Справа № 752/13292/25
Провадження № 1-кс/752/4797/25
06 червня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі засідань суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених службових осіб Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції України в м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення,
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшла зазначена скарга у якій адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 просить: зобов'язати уповноважену особу Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві невідкладно внести до ЄРДР відомості згідно заяви про вчинення кримінального правопорушення від 26.05.2025 та надати заявнику витяг з ЄРДР.
Скарга обґрунтована тим, що 26.05.2025 ОСОБА_4 звернувся до Голосіївського УП ГУНП у м. Києві із заявою про вчинення кримінального правопорушення в порядку ст. 214 КПК України.
Станом на день звернення до слідчого судді відомості про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені.
На підставі зазначеного адвокат просить про задоволення скарги.
Заявник та суб'єкт оскарження в судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили.
Представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 подав заяву про розгляд скарги без його участі, скаргу підтримав, просив задовольнити.
Також до суду надійшли заперечення на скаргу від адвоката ОСОБА_5 , який, посилаючись на пункти 16-1 та 25 частини 1 статті 3 КПК України, зазначав, що скарга адвоката ОСОБА_3 безпосередньо стосується інтересів його клієнта ОСОБА_6 . Маючи статус іншої особи, чиї права та законні інтереси обмежуються під час досудового розслідування, він скористався своїм правом подати заперечення на скаргу та просив у задоволенні скарги відмовити.
Враховуючи, що суду надано достатньо матеріалів для розгляду скарги по суті, з метою не допущення порушення розумних строків розгляду скарги, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності заявника та суб'єкта оскарження на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали скарги слідчий суддя приходить до висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів скарги, 26.05.2025 адвокат ОСОБА_3 звернувся до Голосіївського УП ГУНП у м. Києві із заявою про вчинення кримінального правопорушення в порядку ст. 214 КПК України.
У скарзі зазначалося про те, що з відомостей, які поширені у засобах масової інформації, ОСОБА_4 стало відомо, що ОСОБА_6 ймовірно користувався незадекларованим автопарком.
Вбачається, що до заяви про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 було додано публікації засобів масової інформації:
1.ІНФОРМАЦІЯ_9
2.ІНФОРМАЦІЯ_10
3.ІНФОРМАЦІЯ_11
4. ІНФОРМАЦІЯ_12
5. ІНФОРМАЦІЯ_13
6. ІНФОРМАЦІЯ_14
7.ІНФОРМАЦІЯ_15
8.ІНФОРМАЦІЯ_16
9. ІНФОРМАЦІЯ_17
10.ІНФОРМАЦІЯ_18
11.ІНФОРМАЦІЯ_19
12. «ІНФОРМАЦІЯ_20
13.«ІНФОРМАЦІЯ_21
14.ІНФОРМАЦІЯ_22
15.ІНФОРМАЦІЯ_23
16.ІНФОРМАЦІЯ_24
17.ІНФОРМАЦІЯ_25
18.ІНФОРМАЦІЯ_26
19.ІНФОРМАЦІЯ_27
20. ІНФОРМАЦІЯ_28
21. ІНФОРМАЦІЯ_29
22.ІНФОРМАЦІЯ_30
23.ІНФОРМАЦІЯ_31
24.ІНФОРМАЦІЯ_32
25.ІНФОРМАЦІЯ_33
26.ІНФОРМАЦІЯ_34
27. ІНФОРМАЦІЯ_35
28. ІНФОРМАЦІЯ_36
29.ІНФОРМАЦІЯ_37
30. ІНФОРМАЦІЯ_38
У зазначених публікаціях автори здебільшого посилаються на програму журналістських розслідувань «ІНФОРМАЦІЯ_39».
Зокрема, йдеться про те, що у деклараціях за 2015-2017 роки ОСОБА_27 задекларував лише одне авто - Toyota LAND CRUISER 200, яке знаходиться в оренді, не вказавши суми оренди у витратах.
