Справа № 750/2795/25
Провадження № 2/750/1310/25
11 червня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого судді Логвіної Т.В.,
секретаря Примак Т.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ частки житлового будинку в натурі,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до відповідачів про виділ частки житлового будинку в натурі.
Позов обґрунтовано тим, що позивачка на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30 жовтня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Кезлею В.І. за реєстровим номером 518, набула право власності на 1/2 частки у праві спільної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 83,7 кв.м, житловою площею 60,2 кв.м. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.02.2025. №414307957 іншими співвласниками будинку АДРЕСА_1 є: ОСОБА_2 , що має 1/16 частку у праві власності на підставі свідоцтва про право власності від 24.11.2011, виданого Виконавчим комітетом Чернігівської ради та ОСОБА_3 , що має частку 7/16 у праві власності на підставі свідоцтва про право власності від 24.11.2011, виданого Виконавчим комітетом Чернігівської ради. У зв'язку із знесенням частини господарських будівель, здійсненням прибудов до житлового будинку, прийнятим в експлуатацію, до відомостей у Державному реєстрі речових прав щодо об'єкта нерухомого майна були внесені певні зміни, а саме: загальна площа житлового будинку АДРЕСА_1 складає 105 кв.м, житлова площа складає 60,6 кв.м. та складається з: житловий будинок літ. А-1 (прибудова А1-1, А2-1, А3-1, А4-1, А5-1, ганок а7) з господарськими будівлями та спорудами: погріб а5, погріб а6, сарай Г, сарай г1, гараж Д, сарай д1, гараж 3, вбиральня Е. Між співвласниками будинку склався певний порядок користування житловим будинком. Частина житлового будинку, якою користується Позивач, в технічному паспорті позначена як квартира АДРЕСА_2 , а частина житлового будинку, якою користуються відповідачі, позначена у технічному паспорті як квартира АДРЕСА_3 . Проте письмовий договір про порядок користування житловим будинком між співвласниками не укладався. Відповідно до рішення Чернігівської міської ради від 08.02.2024р. №37/VIII-42 ОСОБА_1 отримала у власність в порядку приватизації земельну ділянку кадастровий номер 7410100000:02:025:0444 у АДРЕСА_1 , площею 0,0622 га із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка). Частина житлового будинку, позначена в технічному паспорті як квартира АДРЕСА_2 , розташована саме на вказаній земельній ділянці. Право власності Позивачки на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 18.03.2024р., номер відомостей про речове право 54194840. У Позивачки виникають певні труднощі при користуванні житловим будинком, що перебуває у спільній частковій власності із Відповідачами. Так, будь-який договір із підприємствами, що надають комунальні послуги, потребують згоди усіх співвласників, проте одна із відповідачок проживає за межами України та не уповноважила іншої особи, яка б від її імені здійснювала дії щодо управління належною їй часткою нерухомого майна, у зв'язку з чим звернулась до суду для захисту своїх прав.
Відповідач ОСОБА_3 подала заява до суду в якому зазначила, що не заперечує проти задоволення позову, але можливості приймати одночасно з позивачкою участі у розподілі будинку та оформленні державної реєстрації речових прав на належну відповідачам частини будинку немає, оскільки ОСОБА_2 є громадянкою РФ та згідно чинного законодавства нотаріальне доручення видане на представництво її інтересів, яке видане в РФ не може бути прийнято судом.
В судове засідання позивач не з'явилась, надійшла заява про розгляд справи без її участі, позов підтримує.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, згідно поданої заяви ОСОБА_3 не заперечує проти задоволення позовних вимог, ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Згідно з вимогами статей 280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13 жовтня 2020 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.02.2025 №414307957 іншими співвласниками будинку АДРЕСА_1 є: ОСОБА_2 , що має 1/16 частку у праві власності на підставі свідоцтва про право власності від 24.11.2011, виданого Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, та ОСОБА_3 , що має частку 7/16 у праві власності на підставі свідоцтва про право власності від 24.11.2011, виданого Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав №381743980 від 06.06.2024 та технічного паспорту загальна площа житлового будинку АДРЕСА_1 складає 105 кв.м, житлова площа складає 60,6 кв.м. та складається з: житловий будинок літ. А-1 (прибудова А1-1, А2-1, А3-1, А4-1, А5-1, ганок а7) з господарськими будівлями та спорудами: погріб а5, погріб а6, сарай Г, сарай г1, гараж Д, сарай д1, гараж 3, вбиральня Е.
