Справа № 756/7758/25
Номер провадження № 1-кп/756/1481/25
09 червня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в спрощеному провадженні обвинувальний акт, затверджений 30.05.2025 у кримінальному провадженні, яке внесене 27.05.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025105050000394, щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, у відношенні:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який має вищу освіту, офіційно не працевлаштований, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.
1.1. 27.05.2025, близько о 12:00 год., ОСОБА_3 перебував за адресою: м. Київ, вул. Північна, у районі будинку № 6-в, а саме біля паркану на землі побачив прозорий поліетиленовий пакет, у середині якого знаходилася кристалоподібна речовина світлого кольору. Оскільки ОСОБА_3 раніше вживав наркотичні засоби, одразу усвідомив, що знайдений ним пакунок містить психотропну речовину, унаслідок чого у ОСОБА_3 виник умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини для власного вживання без мети збуту.
Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_3 підняв із землі зазначений поліетиленовий пакет в якому містилася кристалоподібна речовина світлого кольору та поклав його в середину пачки із-під цигарок, яку поклав у рюкзак, що у той час тримав при собі, тим самим незаконно безоплатно придбав та почав зберігати при собі психотропну речовину, для власного вживання без мети збуту.
У цей же день, а саме 27.05.2025, близько о 12 год. 20 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Північна, у районі будинку № 6-в, ОСОБА_3 був зупинений працівниками поліції. На запитання працівників поліції щодо наявності у нього заборонених засобів чи речовин, ОСОБА_3 повідомив, що в пачці з-під цигарок, яка лежить у рюкзаку, що у той час тримав при собі, знаходиться прозорий поліетиленовий пакет, в середині якого знаходилася кристалоподібна речовина світлого кольору.
Під час досудового розслідування встановлено, що вилучена під час огляду місця та надана на дослідження кристалоподібна речовина світлого кольору, містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено - PVP. Загальна маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) в речовині - становить 0,887 г.
1.2. Отже, ОСОБА_3 учинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту.
2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
2.1. 30.05.2025 до Оболонського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України у якому міститься клопотання прокурора ОСОБА_4 про розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту додані:
- письмова заява підозрюваного ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні;
- матеріали кримінального провадження.
Як видно з наданих матеріалів, на час надходження обвинувального акту до суду щодо ОСОБА_3 не застосовано затримання після виявлення вчиненого кримінального проступку.
2.2. Ураховуючи зазначене, суд вважав можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.
2.3. Відповідно до частин 1, 2 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Згідно з ч. 3 ст. 381 КПК України спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.
2.4. Діючи відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 17, ст. 369-371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не неоспорюються учасниками судового провадження. Зокрема, з обвинувального акту вбачається, що досудовим розслідуванням були встановлені фактичні обставини, що співпадають оголошеним обвинуваченням та фактично викладені в пункті 1.1. Вироку.
2.5. Установлені органом досудового розслідування обставини і викладені судом, не оспорюються учасниками судового провадження, так як під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.
Окрім того, обвинувачений ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставин.
2.6. Отже, саме з підстав викладеного суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконного придбання та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту.
3. Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
3.1. Вивченням обставин справи, оцінкою особистості ОСОБА_3 установлено, що обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання останнього є щире каяття, та відсутність обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують його покарання.
3.2. Ці висновки суду ґрунтуються на тому, що як свідчать матеріали досудового розслідування, ОСОБА_3 беззаперечно визнавав свою винуватість, співпрацював з органом досудового розслідування, повністю повідомив про спосіб незаконного придбання, як і інші обставин вчинення кримінального правопорушення, а також надав дозвіл на спрощений розгляд кримінального провадження. Наведені відомості є достатніми, аби вважати дії ОСОБА_3 як каяття, а отже підставою для врахування їх як обставину, що пом'якшує покарання. Також суд бере до уваги, що і державне обвинувачення в особі прокурора ОСОБА_4 , уважає наявність такої обставини, що пом'якшує покарання, - щире каяття, та закріплена в обвинувальному акті.
4. Мотиви призначення покарання.
4.1. Суд уважає, що підстави застосування положень статей 69, 69-1 КК України при призначенні покарання - відсутні.
4.2. Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
4.3. З урахуванням викладених обставин справи, особистості обвинуваченого, який відповідно до положень ст. 89 КК України раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, наявність вищої освіти, тяжкості вчиненого кримінального проступку, останній є особою з інвалідністю з дитинства другої групи, а отже має сталий матеріальний дохід, щонайменше в виді соціальної допомоги особам по інвалідності, у лікаря-нарколога та психіатра на обліку не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, відсутності завданої шкоди, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, обставини, що пом'якшує покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп.
Зазначене судом покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65 - 67 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень та відповідатиме особистості обвинуваченого.
Бо примус зі сторони держав здійснити платіж на корить останньої, у значному розмірі, є не лише дієвим інструментом перевиховання, а й нагадуванням, негативним досвідом, з метою утриматися в майбутньому учинення повторних дій, що відповідає меті притягнення до кримінальної відповідальності, визначеної ст. 50 КК України.
5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
5.1. Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого.
5.2. Цивільний позов у провадженні не заявлений. Процесуальні витрати у провадженні, а саме витрати на проведення експертиз № СЕ-19/111-25/33006-НЗПРАП від 29.05.2025 у сумі 3565,60 грн, відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.
5.3. Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, зокрема особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 0,887 г., яка зберігається у камері зберігання речових доказів Оболонського УП ГУ НП у м. Києві, слід знищити.
Керуючись статтями 7, 17, 100, 124, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382, 395 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що відповідно до ст. 26 КВК України він має сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Процесуальні витрати за проведення експертизи № СЕ-19/111-25/33006-НЗПРАП від 29.05.2025 у сумі 3565,60 грн, стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.
Речові докази: особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 0,887 грам, яка зберігається в камері зберігання речових доказів Оболонського УП ГУ НП у м. Києві - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання його копії.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1