Справа №333/5122/25
Провадження №1-кс/333/2044/25
Іменем України
12 червня 2025 року м.Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарський районний суд м.Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ДБР ОСОБА_3 , прокурора Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Мелітополі та м.Запоріжжі) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62025080100003968 відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Крива Балка Миколаївського району, Миколаївської області, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
Старший слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Мелітополі та м.Запоріжжі) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 , звернувся до Комунарського районного суду м.Запоріжжя з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62025080100003968.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 16.03.2025 наказом командира військової частини НОМЕР_1 НГУ (по стройові частині) №82 ОСОБА_6 призначено на посаду зовнішнього пілота (оператора) безпілотних літальних апаратів 1 відділення дистанційного мінування 1 взводу наземних безпілотних роботизований комплексів дистанційного мінування спеціального призначення роти наземних безпілотних роботизованих комплексів спеціального призначення батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 НГУ, у військовому званні «солдат». Будучи військовослужбовцем військової служби, солдат ОСОБА_6 згідно з вимогами ст. ст. 9, 11, 16, 28, 30, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим та виявляти повагу до командирів (начальників), беззастережно, неухильно точно та у встановлений строк виконувати їх накази, знати та виконувати свої обов'язки, додержуватися вимог військових статутів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків. В свою чергу, солдат ОСОБА_6 достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин. 08 квітня 2025 року солдат ОСОБА_6 , реалізуючи свій умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 НГУ самовільно залишив місце несення служби, а саме місце тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 НГУ розташоване в АДРЕСА_2 та був відсутній на військовій служби до 16 травня 2025 року. Крім цього, 21 травня 2025 року солдат ОСОБА_6 , реалізуючи свій умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 НГУ самовільно залишив місце несення служби, а саме місце тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 НГУ розташоване в АДРЕСА_2 та був відсутній на військовій служби до 10 червня 2025 року.
Таким чином, військовослужбовець ОСОБА_6 , за викладених вище обставин, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - нез'явлення вчасно на службу без поважних причин з відпустки, вчинене в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні слідчий підтримав своє клопотання у повному обсязі та послався на обставини, які у ньому були викладені, просив суд обрати підозрюваному запобіжний захід у межах строку досудового розслідування.
Прокурор в судовому засіданні стверджував, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують, а також поведінка підозрюваного після вчинення тяжкого злочину, дає підстави вважати, що останній буде і надалі переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Підозрюваний ОСОБА_6 , після роз'яснення йому слідчим суддею прав, передбачених ч.2 ст.193 КПК України, пояснив, що бажає, щоб його інтереси представляв адвокат ОСОБА_5 .
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував щодо клопотання, повідомив, що перший раз покинув розташування військової частини, оскільки його цивільна дружина була вагітною та повідомила, що себе погано почуває, їй потрібна допомога. Після того, як її стан покращився, він повернувся до військової частини. Наступного разу він покинув розташування військової частини, оскільки його цивільна народжувала та він вирішив поїхати до неї щоб підтримати, після чого повернувся до військової частини.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, зазначав про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Вважає, що найсуворіший запобіжний захід не доцільно обирати оскільки у ОСОБА_6 були поважні причини на залишення військової частини. Крім цього, останній повернувся до військової частини та продовжив несення служби.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом встановлено, що 22.05.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення за ч.5 ст.407 КК України (кримінальне провадження №62025080100003968).
Клопотання слідчого погоджене з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 та оформлене відповідно до вимог ст.184 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином слідчим виконані вимоги ч.3 ст.184 КПК України у повному обсязі.
12 червня 2025 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Відповідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У рішенні по справі «Феррарі-Браво проти Італії» Європейський суд з прав людини вказує, що затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликають підозру, не обов'язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Відповідно до пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182).
Згідно з п.1 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, підтверджується, зокрема, даними, що містяться у повідомленні про вчинення кримінального правопорушення, матеріалах службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби, протоколах допитів свідків, які пояснили обставини вчиненого кримінального правопорушення, інших матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України, відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином.
При застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя також оцінює в сукупності такі обставини: міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці проживання - мешкає за адресою АДРЕСА_1 , військовослужбовець, неодружений, утримання малолітньої дитини не підтверджено належними доказами, раніше не судимий.
На думку слідчого судді, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, дані про особу підозрюваного, а саме скоєнні тяжкого злочину в період воєнного стану, конкретні обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, а саме: переховування від органів досудового розслідування у зв'язку з чим його було оголошено в розшук, свідчить про існування з боку підозрюваної особи наступних ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, оцінюючи ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженні, намагаючись забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, слідчий суддя вбачає, що клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити і застосувати до останнього запобіжний захід - тримання під вартою.
Згідно ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, суд вбачає за можливе визначити альтернативний запобіжний захід, а саме - заставу, виходячи із вимог ст.182 КПК України.
Приймаючи до уваги вимоги ч.5 ст.182 КПК України, та той факт, що злочин, в якому підозрюється ОСОБА_6 є тяжким, з урахуванням майнового стану підозрюваного, суд вбачає доцільним визначити заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 гривень.
У разі внесення вказаної застави на підозрюваного ОСОБА_6 покладаються обов'язки, передбачені ст.194 КПК України.
Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись, ст.ст.3, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 198 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Мелітополі та місті Запоріжжі) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62025080100003968 - задовольнити повністю.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» до 10 серпня 2025 року включно.
Строк тримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою по цьому кримінальному провадженню рахувати з моменту оголошення ухвали суду, а саме з: 12 червня 2025 року.
Визначити одночасно щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. ОСОБА_6 , або заставодавець (інша фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 121 120 (сто двадцять однієї тисячі сто двадцяти) гривень 00 копійок на депозитний рахунок місцевих загальних судів (отримувач платежу - ТУ ДСАУ в Запорізькій області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 26316700, рахунок № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, призначення платежу: застава за (вказати П.І.Б. особи, за яку вноситься застава); номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа).
У разі внесення вказаної застави на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладаються наступні обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження, прокурора, суду за першою вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця перебування (несення військової служби);
3) утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, а у разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави.
Виконання ухвали доручити начальнику Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» залежно від місця виконання ухвали суду.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення, подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя ОСОБА_1