Відповідно до рішення Чернігівської міської ради від 08.02.2024р. №37/VIII-42 ОСОБА_1 отримала у власність в порядку приватизації земельну ділянку кадастровий номер 7410100000:02:025:0444 у АДРЕСА_1 , площею 0,0622 га із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка). Право власності Позивачки на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 18.03.2024р., номер відомостей про речове право 54194840.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічного експертного дослідження, складеного 10 грудня 2024 № 19-24, виділ належної позивачці 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , є технічно можливим. Власнику частин пропонується виділити: 1-1 коридор площею 3,5 кв.м, 1-2 кухня площею 8,3 кв.м, 1-3 житлова кімната площею 9,8 кв.м, 1-4 передпокій площею 10,3 кв.м 1-5 житлова кімната площею 7,3 кв.м, 1-6 житлова кімната площею 12,5 кв.м, 1-7 ванна площею 2,6 кв.м, 1-8 вбиральня площею 1,2 кв.м, 1-9 котельня площею 5,3 кв.м, загальною площею 60,8 кв.м, житловою площею 29,6 кв.м, господарські будівлі та споруди: погріб літ а5, гараж літ. З.
Іншим власникам 1/2 частини, залишається: 2-1 веранда площею 4,0 кв.м, 2-2 котельня площею 4,2 кв.м, 2-3 кухня площею 5,0 кв.м, 2-4 житлова кімната площею 10,2 кв.м, 2-5 житлова кімната площею 20,8 кв.м, загальною площею 44,2 кв.м, житловою площею 31,0 кв.м, господарські будівлі та споруди: ганок літ. а7, погріб літ. А6, сарай літ. Г, сарай літ. г, гараж літ. Д, сарай літ. д, вбиральня літ. Е. Поділ горища та покрівлі житлового будинку виконується по лінії поділу першого поверху будинку.
Будь яких доказів на спростування висновку експерта суду не надано.
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ст.4 ЦПК України).
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності; аналогічне положення й міститься у ч. 1 ст. 321 ЦК України, відповідно до якої право власності є непорушним, та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 41 Конституцією України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону України N475/97-ВР від 17.07.1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).
Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира (ст. ст. 379, 382 ЦК).
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Відповідно до ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
За положенням ч.ч. 1, 2 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Згідно ст. 364 ЦК України співвласник, також має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Як випливає з положення ч.1 та ч.3ст. 367 ЦК України, поділ в натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути здійснено за домовленістю між співвласниками, шляхом укладання договору про поділ нерухомого майна, який повинен бути вчинений у письмовій формі з обов'язковим його нотаріальним посвідченням учасниками правочину.
Проте, в тому випадку, якщо один із співвласників виявив бажання, не залежно від його мотивів, здійснити поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь-яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладання договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про поділ (виділ) спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту.
Ст.364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Виходячи з положень ст.ст.183,367 ЦК України та роз'яснень, викладених у п.п.6,7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок», виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась. При поділі жилого будинку суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також які підсобні будівлі передаються власнику.
Згідно висновку експерта виділ належної позивачці 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , є технічно можливим. При цьому запропонований експертом варіант виділу відповідає фактично складеному між співвласниками порядку користування житловим будинком, господарськими будівлями та спорудами; частина, що виділяється має окремий вхід; окремі житлові кімнати, кухню, окрему систему опалення, окремі інженерні комунікації, розташована на окремій земельній ділянці, отже для варіанту виділу, запропонованого експертом, не потребується здійснення перепланування та переобладнання житлового будинку.
Таким чином, виходячи з аналізу зазначених вище правових норм та встановлених судом обставин, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 273, 280-283, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 . паспорт серії НОМЕР_2 ) про виділ частки житлового будинку в натурі - задовольнити.
Виділити в натурі ОСОБА_1 із спільної часткової власності житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , в особисту приватну власність: 1-1 коридор площею 3,5 кв.м, 1-2 кухня площею 8,3 кв.м, 1-3 житлова кімната площею 9,8 кв.м, 1-4 передпокій площею 10,3 кв.м 1-5 житлова кімната площею 7,3 кв.м, 1-6 житлова кімната площею 12,5 кв.м, 1-7 ванна площею 2,6 кв.м, 1-8 вбиральня площею 1,2 кв.м, 1-9 котельня площею 5,3 кв.м, загальною площею 60,8 кв.м, житловою площею 29,6 кв.м, господарські будівлі та споруди: погріб літ а5, гараж літ. З.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на житловий будинок з господарськими будівлями, розташованого за адресою АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя