Справа № 314/5539/24
Провадження № 2/314/589/2025
12.06.25 Вільнянський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Кіяшко В.О.
розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГЛОБАЛ СПЛІТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
ухвалою від 11.12.2024 провадження по справі відкрито (суддя Свідунович Н.М.) (а.с.111).
На підставі розпорядження керівника апарату суду від 02.06.2025 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, замінено головуючого суддю Свідунович Н.М. та 02.06.2025 матеріали провадження передано визначеному головуючому судді Кіяшко В.О. на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство у порядку позовного провадження здійснюється за правилами загального та спрощеного провадження. Ці правила визначаються ухвалою суду про відкриття провадження (п.п.4 ч.2 ст.187 ЦПК України).
Суддя вважає, що позовна заява повинна бути прийнята в провадження та розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки дана справа не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.
Згідно ухвали суду від 11.03.2025 клопотання відповідача про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у даній справі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.
Частиною 2 статті 2 ЦПК України визначено, що суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
При цьому пунктами 4 та 5 частини 3статті 2 ЦПК України одними з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначені змагальність сторін та диспозитивність.
Згідно частини 2статті 12 ЦПК України, якою дано визначення принципу змагальності цивільного судочинства, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Частиною 2статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 3статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 2статті 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Зазначене відповідає положенням частини 1статті 81 ЦПК України, якою визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд бере також до уваги й те, що справа має бути розглянута у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового розгляду.
ЄСПЛ неодноразово вказував, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено такі висновки: «Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
У даній справі перед судом поставлене питання оцінити баланс між можливістю розглянути справу, за наявності даних проте, що відповідач перебуває у ЗСУ та наявності дійсних, реальних обставин, за яких відповідач не може бути учасником даного процесу на цій стадії.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно п. 2 ч. 1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Тобто, формально процесуальний закон містить імперативний обов'язок суду зупинити провадження за підставою перебування у ЗСУ незалежно від статусу сторони, стадії процесу.
Конструкція норми, що зобов'язує суд зупинити провадження в справах, де стороною є військовослужбовець, дає підстави для процесуальних зловживань.
Однак, Верховний Суд сформулював правову позицію, за якою для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст.251 ЦПК України в матеріалах справи мають бути докази перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у складі Збройних Сил України.
Так, у справі № 756/3462/20 від 29.03.2023 Верховний Суд вказав, що належним письмовим доказом для зупинення провадження у справі у зв'язку з перебуванням сторони у складі ЗСУ є наказ по особовому складу, при цьому інші документи визнав недостатніми.
Одночасно суд звертає увагу на послідовну сталу позицію Верховного Суду про недостатність формального перебування у ЗСУ для зупинення провадження у справі необхідно встановити, що військова частина, де проходить службу особа, переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій (постанова Верховного Суду від 13 березня 2025 року у справі 904/4027/22).
Обмірковуючи вказані позиції, стає очевидною думка Верховного Суду, що військовослужбовець, який перебуває на заході країни, вочевидь, знаходиться в іншому положенні, аніж військовослужбовець, який знаходиться на сході країни на лінії розмежування, тому й підхід судів щодо оцінки вказаного має бути різний.
У даній справі дійсно маються дані, що відповідач перебуває у ЗСУ, однак відсутні дані що відповідач залучений до участі у бойових діях. Також, відсутні дані про переведення на воєнний стан або залучення до виконання завдань у зоні бойових дій військовою частиною, в якій відповідач перебуває на військовій службі. Відсутність таких даних у справі не підтверджує наявності підстав для зупинення провадження у справі, які передбачені п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України. Даний правовий висновок узгоджується з постановою Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 753/19628/17.
Зважаючи на обставини цієї справи, суд вважає за необхідне поновити провадження у справі.
З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.
Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено.
Призначаючи справу до розгляду, суддя враховує час перебування у відпустці та наявність призначених до розгляду справ.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 253, 258-260, 274 ЦПК України, суддя, -
постановив:
цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором - прийняти до свого провадження,
Поновити провадження у справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором.
Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Призначити проведення судового засідання для розгляду справи по суті в приміщенні Вільнянського районного суду Запорізької області за адресою: м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 4, ІІІ поверх, на 13годину 00 хвилин 16.09.2025 року.
Визначити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви про виклик свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч.ч.3, 5 ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої, п'ятої ст.178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст.ст. 116-119 ЦПК України.
Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud0805/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя : Вікторія Олександрівна Кіяшко
12.06.2025