Справа № 495/1953/25
№ провадження 2/495/1550/2025
Про відмову у задоволенні клопотання
"12" червня 2025 р. м. Білгород-Дністровський
Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - одноособово судді Прийомової О.Ю.,
за участю секретаря - Дарій О.М.
справа №495/1953/25,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород - Дністровському заяву представника відповідача Акціонерного товариства Страхова компанія «ББС Іншуранс» про закриття провадження у справі за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області до ОСОБА_1 , Акціонерного товариства Страхова компанія «ББС Іншуранс» про відшкодування матеріальних збитків,-
представника позивача - Демура Р.В.,
представник відповідача - Хребет Т.І.,
представник відповідача - Павленко В.С.
У провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного перебуває цивільна справа за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області до ОСОБА_1 , Акціонерного товариства Страхова компанія «ББС Іншуранс» про відшкодування матеріальних збитків.
До Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, через «Електронний суд», надійшла заява представника відповідача Акціонерного товариства Страхова компанія «ББС Іншуранс» про закриття провадження у справі.
В обґрунтування заяви зазначає, що дана справа повинна розглядатися в порядку господарського судочинства, у зв'язку з тим, що зі змісту ч. 3 ст. 22 Закону і ст. ст. 4, 4-1, 12 ГПК України встановлено, що, крім суб'єктного складу сторін по справі, другим обов'язковим критерієм при визначенні підлягає справа розгляду у порядку господарського судочинства чи цивільного є характер спірних правовідносин. Тобто, якщо між сторонами існують господарські правовідносини, то спір має вирішуватися у порядку ГПК у господарському суд.
У судовому засіданні представник відповідача Акціонерного товариства Страхова компанія «ББС Іншуранс» своє клопотання підтримала, просила його задовольнити.
Представник позивача та представник відповідача Молчанова Євгена Олександровича проти задоволення клопотання заперечували, з огляду на те, що між сторонами існують саме цивільні правовідносини.
Заслухавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання представника відповідача Акціонерного товариства Страхова компанія «ББС Іншуранс» задоволенню не підлягає, у зв'язку із наступним.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 127/21764/17, від 23.03.2021 у справі № 367/4695/20).
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.
ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що відповідно до п. 1 ст. 6 ЄКПЛ суд має бути «встановлений законом», що відбиває принцип верховенства права, який є невід'ємною складовою системи захисту, встановленої Конвенцією про захист прав людини і основоположних свободта Протоколами до неї. Зазначена вимога тісно пов'язана з іншими вимогами щодо незалежності та неупередженості суду, які у сукупності відбивають той рівень довіри, який суди мають викликати в суспільстві.
Зокрема, правильне застосування правил юрисдикції є важливою компетенційною складовою «суду, встановленого законом».
За усталеною практикою ЄСПЛ, термін право на «суд, встановлений законом», охоплює не лише правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність, у тому числі всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (рішення ЄСПЛ у справі Leo ZAND v. Austria, заява № 7360/76, § 68).
Таким чином, встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати провадження щодо конкретної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Водночас, за приписами частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 статті 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема у випадках, передбачених у п. 1-21 ч. 1 ст. 20 ГПК України.
Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18, від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18, від 25.02.2020 у справі № 916/385/19 та постановах Верховного Суду від 06.06.2023 у справі № 920/277/22, від 10.05.2023 у справі № 920/343/22, від 10.05.2023 у справі № 920/155/22.
Так, сторонами по справі є: Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області - позивач, відповідачі - Акціонерне товариство «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС», ОСОБА_1 (фізична особа, яка не є фізичної особи-підприємцем).
Предметом позову є відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо- транспортної пригоди у розмірі 68 629 грн 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що водій ОСОБА_2 внаслідок ДТП пошкодив двобічне бар'єрне огородження автомобільної дороги протяжністю 80 метрів, чим заподіяв матеріальну шкоду державі в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області. Страховою компанією «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» компенсовано частину збитків, частина збитків, що не компенсуються у разі настання страхового випадку - франшиза, на думку позивача, мають бути відшкодовані ОСОБА_1 .
З огляду на вищенаведене, суд не вбачає підстав для закриття провадження по справі, оскільки аналізуючи суб'єктний склад спірних правовідносин та характерних спірних правовідносин, не встановлено ознак господарського спору.
Керуючись ст.ст. 19, 255, 260-261, 353 ЦПК України, -
У задоволенні заяви представника відповідача Акціонерного товариства Страхова компанія «ББС Іншуранс» про закриття провадження у справі за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області до ОСОБА_1 , Акціонерного товариства Страхова компанія «ББС Іншуранс» про відшкодування матеріальних збитків - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя: