Доманівський районний суд Миколаївської області
вул.Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400
e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua
Справа № 475/844/24
Іменем України
12.06.2025смт. Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої судді Єгорової Н.І.,
за участю секретаря Маковецької Л.А.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника третьої особи: Гуровської Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в зхалі суду смт.Доманівка , в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: орган опіки та піклування Доманівської селищної ради, Вознесенського району Миколаївської області про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: орган опіки та піклування Доманівської селищної ради, Вознесенського району Миколаївської області про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав, посилаючись на те, що він перебував з ОСОБА_4 з 2007 в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 13.05.2016 .
Від шлюбних стосунків у них народилося 3 дітей: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Після розірвання шлюбу ОСОБА_8 вибула до країни агресора росії, забравши з собою двох дітей - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , син ОСОБА_5 залишився проживати разом з батьком . З 2016 року син ОСОБА_5 перебуває на повному утриманні батька , який займається його вихованням, утриманням, матеріальним забезпеченням. Мати дитини життям дитини не цікавиться , вихованням та навчанням дитини не займається, матеріально не допомагає. Взагалі не спілкується з сином. За період навчання в школі жодного разу не поцікавилася його навчанням. На даний час місце проживання відповідачки невідомо, на зв'язок не виходить, тобто відповідачка ухиляється від спілкування з дитиною та виконання обов'язків по його вихованню.
Позивач звернувся до органу опіки та піклування Доманівської селищної ради з заявою щодо доцільності позбавити баківських прав відповідачку відносно її дитини. Орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити відповідачку батьківських прав.
За таких обставин, позивач просить позбавити відповідачку батьківських прав щодо сина та стягнути з неї аліменти на його утримання.
У судовому засіданну позивач та його представник адвокат Бороденко Р.В. позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити. Позивач суду пояснив, що пісял розлучення відповідачка виїхали до росії та забрала двох дітей доньку ОСОБА_6 та сина ОСОБА_7 . Син ОСОБА_5 залишився проживати з позивачем. Вихованням сина зщаймається лише позивач, мати участі у вихованні сина не приймає, матеріально не утримує. На даний час позивач перебуває на службі в ЗСУ з 2023р. За цей час мати не поцікавилася життям сина, а тому просить позбавити матір батьківських прав.
Відповідачка в судове засідання не з"явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. На адресу суду відповідачка. надіслала письмові заперечення, в яких зазначила, що після розірвання шлюбу, вони з відповідачем проживали окремо. Діти проживали разом із нею. Коли вона виїхала на роботу до росії, двоє молодших дітей залишилися з її батьками, а старшого сина забрали батьки позивача. Через деякий час, влаштувавшись в росії, вона повернулась за дітьми.
Позивач не давав дозволу на вивіз дітей за кордон, але згодом вони домовилися і він дозволив забрати доньку ОСОБА_6 та сина ОСОБА_7 . Старшого сина ОСОБА_5 позивач не дозволив забрати і він залишився проживати разом із батьками позивача. Після розірвання шлюбу, вона за рішенням суду стягнула з позивача алміенти, так як матеріально він дітей не забезпечував. Після виїзду за кордон вона постійно спілкувалася із сином ОСОБА_5 і допомогала матеріально до початку військових подій. У зв"язку з тим, що на теперешній час відбуваються військові дії між двома країнами, вона позбавлена можливості допомогати сину. Просить врахувати її пояснення та винести справедливе рішення.
Представник третьої особи Орган опіки та піклування . ОСОБА_9 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що мати дитини не приймає участь в її вихованні та забезпеченні, а тому в інтересах дитини доцільно позбавити її батьківських прав.
Вислухавши пояснення сторін, свідків допитаних в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку .
Із матеріалів справи вбачається, що з 28.04.2007р. ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 ,який було розірвано рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 13.05.2016 .
Від даного шлюбу сторони мають трьох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчать копії свідоцтв про їх народження.
Після припинення шлюбу між сторонами , двоє дітей - донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживають із матір'ю ОСОБА_3 в російській федерації. Син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з батьком ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_10 від 08.07.2024, на момент складання акту батько ОСОБА_1 перебував на службі в ЗСУ , мати ОСОБА_3 проживає в російській федерації з 2 дітьми,залишивши хлопчика батькові. На час складання акту ОСОБА_11 проживав з бабусею та дідусем.
З пояснень позивача в судовому засіданні вбачається, що мати ОСОБА_3 після виїзду на проживання до росії вихованням сина ОСОБА_5 не займається, не цікавиться його життям, станом здоров"ям та його успіхами у навчанні , не піклується про фізичний, моральний розвиток та стан дитини, з сином контакт не підтримує з 2020,залишивши хлопчика батькові.
Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що родину ОСОБА_13 знає давно, так як проживають в одному селі і їх діти разом навчаються та спілкуються. Мати дитини ОСОБА_14 приїжджала один раз до війни. Чи спілкується дитина з матір"ю їй невідомо, ОСОБА_5 про це не розповідав.
Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що вона проживає в одному селі з позивачем. Їй відомо, що колишня дружина позивача ОСОБА_14 після розлучення виїхала до росії і забрала двох дітей. Син ОСОБА_5 проживає разом із батьком. Вона не бачила, щоб ОСОБА_14 приїжджала до дитини.
Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що проживає по сусідству із позивачем. На протязі останніх 6-7 років син ОСОБА_5 проживає біля батька. З дружиною ОСОБА_17 розлучився і вона виїхала за кордон. Про їхні відносини їй нічого невідомо. Мама із сином не спілкується, так як ОСОБА_5 нічого про це не розповідав.
Свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що перебуває з родиною позивача в дружніх стосунках. ОСОБА_14 виїхала за кордон після розлучення та забрала двох дітей, старший син залишився проживати із батьком. На даний час їй невідомо чи спілкується дитина із мамою. ОСОБА_13 на даний час перебуває на військовій службі, а дитина проживає разом із мачухою.
ОСОБА_10 , 2007р. народження, допитаний в присутності представника органу опіки та піклування та батька ОСОБА_1 , суду пояснив, що на даний час він навчається в Маринівському ПАЛ на 3 курсі. Проживає разом із батьком ОСОБА_1 . З мамою вони не спілкуються. До війни мама приїжджала в гості.
Згідно характеристики виконавчого комітету -4 Доманівської селищної ради №608, ОСОБА_5 проживає з батьком, навчається в Маринівському ПАЛ,мати виїхала за межі країни. Тимчасово ОСОБА_5 проживає з дідусем та бабусею, так як батько ОСОБА_1 служить в ЗСУ.
Згідно характеристики старости Маринівського старостинського округу ОСОБА_1 виховує сина ОСОБА_5 , 2007р.народження. На сьогоднішній час призваний на службу в ЗСУ.
Відповідно до характеристики на ОСОБА_19 , виданої ОСОБА_20 професійним аграрним ліцеєм за №177 від 12.03.2024, вихованням ОСОБА_5 займається батько, постійно цікавиться навчанням дитини, його поведінкою, позаурочною зайнятістю. Мати протягом довгого часу знаходиться за кордоном , ні академічними здобутками сина,ні його позаурочною зайнятістю жодного разу не поцікавилася.
Відповідно до характеристики №608 , виданої виконавчим комітетом -4 Доманівської селищної ради 08.07.2024 на ОСОБА_3 , встановлено, що остання вибула з двома дітьми до іншої країни( росії), де заходиться по теперішній час. Син ОСОБА_5 тимчасово проживає з дідусем та бабусею, так як батько служить в ЗСУ. Вихованням сина ОСОБА_5 мати не займається з моменту розірвання шлюбу з батьком(2016рік).
Рішенням виконавчого комітету Доманівської селищної ради від 20.02.2024 визначено місце проживання неповнолітнього ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_21 .
Згідно довідки служби у справах дітей Доманівської селищної ради від 13.03.2024 №47-01 , мати неповнолітнього ОСОБА_22 самоусунулася від виконання своїх батьківських обов"язків, переклавши на батька.
Рішенням виконавчого комітету Доманівської селищної ради від 26.06.2024, №108, затверджено висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до неповнолітнього сина ОСОБА_5 .
Відповідно до висновку органу опіки та піклування Доманівської селищної ради від 26.06.2024 , №05/560, позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно сина ОСОБА_5 , 2027 р. народження, буде буде відповідати інтересам дитини.
Аналізуючи досліджені в судовому засідання письмові докази, пояснення свідків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачем не доведені.
Ст.150 Сімейного кодексу України визначено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Зокрема, крім іншого, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ч.3,4 ст.155 СК України).
Також згідно положення ч.8 ст.7 СК України - регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
У відповідності до п.2 ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати і батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Тлумачення наведених положень статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
У постанові від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20) Верховний Суд зазначив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини.
У постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц (провадження № 61-29266св18) Верховний Суд вказав, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оцінювальний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин.
За положенням частини шостої статі 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок виконавчого комітету має рекомендаційний характер. Судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров'я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, беруть участь у вихованні не у достатній мірі не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості (стаття 5 Декларації про соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо у разі передачі дітей на виховання та їх усиновлення на національному і міжнародному рівнях від 03 грудня 1986 року). Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та освідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини».
Відповідно до ч. 5 ст. 19 СК України орган опіки і піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Частиною 6 ст.19 СК України визначено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Аналізуючи висновок органу опіки та піклування Доманівського селищної ради від 26.02.2024 суд приходить до висновку, що рішення органу опіки та піклування не обгрунтоване, прийняте на підставі лише пояснень батька та обстеження умов проживання дитини. Органом опіки та піклування не взято до уваги пояснення матері та той факт, що у період дії військового стані вона не має можливості спілкуватися та утримувати дитину, так саме з країною, в якої проживає відповідачка відбуваються військові події.
За таких підстав, суд вважає недоцільним приймати до уваги даний висновок органу опіки та піклування.
Відповідно до рішення Доманівського районного суду від 25.03.2025р. позивач ОСОБА_13 сплачував на користь ОСОБА_14 аліменти на утримання трьох дітей в розмірі 1/2 частини його доходів, починаючи з 03.10.2016р. Станом на 06.11.2024р. у позивача виникла заборгованість зі сплати аліментів, яка склала 315580.50 грн.
Зважаючи на розмір заборгованості, суд приходить до висновку, що все ж таки віськові події, які відбуваються в країні на даний час впливають на неможєливість спілкування батьків з дітьми та на неможливість утримання батьками дітей, які проживають в країні агресора.
Рішенням суду від 25.03.2025 припинено стягнення алміентів на сина ОСОБА_5 та стягнуто аліменти з ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_5 .
На думку суду, та обставина, що на час розгляду справи матеріальним забезпеченням дитини, її вихованням і розвитком займається батько, не свідчить безумовно про те, що мати дитини не бажає брати участь у її утриманні і вихованні, тобто свідомо умисно нехтує батьківськими обов'язками. СК України розрізняє обов'язки батьків з виховання (стаття 150 СК України) та обов'язки батьків з матеріального утримання (аліментні зобов'язання, передбачені статтями 180, 181, 185 СК України).
Однією з підстав для позбавлення батьківських прав відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України є ухилення від виконання своїх обов'язків з виховання дитини, а не з її утримання.
Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що відповідач ОСОБА_14 не бажає спілкуватися з сином та брати участь у його вихованні.
В межах розгляду даної справи, судом не встановлено фактичних даних, які б давали підстави вважати, що поведінку відповідача не можливо змінити, не містить таких даних і поданий Висновок, у якому наведено загальні формулювання щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав та який не містить виключних обставин, підтверджених відповідними доказами, які б свідчили про свідоме нехтування матір"ю своїми обов'язками.
Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 47 рішення ЄСПЛ у справі «Савіни проти України», п. 49 рішення ЄСПЛ у справі «Хант проти України»).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що підстав для задоволення позову в частині позбавлення відповідача батьківських прав не має.
Відповідно до заочного рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 25.03.2025 у справі №475/1365/24 , припинено стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини -сина ОСОБА_5 , стягнуто аліміенти з ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_5 .
Враховуючи вказну обставину, у суда відсутні підстави для задоволення позовної вимоги в частині стягнення з відповідача аліментів.
Згідно ст. 141 ЦПК України суд залишає судові витрати на стороні позивача.
На підставі викладеного керуючись ст., ст. 10, 76, 80, 81, 89,141, 263-265 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: орган опіки та піклування Доманівської селищної ради, Вознесенського району Миколаївської області про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав - відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н. І. Єгорова