Справа №:755/18888/23
Провадження №: 1-кс/755/2053/25
"12" червня 2025 р. Дніпровський районний суду міста Києва (далі - Суд) у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та слідчого ОСОБА_3 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_3 про надання дозволу на проведення огляд у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 листопада 2023 року за №12023100040003744, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 Кримінального кодексу (далі - КК) України, установив:
до слідчого судді даного місцевого суду надійшло зазначене клопотання, яке погоджене з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , й обґрунтоване тим, що у цитованому кримінальному провадженні досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно у березні 2009 року, більш точної дати органом досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_5 виник умисел на самовільне зайняття частини земельної ділянки територіальної громади міста Києва з обліковим кодом 66:053:0029, яка зі східної сторони примикає до земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:637:0101, з метою її забудови та подальшого використання у власній господарській діяльності. Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на здійснення будівництва будівель та споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці площею 0,0196 га, яка розташована впритул зі східної сторони до земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:637:0101, і належить територіальній громаді міста Києва, за відсутності правоустановчих документів на право користування земельною ділянкою та без реєстрації у встановленому законом порядку документів, які б надавали право на виконання будівельних робіт, у період часу з березня 2009 року по липень 2012 року, ОСОБА_5 провів роботи з планування самовільно зайнятої земельної ділянки під будівництво та самовільно побудував бетонне укріплення - фундамент, будівлю складу для зберігання господарської продукції та навіс для зберігання готової продукції, загальною площею 192 м. кв. Станом на 21.03.2025 року самовільно побудовані ОСОБА_5 будівлі та споруди на самовільно зайнятій земельній ділянці територіальної громади міста Києва, перебувають у користуванні останнього.
Згідно висновку експертів за результатам проведеної комплексної судової земельно - технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою №291/292/24-41 від 08.08.2024, розмір самовільно зайнятої ОСОБА_5 земельної ділянки складає 0,0196 га.
Відповідно до даних Міського земельного кадастру (далі - МЗК) земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:66:637:0101, на підставі рішення Київської міської ради від 21.10.2004 № 582/1992, передана в оренду на 10 років гаражно-будівельному кооперативу «РАЙДУЖНИЙ» (далі - Кооператив) для експлуатації та обслуговування гаражів на вул. Гаражній, буд. 1-А у Дніпровському районі м. Києва на підставі договору оренди земельної ділянки від 31.03.2005 № 66-6-00256, площею 2,0007 га.
Рішенням Київської міської ради від 10.09.2015 №1012/1876 (зі змінами внесеними рішенням Київської міської ради від 06.10.2016 №224/1228) цей договір поновлено на 3 роки (договір про поновлення договору оренди земельної ділянки від 20.12.2017 № 5089, термін дії договору оренди до 20.12.2020).
За результатами розгляду клопотання Кооперативу про поновлення договору оренди зазначеної земельної ділянки (справа № 661440589) Департаментом підготовлено проєкт рішення Київської міської ради «Про поновлення гаражно-будівельному кооперативу «РАЙДУЖНИЙ» договору оренди земельної ділянки від 31 березня 2005 року № 66-6-00256 (зі змінами) від 16.06.2021 № 08/231-2097/ПР, який 16.06.2021 року передано до Київської міської ради для подальшого розгляду згідно з її Регламентом.
10.06.2025 слідчим СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві призначено проведення будівельно - технічної експертизи. Тому, виникла необхідність у проведенні огляду будівель та споруд, які розташовані на самовільно зайнятій земельній ділянці площею 0,0196 га, яка розташована впритул зі східної сторони до земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:637:0101 у м. Київ, вул. Гаражна, буд. 1-А.
Враховуючи ці обставини, слід провести огляд будівель та споруд, які розташовані на самовільно зайнятій земельній ділянці площею 0,0196 га, яка розташована впритул зі східної сторони до земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:637:0101 м. Київ, вул. Гаражна, буд. 1-А, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також встановлення осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, у порядку ст. 233, 234, 237 КПК України.
У судовому засіданні старший слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП в місті Києві ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив задовольнити з передумов вказаних безпосередньо у ньому. При цьому, зауваживши отримати такі дані у іншій спосіб, ніж проведення вказаної слідчої (розшукової) дії не можливо. Сам дозвіл необхідний, оскільки прохід до самовільно зайнятої ділянки є утрудненим.
Слідчий суддя перевіривши це клопотання на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України, заслухавши слідчого, дослідивши матеріали наявні у провадженні, приходить до наступного.
Підстави проведення огляду визначені ст. 237 КПК України, яка відноситься до Глави20.Слідчі (розшукові) дії вказаного Кодексу.
Дана стаття передбачає, що з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп'ютерних даних (частина 1); огляд здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи (частина 2) .
З положень ст. 234 КПК випливає, що обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді, однак з урахуванням того, що в силу ст. 233 КПК ніхто не має права проникнути до іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише на підставі ухвали слідчого судді.
Під іншим володінням особи розуміються, відповідно до ч. 2 ст. 233 КПК, у т.ч. земельна ділянка, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо.
За цих умов, враховуючи вказане розуміння у КПК України сутності поняття «іншого володіння» (на цьому етапі слідчий суддя не вдається в оцінку критерію добросовісності володіння) відмічає, що попри все йдеться про огляд будівель та споруд, які розташовані на самовільно зайнятій земельній ділянці площею 0,0196 га, а тому, визначаючись з питанням підставності проведення огляду, враховує, що, відповідно до ч. 1 ст. 223 КПК України, слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 2 ст. 223 КПК України).
З урахуванням того, що згідно із п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню через призму того, що процесуальними джерелами доказів є у тому числі речові докази, висновки експертів (ст. 84 КПК України).
Речовим доказом є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій (ст. 98 КПК України).
В постанові від 27 січня 2022 року в справа № 11-132сап21 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що з урахуванням змісту ч. 5 ст. 234 КПК України під час вирішення питання про санкціонування обшуку житла стандарт доказування - «достатня підстава» є значно нижчим порівняно з такими стандартами як «поза розумним сумнівом» (що застосовується під час розгляду кримінального провадження по суті), так і «обґрунтована підозра» (за яким доводиться наявність підстав піддавати конкретну особу заходам забезпечення кримінального провадження), зокрема для надання відповідного судового дозволу закон не вимагає існування обґрунтованої підозри власника чи іншого володільця житла у вчиненні кримінального правопорушення.
У цьому випадку, слідчий суддя, вивчивши клопотання заявника та долучені до нього матеріали, вважає, що у ньому наявні в цілому відомості, котрі вказують на обставини, які обумовлюють дійсну потребу в проведенні цитованої слідчої дії.
Така слідча дія спрямована на отримання (збирання) доказів та перевірку вже отриманих доказів у кримінальному провадженні, а п ідставами для їх проведення є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Отже, наявні реальні приводи та підстави для проведення огляду за вказаною у клопотанні адресою, у порядку ст. 233, 237 КПК, адже, враховуючи встановлені на цей час слідством фактичні обставини пов'язані із наявністю ознака кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, та проведенням у межах справи будівельно - технічної експертизи, вказує на те, що підставним є проведення огляду з метою визначеною ч. 1 ст. 237 КПК.
Щодо часових проміжків подій, ураховуючи, що йдеться про 2009 рік, то слідчим суддею враховується, що ВС у постанові від 16 квітня 2025 року по справі №461/5075/23 вказав, що набуття права власності за набувальною давністю відбувається за обов'язкової сукупності таких умов: добросовісності заволодіння чужим майном, відкритості володіння, безперервності володіння та спливу встановлених строків володіння. Відсутність добросовісності (тобто коли особа знала чи могла знати про неправомірність заволодіння чужим майном або про наявність інших претендентів на майно) виключає можливість набуття права власності за набувальною давністю незалежно від наявності інших умов. Тому, за обставин цього кримінального провадження, положення ст. 344 ЦК України, не спростовуються собою фактор підставності перевірки обставин щодо можливого вчинення кримінального правопорушення за ст. 197-1 КК.
Порушень вимог ст. 233, 234, 237 КПК України, Глави 20 КПК України - слідчі (розшукові) дії, та Глави 2 КПК України - засади кримінального провадження, у судовому засіданні, слідчим суддею не виявлено, як і не з'ясовано того, що надання дозволу на огляд становитиме особистий та надмірний тягар, тобто, апріорі, таке втручання не є свавільним, оскільки отримання дозволу на його проведення здійснено з дотриманням принципу законності та воно є пропорційним до тяжкості вчиненого правопорушення та відповідає справжнім інтересам суспільства.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про те, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
При цьому, слід відмітити, що, в силу ч. 5 ст. 237 КПК України, при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.
Щодо участі спеціалістів, то відповідно до ч. 3 ст. 237 КПК, з метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів, а тому в цій частині питання перебуває поза межами компетенції слідчого судді, адже саме, право слідчого та прокурора «запросити» витікає з ч. 3 ст. 237 КПК. Запрошений спеціаліст у свою чергу, згідно із ч. 7 ст. 238 КПК, має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
На підставі викладеного та керуючись статями 233-234, 237, 309, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд постановив :
клопотання - задовольнити.
Надати дозвіл слідчим Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на проведення огляду будівель та споруд, які розташовані на самовільно зайнятій земельній ділянці площею 0,0196 га, яка розташована впритул зі східної сторони до земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:637:0101 за адресою: м. Київ, вул. Гаражна, буд. 1-А та належить територіальній громаді міста Києва, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
В силу статті 237 КПК України, з метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів. Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду. При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування. Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність. При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Ухвала оскарженню не підлягає та є обов'язковою для безумовного виконання на всій території України.
Слідчий суддя ОСОБА_1