про арешт майна
12 червня 2025 рокуСправа № 495/4148/25
Номер провадження 1-кс/495/1186/2025
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого 09.06.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162240000771 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України,
встановив:
до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 11.06.2025 надійшло клопотання старшого слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого 09.06.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162240000771 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 127 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що 08.06.2025 до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що близько двох тижнів тому ОСОБА_6 перебуваючи на території закинутої будівлі по АДРЕСА_1 вчинив протиправні дії відносно її малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме з метою його залякування, що виразилося в катуванні , тобто умисному заподіянні сильного фізичного болю та морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення і інших насильницьких дій, що суперечило волі малолітнього потерпілого.
Так, 09 червня 2025 року в період часу з 17 годині 05 хвилин по 17 годину 25 хвилин було складено протокол про фактичне затримання в порядку ст. 208 КПК України у кримінальному провадженні №12025162240000771 від 09.06.2025 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який фактично був затриманий о 15 годині 10 хвилин, здійснено обшук затриманого в ході проведення якого було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «BlackViev» модель «BV 9300 Pro» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , сім картка оператора «Київстар» НОМЕР_3 , чорного кольору, який було упаковано в сейф-пакет НПУ №WAR 1932733.
Постановою слідчого від 09.06.2025 вищевказані предмети вилучений в ході проведення обшуку мобільний телефон, у відповідності до ст. 98 КПК України, визнано речовим доказом, оскільки в органу досудового розслідування є достатньо підстав вважати що вони є об'єктом протиправних дій, які зберегли на собі сліди вчинення зазначених протиправних діянь, виявити які вдасться лише за допомогою проведення слідчих дій та відповідних експертиз із залученням судових експертів.
Враховуючи, що на вилученому під час проведення обшуку мобільному телефоні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 може міститися інформація, яка носить доказових характер у зазначеному кримінальному провадженні, яка здатна відтворити слідову картину скоєння кримінального правопорушення та послужити доказами у вказаному кримінальному провадженні, в зв'язку з чим накладання арешту на вилучене майно є необхідним для проведення додаткових, детальних оглядів, аналізу, проведенні слідчих дій, призначенні судових експертиз, з метою отримання доказів та сприянню розкриттю злочину, тому мають суттєве значення для подальшого розслідування вказаного кримінального провадження.
У судове засідання власник майна та його представник не з'явились, надали суду заяву в якій просять суд розглядати справу за їх відсутності.
Слідчий, прокурор у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомленні.
Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшла наступних висновків.
Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За приписами статей 131, 132 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до п.1 ч. 2, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається зокрема з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
В силу ст. 173 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна повинен враховувати зокрема правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Згідно з матеріалами провадження вбачається, що 09 червня 2025 року в період часу з 17 годині 05 хвилин по 17 годину 25 хвилин було складено протокол про фактичне затримання в порядку ст. 208 КПК України у кримінальному провадженні №12025162240000771 від 09.06.2025 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який фактично був затриманий о 15 годині 10 хвилин, здійснено обшук затриманого в ході проведення якого було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «BlackViev» модель «BV 9300 Pro» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , сім картка оператора «Київстар» НОМЕР_3 , чорного кольору, який було упаковано в сейф-пакет НПУ №WAR 1932733.
Постановою старшого слідчого від 09.06.2025 вилучений в ході обшуку мобільний телефон визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Наведені слідчим мотиви арешту є виправданим втручанням у право власності особи з метою повного, всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування.
Метою накладення арешту на вилучене майно є збереження речових доказів.
Слідчий суддя звертає увагу, що правоохоронні органи повинні діяти оперативно, особливо коли мова йде про обмеження прав особи.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 131, 132, 167, 170-173, 175 КПК України, слідчий суддя
постановив:
клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 09.06.2025 року в ході проведення обшуку, затриманого в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на мобільний телефон марки «BlackViev» модель «BV 9300 Pro» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , сім картку оператора «Київстар» НОМЕР_3 , чорного кольору, який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На підставі частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Повний текст ухвали складено 12.06.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1