печерський районний суд міста києва
757/24544/25-к
1-кс-22125/25
05 червня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна
ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про скасування арешту з майна, а саме:
- земельної ділянки з кадастровим номером 3210945900:01:101:0001;
- земельної ділянки з кадастровим номером 3210945900:01:101:0002;
- земельної ділянки з кадастровим номером 3210945900:01:101:0003;
- житлового будинку загальною площею (кв.м): 33.8, житлова площа (кв.м): 16.7 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- житлового будинку загальною площею (кв.м): 204.9, житлова площа (кв.м): 39.4, Опис: А - житловийбудинок, Б - баня, №1 - тераса, №2 - басейн, №3 - огорожа за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 3210945900:01:101:0003.
В обґрунтування поданого клопотання особа зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки вказане майно зареєстровано на праві приватної власності за ОСОБА_6 , але фактичним володільцем і власником вказаного майна є ОСОБА_5 , який отримав у власність вказані об'єкти нерухомості в рахунок погашення боргу за наслідком торгів, які не відбулись. Крім того, заявник також вказав, що у накладенні арешту відпала потреба.
У судовому засіданні представник клопотання підтримав, просив задовольнити звикладених у ньому підстав.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, вказав, що зазначене майно визнано речовими доказами, а обставини, викладені у клопотанні є предметом перевірки органу досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001859 від 05.10.2023.
Слідчий суддя, заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, дійшов наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12023000000001859 від 05.10.2023 з правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України.
Як вказує сторона обвинувачення, досудовим розслідуванням встановлюються обставини, щодо ОСОБА_5 , який спільно із іншими невстановленими особами, діючи в інтересах громадянки російської федерації ОСОБА_6 громадянка російської федерації, яка наразі перебуває на території російської федерації та володіє нерухомим майном - земельними ділянками 3210945900:01:101:0001, 3210945900:01:101:0002, 3210945900:01:101:0003 та житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , вчиняють дії направлені на незаконну реалізацію вказаного майна включно з майном що належить державі (земельними ділянками 3210945900:01:101:0002) з подальшим виведенням грошових коштів до рф на користь ОСОБА_6 .
Прокурор при обгрунтування свої позиції вказує, що для реалізації злочинного умислу члени групи підробили договір позики укладений нібито 25.12.2015 між ОСОБА_6 як позичальником та ОСОБА_5 , який нібито позичив їй грошові кошти двома траншами - 550 тис. дол. США та 450 тис. дол. США. Надалі, підробивши відомості щодо мешкання ОСОБА_6 на території Вишгородського району Київської області, усвідомлюючи, що реалізація злочинного умислу, спрямованого на реалізацію чужого майном можлива лише при об'єднанні зусиль декількох (групи) осіб та їх спрямуванні на вчинення злочинів, детальному розподілі між ними обов'язків при їх вчиненні, забезпеченні взаємозв'язку між діями всіх учасників злочинної групи, а також координації їх поведінки, вступили в змову з невстановленими службовими особами Іванківського районного суду Київської області, подали від імені ОСОБА_5 позов до вказаного суду про стягнення із ОСОБА_6 заборгованості у сумі 1 млн. дол. США.
Крім того, прокурор вказав, що 21.10.2022 року суддя Іванківського районного суду Київської області ОСОБА_7 задовольнив вказаний позов та виніс рішення про стягнення з ОСОБА_6 одного мільйону доларів США на користь ОСОБА_5 .
Надалі, за версією сторони обвинувачення, використовуючи зазначене судове рішення та виконавчий лист Іванківського районного суду №366/1095/22 від 22.11.2022, члени злочинної групи звернулись до приватного виконавця ОСОБА_8 , який відкривши виконавче провадження, здійснив опис належного ОСОБА_6 майна та передав його для реалізації на публічних торгах до ДП «Сетам».
08.12.2023 винесено постанову про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні № 12023000000001859 від 05.10.2023 вказаного нерухомого майна, яке належить ОСОБА_6 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/58881/23-к від 22.12.2023 накладено арешт на зазначене майно.
Як вбачається з матеріалів, метою накладення арешту на вказані об'єкти нерухомості є збереження речових доказів, оскільки вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, та у встановленому законом порядку визнано речовими доказами у межах кримінального провадження № 12023000000001859, оскільки є підстави вважати, що вказане майно може бути відчужене чи передане, а також може бути предметом протиправної діяльності.
Крім того, суд бере до уваги доводи прокурора, що належна ОСОБА_6 земельна ділянка із кадастровим номером 3210945900:01:101:0002, яка рішенням Ірпінського міського суду Київської області № 367/3257/15-ц від 24.06.2016 повернута у законне володіння на користь держави в особі Кабінету міністрів України, та яке рішенням Апеляційного суду Київської області № 367/3257/15-ц, провадження № 22-ц/780/4580/16 від 09.11.2016 залишено без змін.
У відповідності до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляду клопотання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна може бути скасований повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Крім того, метою арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України є, зокрема, забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні.
Відповідно до положень ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, аналізуючи доводи клопотання, слідчий суддя вважає, що зазначені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в застосуванні арешту відпала потреба, оскільки за встановлених обставин вбачається, що підстави, на які посилається представник є предметом перевірки органу досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001859.
Крім того, арештоване майно може бути предметом протиправної діяльності, а протилежне представником не доведено, відтак підпадає під ознаки, визначені ч. 1 ст. 96-2 КК України, тому відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.
Враховуючи викладене, слідчий суддя не вбачає обгрунтованих підстав для скасування арешту як заходу забезпечення кримінального провадження, відтак клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1