Справа № 548/1128/25
Провадження №1-кп/548/182/25
(повний текст)
12 червня 2025 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хорол кримінальне провадження № 12025170590000127по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хорол Полтавської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, особа з інвалідністю ІІІ групи, на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб не має, має статус учасника бойових дій, раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 ч. 1 КК України
за участю сторін кримінального провадження:
сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого- ОСОБА_3
І. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним
ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення злочини проти правосуддя за таких обставин.
Відповідно до статті 126-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ч.2 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, продовжив керувати транспортним засобом при наступних обставинах.
Відповідно до ч.4 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
В ході досудового розслідування установлено, що постановою Хорольського районного суду Полтавської області від 20.12.2024 по справі № 548/2136/24 (провадження № 3/548/604/24), яка набрала законної сили 31.12.2024, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік за керування 07.09.2024 близько 22 години 35 хвилин в м. Хорол по вул. Миргородська, 106 Лубенського району Полтавської області транспортним засобом ВАЗ 21070, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, ОСОБА_3 , діючи усвідомлено, виконав усі необхідні дії, які вважав за необхідне для досягнення своєї мети, спрямовані на умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Крім того, постановою Хорольського районного суду Полтавської області від 20.12.2024 по справі № 548/2146/24 (провадження № 3/548/610/24), яка набрала законної сили 31.12.2024, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років та без оплатного вилучення транспортного засобу за керування 23.09.2024 о 15 годині 31 хвилин ОСОБА_3 в м. Хорол по вул. Небесної Сотні, 133, Лубенського району Полтавської області транспортним засобом ВАЗ 21070, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, будучи особою, яку позбавлено право керування транспортними засобами.
В подальшому, ОСОБА_3 , будучи обізнаним про те, що вищевказаним рішенням суду його позбавлено права керування транспортним засобом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення його права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення норм ч.1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, продовжив керувати транспортним засобом при наступних обставинах.
Таким чином, ОСОБА_3 , діючи усвідомлено, виконав усі необхідні дії, які вважав за необхідне для досягнення своєї мети, спрямовані на умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Так, ОСОБА_3 04.02.2025 о 17 години 20 хвилин в м. Хорол по вулиці Петропавлівська, 20, Лубенського району Полтавської області, повторно керував транспортним засобом марки «SEAT CORDOBA», д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння, будучи особою, яку позбавлено права керування транспортними засобами, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 ч. 3, ст. 126 ч. 5 КУпАП.
У подальшому, постановою Хорольського районного суду Полтавської області від 27.02.2025 по справі № 548/336/25 (провадження № 3/548/104/25), яка набрала законної сили 11.03.2025 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3, ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, 15.04.2025 близько 14.45 год. ОСОБА_3 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, умисно невиконуючи постанову суду, що набрала законної сили, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння керував транспортним засобом марки «Chevrolet Epica», д.н.з. НОМЕР_3 , на якому рухався по вул. Котляревського, 5, в м. Хорол Лубенського району Полтавської області, де на підставі п. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» був зупинений працівником сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області.
Таким чином, ОСОБА_3 , діючи усвідомлено, виконав усі необхідні дії, які вважав за необхідне для досягнення своєї мети, спрямовані на умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
ІІ. Позиція обвинуваченого ОСОБА_3 щодо пред'явленого обвинувачення
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованих злочинів, передбачених ч. 1 ст. 382 КК України, визнав у повному обсязі, фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень, як вони встановлені в обвинувальному акті, не оспорює.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 надав показання, що 07 вересня 2024 року, 23 вересня 2024 року, 04 лютого 2025 року та 15 квітня 2025 року він дійсно керував автомобілями ВАЗ 21070, д.н.з. НОМЕР_1 , «SEAT CORDOBA», д.н.з. НОМЕР_2 ,«Chevrolet Epica», д.н.з. НОМЕР_3 , достовірно знаючи про факт притягнення до адміністративної відповідальності постановами суду, якими його було позбавлено права керування транспортними засобами. Свою вину в інкримінованих злочинах визнає повністю, у вчиненому щиро розкаюється, просить суд його суворо не карати та призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави.
ІІІ. Висновки суду
Під час судового розгляду прокурор вважала за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_3 вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ним не оспорюються.
Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у повному обсязі та не оспорює фактичні обставини скоєних кримінальних правопорушень, як вони встановлені в обвинувальному акті, вислухавши думку прокурора та обвинуваченого, які надали згоду на розгляд кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.
З огляду на те, що кримінальне провадження розглянуто судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, інші докази, здобуті в ході досудового розслідування, під час судового розгляду не досліджувались.
ІV. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення злочини, передбачені ч. 1 ст. 382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
V. Мотиви суду при призначенні покарання
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 67 КК України обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, тяжких захворювань не має, є особою з інвалідністю ІІІ групи, на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб не має, не працюючий, має статус учасника бойових дій, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно зі ст. 12 КК України є нетяжкими злочинами, наявність пом'якшуючої покарання обставини щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, дані про особу винного, у зв'язку з чим суд призначає обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у межах санкції за ч. 1 ст. 382 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік, яке є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до роз'яснень, наданих в абзаці 2 пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003, за окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.
При цьому, суд вважає, що призначення ОСОБА_3 менш суворого покарання у виді штрафу є неможливим, оскільки він офіційно не працевлаштований та, як встановлено під час судового розгляду, не сплатив на користь держави штрафи у справах про адміністративні правопорушення, за постановами судді Хорольського районного суду Полтавської області від 20.12.2024 року штраф у розмірі 17 000 грн. та 40800 грн; від 27.02.2025 року штраф у розмірі 40800 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку про неможливість призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу, оскільки таке покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та даним про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який за майновим станом не має об'єктивної можливості його сплатити.
Приймаючи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні злочинів визнав повністю, у вчиненому щиро розкаюється, піддав критичній оцінці свої дії та усвідомлює негативні наслідки, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень та досягнення цілей покарання можливе без реального відбування покарання у виді позбавлення волі та без його ізоляції від суспільства.
Таким чином, суд вважає можливим прийняти рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 , від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
На переконання суду, саме таке покарання відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у статтях 50, 65 КК України, є справедливим та співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
VІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обирався та підстав для його застосування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 176-179, 369 371, 373 376, 394, 395 КПК України, суд -
ОСОБА_3 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнити з випробувальним строком на 1 (один) рік, якщо ОСОБА_3 не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки, передбачені ст.76 КК України, а саме: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; 3) не виїжджати за межі України без узгодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 , до вступу вироку в законну силу - не застосовувати.
Речові докази:
- 1 (один) DVD-R диск із відеозаписами від 15.04.2025, який зберігається у матеріалах кримінального провадження - залишити зберігатися в матеріалах кримінального провадження № 12025170590000127;
- автомобіль CHEVROLET EPICA, д.н.з. НОМЕР_3 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 , на які ухвалою слідчого судді Хорольського районного суду Полтавської області від 17.04.2025, справа № 548/392/25, накладено арешт - передано на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_5 , після набрання вироком суду законної сили - вважати повернутим законному володільцю ОСОБА_5 .
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді 17.04.2025 року після набрання вироком законної сили скасувати.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку через Хорольський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст вироку негайно після проголошення вступної та резолютивної частини згідно ч.15 ст.615 КПК України вручити обвинуваченому, прокурору.
ГоловуючийОСОБА_1