Справа №: 272/207/21
Провадження № 1-кп/272/16/25
12 червня 2025 року
Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючої - судді - ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
представника потерпілого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Андрушівка в залі суду кримінальне провадження №12020060100000148 по обвинуваченню
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Гуйва,
Житомирського району Житомирської області, українця,
громадянина України, з вищою освітою, проживаючого:
АДРЕСА_1 , не працюючого, одруженого,
раніше судимого: 09.10.2017 року за ч.2 ст. 286 КК України
Апеляційним судом Житомирської області до позбавлення волі
строком на 5 років, звільнений від покарання згідно ЗУ «Про амністію»
з позбавленням права обіймати певні посади строком на 3 роки,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, -
встановив:
У провадженні Андрушівського районного суду Житомирської області перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що 05 травня 2020 року, близько 10 год. 30 хв., перебуваючи неподалік приміщення пекарні, що на території СФГ «Шевченківське», шо розташоване за адресою: Житомирська область, м. Андрушівка, пров. Шевченка, 10, між потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_5 виникла словесна суперечка, в ході якої у останнього виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому. Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 у вказаному місці, день та час, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, умисно наніс один удар кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_7 , а саме: в ділянку нижньої щелепи зліва, чим спричинив потерпілому тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому кута нижньої щелепи зліва, що утворилось від дії твердого тупого предмету та яке відноситься до категорії СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості, як таке, що не є небезпечним для життя, але призвело до тривалого розладу здоров'я.
Продовжуючи свої неправомірні дії, ОСОБА_5 наздогнавши потерпілого ОСОБА_7 , який перебував в приміщенні пекарні, повалив останнього на підлогу та умисно наніс не менше двох ударів правою ногою по лівій боковій поверхні тулуба потерпілого ОСОБА_7 , який на час спричинення даних ударів перебував в положенні лежачи спиною доверху, та таким чином заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітки: синця в ділянці 6-го ребра зліва, синця в ділянці 8-го ребра зліва, закритих переломів 7-го та 9-го ребер зліва по середній та задній під пахвинних лініях, що утворилась від дії твердого тупого предмету та яка відноситься до категорії СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості, як така, що не є небезпечною для життя, але призвела до тривалого розладу здоров'я.
Окрім цього, ОСОБА_5 в той час, коли потерпілий ОСОБА_7 підвівся та перебував в положенні сидячи, умисно наніс потерпілому не менше чотирьох ударів кулаком правої руки в різні ділянки тулубу та обличчя, заподіявши таким чином тілесні ушкодження у вигляді: садна лобної ділянки справа, синця правого плеча, синця в ділянці грудини, 4-х синців правої молочної залози, синця мєзогастрію справа, що утворились від дії твердих тупих предметів та відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується в умисному заподіянні середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто умисних ушкоджень, які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.
До початку судового розгляду захисник обвинуваченого подав письмове клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, на підставі ст.49 ч.1 п.3 КК України та закриття кримінального провадження відносно нього за ч.1 ст.122 КК України, мотивуючи тим, що кримінальне правопорушення, яке йому інкриміноване є нетяжким злочином. Вказане кримінальне правопорушення було вчинене 05.05.2020 року, та з моменту його скоєння минуло понад 5 років. Захисник клопотання підтримав у судовому засіданні та просив задовольнити.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 клопотання захисника підтримав повністю, не заперечував щодо його звільнення на підставі ст.49 ч.1 п.3 КК України від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України йому зрозумілі.
Прокурор не заперечував щодо задоволення клопотання захисника та обвинуваченого про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 ч.1 п.3 КК України, оскільки з дня вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України, яке є нетяжким злочином, минуло 5 років.
Представник потерпілого в судовому засіданні не заперечував щодо клопотання захисника та обвинуваченого про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 ч.1 п.3 КК України та закриття кримінального провадження.
Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши клопотання захисника та матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 44 КК України встановлено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною 1 статті 286 КПК України передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України встановлено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачена можливість закриття кримінального провадження у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 8 ст. 284 КПК України визначено, що закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається лише у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.
За правилами ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Положеннями ст. 49 КК України визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності, підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності, обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України, відноситься до нетяжкого злочину, яке карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження з моменту вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, а саме: 05.05.2020 року - минуло більше п'яти років.
З урахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_5 просить суд звільнити його від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 ч.1 п.3 КК України та закрити кримінальне провадження відносно нього, строк притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України минув, обвинувачений не вчиняв нових злочинів, які відповідно до ч.3 ст.49 КК України впливають на перебіг строку давності, не ухилявся від слідства та суду, а тому суд приходить до висновку, що клопотання захисника про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 ч.1 п.3 КК України та закриття кримінального провадження підлягає задоволенню.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 слід залишити без розгляду.
Арешт на майно не накладався.
Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 370, 372, 395 КПК України, ст. 49 КК України, суд
постановив:
Клопотання захисника про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України задовольнити.
ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст.122 КК України у зв'язку із закінченням строків давності на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України .
Кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020060100000148 від 02.06.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Позовну заяву ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.
Суддя:ОСОБА_1