СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/1451/25
ун. № 759/11640/25
12 червня 2025 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100080001485 від 29.04.2025 стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 ,
встановив:
29.05.2025 із Святошинської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100080001485 від 29.04.2025 стосовно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Ухвалою суду від 03.06.2025 призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.
Прокурор під час підготовчого судового засідання просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, зазначив про відповідність обвинувального акту вимогам КПК України та дотримання правил територіальної підсудності при його направленні до Святошинського районного суду м. Києва. Висловив свою думку про проведення судового розгляду у відкритій формі судового засідання за участю сторін кримінального провадження та потерпілої.
Потерпіла ОСОБА_6 підтримала позицію прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_5 не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.
Відповідно до вимог ч.4 ст.315 КПК України судом роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_3 право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів.
Обвинувачений ОСОБА_3 висловив свою позицію щодо розгляду кримінального провадження суддею одноособово.
Заслухавши думку осіб, які беруть участь у підготовчому судовому засіданні, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що даний обвинувальний акт підлягає призначенню до судового розгляду з таких підстав.
Судом встановлено, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України. При затвердженні прокурором обвинувального акту дотримані вимоги закону.
Дане кримінальне провадження за підсудністю підлягає розгляду Святошинським районним судом м. Києва.
Підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України, відсутні.
Судовий розгляд, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід здійснювати у відкритому судовому засіданні, оскільки обмежень, передбачених положеннями ч.2 ст.27 КПК України, судом не встановлено.
З огляду на відсутність клопотання обвинуваченого про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів, справа підлягає розгляду суддею одноособово.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 318 КПК України, судом визначено коло осіб з боку обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді.
У підготовчому судовому засіданні будь-яких клопотань, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не заявлено.
Також прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб, вказавши на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину та наразі наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник, думку якого підтримав обвинувачений ОСОБА_3 , просив частково задовольнити клопотання прокурора та застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, з огляду на належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а також відсутність ризиків, заявлених прокурором.
Обвинувачений ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні приніс свої вибачення потерпілій ОСОБА_6 за скоєне.
Потерпіла ОСОБА_6 підтримала позицію прокурора щодо клопотання про застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченого, разом з тим, повідомила, що незаконний вплив на неї зі сторони обвинуваченого відсутній.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, водночас згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) , пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86).
Так, ОСОБА_3 висунуте обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.184 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, що надійшов до суду.
Суд враховує положення статей 368, 369, 371, 374 КПК України, змістом яких передбачено, що надання оцінки доказів у справі відбувається в нарадчій кімнаті на стадії постановлення вироку. Зазначене свідчить про те, що суд на стадії підготовчого судового засідання не може робити висновок щодо «обґрунтованості підозри» шляхом надання оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення, що узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини.Цими відомостями, на думку суду, є висунуте в передбаченому законом порядку обвинувачення, яке є предметом дослідження суду наразі.
Згідно ст.181 КПК Українидомашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При вирішенні клопотання прокурора суд бере до уваги те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, який відноситься до категорії особливо тяжкого та передбачає покарання на строк від восьми до п'ятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, обвинувачений не одружений, утриманців не має,раніше не судимий, має постійне місце проживання, є студентом 4 курсу коледжу інформаційних технологій та землевпорядкування НАУ, характеризується позитивно. Також суд бере до уваги молодий вік обвинуваченого.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення злочину, відомості про особу обвинуваченого, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 , усвідомлюючи невідворотність реального покарання за інкримінований злочин, може з метою уникнення покарання переховуватись від суду, оскільки у останнього відсутні достатні стримуючі фактори. Також до обставини, яка збільшує ризик втечі, безумовно належить військова агресія рф проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях.
Оцінюючи наявність існування ризику можливих спроб обвинуваченого ОСОБА_3 впливати на свідків, суд приходить до висновку, що вказаний ризик доведений у достатній мірі, адже, свідки, покази яких з огляду на вимоги ч. 1 ст. 23 КПК України, мають бути отримані безпосередньо судом, ще не допитані, обвинувачений може впливати на них,зокрема, шляхом вмовлянь, підкупу, з метою змусити змінити покази на свою користь.
Разом з тим, інші ризики, заявлені прокурором у клопотанні, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
З огляду на викладене, враховуючи, що прокурором доведено, що існують ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд дійшов висновку, що з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, до ОСОБА_3 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194КПК, оскільки у такий спосіб буде забезпечено пропорційність дотримання балансу між гарантіями виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків, дотриманням належної поведінки, усуненням негативних ризиків для кримінального провадження та необхідністю недопущення зайвого втручання у приватне життя. Відтак, клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.27, ч. 5 ст. 28, ст.177,ст.178, ст. 181, ст. ст. 314-316, ст.ст. 369, 372 КПК України, суд
постановив:
Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, на 10 год.00 хв. 20 червня 2025 року в приміщенні Святошинського районного суду м. Києва у відкритому судовому засіданні.
Справу розглядати суддею одноособово.
Судовий розгляд кримінального провадження проводити за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілої.
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити частково.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, строком на два місяці, тобто до 12 серпня 2025 року, заборонивши йому без дозволу суду залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби, за виключенням необхідності отримання невідкладної медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ч. ст. 194 КПК України наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Виконання ухвали покласти на органи Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та оголошено 12.06.2025 о 15 -30 год.
Суддя ОСОБА_1