18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
06 червня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/53/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін:
від позивача: Пономарь С.Г. - за довіреністю;
від відповідача: Ульянов С.М. - адвокат за ордером;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (м. Київ) до Приватного підприємства "Номекс" (м. Черкаси) про стягнення 202 692,50 грн.,
Заявлено позов про стягнення з відповідача штрафу у сумі 202 692, 50 грн. (5% від вартості робіт) за порушення кінцевих строків виконання робіт згідно укладеного між сторонами Договору підряду № П-0110824.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Обидві сторони мають електронні кабінети.
В ході розгляду справи позивач свої вимоги підтримував повністю і просить суд їх задовольнити.
Відповідач просить у позові відмовити повністю, оскільки вважає, що він виконував всі вказівки позивача, прострочення у завершенні ремонтних робіт відбулося не з вини відповідача, а позивач не сприяв у завершенні робіт у строк.
Всі документи з процесуальних питань та докази, які були подані сторонами в ході розгляду справи суд приєднав до її матеріалів на підставі ст. 2 ГПК України для забезпечення повного і всебічного з'ясування обставин справи і прийняття обґрунтованого рішення.
У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Заслухавши доводи і пояснення представників обох сторін і дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного:
Сторонами не заперечено, що 18.03.2024 між акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (далі - Замовник, позивач у справі) та приватним підприємством "Номекс" (далі - Підрядник, відповідач у справі) було укладено договір підряду № П-0110824 (а.с. 24 том 1 - далі Договір), за умовами якого Підрядник зобов'язався власними силами зі своїх матеріалів виконати ремонтно-опоряджувальні роботи, а Замовник зобов'язався їх прийняти та оплатити (п. 1.1. договору).
Позивач вказав і відповідач не заперечив, що Договір підписано обома сторонами в електронному вигляді з поставленням кваліфікованого електронного підпису Сторін 27.03.2024 року.
Згідно Додатку № 2 (а.с. 27 оборот том 1) до Договору, ремонт слід провести у приміщенні площею 269,74 кв.м. за адресою м. Сміла вул. Графа Бобринського, 9.
Також згідно Додатку № 2 граничний термін виконання робіт становить 80 календарних днів з дати підписання договору і обидві сторони визнають, що кінцевою датою є 15 червня 2024 року.
Загальна ціна роботи згідно п. 5 Додатку № 2 складає 4 053 850,00 грн. (чотири мільйони п'ятдесят три тисячі вісімсот п'ятдесят гривень 00 коп.) з ПДВ, що складає 675 641,67 грн.
Згідно п. 6 Додатку № 2 вартість робіт включає усі загально-будівельні роботи та всі супутні витрати, відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Опис та деталізація ціни вказані в Кошторисі, який є невід'ємною частиною цього документу.
Сторонами не надано суду доказів, що Договір між ними визнавався недійсним чи був розірваний за згодою сторін, чи є підстави вважати правочин нікчемним.
Договір сторонами виконувався.
Оплата за Договором здійснюється в порядку, визначеному в Додатку № 1 до Договору (п.3.2 Договору підряду).
Між сторонами немає спору з приводу повноти проведення розрахунків за виконані відповідачем роботи.
Приймання виконаних Робіт здійснюється Замовником у присутності представника Підрядника (п.4.1 Договору Підряду).
Приймання оформляється актом здачі- приймання виконаних робіт, зокрема за формою КБ-2в, (далі - Акт здачі-приймання виконаних робіт). Після виконання Робіт Підрядник зобов'язаний протягом 5 календарних днів надати Замовнику оригінали документів (рахунок, Акт здачі- приймання виконаних робіт), оформлених державною мовою відповідно до вимог п. 2.4 . Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88 від 24.05.1995 із змінами ( п. 4.2. Договору Підряду).
Замовник зобов'язаний прийняти Роботи, протягом 3-х робочих днів з дня пред'явлення їх до приймання, якщо вони виконані якісно і в повному обсязі. У разі виявлення недоліків у виконаних роботах Замовник не підписує Акт здачі-приймання до повного усунення недоліків Підрядником. В такому разі сторони можуть скласти акт з переліком необхідних доопрацювань ( п. 4.3. Договору Підряду).
Підрядник зобов'язався:
- повідомляти Замовника про хід виконання Робіт протягом 5 календарних днів з моменту отримання запиту від Замовника ( п. 5.1.3 Договору Підряду);
- надавати доступ до місця проведення Робіт. При затримці Замовником надання доступів до місця проведення Робіт, фронтів робіт і поставки матеріалів, обладнання (у разі, якщо обов'язок надання покладено на Замовника), строки виконання Робіт продовжуються на строк такої затримки (п. 5.2.1. Договору Підряду).
Згідно п. 6.3. Договору у разі порушення строків виконання робіт за цим Договором понад 10 календарних днів Підрядник сплачує Замовнику штраф у розмірі 5 % від повної вартості робіт.
Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє протягом року з моменту його підписання, але в будь-якому разі до повного виконання зобов'язань обома Сторонами. Щодо гарантійних обов'язків Підрядника Договір діє до закінчення гарантійних строків ( п. 9.1. Договору Підряду).
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами Договір є Договором підряду.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Частинами 1 та 3 статті 843 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Згідно із частиною 1 статті 849 Цивільного кодексу України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.
Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
У відповідності до ч. 1 статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
За доводами позивача, підрядник-відповідач істотно прострочив загальний термін виконання робіт і незважаючи на підписання кінцевого Акту приймання-передачі 19.07.2024, фактично завершив їх лише в середині серпня 2024 року, за що позивач просить стягнути штраф.
За умовами Договору, протягом строку його дії Замовник має право здійснювати контроль за ходом і якістю виконання робіт, а Підрядник зобов'язується у робочий час допускати представника Замовника до місця проведення робіт для здійснення контролю за ходом і якістю виконання робіт (п. 5.1.4. Договору).
Як вказано вище, за умовами Договору ремонтні роботи за Договором мали бути повністю завершені 15 червня 2024 року.
Всі види робіт та матеріалів, які мають бути використаними, сторонами узгоджено в Кошторисі (а.с. 29-121 том 1), зміни до якого сторони не вносили.
За доводами позивача, з метою контролю ходу та якості виконання робіт, які відповідач за Актом в установлений строк так і не передав, 17.06.2024 року відбувся виїзд представників Замовника на місце виконання робіт. В результаті перевірки було виявлено, що виконання робіт відповідачем не завершено. За результатом перевірки був складений Акт перевірки незавершених ремонтно-будівельних робіт від 17.06.2024 року (а.с. 124 том 1).
В акті вказано про проведення перевірки за участі прораба та директора відповідача.
У відповідності з даним Актом було встановлено, що станом на 17.06.2024 не завершені або взагалі не виконувалися наступні роботи:
не виконане улаштування вертикальних жалюзі на відкос врівень з площиною стіни
не завершене оздоблення стін настінними акустичними панелями, повиймати саморізи, заробити отвори, пофарбувати панелі
незавершене оздоблення стін Стіновими панелями HPL
незавершене укладання керамогранітних плит та не затерті шви
змонтовані не всі щитові двері щитові;
не виконане оздоблення стін плиткою в санвузлах
відсутнє шпаклювання та фарбування стін
не влаштовані підвісні світильники
незавершений ремонт в топочній (фарбування стін)
незавершені фасадні роботи
на внутрішньому дворі не шпаклювали та не фарбували фасад відділення
і висунуті зауваження на усунення недоліків щодо якості виконання робіт, а саме - непофарбована стіна в касі, дефекти оздоблення навколо розеточного блоку в операційній залі, неякісне фарбування стін в зоні сходових маршів.
Актом констатовано, що станом на 17.06.2024 роботи не завершені.
Доказів недостовірності даного акту та наявності натомість готового до підписання акту виконаних робіт станом на 15.06.2024 з боку відповідача в справу не подано.
Відповідно п. 6.3. Договору у разі порушення строків виконання робіт за цим Договором понад 10 календарних днів Підрядник сплачує Замовнику штраф у розмірі 5% від повної вартості Робіт. У разі прострочення понад 30 календарних днів, Замовник має право відмовитись від Робіт та позбавляється від обов'язку сплати за Роботи, зокрема й ті, які були фактично виконані.
В справі немає доказів відмови Позивача від прийняття виконання робіт
та припинення договірних стосунків між сторонами після 15.06.2024 року.
За доводами позивача майже всі роботи по Договору відповідач фактично завершив лише 19.07.2024 і сторони підписали Акт виконаних робіт (а.с. 134-166 том 1).
На запитання суду директор відповідача пояснив, що постійно на об'єкті працювали чотири робітники.
З пояснень сторін та фотографій встановлено, що Об'єкт для ремонту і опорядження включає в себе кілька окремих кімнат і коридорів, санвузли і сходові клітини, а не одне приміщення по принципу "open space".
В справу позивачем подано листування між сторонами, з якого вбачається, що на вимоги позивача завершити роботи в узгоджений строк, щоб відділення банку могло розпочати працювати (а.с. 125,128 том 1), ПП "Номекс" листами запевняв банк про необхідність незначного часу для усунення всіх недоробок для кінцевої здачі роботи.
Так, листом від 10.06.2024 № 150 (а.с. 129 том 1) відповідач запевнив позивача, що він вчасно приступив до виконання робіт з 28.03.2024 і граничний термін робіт становить 15.06.2024. Перерахувавши труднощі з виконанням певних видів робіт, повідомив, що йому необхідно ще 10 календарних днів для виправлення недоліків та завершення дрібних робіт по ремонту.
В цьому листі вказано, що станом на час його складення не встановлено касу, а це затримує встановлення каркасу для панелей, подальший їх розкрій та встановлення.
Листом від 18.06.2024 № 167 (а.с. 190 том 1) відповідач вже запевняв, що він має намір завершити всі роботи не пізніше 27.06.2024 включно і залучити до виконання ремонтно-оздоблювальних робіт більшу кількість працівників.
За умовами Договору після дати остаточного завершення робіт 15.06.2024, для відповідача ще є пільговий період у 10 календарних днів (п. 6.3. Договору), лише після якого позивач вправі застосувати штраф за порушення кінцевих строків виконання робіт.
За листом від 18.06.2024 № 167 (а.с. 190 том 1) відповідач обіцяв завершення робіт 27.06.2024, що є в межах пільгового 10-денного періоду без штрафу.
Однак відповідач обіцяне не виконав, роботи навіть і на цю дату не завершив.
Відповідач проти позову заперечив, вважає відсутніми підстави для накладення штрафу за порушення кінцевого строку виконання ремонтних робіт на Об'єкті.
Досліджуючи доводи і заперечення сторін з даного приводу судом було встановлено наступні обставини.
За загальними правилами ст. 613 ЦК України Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Відповідач, зокрема, доводить, і у відзиві на позов (а.с.199 том 2) вказує. що в ході виконання ремонтних робіт саме Замовник виявив непридатність дверей прихованого монтажу в операційній залі. Нові двері виготовлялися, доставлялися і монтувалися в ході строку виконання робіт, але до часу їх встановлення вимушено відкладалися інші роботи.
Натомість позивач зауважив, що касу з дверима в оперзалі було остаточно встановлено 15.06.2024 року, коли у відповідача ще був 10денний пільговий період без накладення штрафу. Роботи мали проводитися одночасно у всіх окремих приміщеннях Об'єкта, які не залежали одна від одної. Відповідач так і не збільшив кількість працівників на Об'єкті. Зовнішні опоряджувальні роботи завершувалися навіть після підписання остаточного акта прийняття робіт від 19.07.2024.
Відповідач вважає, що є підстави повного звільнення ПП "Номекс" від штрафу за відсутності його вини у невчасному завершенні робіт на Об'єкті. При цьому посилається на ст. 850 та 883 ЦК України.
Даними нормами передбачено, що Замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи.
Підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
Отже, за правилами чинного цивільного законодавства для притягнення до відповідальності повинні бути в наявності негативний наслідок у потерпілої сторони та причинний зв'язок між діями чи бездіяльністю, що призвели до цього наслідку у винуватої сторони. В цьому випадку причинний зв'язок має бути лише прямим і безпосереднім, а не опосередкованим.
Саме відсутність прямого причинного зв'язку між протиправним діянням особи і певним шкідливим наслідком виключає можливість притягнення особи до відповідальності.
Така відсутність прямого причинного зв'язку, на думку суду, може мати місце у випадку, коли настання шкідливого наслідку спричинили об'єктивні факти, що настали поза волею сторони, що порушила зобов'язання і вплинути на їх усунення чи вчасне упередження вона не могла.
За умовами Договору між сторонами відповідач добровільно прийняв на себе зобов'язання виконати всі передбачені кошторисом роботи і добровільно із позивачем узгодив строк виконання робіт (80 днів).
Відповідач є фахівцем в сфері підрядних (ремонтно-опоряджувальних робіт), а тому безумовно слід вважати, що він відповідально узгодив терміни виконання робіт з урахуванням технології процесів внутрішніх та зовнішніх ремонтних робіт. Саме відповідач, як підрядник, несе обов'язок за розрахунок кількості робітників на Об'єкті, які забезпечать виконання всіх робіт за кошторисом якісно та в строк, вказаний у Договорі.
З урахуванням цих обов'язків саме відповідач звертався до позивача із запевненнями, що роботи будуть остаточно завершені у строк до 27.06.2024 (лист від 18.06.2024 № 167), але обіцянку не виконав.
При цьому банк погодився на цю нову дату завершення робіт у листі від 18.06.2024 (а.с. 220 том 1) і навіть для Банку було очевидним, що підрядник не справляється із вчасним завершенням робіт саме через недостатність робітників. У вказаному листі позивач прямо просив відповідача залучити до ремонтно-опоряджувальних робіт більшу кількість працівників, бо відділення банку ніяк не може розпочати свою роботу.
В подальшому Банк в претензії від 02.07.2024 (а.с. 227 том 1) просив завершити всі роботи до 08.07.2024 (посилання на неї в листі від 06.09.2024 (а.с. 224 том 1), але і цей строк не був дотриманий відповідачем.
Зі свого боку позивач повністю виконав всі зобов'язання по оплаті робіт, що давало змогу відповідачу розраховувати на ці кошти для найму додаткової кількості робітників і проведення з ними вчасних розрахунків по заробітній платі.
Через значне перевищення терміну завершення робіт відповідач направив позивачу лист від 14.09.2024 № 210 (а.с. 225 том 1) із описом проблем, які вплинули на неможливість вчасного завершення робіт. Зокрема, вказано: що за ініціативою Замовника треба було виготовляти інші двері, що викликало затримку в опоряджені навколо цих дверей; відтерміновано монтаж каси, що унеможливило опорядження в зоні каси; були вимушені перерви в роботі через повітряні тривоги.
Відповідач вказав, що виконання опоряджувальних робіт навколо дверей потягнуло перевищення виконання ремонтних робіт на 17 днів, а загальне збільшення терміну виконання робіт склало 41 день.
На виконання вимог суду сторонами подано у справу додаткові письмові пояснення, а саме представник відповідача надіслав суду пояснення від 10.04.2025 (у форматі заяви), серед додатків до заяви містяться робочий проект, комерційна пропозиція №69, лист-звернення №26 від 27.06.2024 та зображення переписки в месенджері Viber.
Представник позивача надіслав на адресу суду пояснення від 15.04.2025 якими повідомляє суд, що сума штрафу була обрахована відповідно до п. 6.3 Договору. Також доводить що встановлення каси та заміна дверей частково впливали на порушення терміну завершення ремонту. Повідомляє, що ремонтні роботи тривали до 19.07.2024 та ще продовжувались після підписання акту виконаних робіт і відкриття відділення банку в серпні 2024. Разом з тим інформує суд, що жодних змін в проект не вносилось, розмір дверей залишався незмінним, існувала помилка Відповідача під час замовлення дверей. Серед додатків до пояснень представником позивача додано договір поставки та виконання №П-1727124 від 06.05.2024, АКТ Здачі-прийняття товару (виконаних робіт) № ПР/1727124/1 від 29.05.2024 на виготовлення та монтаж каси, підписаний ЕЦП 17.06.2024 (а.с. 132-134 том 2 -- підпис ЕЦП самий низ документа) .
Позивач вказав, що каса повністю була змонтована та встановлена 17.06.2024 (відповідач у заяві від 01.04.2025 (а.с. 53 том 2) вказує дату 15.06.2024) і подальше виконання робіт знаходиться в межах 10денного строку за Договором без застосування штрафу.
Щодо дверей позивач наполягає на помилці Відповідача як Підрядника, щодо їх замовлення.
Позивач в засідання 16.04.2025 додатково на виконання ухвали суду від 04.04.2025 надає переписку в месенджері Viber щодо домовленостей про дату встановлення каси.
Обидві сторони надали суду фотографії різних ділянок робіт та приміщень Об'єкта для ілюстрації свої доводів про масштаб недоробок з вказаними датами фотографування.
