Справа № 524/15649/24
пров. № 2/544/395/2025
Номер рядка звіту 38
(заочне)
04 червня 2025 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Нагорної Н. В.,
за участю секретаря Киричевської В. М.,
розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК КЕШ ТУ ГОУ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що 23.05.2021 між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 33327 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору. Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 2000,00 гривень; дата надання кредиту: 23.05.2021; строк кредиту: 30 днів; валюта кредиту: UAH; процентна ставка 2,5% в день або 912,5 % річних. Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором станом на 22.07.2024 загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 12500,00грн, яка складається з: простроченої заборгованісті за сумою кредиту - 2000,00грн, простроченої заборгованості за процентами - 10500,00грн. Згідно п. 2.4. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом. На виконання вимог п. 2.4. Кредитного договору відповідачем були зазначені реквізити платіжної банківської карти № НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів. 2305.2021 на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 2000,00грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 . Умовами п. 6.1 Договору цей Договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
17.02.2022 між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №02-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 до договору факторингу №02-17/02/2022 ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .
З огляду на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №33327 від 23.05.2021 в сумі 12500,00грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2000,00грн; простроченої заборгованості за процентами в розмірі 10500,00грн, а також судовий збір в сумі 2422,40грн.
Також 16.04.2025 представник позивача подав до суду заяву про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи, згідно якої просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10500,00грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву, згідної якої розгляд справи просив проводити без його участі, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Заяви про розгляд справи за його відсутності від відповідача також не надходило.
Відповідно дост. 280 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, не подано відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі доказів, які додані до справи, та постановити заочне рішення.
04.06.2025 згідност. 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши докази, що маються в матеріалах справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
23.05.2021 між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 33327 про надання фінансового кредиту (а.с.34-38), який підписаний шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) KL1230, що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с. 33).
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 2000,00 гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених Договором.
Зокрема, за умовами Договору кредит надається строком на 30 днів, тобто до 21.06.2021, строк дії договору 30 днів. За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 912,5% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,5% (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована. Кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом. Датою укладення цього Договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта. Невід'ємною частиною цього Договору є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті Товариства www.cly.com.ua (п.1.2-1.7 Договору).
Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися (п.6.7 Договору).
Згідно п. 6.1 Договору цей Договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
В договорі зазначений рахунок позичальника ОСОБА_1 № НОМЕР_1 (а.с. 38).
Відповідно до п.5, 6, 7 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Згідн ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (в редакції станом на момент укладення договору) накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов'язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред'явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення.
Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Місцем укладення електронного договору є місцезнаходження юридичної особи або місце фактичного проживання фізичної особи, яка є продавцем (виконавцем, постачальником) товарів, робіт, послуг.
Момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено цим Законом.
У разі якщо предметом електронного договору є надання послуг у сфері електронної комерції, обов'язок постачальника перед споживачем вважається виконаним у момент, коли надана постачальником послуга відповідає властивостям, визначеним договором або законодавством.
У разі якщо предметом електронного договору є виконання робіт у сфері електронної комерції, обов'язок виконавця перед замовником вважається виконаним у момент, коли результат виконаної роботи відповідає вимогам, встановленим договором або законодавством.
Електронним договором може бути визначено інший момент виконання зобов'язань між сторонами.
Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар.
Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; гарантійні зобов'язання та інформація про інші послуги, пов'язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.
Дія цього положення не поширюється на електронні правочини, пов'язані з одноразовим наданням інформаційних електронних послуг або послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, оплата яких здійснюється дистанційно. Постачальник таких послуг має надати змогу споживачеві ознайомитися з найменуванням постачальника, його місцезнаходженням та порядком прийняття претензії щодо послуги.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта), текст електронного договору, електронні повідомлення укладаються державною мовою. За бажанням покупця електронний договір може укладатися іншою мовою за згодою сторін.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" (в редакції станом на момент укладення договору) передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, судом встановлено, та доказів іншого відповідачем не надано, що кредитний договір між відповідачем та ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» було укладено відповідно до приписів указаних вище норм закону, в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісних кредиторів в електронній формі.
У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та Первісним Кредитором (Позикодавцем) не було б укладено.
За змістом статей 526, 530 ЦКУкраїни зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
За ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит (грошові кошти) та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1, 2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ст.629 ЦКУ країни договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Перерахування ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» грошових коштів в сумі 2000грн 23.05.2021 на рахунок відповідача підтверджується копією Інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» про успішний переказ на карту № НОМЕР_1 , номер транзакції 32175-63248-70863 (а.с.62).
Отже, позикодавець свій обов'язок перед відповідачем по перерахуванню кредитних коштів виконав, проте відповідач не виконав свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого в нього перед кредитором виникла заборгованість.
17.02.2022 між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ«ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників (а.с. 18-25).
Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору факторингу №02-17/022022 від 17.02.2022 ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 33327 від 23.05.2021 на загальну суму заборгованості 12500,00грн, яка складається з залишку по тілу кредиту 2000,00грн, залишку по відсотках 10500,00грн (а.с.32).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Аналіз вказаних норм матеріального права свідчить про те, що позивач ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» має право на звернення до суду з даним позовом, оскільки до нього перейшли права вимоги за Договором № 33327 від 23.05.2021, укладеним між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 .
