Справа № 209/3583/25
Провадження № 3/209/712/25
12 червня 2025 року м. Кам'янське
Суддя Дніпровського районного суду міста Кам'янського Левицька Н.В. розглянувши адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
До Дніпровського районного суду міста Кам'янського з відділення поліції № 1 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №306048 від 20.04.2025, 14.04.2025 о 16:41 годині за адресою: м. Кам'янське, вул. Єлизаветівське шосе 29, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 2108 НОМЕР_1 в наркотичному сп'янінні, що підтверджується висновком, чим порушив п.2.9.а ПДР. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 15.05.2025 та 12.06.2025 не з'явився, причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення судових повісток за вказаною у протоколі адресою місця проживання, за номером телефону, який зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, шляхом направлення смс повідомлення, Також, ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлявся шляхом оголошення на сайті судової влади. Таким чином судом вжито всіх можливих та вичерпних заходів для своєчасного виклику особи до суду.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Згідно з ст. 18 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суддя бере до уваги також рішення ЄСПЛ від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», яким наголошено, що сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, враховуючи вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення, суд неявку ОСОБА_1 в судове засідання розцінює, як ухилення від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, оскільки йому було відомо про складання стосовно нього вищевказаного протоколу.
Також суд враховує, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про те, що розгляд справи буде здійснюватися Дніпровським районним судом міста Кам'янського, а тому, на підставі ст. 268 КУпАП, яка не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід розглядати за відсутності вказаної особи та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколів про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачених ч.1 ст.130, виходячи з наступного.
Стаття 19 Конституції України визначає обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 ЄСПЛ постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Так, пунктом 2.9 а Правил дорожнього руху України встановлено заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність.
Порядок огляду особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, регламентовано положеннями статті 266 КУпАП.
Так, відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.11.2008 № 1103 зі змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 13.06.2024 № 690 (далі Порядок №1103), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до п. 3 Порядку №1103 огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктами 5, 6 та 8 Порядку № 1103 передбачено, що підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
За змістом п.11розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015№1452/735(далі Інструкція№1452/735)у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п.п. 2, 4 розділу І Інструкції №1452/735).
Відповідно до п. 10 Порядку №1103 огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.
Водночас, відповідно до п.7-11 розділу ІІІ Інструкції №1452/735 проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів. За збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров'я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров'я, у якому проводився відбір біологічного середовища.
Відповідно до п.п.12, 13 розділу ІІІ Інструкції, предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Відповідно до положень п. 15 розділу ІІІ Інструкції №1452/735 за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду (п.16 розділу ІІІ Інструкції №1452/735).
Відповідно до п. 14 Порядку №1103 висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.
Суддею встановлено, що огляд водія ОСОБА_1 було проведено з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції №1452/735, Порядку №1103 від 17.11.2008, що підтверджується наявними у справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи ст. 251 КУпАП.
Так, відповідно до відомостей, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №306048 від 20.04.2025 вбачається, що 14.04.2025 о 16:41 годині за адресою: м. Кам'янське, вул. Єлизаветівське шосе 29, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем ВАЗ 2108 НОМЕР_1 в наркотичному сп'янінні, що підтверджується висновком, чим порушив п.2.9.а ПДР. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, вчиненого при вище викладених обставинах повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що у своїй сукупності свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та підтверджуються матеріалами справи, а саме:
-висновком Комунального некомерційного підприємства Кам'янської міської ради «Міська лікарня №9» №186/1 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.04.2025, яким встановлено, що ОСОБА_1 о 18 год. 14 хв. 14.04.2025 при огляді лікарем ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння;
- повідомленнями начальника ВП № 1 Кам'янскього РУП ГУПН в Дніпропетровській області майора поліції Михайла Ільницького про запрошення ОСОБА_2 до ВП № 1 Кам'янскього РУП ГУПН в Дніпропетровській;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1
- рапортом інспектора СРППП ВП №1 Кам'янського РУП старшого лейтенанта поліції С.О. Шайко, в якому зазначено, що 14.04.2025 під час несення служби о 16 год. 41 хв. було зупинено ТЗ «ВАЗ 2108» н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який порушив п.п.2.3.(в) ПДР. Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 у нього були виявлені явні ознаки наркотичного сп'яніння. Вищевказаному громадянину було запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в найближчому медичному закладі за допомогою лікаря нарколога, на що останній погодився. Результат огляду виявився позитивним, що підтверджується висновком лікаря № 186/1 від 17.04.2025.
