Справа №295/5203/25
1-кс/295/3349/25
10.06.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУПН в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, винесене в кримінальному провадженні №12025060610000171 від 14.04.2025,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, в якому вказав, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , маючи рідного із власним сином ОСОБА_8 тривалі неприязні стосунки, що грунтувались на побутових конфліктах, 14.04.2025 близько 22 год. 00 хв., знаходячись із ним за місцем спільного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , вирішив умисно протиправно позбавити його життя. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_8 , у цей же день, час, місці та за вказаних обставин, ОСОБА_9 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, із кімнати вищевказаного будинку зайшов до кухні, де перебував його син ОСОБА_8 , де взяв до рук ножа, який знаходився на кухонній тумбочці та, усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій, наніс один удар клинком ножа в область грудної клітки справа останнього, від чого він впав на підлогу, після чого ОСОБА_5 вважаючи, що виконав усі дії необхідні для доведення злочину до кінця та його син внаслідок отриманих тілесних ушкоджень помре, пішов в іншу кімнату вказаного будинку. У подальшому на місце пригоди викликано працівників швидкої медичної допомоги, які вчасно надали ОСОБА_8 першу медичну допомогу та доставили останнього до КП «Лікарня №1» Житомирської міської ради, де потерпілому було надано своєчасну необхідну медичну допомогу. Таким чином ОСОБА_5 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі. Своїми протиправними діями ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді: проникаюче колото-різане поранення грудної клітки справа із наявною колото-різаною раною по задній поверхні грудної клітки, нижче нижнього краю лопатки, раньовий канал якої проникав в грудну порожнину з ушкодженням 6 го сегменту правої легені до кореня середньої частки легені, дефектом задньої стінки перикарду та вушка правого передсердя, утворенням гематоми паренхіми легені в ділянці 6-го сегменту та внутрішньолегеневої гематоми середньої частки, це призвело до розвитку пневмогематораксу, пневмомедіастінуму, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.
В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Мотивуючи наявність ризиків слідчий зазначає, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, запобігання спробам ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення та вагомість здобутих слідством доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, котре відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, а також недостатність обрання більш м'яких запобіжних заходів для запобігання указаним вище ризикам.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали дане клопотання, просили його задовольнити з викладених у ньому підстав.
Захисник та підозрюваний в судовому засіданні заперечували з приводу задоволення клопотання, просили застосувати цілодобовий домашній арешт, пояснили, що підозрюваний вину визнає та щиро каїться, не погоджувались з кваліфікацією визначеної у підозрі.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання, матеріали кримінального провадження, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Слідчим суддею встановлено, що 15.04.2025 о 03 год. 10 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, та у той же день останньому вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст.115 КК України.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 17.04.2025 підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави, по 12.06.2024 включно.
09.06.2025 року постановою керівника Житомирської окуржної прокуратури ОСОБА_10 продовжено строк досудового розслідування в кримінальному провадженні №12025060610000171 від 14.04.2025 року продовжено до 15.07.2025 року.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, незаконно впливати на потерпілого, свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Частиною 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Слідчий суддя зважає і на те, що при розгляді питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід враховувати і серйозність звинувачення та ризик втечі підозрюваного. Крім цього, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховання від повторного вчинення злочинів.
Слід зазначити, що ризиком, у контексті кримінального провадження, є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду.
Слідчий суддя припускає, що ОСОБА_5 під тяжкістю можливого покарання, яке загрожує останньому у разі доведеності його вини, він може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду ( п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Враховуючи, що потерпілий ОСОБА_8 , являється сином підозрюваного ОСОБА_5 , а також свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , проживають в одному будинку з підозрюваним, що в свою чергу дають слідчому судді припускати, що підозрюваний будучи під домашнім арештом, перебуваючи в одному будинку з потерпілим, зможе здійснювати на нього вплив. (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Доводи захисника, що для підозрюваного дружина орендувала будинок, є несудимою особою, визнає свою не є переконливим аргументом для можливості застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки орендований будинок знаходиться в іншому населеному пункті, продукти харчування та все необхідне для підтримки життєдіяльності підозрюваного будуть доставлятися родичами підозрюваного, які є свідками у вказаному кримінальному провадженні, що в свою чергу може призвести до впливу на свідків.
Слід зазначити, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1 та 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Крім того, КПК України закріплює принцип безпосередності дослідження доказів судом, за яким доказами є покази, які безпосередньо надали свідки в судовому засіданні.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09.02.2022 в справі № 991/8808/21.
При цьому слідчий суддя бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчий суддя враховує обставини статті 178 КПК України, що ОСОБА_5 одружений, має на утриманні сина з інвалідністю І групи, не є особою похилого віку та за станом здоров'я не потребує стаціонарного лікування, інвалідності не має, офіційно не працює.
Доводи сторони захисту про те, що до підозрюваного ОСОБА_5 може бути застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя вважає необґрунтованими, оскільки при розгляді клопотання не встановлено достатніх стримуючих факторів від порушень з боку підозрюваного своїх зобов'язань в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
З матеріалів справи вбачається, що підозрюваний зловживає алкоголем, кримінальне правопорушення, відповідно до підозри, вчинено в стані алкогольного сп'яніння, свідки у справі вказують, що ОСОБА_5 вже раніше спричиняв домашнє насильство відносно потерпілого, що свідчить про його схильність до неконтрольованої поведінки, агресії та вказує про можливість вчинення іншого кримінального правопорушення.
Оцінивши в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, достатніх підстав про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що будь-який інший запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому дане клопотання підлягає задоволенню.
Розмір застави не визначається слідчим суддею в силу ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, пов'язаного із застосуванням насильства.
На підставі вищевикладеного, відповідно до вимог ст. ст. 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 392, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Продовжити застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, а саме: до 12.07.2025 року в межах строку досудового розслідування.
Встановити строк дії ухвали до 12.07.2025 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оголошення повного тексту ухвали - о 15-15 год. 11.06.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1