Справа № 587/1355/25
12 червня 2025 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Гончаренко Л.М., за участю секретаря судового засідання Макошенець С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Аксіліум-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Представник позивача звернулася до суду із вказаним позовом, та вимоги мотивує тим, що між ОСОБА_1 було укладено з АТ «Кредобанк» кредитний договір №CL-233421. Відповідно до умов кредитного договору банк зобов'язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачувані платежі в сумі, строки та умовах, що передбачені графіком погашення заборгованості. ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав внаслідок чого станом на 08.11.2023 заборгованість за кредитним договором складала 626786,50 грн., в тому числі строкове тіло 178163,33 грн., прострочене тіло 201664,60 грн., строкові відсотки 2573,14 грн., прострочені відсотки 244385,43 грн. За період з 09.11.2023 по 28.02.2025 на суму заборгованості, відповідно до умов кредитного договору нараховано відсотки за користування кредитом, зокрема станом на 28.02.2025 - 291281,62 грн. Всього сума нарахованих відсотків за наведений вище період становить 291281,62 грн. Загалом сума заборгованості за кредитним договором складає 918068,12 грн. 08.11.2023 у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов'язанні з АТ «Кредобанк» на ТОВ «ФК «МАРИН - ФІНАНС» на підставі договору факторингу. 12.12.2024 рішенням №12/12/24-1 учасника ТзОВ «ФК «МАРИН - ФІНАНС» змінено найменування товариства на ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС». Кредитор належним чином виконав свій обов'язок щодо надання позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на дату розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, заборгованість за кредитним договором складає 918068,12 грн. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №CL-233421 у розмірі 918068,12 грн., а також суму сплаченого судового збору та 6000 грн. витрат на правову допомогу.
У судове засідання представник позивача не з'явилась, направила до суду заяву в якій позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнають, просять вирішити питання про відшкодування з державного бюджету 50% судового збору.
Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 01.11.2019 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CL-233421 шляхом підписання відповідачем анкети-заяви № CL-233421, відповідно до якої останній виявив бажання отримати кредит (а.с.11 зв.б.).
Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що з умовами надання кредиту, викладеними в пам'ятці клієнта ознайомлений та вся інформація у цій анкеті заяві та наданих документах є повною, вірною та актуальною на день її подання.
Згідно умов п.1 кредитного договору CL-233421 від 01.11.2019 року, банк зобов'язується надати у власність позичальника грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов'язується використати кредит на цілі, вказані в цьому кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим кредитним договором. Кредит видається виключно на цілі зазначені в цьому кредитному договорі (а.с.10-11).
Сума та валюта кредиту 500000,00 грн. (п.2.1). Дата видачі кредиту: 01.11.2019 року (п.2.2). Строк (термін) кредитування: 60 місяців терміном до 31.10.2024 року (п.2.3).
Згідно п.4.1 кредитного договору № CL-233421 від 01.11.2019 року, за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки, за процентною ставкою 35% річних.
Отже, враховуючи, що кредитний договір № CL-233421 від 01.11.2019 та додаток до нього підписані відповідачем ОСОБА_1 , що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов щодо суми кредиту, строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, розмір і тип процентної ставки та уклали в належній письмовій формі кредитний договір.
При цьому, спірний договір, в судовому порядку ОСОБА_1 не оскаржувався, не визнавався недійсним, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаного правочину.
08.11.2023 року між АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» укладено договір факторингу із відступлення права грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами, за умовами якого позивач набув право вимоги до боржників, зазначених у додатку №1 до цього договору (а.с.18 зв. б. -19).
Згідно з додатком №1 договору факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами від 08.11.2023 року до ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № CL-233421 від 01.11.2019 на суму 626786,50 грн. (заборгованість станом на 08.11.2023 в частині щодо непогашеного кредиту, несплачених процентів за користування кредитом, комісій, плат).
Відповідного до долученого ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» до позовної заяви розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № CL-233421 від 01.11.2019 за період з 02.11.2020 року по 08.11.2023 року, станом на 08.11.2023 року становить 626786,50 грн. з яких: 178163,33 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту (строкова); 201664,60 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту (прострочена); 2573,14 грн. - сума заборгованості за відсотками (строкова); 244385,43 грн. - сума заборгованості за відсотками (прострочена). Станом на 28.02.2025 року сума заборгованості становить 291281,62 грн. Всього 918068,12 грн.(а.с. 23 зв.б. 32).
