Справа №:755/10689/25
Провадження №: 1-кс/755/2067/25
"12" червня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваному
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, з середньою освітою, неодруженому, офіційно не працюючому, військовозобов'язаному, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимому:
-13.01.2025 Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.
-30.04.2025 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України, на підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, з урахуванням ст. 72 КК України, до покарання у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі,
в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025105040000414 від 08.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
за участю сторін провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
В провадження слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого, погоджене з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду, в залежності від стадії кримінального провадження, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025105040000414 від 08.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08.05.2025 року приблизно о 10 год. 30 хвилин, перебуваючи біля житлового будинку по вулиці Березнева, у м. Києві, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, порушуючи вимоги Закону України «Про незаконний обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки, маючи умисел спрямований на незаконне придбання, зберігання без мети збуту психотропної речовини, на землі, біля дерева за вище вказаною адресою знайшов та підібрав згорток, що був обмотаний клейкою стрічкою чорного кольору, в середині якого знаходився пакет із полімерного матеріалу з пазовим замком із кристалічною речовиною світлого кольору, та помістив його до задньої кишені штанів, в які був одягнутий, тим самим, незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.
В той же день, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , придбану ним психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP , що знаходилась в згортку, що був обмотаний клейкою стрічкою чорного кольору, в середині якого знаходився пакет із полімерного матеріалу з пазовим замком із кристалічною речовиною світлого кольору, помістив до задньої кишені штанів в які був одягнутий, та почав незаконно зберігати при собі, для власного вживання без мети збуту.
В подальшому, 08.05.2025 приблизно о 11 год. 20 хв., за адресою: м. Київ, вул. Фанерна, 1-А, працівниками поліції був затриманий, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та в ході проведення його особистого обшуку в період часу з 11 години 24 хвилин до 11 години 29 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Фанерна, 1-А, співробітниками поліції, було виявлено та вилучено з задньої кишені штанів згорток, що був обмотаний клейкою стрічкою чорного кольору, всередині якого знаходився пакет із полімерного матеріалу з пазовим замком із кристалічною речовиною світлого кольору - особливо небезпечна психотропна речовина обіг якої заборонено - PVP , загальною масою 0,540 г.
Згідно висновку експерта від 15.05.2025:
1.Надана на дослідження кристалоподібна речовина білого кольору, містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, PVP.
Маса PVP, в речовині, становить 0,540 г.
PVP, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» "Список № 2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено" в "Таблиці І", є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Згідно наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання наркотичного засобу PVP, у невеликих розмірах настає в тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме: 0,15.
Зазначила, що підставою для повідомлення про підозру ОСОБА_4 стала наявність достатнього обсягу доказів у кримінальному провадженні, що доводиться: протоколом особистого обшуку від 08.05.2025; допитами свідків; рапортом працівника поліції; висновком експерта від 15.05.2025; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Зазначила про наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення злочину, у вчиненні якого він на цей час підозрюється, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності та подальшого засудження, може перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином, а саме не з'являтися на виклики слідчого чи прокурора. Окрім того, зважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_4 , офіційно не працюючий та не має постійного джерела доходу, може вчиняти інші кримінальні правопорушення.
В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримала в повному обсязі, просила задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваного та його соціальний статус.
Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання.
Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв'язку всі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин в їх сукупності, приходить до наступного.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
Зокрема, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Заходами забезпечення кримінального провадження є: … 9) запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України).
При цьому, відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
В цьому випадку, вимоги ч.ч. 1, 2 та 6 ст. 132 КПК України, слідчим дотримано.
Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 12 частини 1 вказаної статті.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 1 ст. 177 КПК України).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Як вбачається з матеріалів клопотання, у цьому випадку, необхідність його застосування слідчий обґрунтовує тим, що підозрюваний ОСОБА_4 об'єктивно підозрюється, у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв'язку з чим останній будучи обізнаним з мірою покарання за вчинене діяння, може здійснити дії передбачені ст. 177 КПК України.
В цьому випадку, в ході судового розгляду встановлено, що органами досудового розслідування підозрюваний підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України за викладених в підозрі обставинах.
За вказаним фактом, відомості по матеріалах було внесено 08.05.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування провадження, у ході якого підозрюваному 11.06.2025 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та 12.06.2025 року подано органом досудового розслідування до слідчого судді дане клопотання про застосування запобіжного заходу, аналізуючи яке на дотримання положень КПК України слідчий суддя враховує таке.
На час розгляду порушеного у клопотанні питання, стосовно підозрюваного встановлено, такі відомості: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, з середньою освітою, неодружений, офіційно не працюючий, військовозобов'язаний, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий.
Підозрюваний, на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров'я не має специфічних особливостей стану здоров'я, має типові соціальні зв'язки для особи його віку та статусу, прийнятну репутацію, а тому, слідчий суддя, аналізуючи питання наявності обставин визначених ст. 132, ст. 177, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, приходить до наступних висновків у цій справі.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.
Також, слідчий суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків передбачених ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, адже враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та всіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії) вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, зокрема вони є дійсними не тільки, однак у тому числі в світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Поряд з цим, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі визначені п.п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України, вважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання; репутація; майновий стан; розмір майнової шкоди, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, вказують на те, що обставини передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України є дійсними, в цей період, що, у світлі норм кримінального процесуального законодавства України, свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Дані визначені п.п. 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України є дійсними так, як було встановлено наявність передумов регламентованих п. 3 ч. 1 ст. 194 того ж Кодексу.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підлягає задоволенню у межах строку досудового розслідування, за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога» в регіоні проживання підозрюваного, із покладенням обов'язків з числа передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які будуть пропорційними, помірними та такими, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваного, у зв'язку з чим не суперечитимуть п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.).
Адже такий запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, визначених частиною 5 ст. 194 КПК України та який в повній мірі забезпечить запобіганню ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, в тому числі і тих, які слідчий, прокурор вважають пріоритетними, (переховування від органів слідства та суду, незаконний вплив на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення).
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131, 132, 176-179, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
постановив
Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025105040000414 від 08.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло за місцем проживання: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора чи суду, у межах строку досудового розслідування, проте не більше двох місяців з дня винесення ухвали, тобто до 12.08.2025 року, за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога» в регіоні проживання підозрюваного.
У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, за першою вимогою (включаючи виклик за допомогою телефонного зв'язку, електронної пошти, СМС-повідомлення);
2) не відлучатися із населеного пункту - м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, крім випадків виконання обумовленої роботи вантажника, за попереднім узгодженням зі слідчим;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити підозрюваному, що УП з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати через слідчого для виконання органу УП за місцем проживання підозрюваного та зобов'язати останніх негайно поставити його на облік і повідомити про це суд.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 та прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 .
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити, прокурору, захиснику та підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
Слідчий суддя: