Справа № 372/2094/25
Провадження № 2-н-591/25
12 червня 2025 року м. Обухів
Обухівського районного суду Київської області Рабчун Р.О., перевіривши виконання вимог ст.ст. 160-164 ЦПК України за заявою Приватного підприємства «Обухівміськвторресурси» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості відносно боржника ОСОБА_1 ,
До Обухівського районного суду Київської області 18.04.2025 надійшла заява Приватного підприємства «Обухівміськвторресурси» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості відносно боржника ОСОБА_1 .
Суд, розглянувши зазначену заяву, додані до неї документи вважає, що у видачі судового наказу слід відмовити з наступних підстав.
Положеннями ч. 3 ст. 19 ЦПК визначено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Статтею 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Згідно із ч. 5 ст. 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи боржника.
Як вбачається з відповіді відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області, боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак згідно доводів заяви про видачу судового наказу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 та за цією ж адресою споживає послугу Приватного підприємства «Обухівміськвторресурси» з надання послуг із вивезення побутових відходів.
Як вбачається зі змісту заяви про видачу судового наказу, заявлений період стягнення заборгованості за надані послуги з 01.05.2022 року по 31.03.2025 року.
До матеріалів заяви не додано жодних доказів, які підтверджують факт споживання з послуги із вивезення побутових відходів ОСОБА_1 , за адресою нерухомого майна: АДРЕСА_2 .
Згідно з ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Із поданої заяви не вбачається виникнення у Заявника права грошової вимоги саме до ОСОБА_1 , а тому у видачі наказу слід відмовити.
Керуючись ст. 165, 166, 261, 353, 354 ЦПК України,
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Приватного підприємства «Обухівміськвторресурси» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості відносно боржника ОСОБА_1 .
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Р.О. Рабчун