Провадження № 2/317/1200/2025
Справа № 317/203/25
12 червня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Нікітіна В.В.
за участі секретаря судового засідання Хижняк Д.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До мого провадження після скасування заочного рішення надійшов позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк» або «Позивач») до ОСОБА_1 (далі - «Відповідач») про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
20 березня 2018 року між сторонами у справі було укладено договір б/н у формі анкети-заяви, відповідно до якого позивач встановлює відповідачу кредитний ліміт.
АТ «Універсал Банк» повністю виконав вимоги Договору, надавши ОСОБА_1 кредит на вказану вище суму.
Відповідач зобов'язання за договором виконував не в повному обсязі, внаслідок чого станом на 25 жовтня 2024 року у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 60 376,39 грн., з яких:
19 790,15 гривень - заборгованість за тілом кредиту;
33 517,46 гривень - заборгованість за пенею;
7 068,78 гривень - заборгованість за порушення грошового зобов'язання.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, разом з позовом надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представником відповідача ОСОБА_1 до суду подано відзив на позовну заяву, в якому він частково заперечує проти позову через відсутність в укладеному сторонами договорі умов, якими б були узгоджені розміри пені та відповідальності за порушення грошових зобов'язань. Крім того, відповідно до приписів ЦК України під час дії воєнного стану позичальники за кредитними договорами звільняються від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України та від сплати неустойки (пені або штрафу). Також зазначив, що нарахована позивачем пеня суттєво перевищує максимальний розмір пені, визначений законом.
На підставі викладеного, просив суд задовольнити позов частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту. У задоволенні іншої частини позовних вимог просив відмовити. Просив суд розглянути справу без його участі та без участі відповідача ОСОБА_1 .
Представником АТ «Універсал Банк» до суду направлено відповідь на відзив (подано через систему «Електронний суд» у вигляді пояснень по справі), в якій представник банку заперечила проти доводів відповідача, наведених у відзиві на позовну заяву. Зазначила, що і пеня і відповідальність за порушення грошових зобов'язань нараховані відповідно до закону та договору. Просила суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані докази, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до умов кредитного договору № б/н від 20.03.2018 р., укладеного в формі анкети-заяви, відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.
На підставі ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім заборгованості за кредитом (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути таку складову його повної вартості, як пеня. Однак, в анкеті-заяві від 20 березня 2018 року, підписаній сторонами, відсутні умови договору про узгодження сторонами розміру та порядку нарахування і сплати пені. Доводи позивача, наведені ним в позовній заяві та в розрахунку позовних вимог про узгодження між сторонами договору розміру процентної ставки, документально не підтверджені.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на Тарифи банку і Умови та правила надання банківських послуг, як невід'ємні частини спірного договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Тарифи та Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву від 20 березня 2018 року, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема щодо сплати пені та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірі і порядку нарахування.
Велика Палата Верховного Суду в своєму рішенні від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17 (касаційне провадження № 14-131цс19; справа за позовом АК КБ «Приватбанк» про стягнення кредитної заборгованості) вважає, що неможливо застосовувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що надані банком документи, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовій формі процентну ставку за кредитом та відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Суд цілком погоджується з зазначеними висновками Великої Палати Верховного Суду і вважає їх такими, що можуть бути застосовані у даній справі, оскільки форма та характер «Умов та правил…» в Приватбанку та в АТ «Універсал Банк» є ідентичними.
За таких обставин у суду немає законних підстав для стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої ним пені у розмірі 33 517,46 гривень.
В цьому зв'язку суд вважає необхідним звернути окрему увагу на приписи пункту 15 Прикінцевих те перехідних положень Цивільного кодексу України, яким встановлено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Карантин в Україні діяв з 12.03.2020 по 01.07.2023.
Крім того, пунктом 18 Прикінцевих те перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Правовий режим воєнного стану в Україні діє з 24.02.2022 по теперішній час.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені та сум, нарахованих за ст. 625 ЦК України (заборгованість за порушення грошового зобов'язання), задоволенню не підлягають.
Судові витрати суд розподіляє між сторонами у відповідності до приписів ст. 141 ЦПК України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-284 ЦПК України,-
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за тілом кредиту в розмірі 19 790 (дев'ятнадцять тисяч сімсот дев'яносто) гривень 15 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 52 копійки.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.В. Нікітін