Справа № 946/6186/24
Провадження № 2-п/946/19/25
12 червня 2025 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Пащенко Т.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви та перегляд рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08 травня 2025 року по справі №946/6186/24 за позовом комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08.05.2025 року по справі №946/6186/24 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в розмірі 11682,24 гривень, за абонентське обслуговування в розмірі 793,89 гривень, та судовий збір в розмірі 3028,00 гривень, в рівних частинах з кожного, а саме, по 1514,00 гривень.
11.06.2025 року ОСОБА_1 надала суду заяву про поновлення строку на подання заяви та перегляд заочного рішення суду по справі №946/6186/24 за позовом КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ознайомившись з заявою про поновлення строку на подання заяви та перегляд заочного рішення, вивчивши рішення суду, суд приходить до висновку, що у прийнятті заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити з наступних підстав.
Згідно ст.282 ЦПК України за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За змістом вказаних норм наявність цих трьох підстав для скасування заочного рішення є обов'язковою.
Судом встановлено, що рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08.05.2025 року по справі №946/6186/24 за позовом КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості не було прийнято в заочному порядку, що вбачається з самого рішення.
Заявницею не вказані підстави, з яких вона зробила висновок, що зазначене рішення є заочним.
У відповідності до ст.354 ЦПК України сторони по справі наділені правом апеляційного оскарження протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).
Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).
Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст. 6 Конвенції, а також ст. 1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.
Згідно до ч.1 ст.286 ЦПК України прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви.
Згідно до положень ст. 354 ЦПК України сторони по справі наділені правом апеляційного оскарження протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, та той факт, що рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08.05.2025 року по справі №946/6186/24 не було ухвалено в заочному порядку, суд вважає за необхідне відмовити у прийнятті заяви про перегляд заочного рішення. Одночасно суд роз'яснює, що дане рішення підлягає оскарженню у загальному порядку до Одеського апеляційного суду.
Керуючись ст. ст. 273, 282, 286, 352, 354 ЦПК України,
Відмовити у прийнятті заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви та перегляд рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08 травня 2025 року по справі №946/6186/24 за позовом комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відмова в прийнятті заяви про перегляд заочного рішення не перешкоджає відповідачці звернутись із апеляційною скаргою на рішення суду до Одеського апеляційного суду в загальному порядку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 15 - ти денний строк з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги.
Суддя: Т.П.Пащенко