Справа № 521/2916/25
Номер провадження № 2/521/3084/25
12 червня 2025 року
Хаджибейського районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Бобуйка І.А.
секретаря судового засідання - Шелкопляс В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Одеської міської ради (адреса реєстрації: м. Одеса, Біржова площа, 1) про визнання додаткового строку для прийняття спадщини, -
24.02.2025 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому просив суд: визнати поважними причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у 3 (три) місяці з часу набрання рішення суду законної сили.
Ухвалою суду від 25.02.2025 року у вищевказаній цивільній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено проведення підготовчого судового засідання.
18.04.2025 року представник відповідача подав до суду клопотання про витребування доказів
Ухвалою суду від 22.04.2025 року витребувано у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Агакішевої Тетяни Анатоліївни належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі заведення такої.
07.05.2025 року представник позивача надав до суду копію витягу зі спадкового реєстру, який надала приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Агакішева Тетяна Анатоліївна.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 14.05.2025 року підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті.
Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його особистої участі та участі позивача, на підставі наявних документів, позовні вимоги просила задовольнити, проти заочного рішення не заперечував.
Представник Одеської міської ради в судові засідання повторно не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надала.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.
Суд, вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності вважає, що позовні вимоги належить задовольнити в повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Правовідносини між сторонами виникли внаслідок виникнення права на спадкування, та регулюються Книгою 6 Цивільного кодексу України.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , що видане Приморським відділом РАГС м. Одеси, актовий запис №197.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , що видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис №858.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер рідний брат позивача - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 , що видане Овідіопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №550.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , що видане відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис 14461.
Судом встановлено, що позивач здійснював організацію та проведення поховання батька, що підтверджується договором-замовленням на організацію та проведення поховання від 30.10.2021 року, а також Ритуальною службою міста Одеси "Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування" видано на ім?я позивача - ОСОБА_1 свідоцтво про поховання ОСОБА_2 .
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача і через 4 (чотири) місяці, тобто ІНФОРМАЦІЯ_4 почалась повномасштабна війна. Шість місяців встановлених законом на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , сплинули 30.04.2022 року.
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на всій території України введено воєнний стан, який надалі неодноразово продовжувався та діє понині.
У березні 2022 року позивач пішов на військову службу під час мобілізації, та станом на дату подачі позову, проходить службу у військовій частині НОМЕР_5 , що підтверджується довідкою від 10.12.2024 року №193.
Судом встановлено, що після смерті батька відкрилась спадщина на квартиру за адресою АДРЕСА_2 .
23.05.2022 року під час перебування на військовій службі, позивач поштою звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Агакішевої Тетяни Анатоліївни з заявою про прийняття спадщини.
13.06.2022 року листом приватний нотаріус ОМНО Агакішева Тетяна Анатоліївна, рекомендувала позивачу звернутись до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 . п. 3 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 р. № 164, містить положення про те, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці (набрало чинності 29.06.2022 р.).
У подальшому це положення було виключене на підставі постанови КМУ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану» від 09.05.2023 р. №469 (набрало чинності 23.05.2023 р.).
Проте, незважаючи на скасування п. 3 постанови КМУ №164, його дія була чинною з 29.06.2022 р. до 22.05.2023 р., нотаріуси приймали від спадкоємців заяви про прийняття спадщини і після спливу шестимісячного строку, визначеного у ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України.
Верховний Суд наголосив, що законодавець як у ст. 1270 ЦК, так і в інших нормах ЦК не передбачає допустимості існування такої конструкції, як «зупинення перебігу строку для прийняття спадщини», та можливості в постанові КМУ визначати інші правила щодо строку для прийняття спадщини. Пункт 3 постанови КМУ «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 р. № 164 суперечить ст. 1270, 1272 ЦК, а тому не підлягає застосуванню (постанова від 25.01.2023 р., справа № 676/47/21, провадження № 61-8014св22 ).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини, гарантії цих прав і свобод. Але, визначаючи їх, законодавець може лише розширювати, а не звужувати, зміст конституційних прав і свобод та встановлювати механізми їх здійснення.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 22 Конституції України, при прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу вже існуючих прав та свобод.
24 лютого 2022 року у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні продовжувався Указами Президента України та діяв на момент звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Судом встановлено, що позивач в обґрунтування поважності причин пропущення строку для прийняття спадщини, посилається на те що, він пішов на військову службу під час мобілізації у березні 2022 року та проходить службу у військовій частині НОМЕР_5 , що підтверджується довідкою від 10.12.2024 року №193.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до змісту статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов?язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов?язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. У той же час кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття (частина друга статті 1258 ЦК України).
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно ст.. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов?язані з об?єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року зазначено, що при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватися правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
Виходячи із сформованої практики цього ж Суду, стаття 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, по своїй суті, є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців 1 місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов?язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Законодавство не встановлює перелік поважних причин, тому вони визначаються поважними на думку суду в кожному конкретному випадку. Головною ознакою поважних причин є те, що вони роблять своєчасне звернення про прийняття спадщини неможливим.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Одночасно дотримання принципу «пропорційності», визначено практикою застосування норм права Європейським судом з прав людини передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв?язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Згідно правової позиції, висловленій Верховним судом України при розгляді справи № 6-1486цс15 поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов?язані з об?єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30. 05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Суд звертає увагу, що в разі не визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, вказане зумовить перехід права власності на спадкове майно до держави в особі органу місцевого самоврядування на території якого воно знаходиться, що є неприпустимим для позивача.
На підставі викладеного, враховуючи ті обставини, що: позивач не мав об?єктивної можливості завчасно звернутись до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини після померлого батька; на час смерті батька перебував в лавах ЗСУ та брав безпосередню участь у бойових діях; є єдиним хто звернувся до нотаріуса про прийняття спадщини; є спадкоємцем відносно майна померлого батька, - суд вважає, що йому слід поновити пропущений строк.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, причини пропуску до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини є поважними, тому суд вважає можливим визначити позивачу трьохмісячний строк, який є достатнім для подання заяви про прийняття спадщини.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, в порядку ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від представника позивача, вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі. У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На підставі ст.ст. 16, 1220, 1222, 1223, 1227, 1258, 1261, 1268, 1270, 1272, ЦК України, керуючись ст. ст. 5, 16, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 280, 282, 352, 354 ЦПК України суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Одеської міської ради (адреса реєстрації: м. Одеса, Біржова площа, 1) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) строку для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у 3 (три) місяці з часу набрання рішення суду законної сили.
Сплив строку для прийняття спадщини починається з дати набрання рішенням законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Позивачем рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду в загальному порядку в тридцятиденний строк.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно-процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
С У Д Д Я: І.А. Бобуйок