Ухвала від 28.04.2025 по справі 757/18627/25-к

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/18627/25-к

пр. 1-кс-17551/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 року м. Київ

Печерський районний суд міста Києва в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, катувань, інших видів неналежного поводження з особами, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 62024000000000806 від 10.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 189, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 255, ч. 3

ст. 146, ч. 2 ст. 365, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України,

УСТАНОВИВ:

Короткий виклад обставин клопотання

До слідчого судді надійшло клопотання сторони кримінального провадження про накладення арешту на майно, а саме на: земельні ділянки з кадастровими номерами 0523983300:02:000:0054 та 0523983300:02:000:0055, які належать на праві власності підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою конфіскації майна як виду покарання.

Явка сторін кримінального провадження

Слідчий подав заяву про розгляд клопотання без його участі. Вимоги клопотання підтримав у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, слідчий суддя розглядає без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Правове обґрунтування

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ст. 91 Земельного Кодексу України власники земельних ділянок зобов'язані:

а) забезпечувати використання їх за цільовим призначенням;

б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

в) своєчасно сплачувати земельний податок;

г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;

е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем;

ж) за свій рахунок привести земельну ділянку у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком здійснення такої зміни не власником земельної ділянки, коли приведення у попередній стан здійснюється за рахунок особи, яка незаконно змінила рельєф.

Власність зобов'язує (ч. 4 ст. 319 ЦК України).

Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).

Обставини, встановлені слідчим суддею, та мотиви слідчого судді

Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000806 від 10.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 189, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 365, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений слідством дату та час, однак не пізніше 03.09.2024, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , перебуваючи на посадах старших оперуповноважених оперативно-пошукового відділу Управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - ОПВ УКР ГУНП в Київській області), діючи умисно з корисливих мотивів та метою особистого збагачення, вирішили створити злочинну організацію для заволодіння грошовими коштами осіб, які здійснюють придбання наркотичних засобів та психотропних речовин.

Також участь у злочинні організації брали ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

08.04.2025 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 затримано на підставі ст. 208 КПК України.

Того ж дня, вказаним вище особам повідомлено про підозру, зокрема ОСОБА_4 у:

-створенні, керівництві та участі у злочинній організації, вчинені службовою особою з використанням службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 255 КК України;

-проханні та одержанні службовою особою неправомірної вигоди за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене службовою особою, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, у складі злочинної організації тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України;

-незаконному позбавленні волі людини, вчинене з корисливих мотивів організованою групою у складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146 КК України;

-перевищенні влади, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, що супроводжувалося насильством, за відсутності ознак катування, у складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України;

-завідомо незаконному затриманні, вчиненому з корисливих мотивів, у складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченому ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України.

Санкції статей кримінального правопорушення, у вчинені яких підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до тринадцяти років з конфіскацією майна та від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Матеріалами клопотання підтверджено, що ОСОБА_4 на праві власності належить земельні ділянки з кадастровими номерами 0523983300:02:000:0054 та 0523983300:02:000:0055.

У зв'язку з тим, що майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_4 , може бути джерелом для забезпечення можливої конфіскації майна, а також вказане майно є таким, що відповідає вимогам для застосування конфіскації, виникла необхідність у накладенні арешту на таке майно.

Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що з метою забезпечення можливої конфіскації майна підозрюваного вбачається наявність правових підстав для накладення арешту на майно.

Разом з тим, клопотання в частині заборони користування земельною ділянкою не підлягає задоволенню, оскільки, на думку слідчого судді, може негативно вплинути на зобов'язання власника щодо утримання та догляду за земельними ділянками.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Накласти в рамках кримінального провадження за № 62024000000000806 від 10.09.2024 арешт на майно шляхом заборони його відчуження та розпорядження, а саме на:

-земельні ділянки з кадастровими номерами 0523983300:02:000:0054 та 0523983300:02:000:0055, які належать на праві власності підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині клопотання - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню прокурором/слідчим у кримінальному провадженні № 62024000000000806 від 10.09.2024.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_13

Попередній документ
128077893
Наступний документ
128077895
Інформація про рішення:
№ рішення: 128077894
№ справи: 757/18627/25-к
Дата рішення: 28.04.2025
Дата публікації: 16.06.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Печерський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (28.04.2025)
Дата надходження: 23.04.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
28.04.2025 08:30 Печерський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГУРТОВА ТЕТЯНА ІВАНІВНА
суддя-доповідач:
ГУРТОВА ТЕТЯНА ІВАНІВНА