Разом з тим, ОСОБА_28 особисто або у супроводі кортежу використовуються інші коштовні авто:
-Mercedes S-Class НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_29 ;
-Mercedes S-Class НОМЕР_2 ;
-Toyota Land Cruiser 200 НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_30 ;
-Mercedes S-Class НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_31 ;
-Audi A8 НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_32 ;
-Audi A8 НОМЕР_6 ,яке зареєстроване на ОСОБА_33 ;
-Benz Vito НОМЕР_7, що належить оточенню ОСОБА_34 .
Недекларування автомобілів, які знаходяться у розпорядженні ОСОБА_6 свідчить про ознаки можливого незаконного збагачення у його діях.
Крім того, «ІНФОРМАЦІЯ_39» виявили, що народний депутат орендує квартиру у місті Києві на вулиці Шовковичній за заниженою ціною, а автомобілі, якими користується ОСОБА_27 , заїжджали на територію маєтку у ОСОБА_35 . Журналісти дійшли висновку, що спосіб життя ОСОБА_6 свідчить про існування додаткового, незадекларованого доходу.
Як стало відомо УНІАН, стосовно народного депутата України ОСОБА_36 детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювалось досудове розслідування у кримінальних провадженнях №52019000000000558 та №52019000000000559 від 06.07.2019 (матеріали вказаних кримінальних проваджень об?єднано з присвоєнням загального номеру №52019000000000558), за ознаками злочину, передбаченого ст. 366-1 К України, за фактами можливого недостовірного декларування у щорічних деклараціях за 2016 та 2017 роки відповідно. За результатами розслідування постановою детектива від 26.12.2019 кримінальне провадження №52019000000000558 від 06.07.2019 закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення.
З блогу ОСОБА_37 відомо про те, що народний депутат ОСОБА_27 у роках, попередніх 2016-му не задекларував 700 тис. доларів. Про цю суму стало відомо під час засідання Лондонського суду.
Також засоби масової інформації пишуть про те, що ОСОБА_27 виграв Вищий антикорупційний суд і йому скасували повідомлення про підозру від НАБУ про організацію корупційної ІНФОРМАЦІЯ_39 на 93,3 млн. грн у кримінальному провадженні №52016000000000380 від 20.10.2016 та відмовили НАБУ в проведенні заочного розслідування щодо ОСОБА_7 у цій справі.
При цьому, ОСОБА_19 повідомляв, що народний депутат ОСОБА_7 , автомобілі якого перебували біля дому ОСОБА_14 , коли туди приїжджав ОСОБА_38 , розмовляв з ним про Антикорупційний суд.
Народний депутат ОСОБА_39 заявляв, що ОСОБА_27 системно бореться з НАБУ та готує подання до Конституційного суду про неконституційність повноважень НАБУ.
У інтернет-виданнях значиться про те, що ОСОБА_27 зустрічався з суддями, прокурорами, зокрема з ОСОБА_40 і ОСОБА_41 , директором Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_42 . Його називали «куратором президента в судах та прокуратурі».
Вікіпедія зазначає, що ОСОБА_7 причетний до незаконного виїзду за кордон судді ОСОБА_43.
Дослідивши зазначені публікації засобів масової інформації, слідчий суддя встановив, що зазначені у них відомості, не підтверджуються жодними доданими до скарги доказами.
Крім того, слідчим суддею встановлено, що наведені в засобах масової інформації факти нібито декларування недостовірної інформації народним депутатом України ОСОБА_6 у щорічних деклараціях за 2016 та 2017 роки грошей у розмірі 700 000 доларів США, елітних автомобілів та нерухомості були предметом перевірки уповноваженими правоохоронними органами.
Зокрема, Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою здійснювалось досудове розслідування у кримінальних провадженнях №52019000000000558 №52019000000000559 від 06.07.2019, тобто після публікацій, які долучені заявником до скарги, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України (Декларування недостовірної інформації).
Як вбачається з повідомлення Офісу Генерального прокурора від 05.05.2020 №06-19644-19, постановою прокурора від 15.07.2019 вказані кримінальні провадження були об'єднанні в одне провадження №52019000000000558.
За результатами розслідування постановою детектива від 26.12.2019 кримінальне провадження №52019000000000558 від 06.07.2019 було закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, підлягає закриттю кримінальне провадження у випадку, якщо існує нескасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності.
Положеннями ст. 216 КПК України, чинними на час розслідування кримінального провадження №52019000000000558, до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро було віднесено, серед іншого, розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, якщо таке правопорушення вчинено Народним депутатом України (п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України).
Таким чином, рішення про закриття кримінального провадження №52019000000000558 було прийнято уповноваженим суб'єктом з дотриманням правил підслідності, а тому повторне внесення до ЄРДР відомостей щодо того самого діяння не відповідає положенням КПК України.
Наведені факти нібито декларування недостовірної інформації були також предметом перевірки уповноваженими службовими особами Національного агентства з питань запобігання корупції.
Так, Національним агентством з питань запобігання корупції, відповідно до рішення Національного агентства №287 від 30.01.2019, у 2019 році було здійснено повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік (виправленої), поданої ОСОБА_6 , народним депутатом України щодо: об'єктів нерухомості; цінного рухомого майна - транспортних засобів; доходів, у тому числі подарунків; наявності ознак незаконного збагачення.
За результатами перевірки 19.04.2019 Національним агентством з питань запобігання корупції прийнято рішення №1106 про те, що ознак правопорушень, передбачених частиною 4 ст. 172-6 КУпАП та ст. 366-1 КК України не виявлено. Правові підстави для встановлення ознак незаконного збагачення відсутні.
Таким чином, зазначені в засобах масової інформації відомості щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення фактично не підтвердилися в результаті досудового розслідування у кримінальному провадженні, що проводилося НАБУ, та за результатами повної перевірки, що проводилася Національним агентством з питань запобігання корупції.
За таких обставин, доводи скарги щодо наявності відомостей, які свідчать про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення за обставин, викладених у наведених вище публікаціях засобів масової інформації, на день розгляду скарги, слідчий суддя вважає оціночними та такими, що не підтвердилися в результаті проведених відповідними органами перевірок.
Доводи, викладені у скарзі ОСОБА_4 , носять публіцистичний характер і не можуть слугувати підставою для внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_28 до ЄРДР.
З повідомлення Бюро Економічної безпеки України від 18.03.2025 №11/6/4.7.1/7491-25 вбачається, що моніторингом Єдиного реєстру досудових розслідувань, який утворений та ведеться відповідно до вимог КПК України, Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі - Положення), затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298 (зі змінами), за можливими фільтрами пошуку даних, зазначених у пункті 1 глави 1 розділу II цього Положення, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до ЄРДР, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким урегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом, інформація стосовно громадянина ОСОБА_6 , в органі досудового розслідування БЕБ не знайдена.
З доданих публікацій ЗМІ вбачається, що ОСОБА_7 нібито не декларував у період до 2017 року наступне майно: автопарк люксових автомобілів; нерухомість; грошові кошти в сумі 700 000 доларів США.
Тобто, єдиною можливою кваліфікацією зареєстрованого кримінального провадження могла б бути ст. 366-1 КК України - декларування недостовірної інформації.
Разом з тим, вказана стаття була виключена із кримінального кодексу України на підставі Закону України №1074-IX від 04.12.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної відповідальності та неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», який набрав чинності 30.12.2020.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Таким чином, до ЄРДР не може бути внесено відомості та проводитись досудове розслідування за фактом діяння, кримінальну відповідальність за яке скасовано.
При цьому, ст. 366-2 КК України «декларування недостовірної інформації», яка відрізняється від вилученої з КК України ст. 366-1 КК України «декларування недостовірної інформації», не має зворотної дії в часі, а тому не поширюється на діяння, що відбулися до 30.12.2020.
Оскільки поширені у засобах масової інформації відомості щодо незаконного збагачення ОСОБА_6 стосуються періодів до 2018 року, то ці відомості також не можуть бути внесеними до ЄРДР за ст. 368-5 КК України «незаконне збагачення».
Так, Кримінальний кодекс України доповнено вказаною статтею на підставі Закону №263-IX від 31.10.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів», який набрав чинності 28.11.2019, а тому до нього не може застосовуватися зворотна дія в часі.
