул. Дворянська) на зелений сигнал світлофора з включеним поворотом на праву смугу дороги. На повороті почула удар в своє ліве крило іншою машиною на неї. Зупинила своє авто та включила аварійний сигнал. Вийшла з авто на огляд ДТП свого авто та іншого учасника ДТП на предмет його самопочуття. Переконавшись, що все добре з іншим водієм вони почали огляд та викликати поліцію. Водій іншого авто об'їжджав рельси таким чином в'їхав в мою полосу та здійснив наїзд в мою ліву сторону крила авто.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 на місці події, остання повідомила. Що 18.12.2024 року приблизно о 19:35 керуючи автомобілем «Ніссан» державний номер НОМЕР_2 у місті Одеса по вул. Новосельського з боку вул. Кіри Муратової в бік вул. Торгова, під'їжджаючи до перехрестя з вул. Всеволода Змієнка, на світлофорі був увімкнений червоний сигнал, на перехресті за стоп лінією стояв автомобіль «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_1 з увімкненим правим поворотником біля бордюру. В момент до перехрестя увімкнувся зелений сигнал світлофора, і вона продовжила рух, опередивши стоячий автомобіль, пригальмувала перед рельсами, в мить відчула удар в правий бік свого автомобіля, і відчула що її автомобіль кинуло у правий бік. Після чого одразу зупинилась.
Також матеріали справи містить компакт - диск з відеозаписом обставин подій того дня, який було долучено до матеріалів справи захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, здійснений з камер відеоспостереження КУ «Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси (Центр - «077»)» ОМР, на якому відображено настання ДТП за участі водіїв.
Як вже встановлено, ОСОБА_1 ставиться в провину порушення п.10.1 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв'язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.
Відповідно п. 10.1 Правил дорожнього руху України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Апеляційний суд звертає увагу, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи відеозапису з камери відеоспостережння, який в повній мірі відображає обставини настання ДТП, яке мало місце 18.12.2024 року, ОСОБА_1 керуючи автомобілем «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_1 зупинилась на вул. Новосельського, перед перехрестям з трамвайною колією, з увімкненим покажчиком повороту на право, оскільки був заборонений червоний сигнал світлофора. Як тільки на світлофорі загорівся зелений сигнал, з проблисковими маячками проїхала карета швидкої допомоги, яку ОСОБА_1 пропустила, тому не здійснювала подальший рух, але після того, як проїхала швидка допомога, рух не продовжила, пропустивши ще два автомобіля. Потім, почавши здійснювати подальший рух, інший автомобіль під керуванням ОСОБА_2 , «Ніссан» державний номер НОМЕР_2 , який їхав збоку з лівої частини проїжджої частини дороги, зіткнувся вже з автомобілем ОСОБА_1 .
Крім того, з відеозапису також вбачається, що на місці ДТП відсутня горизонтальна розмітка проїжджої частини, але ширина проїзної частини дозволяє одночасний безперешкодний паралельний рух по вул. Новосельського 2-х автомобілів у попутному напрямку вбік вул. Торговій, тобто вбік куди рухались автомобілі під керуванням ОСОБА_2 і ОСОБА_1 .
У п. 11.1 Правил дорожнього руху зазначено, що кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.
Тобто смуга руху, у разі відсутності дорожньої розмітки, визначається самим водієм з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.
Для вирішення питання про доведеність винуватості ОСОБА_1 , оскільки суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який складено тільки на останню, необхідно достовірно з'ясувати траєкторії руху обох автомобілів безпосередньо перед зіткненням та в момент його настання та встановити реальну можливість водія ОСОБА_1 передбачити зрозумілість своїх дій, пов'язаних з початком руху автомобілю під її керуванням для інших учасників дорожнього руху і зокрема ОСОБА_2 , а також встановити реальну можливість ОСОБА_2 передбачити можливість початку руху автомобіля ОСОБА_1 , який стояв на перехресті з включеним сигналом повороту праворуч і безпечність маневру автомобіля ОСОБА_2 з частковим виїздом на частину проїжджої частини на шляху траєкторії руху автомобіля ОСОБА_1 з огляду на можливість початку його руху у безпосередній близькості автомобілю ОСОБА_5 (зміна траєкторії руху на перехресті в межах ширини проїжджої частини в попутному напрямку за відсутності розділювальної смуги). Також підлягало дослідження питання про можливість запобігання зіткнення кожним із водіїв-учасників ДТП.
Також для вирішення даної справи, вбачається необхідним з'ясування причино наслідкового зв'язку між діями ОСОБА_1 , а також ОСОБА_2 , в контексті першопричин заподіяння ДТП.
Під час розгляду справи в районному суді дані обставини експертним шляхом не досліджувались і експертний висновок з цього приводу відсутній.
Всі вищевикладені обставини в своїй сукупності свідчать про передчасність висновку суду в оскаржуваній постанові Приморського районного суду м. Одеси від 17 березня 2025 року і про необхідність її скасування.
Разом з цим, апеляційний суд, позбавлений можливості встановлювати вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, після спливу передбачених ст. 38 КУпАП строків накладення адміністративного стягнення за ст.124 КУпАП.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції, апеляційний суд приймає нову постанову про закриття провадження по справі з наступних підстав.
Обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п. 7 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Дана норма є імперативною і по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Між тим, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
У зв'язку з закриттям по даній справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП питання щодо доведеності вини осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності не вирішується, з урахуванням положень рішення ЄСПЛ у справі «Грабчук проти України» від 26.09.2006 року, у якому зазначено, що у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується
З матеріалів справи вбачається, що протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, був складений 18.12.2024 року.
З урахуванням того, що на даний час закінчився визначений ст. 38 КУпАП строк притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності, апеляційний суд після скасування постанови суду першої інстанції також позбавлений процесуальної можливості досліджувати нові докази та вирішувати питання про винуватість ОСОБА_1 , а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не позбавляє учасників ДТП можливості звернутися за захистом своїх прав в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 38, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 17 березня 2025 року - скасувати.
Провадження по справі закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складений: 12.06.2025 року.
Суддя Одеського апеляційного суду О.М. Таварткіладзе