Справа № 473/1463/25
іменем України
"11" червня 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Вуїва О.В.,
за участю секретаря судового засідання Москаленко С.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому вказувала, що 26 липня 1997 року у Прибужанській сільській раді Вознесенського району Миколаївської області вона зареєструвала з відповідачем шлюб, актовий запис №17.
Проте сімейні відносини не склалися та з березня 2010 року припинені. Сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть. Причиною розірвання шлюбу є різні погляди на спільне життя, внаслідок чого виникали сварки та непорозуміння. Спір щодо поділу спільного майна подружжя відсутній. У зв'язку з цим позивачка вважала неможливим збереження шлюбу та просила про його розірвання. Після розірвання шлюбу просила залишити їй шлюбне прізвище.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, проте надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, на примирення не згодна.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив.
Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки позивачка в окремій заяві не заперечувала проти такого порядку розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.
Зокрема, суд встановив, що 26 липня 1997 року у Прибужанській сільській раді Вознесенського району Миколаївської області сторони зареєстрували між собою шлюб, актовий запис №17.
Проте сімейні відносини між позивачкою та відповідачем не склалися та припинені.
Сторони жодним чином не виявили бажання зберегти сім'ю. Позивачка не бажає примирення та наполягає на розірванні шлюбу.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За таких обставин, враховуючи відносини між позивачкою та відповідачем, відсутність у них спільного бажання досягти примирення, суд вважає, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивачки, що мають істотне значення, і шлюб між сторонами відповідно до вимог ч. 3 ст. 105, ст. 112 Сімейного кодексу України має бути розірвано.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -- задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 26 липня 1997 року у Прибужанській сільській раді Вознесенського району Миколаївської області, актовий запис №17 - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачці залишити шлюбне прізвище - « ОСОБА_3 ».
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: О.В. Вуїв