Отже, наведені у заяві про вчинення кримінального правопорушення відомості про недекларування ОСОБА_6 автопарку люксових автомобілів, нерухомості, грошових коштів в сумі 700 000 доларів США, а також його незаконне збагачення, що стали відомі заявнику з засобів масової інформації, не підтверджуються будь-якими долученими до заяви доказами та не можуть бути внесені до ЄРДР, оскільки відсутній Закон про кримінальну відповідальність, яким би встановлювалася кримінальна караність такого діяння.
Слідчий суддя звертає увагу, що найбільш суворе покарання, яке могло б бути призначено за вчинення кримінального правопорушення щодо недекларування, про які йдеться у повідомленнях засобів масової інформації, що стосуються періоду до 2018 року, це позбавлення волі на строк до двох років.
Згідно положень статей 12, 49 КК України, чинних на той час, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення такого злочину визначався у три роки.
Отже, строк притягнення до кримінальної відповідальності за описані в заяві про вчинення кримінального правопорушення події на сьогоднішній день сплив.
Слідчим суддею також досліджено відомості, зазначені в засобах масової інформації щодо: блокування Інтерполом запиту про розшук ОСОБА_6 ; проведення ОСОБА_6 зустрічей з вищими посадовими особами держави, суддями та прокурорами; участі народного депутата ОСОБА_6 у обговоренні Антикорупційного суду; підготовки народним депутатом ОСОБА_6 звернення у Конституційний суд; незаконного виїзду за кордон судді ОСОБА_43. За результатом дослідження вказаних відомостей вбачається, що заявником не зазначено у заяві про вчинення кримінального правопорушення жодної об'єктивної сторони кримінального правопорушення, що могла б бути кваліфікована відповідно до статей Кримінального кодексу України.
Крім того, заява про вчинення кримінального правопорушення не містить жодного посилання на докази, якими б підтверджувалося кримінальне правопорушення, до заяви не додано таких доказів.
Слід зазначити, що відомості засобів масової інформації про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6 стосуються судового рішення, законність якого не може бути перевірена під час досудового розслідування після внесення таких відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Так, відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом. Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом. При цьому, виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається.
Незгода із прийнятим суддею процесуальним рішенням, та подання у зв'язку з цим заяви про кримінальне правопорушення, може вказувати на наявність ознак протиправного втручання у здійснення правосуддя й посягання на процесуальну незалежність суддів, визначених статтями 126 та 129 Конституції України.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що самих лише припущень скаржника та його незгоди з процесуальним рішенням суду не достатньо для висновку про наявність кримінальних правопорушень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які серед іншого полягають у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Положеннями ч. 1 ст. 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Частиною 1 ст. 214 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, наступає після спливу 24 годин з моменту подання заяви про кримінальне правопорушення.
За змістом п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об'єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення).
Вказані положення ст. 214 КПК України перебувають у тісному взаємозв'язку з положеннями ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якої підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, має бути критерієм внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18, провадження № 51-4229км20) наголосив: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення на основі критеріїв викладених вище.
Наведене дає підстави вважати, що внесенню до ЄРДР в порядку ч. 1 ст. 214 КПК України підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатньо відомостей про вчинене кримінальне правопорушення.
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення. КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, однак не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Якщо зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення, і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, зокрема, у постанові від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18 про те, що «якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку, чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин».
Отже бездіяльність, передбачена п.1. ч.1 ст. 303 КПК України, може бути констатована лише у випадку, якщо відповідна заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення.
Проаналізувавши подану скаргу та долучені до неї матеріали, в тому числі заяву про вчинення кримінального правопорушення та повідомлення засобів масової інформації, що долучені до заяви, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність зазначених у ній відомостей, які могли б об'єктивно свідчити про ймовірність вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень. Скаржником не наведено будь-яких вагомих обставин, існування яких обґрунтовує необхідність внесення відомостей до ЄРДР.
Враховуючи зазначене, бездіяльність з боку уповноважених осіб Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві відсутня.
На підставі викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про необґрунтованість вимог скарги, а відтак про відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись статтями 214, 303, 304, 306, 307, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених службових осіб Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції України в м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1