Справа № 168/289/25
Провадження № 2/168/158/25
12 червня 2025 року сел. Стара Вижівка
Старовижівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Сухоручко Ю.О.,
за участю секретаря судового засідання Таксюк О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Стара Вижівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача в її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що перебувала у шлюбі з відповідачем, від шлюбу мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На тепер шлюб з відповідачем розірвано, дитина перебуває на утриманні матері. Відповідач матеріальної допомоги не надає, хоча є фізично здоровою та працездатною особою, отримує постійний дохід. Крім того, не має на утриманні інших неповнолітніх дітей та непрацездатних членів сім'ї.
У зв'язку з цим, позивачка просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду з позовом та до досягнення дитиною повноліття.
Рух справи в суді.
Позовна заява надійшла до суду 13.03.2025 року.
Ухвалою Старовижівського районного суду Волинської області від 19.03.2025 року провадження по справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позиція учасників провадження.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити. Не заперечила проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, згідно з якою позов визнав частково. Просив стягувати аліменти у мінімальному розмірі. Крім того долучив до матеріалів справи докази на підтвердження здійснення догляду на непрофесійній основі за матір'ю.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до положення ч.2 ст.247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.
РОЗГЛЯНУВШИ МАТЕРІАЛИ ЦИВІЛЬНОЇ СПРАВИ, СУД ВСТАНОВИВ:
Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши в сукупності зібрані в справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, що об'єктивно підтверджується матеріалами справи.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Старовижівського районного суду Волинської області від 12.02.2025 року (а.с. 12-14).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 07.04.2010 року, відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11).
Згідно з копією акту обстеження житлово-побутових умов проживання від 22.01.2025 року вбачається, що неповнолітній ОСОБА_3 проживає разом із матір'ю в АДРЕСА_1 (а.с. 15).
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989р., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991р. та набула чинності для України 27 вересня 1991р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Обов'язок батьків по утриманню дітей до досягнення ними повноліття закріплений в ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року N 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, які необхідно стягувати з відповідача, суд виходить з того, що відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Статтею 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (станом на момент звернення позивача до суду) також визначено прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, який встановлений Законом, для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
З огляду на вищевикладене, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, матеріальне становище платника аліментів, відсутність на утриманні інших осіб, інші обставини, що мають істотне значення, передбачені ст.182 СК України.
Разом з тим суд виходить із принципу рівності прав та обов'язків батьків, відповідно до якого обоє з батьків зобов'язані брати участь у матеріальних витратах на дитину, незалежно від того, з ким з них проживає дитина.
Судом встановлено, що визначений позивачкою розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини не суперечить вимогам статей 182, 183 СК України. У зв'язку з наведеним, заявлені позовні вимоги є підставними і доведеними.
Також судом встановлено, що станом на дату відкриття провадження у справі - 19.03.2025 року, відповідач крім спільної з позивачем дитини, інших утриманців не мав. При цьому, надав довідку виконавчого комітету Дубечненської сільської ради від 29.05.2025 року та акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 29.05.2025 року, з яких вбачається, що проживає разом із матір'ю та здійснює за нею догляд на непрофесійній основі, отримує компенсацію, яка складає 2120 грн в місяць.
Суд бере до уваги наявність на утриманні у відповідача непрацездатної матері, водночас суду не надано відповідачем доказів офіційного працевлаштування чи непрацевлаштування, перебування на обліку у центрі зайнятості, фінансового становища, наявності чи відсутності у власності нерухомого майна, наявності чи відсутності у матері відповідача доходів (пенсійного забезпечення), витрат, які пов'язані з її утриманням.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Крім того суду не надано доказів щодо незадовільного стану здоров'я, як підстави неможливості утримувати неповнолітню дитину. Водночас дана обставина спростовується відомостями про здійснення догляду за матір'ю.
Враховуючи вищевикладене, часткове визнання відповідачем позову, наявність на його утриманні непрацездатної матері, а також враховуючи рівність обов'язку батьків щодо утримання дітей, суд приходить до висновку, що в силу вимог ст. 180 СК України, з відповідача слід стягнути на користь позивачки аліменти на утримання їх неповнолітнього сина в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Такий розмір аліментів суд вважає достатнім і таким, що відповідає потребам дитини та водночас не поставить відповідача у скрутне матеріальне становище.
Аліменти на утримання неповнолітньої дитини підлягають стягненню від дня пред'явлення позову, тобто починаючи з 13.03.2025 року.
Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п.1 ч.1ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.
Відповідно до ч.6 ст.141ЦПК України з відповідача у дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
На підставі ст.ст. 84, 141, 180, 182, 183, 184, 191 СК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 77, 81, 141, 206, 247, 263-265, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.03.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу аліментів за один місяць.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;.
Відповідачка: ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Ю.О. Сухоручко