Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/7941/25
12 червня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025105120000104 від 22.04.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, про використання доказів у кримінальному провадженні щодо злочину, здобутих під час досудового розслідування у формі дізнання,
Прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням у кримінальному провадженні № 12025105120000104 від 22.04.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, про використання доказів у кримінальному провадженні щодо злочину, здобутих під час досудового розслідування у формі дізнання.
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом УП в метрополітені ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, № 12025105120000104 від 22.04.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -
Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.04.2025 приблизно о 11 год. 30 хв., на станції метро «Житомирська» КП «Київський метрополітен» працівниками поліції було зупинено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що зберігає при собі наркотичні засоби, які останній зберігав для власного вживання без мети збуту.
У подальшому за вказаним фактом 22.04.2025 року відділом дізнання УП в метрополітені ГУНП у м. Києві розпочато досудове розслідування № 1202510512000104 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у формі дізнання, та призначено експертизу матеріалів, речовин та виробів.
Так, згідно висновку експерта № СЕ-19/111-25/25028-НЗПРАП від 07.05.2025 надана на дослідження речовину рослинного походження сіро-коричневого кольору, схожа на частини плодового тіла грибів, є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - плодовим тілом грибів, що містять псилоцин.
Маса плодових тіл грибів, що містять псилоцин, в перерахунку на висушену речовину, становить 10,11г.
Псилоцин, згідно з Списком №2 «Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено» Таблиці ІІ Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770, є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Крім того, встановлено що згідно Наказу Міністерства охорони здоров'я України 01.08.2000 № 188 (у реакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 29.07.2010 № 634) «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», а саме «Таблиці 2», маса вилученої у ОСОБА_4 речовини рослинного походження - плодового тіла грибів, що містять псилоцин - становить 10,11г. відноситься до великих розмірів.
Таким чином, в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 309 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КК України, незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, вчинені за попередньою змовою групою осіб чи протягом року після засудження за цією статтею або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах, караються штрафом від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
Враховуючи вищевикладене, 11 травня 2025 року дізнавачем УП в метрополітені ГУНП у м. Києві прийнято рішення про зміну кримінально-правової кваліфікації з ч. 1 ст. 309 КК України на ч. 2 ст. 309 КК України.
Відповідно до ст. 216 КПК України, слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність у яких одним із покарань є позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КПК України кримінальним правопорушенням є суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Разом із тим, згідно ст. 12 КК України, кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.
Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
На підставі викладеного процесуальним керівником - прокурором Подільської окружної прокуратури м. Киває прийнято рішення про зміну органу досудового розслідування з органу дізнання на слідчий відділ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві.
Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ст. 298-1 КПК України процесуальними джерелами доказів у кримінальному провадженні про кримінальні проступки, крім визначених статтею 84 цього Кодексу, також є пояснення осіб, результати медичного освідування, висновок спеціаліста, показання технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Такі процесуальні джерела доказів не можуть бути використані у кримінальному провадженні щодо злочину, окрім як на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.
Враховуючи викладене на даний час у органу досудового розслідування виникла необхідність в даному кримінальному провадженні щодо злочину, результатів проведення затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок від 22.04.2025 року, пояснення ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , пояснення ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , пояснення ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , постанови про призначення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів від 22.04.2025, висновку експерта від 07.05.2025 № СЕ-19/111-25/25028-НЗПРАП та постанови про визнання предметів речовими доказами, приєднання до матеріалів кримінального провадження від 08.05.2025.
До суду надійшла заява прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про розгляд клопотання без її участі, у якій прокурор підтримала клопотання та просила його задовольнити.
Вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання у зв'язку з наступним.
Статтею 215 КПК України визначено, що досудове розслідування злочинів здійснюється у формі досудового слідства, а кримінальних проступків - у формі дізнання в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з частинами 1-2 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до частин 1-2 ст. 298-1 КПК України процесуальними джерелами доказів у кримінальному провадженні про кримінальні проступки, крім визначених статтею 84 цього Кодексу, також є пояснення осіб, результати медичного освідування, висновок спеціаліста, показання технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Такі процесуальні джерела доказів не можуть бути використані у кримінальному провадженні щодо злочину, окрім як на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.
Проаналізувавши положення ч. 1 та ч. 2 ст. 298-1 КПК України слідчий суддя прийшов до висновку, що отримання дозволу слідчого судді для використання щодо злочинів доказів, які отримані під час проведення дізнання у кримінальному провадженні, вимагається лише у разі, якщо останні містяться в джерелах, перелічених в ч. 1 ст. 298-1 КПК України.
Отже, ураховуючи вимоги ч. 1 ст. 298-1 КПК України задоволенню підлягають вимоги клопотання про надання дозволу на використання доказів у кримінальному провадженні щодо злочину, здобутих під час досудового розслідування у формі дізнання, в частині результатів проведення затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок від 22.04.2025 року, пояснень ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , пояснень ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , пояснень ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 38, 84, 215, 298-1 КПК України, суд,
Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025105120000104 від 22.04.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, про використання доказів у кримінальному провадженні щодо злочину, здобутих під час досудового розслідування у формі дізнання - задовольнити частково.
Надати дозвіл слідчим СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві використання доказів у кримінальному провадженні щодо злочину, здобутих під час досудового розслідування у формі дізнання кримінального провадження № 12025105120000104 від 22.04.2025 року, а саме: результатів проведення затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок від 22.04.2025 року, пояснення ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , пояснення ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , пояснення ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1