Відповідно до рішення №12/12/24-1 учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «МАРИН - ФІНАНС» від 12.12.2024, змінено найменування ТОВ «ФК «МАРИН - ФІНАНС» на ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС»
Як убачається із матеріалів справи, 30.01.2024 ТОВ «ФК «МАРИН - ФІНАНС» направив на адресу відповідача ОСОБА_1 досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань та повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, в якій повідомило ОСОБА_1 про те, що є новим кредитором за кредитним договором №CL-233421 від 01.11.2019 та вимагав від відповідача протягом 30 календарних днів з моменту отримання даної вимоги, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання вимоги, усунути порушення умов кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, а саме 626786,50 грн. (а.с. 9).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Таким чином, як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду під час розгляду справи № 2-127/11 (постанова від 01.02.2018 року) за змістом наведених положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов'язку виконати зобов'язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов'язання на рахунок первинного кредитора.
Докази, на підставі яких до позивача перейшло право вимоги не оспорюються і з огляду на презумпцію правомірності правочинів, на підставі яких до позивача перейшло право вимоги до відповідача, він вправі пред'являти відповідну вимогу про стягнення коштів.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Так, статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
У відповідності до вимог ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Зокрема, відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитор свої зобов'язання перед позичальником виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти, однак позичальник взяті на себе за кредитним договором зобов'язання належним чином не виконав, що призвело до утворення заборгованості.
Відповідного до долученого ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС» до позовної заяви розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором за період з 02.11.2020 року по 28.02.2025 року, станом на 28.02.2025 року становить 918068,12 грн. з яких: 626786,50 грн. - сума заборгованості, сума нарахованих відсотків за період з 09.11.2023 по 28.02.2025 - 291281,62 грн (а.с. 32).
Суд приймає до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості як належний доказ по справі, оскільки будь-яких доказів на спростування такого відповідачем не надано.
Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст.ст.610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до вимог ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, відповідно до ст.89 ЦПК України оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також оцінивши достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, а право позивача на повернення кредиту та сплату відсотків у розмірі 918068,12 грн.
Позивач у зв'язку із захистом своїх прав поніс судові витрати, які складаються з наступного: судового збору при поданні позовної заяви у розмірі 11016,82 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд керується наступним.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Згідно зі ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом ч.ч.2, 3 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.ч.4-6 цієї статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як встановлено судом, між позивачем ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС» та адвокатом Альховською І.Б. укладено договір № 24/01/25 від 24.01.2025 року про надання правничої допомоги, відповідно до умов якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати правничу допомогу у всіх судах на території України (а.с.8 зв.б.).
Згідно з Розділом № 4 Договору, клієнт зобов'язаний провести повну оплату за отримані послуги за цим Договором, згідно рахунку та звіту про надання правничої допомоги, наданих Адвокат. Клієнт може здійснювати передоплату за цим Договором. Розрахунки за договором здійснюються в безготівковій формі у національній валюті - гривні. Сторони погодили, що вартість гонорару становить 2000 грн. за одну годину роботи адвоката.
Відповідно до Акту № 1 наданих послуг, вбачається, що правова допомога полягала у вивченні документів та підготовці позовної заяви (3 години) вартість 6000,0 гривень. Вартість однієї години становить 2000 грн (а.с.7 зв.б.).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд враховує те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Виходячи з наведеного, враховуючи визнання відповідачем позову та часу слухання справи, яка фактично проведена без участі сторін в спрощеному порядку з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3000,00 грн. понесених витрат на правничу допомогу.
Крім того, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, а тому у відповідності до вимог ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, а решту 50 відсотків судового збору стягнути на їх користь з відповідача згідно приписів ч. 1 ст. 141 ЦПК України
Таким чином, враховуючи вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме: 50 відсотків судового збору, що сплачений при поданні позовної заяви у розмірі 5508,41 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Керуючись ст.ст.10, 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 280, 282-284, 289 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Аксіліум-Фінанс» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Аксіліум-Фінанс» (Львівська область, місто Львів, вулиця Лазаренка Є. Академіка, будинок 4, кабінет 4, Код ЄДРПОУ 43231894) суму заборгованості за кредитним договором №CL-233421 в розмірі 918068,12 гривень, судового збору у розмірі 5508,41 гривень та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 3000,00 гривень.
Повернути Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Аксіліум-Фінанс» (Львівська область, місто Львів, вулиця Лазаренка Є. Академіка, будинок 4, кабінет 4, Код ЄДРПОУ 43231894) з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого 18.03.2025 року за платіжною інструкцією №93 на рахунок: UA198999980313151206000018540, отримувач: ГУК Сумська обл/Сумська МТГ Сумський РС/22030101 в сумі 11016 гривень 82 копійки, тобто в розмірі 5508 гривень 41 копійки.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Л.М. Гончаренко