Дата документу 10.06.2025
Справа № 334/7237/24
Провадження № 1-кп/334/318/25
10 червня 2025 року Днвровський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні матеріали кримінального провадження у відношенні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
встановив:
В провадженні Ленінського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КПК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_5 , оскільки ризики, передбачені п. 1. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати на теперішній час. Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що обвинувачена вчинила особливо тяжкий злочин, за яке передбачене суворе покарання у виді позбавлення волі від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. У ОСОБА_5 відсутнє постійне джерело доходу та стійкі соціальні зв'язки, оскільки остання мешкає самостійно з малолітньою дитиною, з батьком якої розлучена, у неї відсутні родичі на території м. Запоріжжя, що свідчить про те, що обвинувачена може покинути територію України з метою подальшого ігнорування покладених на неї обов'язків з метою уникнення кримінальної відповідальності. Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що вона офіційно не працевлаштована, займається незаконною діяльністю, пов'язаною зі збутом психотропних речовин та від якої отримує дохід, у зв'язку з чим може продовжити вчиняти інші злочини, з метою отримання прибутку, як корисливі, так і пов'язані зі збутом психотропних речовин. Крім того, обвинувачена була затримана під час отримання посилки, яка містила психотропні речовини особливо великому розмірі. Застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів є недоцільним, оскільки враховуючи тяжкість та фактичні обставини злочину, у вчиненні якого вона обвинувачується, негативний суспільний резонанс кримінальних правопорушень за фактом збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, а також ризики, передбачені ст. 177 КПК України, прокурор вважає, що жоден інший запобіжний захід не зможе запобігти цим ризикам та не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченої.
Захисник ОСОБА_4 проти клопотання заперечував, вважає, що ризики зазначені прокурором втратили актуальність, ґрунтується на припущеннях та жодним чином не підтверджені. Обвинувачена має постійне місце проживання, має малолітню дитину, в неї місці соціальні зв'язки, тому вважає, що суд може змінити запобіжний захід на інший, більш м'який. Просить звернути увагу на тривалість перебування обвинуваченої під вартою.
Обвинувачена підтримала свого захисника.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 рокупередбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначенихст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати встановленню істини у справі іншим чином.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Обраний відносно обвинуваченої запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри наданий час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченої під вартою, також судом не отримано відомостей, щодо іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбаченіст.177 КПК України.
Наведені прокурором ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченої на більш м'який.
Враховуюче вищевикладене, з метою забезпечення обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків, а також відсутність підстав для скасування запобіжного заходу, суд вважає необхідним клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу задовольнити та продовжити обвинуваченій запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.
Керуючись ст. ст.177-178, 331, 395 КПК України,
ухвалив:
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - по 08 серпня 2025 року включно.
Визначений, ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя, розмір застави залишити без змін.
Проголошення повного тексту ухвали 11.06.2025 року 15 год. 00 хв.
Ухала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її проголошення до Запорізького апеляційного суду.
Суддя: ОСОБА_1