Згідно доданого розрахунку ОСОБА_1 має заборгованість на загальну суму 12500грн, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 2000,00грн, заборгованості за відсотками в розмірі 10500,00грн (а.с. 54-60).
Отже, позивач, як новий кредитор, просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за Договором № 33327 від 23.05.2021, що становить 12500,00грн, яка складається з: 2000грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 10500,00грн - сума заборгованості за відсотками.
З огляду на те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов'язань за кредитним договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Позивач ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» просить стягнути на його користь витрати на правову допомогу в розмірі 10500грн, на підтвердження чого позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 (а.с. 14-17); копію Акту про отримання правової допомоги від 31.03.2025 (а.с. 91-зворотна сторона), копію рахунку №31.03.2025-15 від 31.03.2025 (а.с. 95), копію платіжної інструкції №37165 від 31.03.2025 (а.с. 94 - зворотна сторона).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (в подальшому - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Аналогічні висновки щодо застосування норм матеріального права, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18, від 31.03.2020 у справі № 726/549/19.
Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Крім того, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.02.2023 у справі №755/2587/17 та Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі № 726/549/19, від 21.05.2020 у справі № 240/3888/19, від 11.02.2021 у справі № 520/9115/19, № 640/19536/18 від 03.02.2022.
Також, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно Акту про отримання правової допомоги від 31.03.2025 адвокатом надані наступні послуги: 1) зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та ОСОБА_1 в рамках кредитного договору № 33327 від 23.05.2021 - 1год 2000грн; 2) складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики - 2,5 години 5000грн; 3) інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу справи - 1,5 год 3000грн; 4) канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції 500грн (а.с. 91 - зворотна сторона).
Проте, суд критично ставиться до наданого розрахунку витрат та акту про отримання правової допомоги.
Так, суд уважає, що фактично наданими адвокатом послугами в даній справі є: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та ОСОБА_1 в рамках кредитного договору №33327 від 23.05.2021; а також складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики.
Натомість надання адвокатом послуги «Інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи» суд уважає недоведеною, оскільки будь-яких клопотань від представника позивача протягом розгляду справи не надходило, а також дана справа не потребувала постійного моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень.
При цьому, суд зазначає, що представник позивача участі в розгляді справи не приймав, обмежився надсиланням двох заяв через систему «Електронний суд», а саме: заяви про розгляд справи без участі представника позивача, яка є шаблонною, незначної складності; та заяви про розподіл судових витрат, яка за своєю формою та змістом не є складною, із цього питання існує стала та узгоджена судова практика, та виготовлення такої заяви не потребує значного часу на підготовку.
Таким чином, з метою дотримання принципу справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає, що заявлена позивачем сума витрат на правову допомогу є завищеною з огляду на складність та фактичний розгляд справи.
У зв'язку з чим витрати на професійну правничу допомогу становлять в загальному розмірі 7000,00грн. На переконання суду такий розмір витрат на адвоката є розумним, справедливим та співмірним із заявленими вимогами.
Оскільки суд задовольнив позовні вимоги позивача в повному обсязі, позивач має право на відшкодування з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00грн.
Крім цього представник позивача відносить до наданих послуг адвоката канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправку поштової кореспонденції на суму 500грн.
Проте суд не погоджується із вказаним розрахунком, оскільки позовну заяву представником позивача подано через систему «Електронний суд», тому на виготовлення копій документів представник позивача витрат не поніс. До позову долучено списки відправлень «Укрпошта», згідно яких позивачем на адресу відповідача ОСОБА_1 здійснено два поштових відправлення на суму 65,00грн та 60,00грн, що разом становить 125,00грн (а.с. 43, 93).
З врахуванням наведенного вище та положень п.3 ч. 2 ст.141 ЦПК України сума витрат позивача за оплату поштових відправлень підлягає стягненню в розмірі, підтвердженому належним чином доказами, а саме на суму 125,00грн.
Згідно вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40грн.
Таким чином, загальний розмір судових витрат, які необхідно стягнути з відповідача на користь позивача становить 9547,40грн (7000,00грн+125,00грн+2422,40грн).
Керуючись ст.1-18, 76-81,141, 259, 264, 265, 268, 280, 281, 354, 355 ЦПК України, суд
позовні вимоги Товариства зобмеженою відповідальністю "ФК КЕШ ТУ ГОУ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК КЕШ ТУ ГОУ", юридична адреса: вул.Кирилівська, буд. 82, офіс 7, м. Київ, заборгованість за Кредитним договором № 33327 від 23.05.2021 в розмірі 12500 (дванадцять тисяч п'ятсот) гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 2000 гривень; заборгованості за відсотками 10500 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК КЕШ ТУ ГОУ", юридична адреса: вул.Кирилівська, буд. 82, офіс 7, м. Київ, понесені судові витрати в сумі 9547 (дев'ять тисяч п'ятсот сорок сім) гривень 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленомуЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, передбаченомуЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення: 11.06.2025.
Суддя Н.В.Нагорна