Справа № 161/6337/25
Провадження № 2/161/2813/25
05 червня 2025 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Антіпової Т.А.
за участю секретаря судового засідання Семенової І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
03.04.2025 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» заборгованість у розмірі 30 222 грн. 40 коп. (разом із сумою судового збору).
Вимоги мотивує тим, що 30 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» і фізичною особою ОСОБА_1 , було укладено договір про надання грошових коштів у позику № 5576520924, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит в сумі 10 000 грн., а позичальник зобов'язалася повернути його разом з процентами за користування кредитом на умовах та в строк, встановлений договором.
Відповідач своїх зобов'язань за договором не виконав, суму кредиту не повернув, процентів за користування ним не сплатив, у зв'язку з чим у нього станом на дату подання позову утворилася заборгованість за даним правочином, загальний розмір якої становить: 27 800 грн. 00 коп. з них
- 10 000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту;
- 17 800 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами (10000*1%*178);
Враховуючи вищевикладене, ТОВ «Іннова Фінанс»просить суд стягнути із відповідача на користь ТОВ «Іннова Фінанс» вказану заборгованість, а також покласти на нього судові витрати.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 квітня 2025 року справу прийнято до розгляду та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (а. с. 85).
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідно ч.8 ст.128, п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України відповідачу було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та роз'яснено його право подати відзив на позовну заяву і всі наявні докази, що підтверджують заперечення проти позову протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду про відкриття провадження у справі (а.с.47).
Однак, до суду повернувся конверт із відміткою ДП «Укрпошта» про причини невручення - за закінченням терміну зберігання (а.с.90-91).
Окрім цього, відповідача повідомлено про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті суду (а.с. 96).
Відзив на позов відповідачем у визначений в ухвалі суду термін не надано.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, але не подав письмового відзиву, враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх учасників справи, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 12 та частиною 1статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Виходячи з положень ч. ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі, якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закон).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною 6 статті 11 Закону, передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт)може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (Закон України «Про споживче кредитування»).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що 30 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» і фізичною особою ОСОБА_1 , було укладено договір про надання грошових коштів у позику № 5576520924, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит в сумі 10 000 грн., а позичальник зобов'язалася повернути його разом з процентами за користування кредитом на умовах та в строк, встановлений договором (а.с.20-41).
Основні умови договору щодо надання коштів у позику:
- сума кредиту (загальний розмір) - 10 000 грн. (п. 2.3);
- тип кредиту - кредит (п.2.4.);
- тип процентної ставки - фіксована (п. 2.6.);
- мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п. 2.7.);
- строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 днів (п. 2.5);
- стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього договору (п. 2.6.1.).
- знижена процентна ставка становить 0,5 % в день та застосовується за умов, якщо позичальник 30.10.2024 сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, позичальник, як учасник Програми лояльності, отримає від кредитодавця індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити позичальник за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою (п. 2.6.2);
- дата надання кредиту: 30.09.2024 або наступний за ним календарний день (п. 3.2).
ТОВ «Іннова Фінанс» свої зобов'язання перед відповідачем за договором № 5576520924 від 30.09.2024 про надання грошових коштів у позику виконало, надало (перерахувало) ОСОБА_1 на суму 10 000 гривень (а.с. 9-10, 51).
В ході розгляду справи судом, із урахуванням принципів дотримання прав учасників процесу та засад змагальності, ухвалою суду від 07.04.2025 року було витребувано в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" документи завірені належним чином, які підтверджують факт перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», за допомогою надавача послуг ТОВ ФК "Контрактовий дім" та отримання ОСОБА_1 грошових коштів у позику відповідно до умов Договору надання грошових коштів у позику № 5576520924 від 30.09.2024 року - у розмірі 10 000,00 грн, а саме: виписки з карткових рахунків, які перебувають у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) за 30.09.2024 (а.с.85-86).
На виконання вимоги ухвали суду банком надано відповідь, в якій зазначено, що в ході перевірки було підтверджено, що на ім'я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку НОМЕР_2 . На вказану карту за період з 30.09.2024 по 30.09.2024 зараховано суму 10 000 гривень (а.с.93-94)
За розрахунком позивача, заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання грошових коштів у позику № 5576520924 від 30.09.2024 становить: 27 800 грн. 00 коп. з них 10 000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 17 800 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами.
Доказів погашення тіла кредиту чи процентів за користування ним сторони не подали.
Контррозрахунку заборгованості чи доказів її відсутності відповідачка не подала.
За змістом ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Разом з тим, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за договором позики не повернув.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 не виконує своїх зобов'язань за договором позики № 5576520924 від 30.09.2024, у зв'язку з чим у нього існує заборгованість, яка становить 27 800 грн. 00 коп. з них 10 000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 17 800 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами.
Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було, контр розрахунку заборгованості відповідач також суду не надав.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем були порушені умови договору позики, позовні вимоги ТОВ «Іннова Фінанс»є обґрунтованими, а тому із ОСОБА_1 , слід стягнути на користь позивача заборгованість за договором позики № 5576520924 від 30.09.2024 в загальній сумі 27 800 грн. 00 коп.
Згідно ст. 141 ЦПК України понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у розмірі 2 422,40 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі ст.ст. 509, 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 247, 259, 263-268, 280, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором-задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» за договором позики № 5576520924 від 30.09.2024, в загальному розмірі 27 800 грн. 00 коп. з них 10 000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 17 800 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс»судові витрати по справі, а саме: 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», адреса місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 8, пов. № 9, код ЄДРПОУ: 44127243.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
Повний текст рішення виготовлено 11 червня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Т.А. Антіпова