Справа № 946/4410/25
Провадження № 1-кс/946/1241/25
11 червня 2025 року слідчий суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
11 червня 2025 року ОСОБА_2 звернулася до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, якою просить зобов'язати уповноваженого слідчого Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області внести до ЄРДР відомості щодо вчинення злочинів вбивства та інших злочинів суддею Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , посадовими особами ДПСУ.
11 червня 2025 року дана скарга в порядку ст. 35 КПК України розподілена і передана до розгляду слідчому судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області - ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя доходить наступного висновку.
Так, у скарзі ОСОБА_2 зазначила, що 31 травня 2025 року, 01 червня 2025 року, 02 червня 2025 року (два рази), 03 червня 2025 року (чотири рази), 04 червня 2025 року (два рази), 08 червня 2025 року (десять раз), 10 червня 2025 року (сім раз), 11 червня 2025 року (вісім раз) вона подала уповноваженому слідчому Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області заяви про вчинення вбивства та інших злочинів суддею Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , посадовими особами ДПСУ.
Відповідно до ч.1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно до ч. 1 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язанні заявити самовідвід.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006р. №2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Також слідчий суддя звертає увагу на положення ч. 5 ст. 9 КПК, якими визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Так, Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. ст. 1, 8, 9 КПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» є джерелом права для України, в своєму рішенні у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (заява №33949/02) зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38) (п. 49).
Стосовно об'єктивного критерію в цьому ж рішенні далі Суд зазначив, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45) (п. 53).
Таким чином, на думку Європейського суду з прав людини, наявність об'єктивно обґрунтованих сумнівів у безсторонності судді, навіть без наявності ознак, які б вказували на прояв особистої упередженості з боку судді, все одно свідчить про недодержання судом принципу безсторонності за об'єктивним критерієм та призводить до порушення п. 1 ст. 6 Конвенції.
Як встановлено слідчим суддею, у скарзі від 11 червня 2025 року та в заявах про вчинення злочину від 31 травня 2025 року, 01 червня 2025 року, 02 червня 2025 року, 03 червня 2025 року, 04 червня 2025 року, 08 червня 2025 року, 10 червня 2025 року, 11 червня 2025 року, ОСОБА_2 зазначає, що пором «Кислицький»» до 30 жовтня 2017 року мав назву ВИЛ-0224-К та був захоплений у неї з використанням вогнепальної зброї ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на підставі підроблених документів за попередньої домовленості з суддями Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 та іншими суддями вказаного суду
Тобто, у вимогах скарги частково йдеться мова і про, нібито, вчинення певних дій слідчим суддею Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 .
Таким чином, та обставина, що скарга знаходиться на розгляді у слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 та вимоги скарги частково стосуються і слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , що може за об'єктивним критерієм викликати недовіру не тільки у ОСОБА_2 , а й у стороннього спостерігача, а тому зазначена практика Європейського суду з прав людини має бути застосована у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене та з метою недопущення сумніву, щодо об'єктивного та неупередженого розгляду вищевказаної скарги, слідчий суддя дійшов висновку про те, що під час розгляду даного клопотання слідчим суддею ОСОБА_1 у сторонніх спостерігачів та учасників кримінального провадження є об'єктивно обґрунтовані підстави вважати, що зазначені обставини можуть позначитися на безсторонності слідчого судді ОСОБА_1 , і вказане є об'єктивним критерієм недотримання безсторонності суду, що є порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та безумовно підриває довіру, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.
Таким чином, є доцільним задовольнити заявлений самовідвід слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.35, 75-82 КПК України, слідчий суддя, -
Заяву від 11 червня 2025 року слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 про самовідвід - задовольнити.
Прийняти самовідвід слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 .
Справу № 946/4410/25 (провадження № 1-кс/946/1241/25) за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого, прокурора стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, направити до канцелярії суду з кримінальних справ Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області для визначення іншого слідчого судді відповідно до вимог ст. 35 КПК України.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1