Справа № 544/736/25
пров. № 2/544/368/2025
Номер рядка звіту 38
(заочне)
03 червня 2025 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Нагорної Н. В.,
за участю секретаря Киричевської В. М.,
розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 02.08.2024 укладено кредитний договір (оферти) №02.08.2024-100002303 на строк 124 дні з дати його надання, дата повернення кредиту 03.12.2024. Позивач вказує на те, що виконав свій обов'язок за Договором перед відповідачем, надавши кредит у розмірі 8000грн. В свою чергу відповідачка свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на дату подання позовної заяви утворилась заборгованість в розмірі 26560,00грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». З огляду на зазначене позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в розмірі 26560,00грн, а також судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника ТОВ «Споживчий центр», не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про час та місце його проведення повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяв про відкладення слухання справи від неї до суду не надійшло. Відповідачці надано строк для подачі відзиву, однак остання своїм правом не скористалася, відзиву до суду не надіслала.
Відповідно до ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце слухання справи і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, не подано відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі доказів, які додані до справи, та постановити заочне рішення.
03.06.2025 згідно ст.281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що 02 серпня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений Кредитний договір (оферта) № 02.08.2024-100002303. Пропозиція про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) підписана ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору Е665 (а.с. 6-12).
У відповідності до умов кредитного договору № 02.08.2024-100002303 від 02.08.2024 позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту 02.08.2024; сума кредиту - 8000грн; строк, на який надається кредит - 124 дні з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 03.12.2024. Процентна ставка - фіксована у розмірі 1,5% за один день користування кредитом; комісія (плата за надання кредиту) 720,00грн (а.с.7-13).
Після встановлення зазначених обставин суд зазначає наступне.
Відповідно до п.5, 6, 7 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.
Згідно ч.3 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
Згідно ст.11 Закону України "Про електрнну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексомУкраїни істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов'язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред'явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення.
Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Місцем укладення електронного договору є місцезнаходження юридичної особи або місце фактичного проживання фізичної особи, яка є продавцем (виконавцем, постачальником) товарів, робіт, послуг.
Момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексуУкраїни про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено цим Законом.
У разі якщо предметом електронного договору є надання послуг у сфері електронної комерції, обов'язок постачальника перед споживачем вважається виконаним у момент, коли надана постачальником послуга відповідає властивостям, визначеним договором або законодавством.
У разі якщо предметом електронного договору є виконання робіт у сфері електронної комерції, обов'язок виконавця перед замовником вважається виконаним у момент, коли результат виконаної роботи відповідає вимогам, встановленим договором або законодавством.
Електронним договором може бути визначено інший момент виконання зобов'язань між сторонами.
Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар.
Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; гарантійні зобов'язання та інформація про інші послуги, пов'язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.
Дія цього положення не поширюється на електронні правочини, пов'язані з одноразовим наданням інформаційних електронних послуг або послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, оплата яких здійснюється дистанційно. Постачальник таких послуг має надати змогу споживачеві ознайомитися з найменуванням постачальника, його місцезнаходженням та порядком прийняття претензії щодо послуги.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36Господарського процесуальногокодексуУкраїни та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта), текст електронного договору, електронні повідомлення укладаються державною мовою. За бажанням покупця електронний договір може укладатися іншою мовою за згодою сторін.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, судом встановлено, та доказів іншого відповідачкою не надано, що кредитний договір між відповідачкою та ТОВ «Споживчий центр» було укладено відповідно до приписів указаних вище норм закону, в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісних кредиторів в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та Первісним Кредитором (Позикодавцем) не було б укладено.
За змістом статей 526,530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
За ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит (грошові кошти) та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1, 2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.611 ЦК Україниу разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Перерахування ТОВ «Споживчий центр» грошових коштів в сумі 8000грн 02.08.2024 на рахунок відповідачки підтверджує копія листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про успішне перерахування коштів на картку НОМЕР_1 за договором кредиту № 02.08.2024 - 100002303, яка зазначена в кредитному договорі (а.с.7). При цьому номер картки, на яку кредитодавцю необхідно перераховувати надані кредитні кошти, був вказаний позичальником ОСОБА_1 в заявці кредитного договору (а.с.10).
Отже, кредитодавець свій обов'язок перед відповідачкою по перерахуванню кредитних коштів виконав, проте відповідачка не виконала свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого в нього перед кредитором виникла заборгованість.
Згідно поданої позивачем довідки-розрахунку заборгованість відповідачки становить 26560,00грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом - 8000,00грн; заборгованості за відсотками - 12400,00грн; неустойки - 4000,00грн; комісії - 720,00грн, додаткової комісії - 1440,00грн (а.с.14-зворотна сторона).
Отже, з огляду на те, що відповідачкою не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов'язань за договором позики, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8000,00грн підлягають задоволенню.
Проте, суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком в частині нарахування заборгованості за відсотками, виходячи з наступного.
Підпунктом 6 пункту 5 Закону №3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі Закон №3498-IX) стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п'ятою, згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Закон України № 3498-XI набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5% (25.12.2023-22.04.2024); протягом наступних 120 днів 1,5% (23.04.2024-19.08.2024).
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Враховуючи вказані вище норми матеріального права, максимально можливий розмір нарахованих процентів у межах строку вказаного договору до 03.12.2024 включно становить: 2160,00 грн (8000 грн х 1,5% х 18 днів за період з 02.08.2024 до 19.08.2024) + 8480грн (8000 грн х 1% х 106 днів за період з 20.08.2024 до 03.12.2024 включно) = 10640,00грн. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за процентами в розмірі 10640,00грн.
Крім ього, суд уважає, що позивач при заявлені даних вимог не врахував положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом ПрезидентаУкраїни №64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України і діє по теперішній час.
Враховуючи наведене, зважаючи на те, що кредитний договір укладений 02.08.2024, тобто в період дії на території України воєнного стану, суд уважає, що з відповідача не підлягає стягненню неустойка в сумі 4000грн, що буде узгоджуватись із пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.
Таким чином наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 20800,00грн, з яких заборгованість за основною сумою боргу - 8000,00грн, процентами - 10640,00грн, комісії - 720грн та додаткової комісії - 1440,00грн.
Отже, з огляду на те, що відповідачкою не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов'язань за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 1897,10грн з розрахунку: 20800грн х 2422,40грн/26560,00грн = 1897,10грн.
Керуючись ст.1-18,76-81,141,259,264,265,268,280,281,354,355 ЦПК України, суд
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", юридична адреса: юридична адреса: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833, заборгованість за Кредитним договором № 02.08.2024-100002303 від 02.08.2024 в розмірі 20800 (двадцять тисяч вісімсот) гривень, яка складається з заборгованості за основним боргом - 8000,00грн; заборгованості за відсотками - 10640,00грн; комісії - 720,00грн, додаткової комісії - 1440,00грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", юридична адреса: юридична адреса: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833, понесені судові витрати в сумі 1897 (одна тисяча вісімсот дев'яносто сім) гривень 10 копійок.
В іншій частині позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, передбаченомуЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення 11.06.2025.
ддя Н.В.Нагорна