Справа № 583/2462/25
3/583/1047/25
Іменем України
12 червня 2025 року
Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Савєльєва А.І. розглянув матеріали, що надійшли від Охтирського РВП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, паспорт НОМЕР_1 , працюючий «Укрнафта» м. Охтирка, тракторист, мешканця АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126 КпАП України -
27.05. 2025 о 08 : 27 по вул.. Гоголя, 129, водій ОСОБА_1 керуючи тз Opel Kadet д.н.з. НОМЕР_2 не мав посвідчення водія на право керування даним транспортним засобом відповідної категорії, та протягом року був притягнутий до відповідальності за ч. 2 ст.126 КУпАП від 02.10.2024, чим порушив п.2.1.а ПДР , за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Особа яка притягується до адміністративної відповідальності вину не визнав.
Відповідно ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі статтею 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП протокол є єдиним документом, у якому зазначається суть правопорушення, тобто це є фактично те обвинувачення, яке висунуто особі від імені держави відповідним державним службовцем.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».
Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до підпункту а пункту 2.1 Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ч. ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідальність, передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП, настає за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до вимог статей 251, 252, 268, 280 КУпАП суд має
вжити всі заходи щодо повного, всебічного та об'єктивного дослідження
всіх обставин справи в їх сукупності.
На підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення наданий протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 343818 від 28.05.2025, постанова серії БАВ №188135 від 02.10.2024 стосовно ОСОБА_1 прийняте по справі рішення застосувати до нього стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 гривень;
інформацією про пошук посвідчення водія ГСЦ на ім'я ОСОБА_2 - за відомостями ГСЦ МВС документ відсутній; відеозапис на диску.
При цьому, з огляду відеозапису на диску, що долучений до протоколу та переглянутий у ході розгляду справи, що факт зупинки зазначеного транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , не зафіксований, причина зупинки невідома (відсутня), пропозиція працівника поліції надати посвідчення водія на право керування транспортним засобом та встановлення факту його відсутності також не зафіксовані, крім того з відеозапису вбачається, що перевірка документу, а саме посвідчення водія на камеру не здійснювалося, автомобіль на якому рухався ОСОБА_1 не зафіксовано, факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення зазначеного в протоколі нічим не підтверджується і на відео не зафіксовано, тобто обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, не встановлені.
У разі відсутності в протоколі посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином, за відсутності будь-яких інших доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, вважаю, що в діях ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Гурепка проти України» (п. 50-55 Рішення від 06.09.2005) суд не має сумніву, що в силу суворості санкції справа про адміністративне правопорушення за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носить кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що дає підстави для застосування практики Європейського суду з прав людини з кримінальних справ у справах про адміністративні правопорушення залежно від суворості санкції статті Закону.
Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа “Коробов проти України» №39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування “поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 у справі “Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява №25). Крім того, у справі «Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23- рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КпАП України.
Керуючись ч. 5 ст. 126, п. 1 ст. 247, ст.ст. 7, 9, 221, 283 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя А.І.Савєльєва