- постановою серії ЕНА №4501134 від 14.04.2025 відповідно до якої на ОСОБА_1 за порушення п. 2.3.ПДР накладено стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн.
- копією направлення ОСОБА_1 на огляд водія з метою виявлення стану сп'яніння від 14.04.2025,
- фототаблицею;
-- відеозаписом за фактом складання протоколу про адміністративне правопорушення від 14.42025 за участі ОСОБА_1 .
Зокрема, з оглянутого у судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що після зупинки транспортного засобу «ВАЗ 2108» н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , водієві було запропоновано пройти медичний огляду встановленому законом порядку в медичному закладі. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп'яніння та в медичному закладі здав біологічну речовину (сечу) на дослідження.
Пропозиція пройти огляд на стан сп'яніння працівниками поліції зроблена згідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП, відповідно до якої під час проведення огляду на стан сп'яніння осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Згідно Висновку № 186/1 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.04.2025, ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння.
Висновок складено в закладі охорони здоров'я, при цьому вказаний документ містить всю необхідну інформацію про освідування ОСОБА_1 на стан сп'яніння, підписаний лікарем та скріплений штампом медичної установи.
Повідомленнями начальника ВП № 1 Кам'янскього РУП ГУПН в Дніпропетровській області майора поліції Михайла Ільницького про запрошення ОСОБА_2 до ВП № 1 Кам'янскього РУП ГУПН в Дніпропетровській області від 17.04.2025, які були скеровані на вказану ОСОБА_1 адресу фактичного місця проживання та місця реєстрації, ОСОБА_1 за фактом вчинення ним адміністративного правопорушення викликався до відділення поліції на 20.04.2025.
Згідно рапорту інспектора СРППП ВП №1 Кам'янського РУП старшого лейтенанта поліції С.О. Шайко від 20.04.2025, ОСОБА_1 на виклики не з'явився, на неодноразові телефонні дзвінки, які були здійсненні на зазначені ним номери мобільних телефонів не відповідав.
Також з оглянутого у судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 складено 20.04.2025, після отримання поліцейським висновку лікаря №186/1 КНП Кам'янської міської ради «Міська лікарня №9».
Суд враховує, що проведення лабораторного дослідження з метою встановлення стану сп'яніння також потребувало певного часу. І тільки після отриманням посадовою особою, уповноваженої складати протокол про адміністративне правопорушення, достатніх даних для заповнення та складання протоколів про адміністративне правопорушення, такий протокол стосовно ОСОБА_1 був складений.
Статтею 254 КУпАП встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення, зокрема, за ч.1 ст.130 КУпАП щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення складений уповноваженою на те посадовою особою і з додержанням вимог статті 256 КУпАП, якою визначено зміст протоколу про адміністративне правопорушення.
З оглянутого судом відеозапису також встановлено, що інспектор поліції роз'яснив ОСОБА_1 , що вразі надходження висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, яким буде підтверджено перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння, останній повинен буде з'явитись для складання протоколу про адміністративне правопорушення, на що ОСОБА_1 додатково повідомив інспектору номери мобільних телефонів за якими його слід повідомити.
Щодо належності наданих поліцією відеозаписів слід зазначити, що застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису передбачено у випадках, зазначених у ст.266 КУпАП. Так, відеофіксація порушення є інструментом прозорості та об'єктивності здійснення працівником поліції своїх повноважень. Наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відеозаписи містять відеофайл, який є цілісними, безперервними і відтворює обставини події. Такі відеозаписи надають можливість, зокрема, конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, а тому у даному випадку є належними та допустимими доказами і жодних сумнівів у своїй достовірності у суду не викликають.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність встановлених обставин по справі не вбачається. Суду не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, вищезазначені докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130, КУпАП є повними, взаємодоповнюючими, не викликають сумніву, належними, допустимими та, відповідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
У ч.2 ст.33 КУпАП зазначено, що при накладенні стягнення має враховуватись характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Тобто, санкція ч1 ст.130 КУпАП є безальтернативною, а ч.2 ст.33 КУпАП не дозволяє при розгляді справ про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З урахуванням наведених обставин у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладає стягнення в межах санкції даної статті у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 40-1 130, 221, 248, 249, 275-280, 283-287 КУПАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова пред'являється до виконання протягом трьох місяців.
Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через 15 днів з дня набрання постановою про накладання штрафу законної сили, а в разі оскарження або опротестування - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА