Справа №:755/6821/23
Провадження №: 2/755/5708/25
"08" травня 2025 р. м.Київ
Дніпровський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Коваленко І.В.,
за участі секретаря судових засідань - Назарової І.В., Грищенко С.В.,
учасники справи:
представник позивача - адвокат Пронін О.А.,
представник позивача - адвокат Гоцко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, в залі суду, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Аграрний Фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу,
24.05.2023 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява Акціонерного товариства «Аграрний Фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 762 700,78 грн завданої матеріальної шкоди, а також стягнути судові витрати.
Вимоги позовної заяви обґрунтовано тим, що згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.11.2019 № 1060-р «Про призначення ОСОБА_1 виконуючим обов'язки голови правління публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» ОСОБА_1. призначено виконуючим обов'язки голови правління ПАТ «Аграрний фонд».
Згідно з наказом ПАТ «Аграрний фонд» від 26.11.2019 № 523-к ОСОБА_1 приступив до тимчасового виконання обов'язків голови правління ПАТ «Аграрний фонд» з 27.11.2019.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 514-р «Про звільнення ОСОБА_1 від виконання обов'язків голови правління публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» ОСОБА_1 звільнено від виконання обов'язків голови правління позивача.
Поряд з цим, перебуваючи на посаді виконуючого обов'язки голови правління ПАТ «Аграрний фонд», ОСОБА_1. прийняв рішення про звільнення заступника начальника відділу з фінансово-економічної безпеки відділу у Житомирській області департаменту середнього та малого бізнесу ОСОБА_2 , із займаної посади за власним бажанням відповідно до ч. 1 ст. 38 КзпП України, про що свідчить наказ ПАТ «Аграрний фонд» від 09.12.2019 № 550-к «Про звільнення працівників».
ОСОБА_2 , не погодившись зі своїм звільненням, оскаржив його у судовому порядку.
01.12.2020 рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено: визнано незаконним та скасовано наказ публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» №550-к від 09.12.2019 року в частині звільнення ОСОБА_2 з посади заступника начальника відділу з фінансово-економічної безпеки відділу у Житомирській області департаменту середнього і малого бізнесу ПАТ «Аграрний фонд» на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України; поновлено ОСОБА_2 на посаді заступника начальника відділу з фінансово-економічної безпеки відділу у Житомирській області департаменту середнього та малого бізнесу ПАТ «Аграрний фонд» з 09.12. 2019 року; стягнуто з публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.12.2019 року по 01.12.2020 року в сумі 603 957,06 грн без врахування відповідних податків та інших обов'язкових платежів; стягнуто з публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» на користь держави судовий збір в сумі 2 102,00 гривні.
Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць було допущено до негайного виконання.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 08.06.2022 у справі № 279/402/20 апеляційну скаргу акціонерного товариства «Аграрний фонд» залишено без задоволення, а рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01.12.2020 - без змін. Постанова Житомирського апеляційного суду від 08.06.2022 набрала законної сили.
05.02.2021 на адресу АТ «Аграрний фонд» надійшла заява ОСОБА_2 від 05.02.2021 щодо виконання рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01.12.2020 в частині негайного виконання та лист від 13.07.2022 про виконання рішення у повному обсязі після набрання ним законної сили.
У зв'язку з цим, 08.02.2021 АТ «Аграрний фонд» на виконання ст. 129-1 Конституції України, ч. 1, 2 ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України та з метою уникнення відповідальності, передбаченої ст. 382 Кримінального кодексу України, перерахував ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць у сумі 42 491,82 грн та 19.07.2022 перерахував залишок середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 443 693,61 гривень.
Крім того, з вказаних вище сум сплачено суми податку, а саме ПДФО з середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 108 713,28 грн, ЄСВ з середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 129 087,42 грн, військовий збір з середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 9 059,35 гривень, про що свідчать платіжні доручення від 08.02.2021 № 526, № 527, № 528 та платіжні доручення від 19.07.2021 № 1488, № 1489, № 1490 та від 20.07.2022 № 1504.
