12.06.2025
Справа № 331/1304/24
Провадження № 1-кп/331/235/2025
12 червня 2025 року Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі об'єднане кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.263 КК України,
з участі:
прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
У провадженні Олександрівського районного суду міста Запоріжжя перебуває об'єднане кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.263 КК України.
У судове засідання вкотре не прибув потерпілий ОСОБА_7 .
Судом на обговорення поставлено питання щодо доцільності встановлення стороні обвинувачення строку для надання доказів.
Прокурор ОСОБА_4 заперечував проти встановлення строку на подання доказів, просив надати йому додатковий час для забезпечення явки потерпілого до суду.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його адвокат ОСОБА_6 просили встановити прокурору розумний строк для подання доказів, враховуючи те, що вже тривалий час прокурор не може забезпечити явку потерпілого в судове засідання, розгляд справи затягується.
Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного.
Так, з 01 березня 2024 року в провадженні суду перебуває об'єднане кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.263 КК України. Судові засідання неодноразово відкладались у зв'язку з ненаданням прокурором у судові засідання доказів по справі, зокрема, з причин незабезпечення явки у судові засідання потерпілого ОСОБА_7 .
Обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається в даному випадку на прокурора, проте стороною обвинувачення не вжито заходів для розгляду кримінального провадження у розумінні положень про розумність строків.
Для визначення розумності строків кримінального провадження важливе значення має не тільки судове провадження у суді першої інстанції, а й провадження в апеляційній та касаційній інстанціях. У п. 97 рішення ЄСПЛ від 16.09.2010 р. у справі «Вітрук проти України» зазначено, що «в кримінальних справах «розумний строк», передбачений п. 1 ст. 6 Конвенції, починається з того часу, коли особі було «пред'явлено обвинувачення», тобто, іншими словами, з моменту офіційного повідомлення заявника компетентним органом про те, що він обвинувачується у вчиненні злочину. Це визначення також застосовується до питання, чи мало місце «суттєве погіршення становища [підозрюваного]», чи ні. Щодо закінчення «відповідного строку», то в кримінальних справах період, передбачений п.1 ст.6 Конвенції, включає весь строк провадження у справі, у тому числі перегляд рішення в апеляції (п. 70 рішення ЄСПЛ у справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine))».
Критерієм оцінювання розумності строку є складність справи, що може бути зумовлена як фактичними обставинами справи, так і різними правовими аспектами, пов'язаними зі справою опосередковано. Складність справи визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених, підсудних та інкримінованих епізодів злочинної діяльності, характеру фактичних даних, що підлягають встановленню, кількості учасників справи (потерпілих, свідків), обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення судового слідства, забезпечення допомоги перекладача, об'єднання матеріалів справи тощо.
У п.116 рішення ЄСПЛ від 12.03.2009 р. у справі «Вергельський проти України» зазначено: «розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів». При цьому ЄСПЛ зазначає, що відкладення розгляду справи, призначення і проведення експертизи, участь судді в розгляді інших справ, повернення кримінальної справи прокуророві з метою усунення допущених порушень кримінально-процесуального законодавства самі по собі не суперечать чинному законодавству, але не можуть призводити до порушення права особи на судочинство в розумний строк (рішення ЄСПЛ від 13.07.1983 р. у справі «Цимерман і Штайген проти Швейцарії»). Не може також бути виправданням збільшення строків судового розгляду відсутність достатньої кількості суддів та їх перевантаженість. Згідно з позицією ЄСПЛ Конвенція покладає на держави-учасниці обов'язок організувати свою судову систему таким чином, щоб суди мали змогу діяти відповідно до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції, зокрема розглядати справи впродовж «розумного строку» (рішення від 06.09.2005 р. у справі «Павлюлінець проти України»).
Вимоги про дотримання розумних строків провадження законодавчо закріплені у ст. 28 КПК України та відповідають існуючій практиці ЄСПЛ та нормам Конвенції стосовно дотримання прав людини у цій сфері. Зокрема, відповідно до ч.4 ст.28 КПК України кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.
За таких обставин, враховуючи положення ч.1 ст.114 КПК України, суд вважає за доцільне для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку встановити стороні обвинувачення строк для подання до суду доказів у інкримінованому кримінальному правопорушенні до 11 липня 2025 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 114, 372 КПК України, суд
Встановити прокурору Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 строк до 11 липня 2025 року для подання доказів у об'єднаному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.263 КК України, а саме: забезпечення явки потерпілого ОСОБА_7 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на керівника Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1