печерський районний суд міста києва
757/24831/25-к
1-кс-22388/25
05 червня 2025 року
слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна
Адвокат ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , звернулася до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту з майна, а саме з транспортного засобу MERCEDES-BENZ GLE 300D, Vin: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_6 .
В обгрунтування вимог зазначила, що арешт накладено необгрунтовано та в ньому відпала потреба.
У судовому засіданні представник клопотання підтримав, просив задовольнити, вказав, що автомобіль належить ОСОБА_6 , який немає будь-якого процесуального статусу у провадженні, а твердження, що вказаним транспортним засобом фактично користувався ОСОБА_7 , який є підозрюваним у кримінальному провадженні № 62024100130000414, не відповідає дійсності, а протилежне прокурором та органом досудового розслідування не доведено.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що арешт було накладено обгрунтовано, однак наразі потреба у накладені арешту відпала.
Заслухавши думку учасників, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляду клопотання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна може бути скасований повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Будь-яке втручання державного органа у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" від 23.09.1982 р.). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986 р.).
Під час розгляду клопотання встановлено, що Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024100130000414 від 07.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 336, ч. 5 ст. 361, ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 426-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/49157/24-к від 30 жовтня 2024 року накладено арешт на майно, зокрема, на транспортний засіб MERCEDES-BENZ GLE 300D, Vin: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_6 .
Підставою накладення арешту, зокрема, і на вказаний транспортний засіб було збереження майна з метою його конфіскації, як можливого виду покарання підозрюваного ОСОБА_7 , у випадку доведення його вини та призначення йому відповідного покарання за ознаками кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 368 КК України.
Разом з тим, слідчим суддею під час розгляду даного клопотання встановлено, що ОСОБА_6 , який є власником вказаного транспортного засобу, не має процесуального статусу у кримінальному провадженні № 62024100130000414 від 07.03.2024 року, а відтак не є особою, щодо якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру.
Виходячи з даних, що були здобуті під час розслідування кримінального провадження, а також тієї обставини, що однією з засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя вважає доведеною ту обставину, що потреба в арешті майна відпала, оскільки прокурор не заперечував проти задоволення клопотання, відтак клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2024 року у справі № 757/49157/24-к, а саме з:
-транспортного засобу MERCEDES-BENZ GLE 300D, Vin: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_6 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1