За розгляд справи № 279/402/20 АТ «Аграрний фонд» поніс витрати на судовий збір у розмірі 29 655,30 грн.
Наказ ПАТ «Аграрний фонд» від 09.12.2019 № 550-к, згідно з яким ОСОБА_2 звільнено з посади заступника начальника відділу з фінансово-економічної безпеки відділу у Житомирській області департаменту середнього та малого бізнесу відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України, винесено та підписано в.о. голови правління ПАТ «Аграрний фонд» ОСОБА_1 .
З мотивувальної частини рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01.12.2020 та постанови Житомирського апеляційного суду від 08.06.2022 у справі № 279/402/20 вбачається, що звільнення ОСОБА_2 відбулось з порушенням трудового законодавства, що призвело до виплати середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та судових витрат. Те, що саме ОСОБА_1 виносив наказ від 09.12.2020 № 550-к, згідно з яким звільнено ОСОБА_2 , вбачається із самого наказу, який визнано незаконним.
З метою виконання рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01.12.2020 у справі № 279/402/20 ПАТ «Аграрний фонд» виплатив ОСОБА_2 грошові кошти, а саме середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 486 185,43 грн, а також сплачено ПДФО у сумі 108 713,28 грн, військового збору у сумі 9 059,35 грн, ЄСВ у розмірі 129 087,42 грн та 29 655,30 грн витрат пов'язаних зі сплатою судового збору при розгляді справи № 279/402/20, що і є фактичним розміром заподіяної AT «Аграрний фонд» шкоди у сумі 762 700,78 грн, яка підлягає до стягнення з ОСОБА_1
05.06.2023 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити у порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
18.07.2023 року підготовче засідання відкладено за клопотанням представника відповідача з метою не порушення процесуальних прав відповідача, з метою надання можливості реалізувати процесуальні права шляхом отримання копії позовної заяви та в разі необхідності подати відзив на позов до 01.08.2023 року.
01.08.2023 року підготовче засідання відкладено з метою непорушення процесуального права сторони відповідача подати відзив на позовну заяву до 06.09.2023 року.
За змістом положень ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
08.08.2023 року (вх.№39069) до суду надійшла заява про зменшення розміру покриття шкоди, подана відповідачем ОСОБА_1 . (а.с.141-160 т.1)
08.08.2023 року (вх.№39070) до суду надійшла заява про зупинення провадження, подана відповідачем ОСОБА_1 . (а.с.161-162 т.1)
08 серпня 2023 року відповідач ОСОБА_1 надав відзив на позов (т.1 а.с.165-209), в якому просить відмовити у позові. У відзиві вказується, що у АТ «Аграрний фонд» немає достатнього обсягу процесуальної дієздатності для звернення до суду з огляду на ст. 136 КЗпП України. У відзиві вказується, що позивач, звертаючись до суду з даним позовом, пропустив строк позовної давності, відповідно до ст.233 КЗпП України для звернення роботодавця до суду з питань стягнення з працівника матеріальної шкоди, завданої підприємству, встановлюється один рік. Факт припинення трудових правовідносин сторін з 13 травня 2020 року відображений у постанові Кабінету Міністрів України, строк звернення до суду закінчився 13 травня 2021 року, що є підставою для відмови у позові. Позивачем не надано доказів наявності протиправної поведінки відповідача з 14 травня 2020 року, та за період після 14 травня 2020 року матеріальні збитки не підлягають стягненню з відповідача. Позивач помилково послався на ст.134 Кодекс Законів про працю України (КЗпП) на обґрунтування вимоги про регрес. Дана стаття оперує поняттям службова особа. Натомість керівник господарського товариства не є службовою особою, тому відповідальність обмежується середнім заробітком згідно до ст.130,132 КЗпП України. АТ «Аграрний фонд» є акціонерним товариством, перебуває у сфері правового регулювання Закону України «Про акціонерні товариства», як спеціального законодавчого акту. Керівник акціонерного товариства за ст.2 цього Закону є посадовою особою. Відповідно до ст.63 даного Закону посадові особи органів акціонерного товариства несуть відповідальність перед товариством за збитки, завдані своїми діями (бездіяльністю) згідно із законом. Чинний КЗпП оперує поняттям «службова особа» (ст.ст.41,199, 232,237,245,258-8) та відокремлює також поняття «посадова особа» (ст.ст.2,19,41,113,130,159,247,248). Відтак, відсутні правові підстави вважати, що відповідач був на момент звільнення ОСОБА_2 з роботи в АТ «Аграрний фонд» службовою особою, тому на відповідача не поширюється положення ст. 137 КЗпП України. Відповідач у відзиві зазначає, що він не мав можливості впливати на судовий процес у справі № 279/402/20 щодо строків розгляду справи судами за відсутністю у нього повноважень керівника підприємства. Вказує, що позивач штучно збільшив суму збитків на 35%, нарахувавши до матеріальних збитків податки на доходи фізичних осіб, ЄСВ, воєнний збір, на судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу, оскільки такі витрати не є доходом і згідно з Податковим Кодексом України не є об'єктом оподаткування. Таке нарахування АТ «Аграрний фонд» суми, виплаченої поновленому на роботі працівникові призвело до збільшення ціни позову і не може бути підставою для стягнення з відповідача.
23 серпня 2023 року позивачем АТ «Аграрний фонд» подано відповідь на відзив (т.1 а.с.210-226). У відповіді вказується, що твердження відповідача щодо звернення до суду з пропуском строку, який визначено положенням ст.233 КЗпП України, є безпідставними, оскільки неправомірність звільнення працівника судом встановлено лише 08 червня 2022 року, що вбачається зі змісту постанови Житомирського апеляційного суду. Стосовно не вжиття ОСОБА_3 заходів для усунення порушення щодо поновлення звільненого ОСОБА_1 працівника, то факт порушення трудового законодавства, а саме, неправомірне звільнення працівника було встановлено Коростенським міськрайонним судом Житомирської області та Житомирським апеляційним судом під час розгляду справи № 279/402/20 та відповідні обстави зазначені у рішеннях судів. Відповідач у відзиві зазначає, що з 14.05.2020 ОСОБА_3 перебрав на себе усі повноваження керівника, у тому числі негативні та не учинив дії щодо поновлення працівника, а ОСОБА_1 з 13.05.2020 повноважень щодо поновлення працівника вже не мав. Дана обставина не відповідає дійсності, так як після ухвалення рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01.12.2020, ОСОБА_3 усунув дане порушення та поновив працівника на роботі з виплатою середнього заробітку за один місяць, а після ухвалення постанови Житомирського апеляційного суду від 08.06.2022 виплатив йому середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, який виник не з його вини. Щодо тверджень відповідача про невірні нарахування та штучне збільшення суми збитків, то таке твердження не відповідає дійсності, так як у відповідності до податкового законодавства України заробітна плата підлягає обов'язковому оподаткуванню. На виконання рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01.12.2020 та постанови Житомирського апеляційного суду від 08.06.2022 АТ «Аграрний фонд» перерахувало ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 486 185,43 гри, з вказаних вище сум було також сплачено суми податку, а саме ПДФО з середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 108 713,28 грн, військовий збір з середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 9 059,35 грн, що разом становлять 603 957,06 гривень. Поряд з цим, АТ «Аграрний фонд» на виконання вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» сплатило з середнього заробітку за час вимушеного прогулу єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ) у розмірі 129 087,42 гривень. Крім того, рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01.12.2020 було стягнуто з АТ «Аграрний фонд» на користь держави судовий збір в сумі 2 102,00 гривні. За розгляд справи № 279/402/20 АТ «Аграрний фонд» було понесено витрати на судовий збір у розмірі 29 655,30 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 28.12.2020 № 5712, від 27.01.2021 № 364, від 05.07.2022 № 1394 та від 18.10.2022 № 2023. Дані витрати були покладені на АТ «Аграрний фонд», так як були супутніми при розгляді справи № 279/402/20 та виникли у зв'язку із неправомірним звільненням ОСОБА_1 працівника. Отже, заявлена АТ «Аграрний фонд» сума збитків є обґрунтованою та підлягає повному задоволенню. АТ «Аграрний фонд» вважає за необхідне спростувати твердження Відповідача та зазначає, що матеріали справи містять докази, які підтверджують наявність протиправної поведінки Відповідача, а саме: копія витягу з наказу ПАТ «Аграрний фонд» від 09.12.2019 № 550-к, з якого вбачається, що саме ОСОБА_1 звільнив ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 38 КЗпП; копія рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01.12.2020 та постанови Житомирського апеляційного суду від 08.06.2022 у справі № 279/402/20, з яких вбачається, що наказ АТ «Аграрний фонд» від 09.12.2019 № 550-К про звільнення ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 38 КЗпП є незаконним, підлягає скасуванню та тягне за собою поновлення порушених прав працівника. Твердження Відповідача про відсутність протиправної поведінки не відповідає дійсності, так як ухвалення незаконного наказу про звільнення тягне за собою відповідальність тієї особи, яка його прийняла та незалежно від форми її вини. Поряд з цим, позиція Відповідача про обов'язок ОСОБА_3 нести відповідальність за неправомірне звільнення працівника ОСОБА_1 після 14.05.2020 є необґрунтованою та такою, що суперечить нормам законодавства. Також сторона позивача не погоджується з доводами відповідача про відсутність у його діях протиправної поведінки. Позивачем вказується, що ухвалення незаконного наказу про звільнення тягне за собою відповідальність тієї особи, яка його видала, незалежно від форми її вини. Вказується, що є необґрунтованими доводи відповідача про те, що норми ст.134 КЗпП України на нього не розповсюджуються, оскільки він був посадовою особою, а не службою як визначено у трудовому законодавстві. Позивач посилається на роз'яснення Державної інспекції України з питань праці від 24 липня 2014 року, відповідно до яких категорія «посадові особи» у трудовому законодавстві та «службові особи» є тотожними поняттями. У законодавстві про працю визначення поняття «посадова особа» відсутнє.
06.09.2023 року довідкою, складеною секретарем судового засідання справа за позовом Акціонерного товариства «Аграрний Фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу знята з розгляду у зв'язку з перебуванням головуючого судді Коваленко І.В. у відпустці. Справу призначено на 27.09.2023 року.
27.09.2023 року довідкою, складеною секретарем судового засідання справа за позовом Акціонерного товариства «Аграрний Фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу знята з розгляду у зв'язку з перебуванням головуючого судді Коваленко І.В. на лікарняному. Справу призначено на 23.10.2023 року.
23.10.2023 року (вх.№53391/23) через систему «Електронний суд» надійшла заява про зупинення розгляду справи, подана представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Мельниковим Д.О. (а.с.3-90 т.2)
23.10.2023 року довідкою, складеною секретарем судового засідання справа за позовом Акціонерного товариства «Аграрний Фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу знята з розгляду у зв'язку з перебуванням головуючого судді Коваленко І.В. у нарадчій кімнаті по цивільній справі №755/7082/23. Справу призначено на 06.12.2023 року.
02.11.2023 року від представника позивача Деруги Н.О. надійшло клопотання про долучення доказів. (а.с.99-106 т.2)
06.11.2023 року від представника відповідача - адвоката Мельникова Д.О. надійшло клопотання про долучення доказів. (а.с.107-108 т.2)
06.12.2023 року довідкою, складеною секретарем судового засідання справа за позовом Акціонерного товариства «Аграрний Фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу знята з розгляду у зв'язку з перебуванням головуючого судді Коваленко І.В. у щорічній відпустці. Справу призначено на 30.01.2024 року.
Ухвалою суду від 30.01.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення розгляду справи за позовом Акціонерного товариства «Аграрний Фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу, яке подане до суду 08.08.2023 року (зареєстровано в канцелярії за Вх.№39070).
Ухвалою суду від 30.01.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мельникова Дениса Олександровича про зупинення розгляду справи за позовом Акціонерного товариства «Аграрний Фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу, яке подане до суду 21.10.2023 року (зареєстровано в канцелярії 23.10.2023 за Вх.№ 53391).
30.01.2024 року (вх.№5393) через систему «Електронний суд» надійшла заява про зупинення провадження, подана представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Мельниковим Д.О. (а.с.135-157 т.2)
Ухвалою суду від 01.03.2024 року клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мельникова Дениса Олександровича про зупинення провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Аграрний Фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу, яке подане до суду через систему «Електронний суд» 29.01.2024 року (зареєстровано в канцелярії 30.01.2024 за Вх.№ 5393), - задоволено.
Провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Аграрний Фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу - зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку палатою Верховного Суду цивільної справи № 755/13814/21 за позовом Акціонерного товариства «Аграрний фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди.
27.05.2024 року постановою Київського апеляційного суду, апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Аграрний Фонд» - задоволено. Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 01.03.2024 року про зупинення провадження у справі скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
26.06.2024 року судове засідання відкладено з метою не порушення процесуальних прав сторони відповідача до 10.07.2024 року.
08.07.2024 року через систему «Електронний суд» від В.о. генерального директора АТ «Аграрний фонд» ОСОБА_3 надійшли додаткові пояснення. (а.с. 31-42 т. 3)
10.07.2024 року довідкою, складеною секретарем судового засідання справа за позовом Акціонерного товариства «Аграрний Фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу знята з розгляду у зв'язку з перебуванням головуючого судді Коваленко І.В. на лікарняному. Справу призначено на 11.09.2024 року.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 11 вересня 2024 року закрито підготовче судове засідання, призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
19.11.2024 року у зв'язку з надходженням заяви представника ОСОБА_1 - Мельникова Дениса Олександровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №755/6821/23 Дніпровський районний суд міста Києва на виконання вимог запиту від 13.11.2024 року направив матеріали цивільної справи № 755/6821/23 за позовом Акціонерного товариства «Аграрний Фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу до Київського апеляційного суду.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 січня 2025 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Виправлено описку в постанові Київського апеляційного суду від 27 травня 2024 року зазначивши номер справи № 755/6821/23. В іншій частині заяву залишено без задоволення.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 березня 2025 року виправлено описку в додатковій постанові Київського апеляційного суду від 22 січня 2024 року, зазначивши у вступній частині дату ухвалення постанови Київського апеляційного суду «27 травня 2024 року» замість помилкового «24 травня 2024 року».
02 квітня 2025 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшли матеріали цивільної справи 755/6821/23 за позовною заявою Акціонерного товариства «Аграрний Фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу. Фактично матеріали справи отримано суддею 08.04.2025.
В судовому засіданні 07 травня 2025 року представники позивача підтримали позовну заяву, надали пояснення, аналогічні поясненням, викладеним у позові та відповіді на відзив, просили позовну заяву задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник Мельников Д.О. у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили. Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого судом відмовлено, у зв'язку з його необґрунтованістю.
Суд, вислухавши пояснення представників позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Кабінету Міністрів України №1060-р від 15 листопада 2019 року, відповідача ОСОБА_1 призначено виконуючим обов'язки голови правління публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» до призначення в установленому порядку голови правління зазначеного товариства (а.с. 9).
Відповідно до наказу ПАТ «Аграрний фонд» від 26 листопада 2019 року № 523-к відповідач приступив до тимчасового виконання обов'язків голови правління публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» з 27 листопада 2019 року (а.с. 10).
09 грудня 2019 року виконуючим обов'язки голови правління ПАТ «Аграрний фонд» ОСОБА_1 видано наказ № 550-К «Про звільнення працівників», яким, зокрема, п.1.7 звільнено ОСОБА_2 , заступника начальника відділу з фінансово-економічної безпеки відділу у Житомирській області департаменту середнього та малого бізнесу, із займаної посади 09 грудня 2019 року за власним бажанням відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України (а.с. 13).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 травня 2020 року № 514-р, відповідача ОСОБА_1 звільнено від виконання обов'язків голови правління публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» (а.с. 11).
Відповідно до наказу ПАТ «Аграрний фонд» №169-к від 14 травня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 », останнього звільнено в порядку п. 5 ст. 41 КЗпП України (а.с. 12).
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01.12.2020 року у справі №279/402/20 визнано незаконним та скасовано наказ АТ «Аграрний фонд» №550-К від 09.12.2019 року в частині звільнення ОСОБА_2 з посади заступника начальника відділу з фінансово-економічної безпеки відділу у Житомирській області департаменту середнього та малого бізнесу АТ «Аграрний фонд», поновлено позивача на посаді, стягнуто з АТ «Аграрний фонд» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 603 957,06 грн, а також стягнуто з АТ «Аграрний фонд» в дохід держави судовий збір в сумі 2102 грн. (а.с. 15-18).
Постановою Житомирського апеляційного суду від 08.06.2022 року апеляційну скаргу АТ «Аграрний фонд» залишено без задоволення, а рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01.12.2020 року залишене без змін (а.с. 19-24).
Постанова Житомирського апеляційного суду від 08.06.2022 набрала законної сили.
Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
05.02.2021 на адресу АТ «Аграрний фонд» надійшла заява ОСОБА_2 від 05.02.2021 щодо виконання рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01.12.2020 в частині негайного виконання та лист від 13.07.2022 про виконання рішення у повному обсязі після набрання ним законної сили. (а.с.25-28)
У зв'язку з цим, АТ «Аграрний фонд» 08.02.2021 ОСОБА_2 було перераховано середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць у сумі 42 491,82 грн та 19.07.2022 було перераховано залишок середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 443 693,61 гривень. (а.с. 29, 36)
Про сплату вказаних коштів свідчать платіжні доручення від 08.02.2021 № 521 та від 19.07.2022 № 1487. (а.с. 32, 37)
З вказаних вище сум сплачено суми податку, а саме ПДФО з середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 108 713,28 грн, ЄСВ з середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 129 087,42 грн, військовий збір з середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 9 059,35 гривень, про що свідчать платіжні доручення від 08.02.2021 № 526, № 527, № 528 /а.с. 33-35/ та платіжні доручення від 19.07.2021 № 1488, № 1489, № 1490 /а.с.43,42,39/ та від 20.07.2022 № 1504 (а.с.40).
Також, за розгляд справи № 279/402/20 АТ «Аграрний фонд» було понесено витрати на судовий збір у розмірі 29 655,30 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 28.12.2020 № 5712 /а.с.52/, від 27.01.2021 № 364 /а.с.53/, від 05.07.2022 № 1394 /а.с.54/ та від 18.10.2022 № 2023 /а.с.51/.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 134 Кодексу законі про праці України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли службова особа є винною в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.
Застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі пункту 8 статті 134 КЗпП України, слід мати на увазі, що за цим законом покладається обов'язок з відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або яким затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Відповідальність у цих випадках настає незалежно від форми вини.
Статтею 136 КЗпП України визначений порядок покриття шкоди, заподіяної працівником.
Приписами частини четвертої статті 136 КЗпП України передбачено, що стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.
У статті 237 КЗпП України передбачено, що суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо роботодавець затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Відповідно до пункту 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію пункту 8 статті 134 та нової редакції статті 237 КЗпП України (з 11 квітня 1992 року) настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше.
Згідно з пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 02 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі пункту 8 статті 134 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов'язок з відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі; відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.
У статті 13 статуту АТ «Аграрний фонд» визначено, що Голова правління очолює правління, здійснює керівництво та контроль за поточною господарською діяльністю товариства і несе відповідальність за виконання покладених на правління завдань. Голова правління організовує роботу правління, скликає засідання, забезпечує ведення протоколів засідань. Голова правління відповідно до своєї компетенції видає накази з питань діяльності товариства; розпоряджається відповідно до законодавства та цього Статуту майном товариства, в тому числі коштами, з урахуванням обмежень, визначених цим Статутом та законодавством; призначає на посаду і звільняє з посади працівників товариства, застосовує щодо них заходи заохочення і матеріальної відповідальності, дисциплінарні стягнення у порядку визначеному законодавством; затверджує організаційну структуру, штатний розпис товариства та положення про його структурні підрозділи; вирішує питання добору, підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів; укладає контракти з керівниками дочірніх підприємств (а.с. 65-66).
Як встановлено судом, розпорядженням Кабінету Міністрів України №1060-р від 15 листопада 2019 року, відповідача ОСОБА_1 призначено виконуючим обов'язки голови правління ПАТ «Аграрний фонд», до виконання яких відповідач приступив з 27 листопада 2019 року відповідно до наказу ПАТ «Аграрний фонд» від 26 листопада 2019 року № 523-к.
За змістом ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
З аналізу вищенаведених обставин справи та норм чинного законодавства судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 на час виникнення спірних правовідносин був посадовою особою, який прийняв рішення про звільнення ОСОБА_2 з займаної ним посади та підписав відповідний наказ. Такі дії посадової особи у судовому порядку були визнані неправомірними, вчиненими з порушенням норм КЗпП України. Оскільки, відповідно до статуту товариства, саме на голову були покладені обов'язки щодо прийняття управлінських рішень, прийняття та звільнення з займаних посад працівників, самостійно вирішувати управлінські питання, суд приходить до висновку, що саме на ОСОБА_1 покладається відповідальність за прийняття неправомірних рішень та винесення наказу, що скасований судом, а тому саме ОСОБА_1 , як виконуючий обов'язки голови правління товариства повинен покрити шкоду, заподіяну товариству у зв'язку з оплатою ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та судових витрат.
Щодо посилання відповідача про неможливість застосування положень ст. 134 КЗпП України до правовідносин відповідальності керівника акціонерного товариства, який відповідно до ст. 2 Закону України «Про акціонерне товариство» є посадовою особою, судом враховуються висновки Верховного Суду у постанові від 23 січня 2023 року у справі № 766/23789/19, в якій Верховний Суд погодився з роз'ясненням Державної інспекція України з питань праці «Категорія «посадові особи» у трудовому законодавстві» від 24 липня 2014 року, яка, у свою чергу, зробила висновок, що терміни «посадова особа» та «службова особа» є синонімічними. А тому, на думку суду, відповідач у даній справі зобов'язаний на підставі п. 8 ст. 134 КЗпП України нести матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, завданої з його вини товариству у зв'язку з оплатою незаконно звільненому працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Також суд не може погодитись з доводом відповідача про те, що він не може нести відповідальність за шкоду, завдану товариству, після його звільнення з роботи - 13 травня 2020 року, адже після цієї дати у нього були відсутні повноваження для поновлення звільненого працівника на роботі.
Зі змісту поданого стороною позивача розрахунку сум, що стягуються, загальна сума яку позивач просить стягнути з відповідача становить 762 700,78 грн та складається з:
- середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 486 185,43 грн;
- ПДФО у сумі 108 713,28 грн;
- військового збору у сумі 9 059,35 грн;
- ЄСВ у розмірі 129 087,42 грн;
- витрат пов'язаних зі сплатою судового збору при розгляді справи № 279/402/20 у розмірі 29 655,30 грн.
08.02.2021 ОСОБА_2 було перераховано середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць у сумі 42 491,82 грн та 19.07.2022 було перераховано залишок середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 443 693,61 гривень.
Про сплату вказаних коштів свідчать платіжні доручення від 08.02.2021 № 521 та від 19.07.2022 № 1487.
Крім того, з вказаних вище сум сплачено суми податку, а саме ПДФО з середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 108 713,28 грн, ЄСВ з середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 129 087,42 грн, військовий збір з середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 9 059,35 гривень, про що свідчать платіжні доручення від 08.02.2021 № 526, № 527, № 528 та платіжні доручення від 19.07.2021 № 1488, № 1489, № 1490 та від 20.07.2022 № 1504.
За розгляд справи № 279/402/20 АТ «Аграрний фонд» було понесено витрати на судовий збір у розмірі 29 655,30 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 28.12.2020 № 5712, від 27.01.2021 № 364, від 05.07.2022 № 1394 та від 18.10.2022 № 2023.
Суд погоджується із тим, що до матеріальної шкоди позивача, яка пов'язана з оплатою незаконно звільненому працівникові часу вимушеного прогулу відноситься здійснені позивачем безпосередні виплати ОСОБА_2 , а також обов'язкові податки та збори, які позивач був зобов'язаний сплатити на користь держави (ПДФО, ЄСВ та військовий збір), що загалом становить 733 045,48 грн.
Також до матеріальної відповідальності відповідача слід віднести стягнені з АТ «Аграрний фонд» за рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01.12.2020 року у справі №279/402/20 витрат пов'язаних зі сплатою судового збору при розгляді справи у розмірі 29 655,30 грн. Адже, саме незаконне звільнення відповідачем працівника підприємства призвело до необхідності такого працівника звертатись до суду за захистом своїх прав та нести у зв'язку із цим витрати, які за рішенням суду були покладені на АТ «Аграрний фонд», в тому числі і щодо стягнення судового збору на користь держави.
Загальна сума до стягнення становить 762 700,78 грн.
Відповідно до ч. 3 ст.233 КЗпП України, для звернення роботодавця до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
Відповідач у відзиві на позовну заяву наголошує, що АТ «Аграрний фонд» звернулось з позовом, який розглядається у даній справі, після спливу річного строку, оскільки відповідач звільнився 13 травня 2020 року, відтак строк звернення до суду закінчився 13 травня 2021 року, що є підставою для відмови у позові (т.1 а.с.165).
Так, відповідно до частин 1, 6 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
Згідно з пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього ж часу обчислюється строк на пред'явлення регресного позову.
Отже, зважаючи на те, що позивач АТ «Аграрний фонд» виплатив незаконно звільненому ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу 08 червня 2022 року, та звернувся до суду з позовом 24 травня 2023 року, тобто в межах річного строку на звернення до суду, визначеного ч. 3 ст. 233 КЗпП України, доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку для звернення до суду з цим позовом є безпідставними.
На підставі викладеного, за наведених обставин суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.
Позивачем сплачено судовій збір за подання позову у даній справі в сумі 11 440,51 грн, що підтверджено платіжною інструкцією №836 від 18.05.2023 року (т.1 а.с.1).
Частиною 5 ст. 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору в сумі 11 440,51 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 76-81, 89, 141, 178, 247, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1191 ЦК України, ст.ст. 134, 233, 237 КЗпП України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Аграрний Фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Аграрний фонд» завдану матеріальну шкоду у розмірі 762 700 (сімсот шістдесят дві тисячі сімсот) грн 78 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Аграрний фонд» судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 11 440 (одинадцять тисяч чотириста сорок) гривень 51 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Аграрний фонд» (код ЄДРПОУ 38926880, адреса: м. Київ, вул. Очаківська/пров. Очаківський, 5/6);
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Повний текст рішення складений 16 травня 2025 року.
Суддя :