Справа № 461/1681/25
Провадження № 1-кс/461/3746/25
про продовження строку запобіжного заходу
11.06.2025 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області полковника юстиції ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025140000000030 від 21.01.2025, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,-
Слідчий в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області полковник юстиції ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням у кримінальному провадженні у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025140000000030 від 21.01.2025, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, погодженим прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без визначення розміру застави із утриманням його у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» терміном на 60 днів.
Мотивує клопотання тим, що з урахуванням ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного не в силі.
В судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав з підстав, викладених у клопотанні. Просив клопотання задовольнити та продовжити строк тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання слідчого не заперечили.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Частиною четвертою статті 199 КПК України визначено, що слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Управління СБ України у Львівській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025140000000030 від 21.01.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено що у лютому 2025 року, але не пізніше 25.02.2025, невстановлений представник держави-агресора рф, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, через месенджер «Телеграм», залучив до злочинної діяльності громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає у м. Березань Київської області.
У подальшому, в середині грудня 2024 року, але не пізніше 25.02.2025, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, в ході спілкування із застосуванням месенджера «Телеграм» із невстановленим представником держави-агресора рф (з невстановленого акаунта), ОСОБА_4 отримав від останнього пропозицію щодо надання йому допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, спрямованої, зокрема, і на послаблення її обороноздатності. В свою чергу, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що його невстановлений співрозмовник є представником іноземної держави, а саме країни-агресора рф, діючи з прямим умислом та з корисливих мотивів, погодився виконувати завдання невстановленої досудовим розслідуванням особи за грошову винагороду по наданню допомоги у підривній діяльності проти України.
З метою реалізації свого злочинного умислу, виконуючи інструкції представника країни-агресора рф, ОСОБА_4 28.02.2025 виїхав на автомобілі «Рено Дастер» (д.н.з. не відомі) з м. Березань Київської області до станції метро «Лісова» у місті Києві, після чого на метро дістався до вокзалу Київ Пасажирський за адресою: м.Київ, площа Вокзальна,1 звідки на автобусі орієнтовно о 18.00 - 18.30 год. прибув у місто Львів на автостанцію, яка знаходиться біля Львівського залізничного вокзалу за адресою: Львів, площа Двірцева, 1.
Після цього, на виконання отриманих від представника країни-агресора рф інструкцій через месенджер «Телеграм» ОСОБА_4 забрав попередньо залишений невідомою ОСОБА_4 особою між гаражами у місті Львові по вулиці Скорини рюкзак, в якому знаходився саморобний вибуховий пристрій, отримавши завдання від представника країни-агресора рф розташувати саморобний вибуховий пристрій біля території ТЦК та СП за адресою: м. Львів, вул. Батуринська.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, на виконання вказівок, отриманих від невстановленого органом досудового розслідування представника країни-агресора рф, ОСОБА_4 умисно, з корисливих мотивів, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, у проміжку часу 08.00 год. - 09.30 год. 01.03.2025 не зміг закласти саморобний вибуховий пристрій, оскільки не знайшов відповідного місця.
Після чого, ОСОБА_4 заклав саморобний вибуховий пристрій на території загального користування у публічно доступному місці, а саме на паркувальному майданчику за адресою: м. Львів, вул. Чернівецька, географічні координати: 49.838200, 23.997911.
Будучи переконаним, що вчинив усі дії для досягнення своєї злочинної мети, ОСОБА_4 покинув територію паркувального майданчика за адресою: м. Львів, вул. Чернівецька, географічні координати: 49.838200, 23.997911 та вирушив на потяг до м. Києва. Водночас, співробітниками СБ України вказана злочинна діяльність ОСОБА_4 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб була припинена та як наслідок, попереджено вибух у громадському місці.
01 березня 2025 року, ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-повідомленням про виявлення кримінального правопорушення, що надійшло з підрозділу ВКІБ ГВ Управління СБ України у Львівській області № 62/30/288/9-30р від 21.01.2025;
-протоколом огляду мобільного терміналу ОСОБА_4 від 03.03.2025;
-протоколом огляду місця події від 01.03.2025, у якому зафіксовано місце проведення огляду, а саме територія загального користування (публічно доступне місце) - парковка за адресою: АДРЕСА_1 , географічні координати: 49.838200, 23.997911;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 01.03.2025 та протоколом про проведення впізнання ОСОБА_4 , який повідомив про відомі йому обставини та маршрут руху ОСОБА_4 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 01.03.2025 та протоколом про проведення впізнання ОСОБА_4 , який повідомив про відомі йому обставини та маршрут руху ОСОБА_4 біля будівлі Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 01.03.2025 та протоколом про проведення впізнання ОСОБА_4 , який повідомив про відомі йому обставини та маршрут руху ОСОБА_4 ;
-показаннями підозрюваного ОСОБА_4 від 01.03.2025, який повідомив про обставини вчинення ним кримінального правопорушення;
-протоколом затримання ОСОБА_4 від 01.03.2025 в порядку ст. 208 КПК України;
-іншими матеріалами кримінального провадження №22025140000000030 від 21.01.2025.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому кримінальному провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 03.03.2025 року застосовано до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)», без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16.04.2025 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025140000000030 від 21.01.2025 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, до 6 (шести) місяців, тобто до 01 вересня 2025 року.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16.04.2025 року продовжено підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 діб, тобто до 14 червня 2025 року, включно, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)», без визначення розміру застави.
Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Враховуючи, що строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 завершується, виникла необхідність у продовженні вищевказаного строку, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та продовжують існувати.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Оцінюючи ризик переховування ОСОБА_4 з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вивченням даних про особу підозрюваного встановлено, що він раніше судимий, неодружений, утриманців немає, непрацюючого, має постійне місце проживання.
У разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину ОСОБА_4 загрожує безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавленням волі, з конфіскацією майна, що само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі.
Із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
Отже, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» та «Бессієв проти Молдови», в яких зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Отже, слідчий суддя вважає, що є достатня вірогідність того, що під важкістю відповідальності підозрюваний може переховуватися від органів слідства та суду, а отже наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КК України.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, підтверджується тим, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, зокрема, не встановлені всі причетні особи до вчинення кримінального правопорушення.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, виражається у тому, що підозрюваний може незаконно впливати на інших осіб, невідомих на даній стадії органу досудового розслідування, яким відомі обставини вчинення вище вказаного кримінального правопорушення з метою примушування їх до дачі завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід досудового розслідування в цілому.
Зухвалість дій ОСОБА_4 свідчить про відсутність у підозрюваного будь-яких моральних принципів та дає підстави вважати, що ОСОБА_4 , розуміючи невідворотність покарання за вчинені ним діяння, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності, що вказує на подальше існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зважаючи на те, що злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , спрямовані на шкоду державі, у якій на цей час запроваджено воєнний стан, не виключено, що останній може продовжити злочинну діяльність, в тому числі і з метою уникнення від відповідальності, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, в судовому засіданні підтверджується продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч.1 ст.177 КПК України.
При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що:
- наявні докази, які дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні особливо тяжкого злочину є вагомими, допустимими та отриманими у встановленому КПК України порядку;
- вік і стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов'язаного із позбавленням волі;
- у разі визнання винуватим ОСОБА_4 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавленням волі, з конфіскацією майна.
Ризики, які були встановлені під час застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зі спливом часу не зменшились та продовжують існувати.
За таких обставин, з урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , приходжу до висновку про необхідність продовження застосовування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Згідно з п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
З огляду на характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , а також наведені вище встановлені у ході розгляду клопотання обставини, зокрема ризики, керуючись ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не вбачає підстав для визначення розміру застави підозрюваному.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 199 КПК України, слідчий суддя,-
ухвалив:
клопотання задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 09 серпня 2025 року, включно, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)», без визначення розміру застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноваженого прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п'яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано 12.06.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_11