Справа № 161/8412/25
Провадження № 3/161/2840/25
12 червня 2025 року місто Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Смокович М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
- за ч. 1 ст. 184 КУпАП, -
01 травня 2025 року на адресу суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 435632 від 17.04.2025 року відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов'язків, передбачених ст. 150 СК України відносно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: не вчинив заходів щодо забезпечення необхідними умовами виховання, чим порушив ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства».
В судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи суду не надав.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Згідно з ст. 150 Сімейного кодексу України до кола обов'язків батьків входить турбота про здоров'я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини, забезпечення належних умов виховання дитини.
У розумінні положень ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Відповідно до ч. 1 та 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до положень ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Положеннями ч. 1 ст. 184 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується самим протоколом про адміністративне правопорушення та доданими до нього матеріалами, а саме: колективною заявою мешканців будинку, рапортом, письмовими поясненнями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , фототаблицями.
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому достатні та допустимі дані, які б спростовували чи ставили під сумнів наведені досліджені докази, вказували про порушення вимог ст.266 КУпАП під час їх отримання у справі відсутні та судом не встановлені, будь-якої зацікавленості поліцейських під час провадження у справі не встановлено.
У зв'язку з цим, дослідивши матеріали справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, оскільки він, будучи батьком неповнолітнього ОСОБА_2 , ухилився від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання неповнолітньої дитини.
При накладенні стягнення згідно з вимогами ст.33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Із врахуванням особи винного, який має на утриманні неповнолітню дитину, суд вважає за можливе накласти стягнення у межах санкції ч.1 ст.184 КУпАП у виді попередження.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути 605,60 грн судового збору.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 40-1, ст. 184, ст. ст. 283-285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та накласти на нього покарання у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області М.В. Смокович