Суд вважає, що у даному випадку вирішальним фактом все ж є дата кінцевого підписання Акту виконаних робіт 19 липня 2024 року, яка вказує на прострочення остаточної дати завершення всіх робіт, яка договором встановлювалася 15.06.2024 року.
Право на нарахування штрафу сторони за спільною згодою встановили за умови настання більш ніж 10денного перевищення кінцевого терміну виконання робіт і відповідач мав цю обставину враховувати і контролювати.
Згідно п. 2.8. Договору відповідач мав право також і достроково звершити ремонтні роботи.
В справу не подано докази, що станом на 15.06.2024 або протягом 10 днів від цієї дати Відповідач, як Підрядник, склав Акт приймання-передачі виконаних ремонтних робіт і передав його на підписання позивачу, а позивач відмовився його підписувати.
Це вказує на те, що у цей період і до 19.07.2024 поки сторони не підписали остаточний акт виконаних робіт, ремонт на Об'єкті відповідачем дійсно не було завершено, за що позивач має право нарахування 5% штрафу.
З пояснень сторін та фотографій у справі суд вбачає сукупність недоробок, які могли бути оперативно усунуті збільшенням кількості працівників на Об'єкті, бо ці недоробки виникли в різних місцях приміщень і могли усуватися незалежно одна від одної.
Також на думку суду в справу не надано доказів, що оголошені повітряні тривоги (за доводами відповідача це 8 та 3 дні (пояснення а.с. 166 том 2) істотно впливали на збій строків виконання робіт і в 10денний строк після 15.06.2024 (період без штрафу) перерви на тривоги не могли бути надолужені.
Суд не погоджується із доводами відповідача, що це саме порушення строку встановлення каси внутрі загального терміну виконання ремонтних робіт спричинило прострочення кінцевого строку їх завершення.
У поясненні від 15.04.2025 (а.с. 99 том 2) позивач вказав і надав докази, що каса була змонтована виробником 29.05.2025 (а.с. 132 том 2) і очікувала підготовленого місця на Об'єкті для її встановлення. Однак саме відповідач затримував такі роботи з підготовки місця для встановлення каси.
Щодо заміни дверей сторони в Договір змін не вносили про їх розмір та матеріали. Отже, на думку позивача, помилки з дверима мають покладатися на відповідача.
Обидві сторони визнають, що каса знаходиться в окремому приміщенні Об'єкта. Тому в очікування її встановлення можна зробити всі роботи в інших місцях та приміщеннях Об'єкта і позивач двічі додатково погоджувався на збільшення строків виконання робіт у листуванні сторін (до 27.06.2024 та 08.07.2024), що давало відповідачу достатній зазор часу для виконання своїх обов'язків.
З боку відповідача подано заяву від 12.05.2025 з письмовими поясненнями (а.с. 165 том 2) по технології робіт (шпаклювання-висихання-шліфування- монтаж панелей, плінтусів та ін.) які тривали аж до 19.07.2024. Однак зі цього переліку не вбачається, що навіть в очікуванні встановлення каси було неможливо робити ці роботи в інших приміщеннях для прискорення їх остаточного завершення на Об'єкті.
В листі від 14.09.2024 (а.с. 225 том 1) відповідач просив позивача укласти додаткову угоду про внесення змін до договору в частині перенесення кінцевих строків виконання робіт на 19 липня 2024 року.
Сторони ніяких додаткових угод до договору в частині перенесення кінцевого строку виконання робіт не підписали, докази про це у справі відсутні.
Суд не може взяти до уваги на користь доводів відповідача Експертний висновок ТПП від 01.07.2024 № В-249 (а.с. 230 том 1). У Висновку проаналізовано обставини, які виникли при виконанні Договору та ускладнили завершення ремотних робіт у погоджений строк (зміни розмірів дверей прихованого монтажу); перенесення строків монтажу каси Замовником; вимушені перерви у роботі під час повітряних тривог), що на думку ТПП має прямий причинно-наслідковий зв'язок з фактом порушення ПП "Номекс" своїх обов'язків за Договором підряду № П-01100824 від 18.03.2024 щодо строків виконання робіт. Однак все це є підставою для внесення змін до Договору в частині перенесення кінцевих строків виконання робіт. Такого спору між сторонами у справі немає.
Примусити внести зміни до Договору і поширити їх дію "назад" у Договорі, строк якого вже завершено, тобто навіть застосувати примус суду в даному питанні поза волею другої сторони -- неможливо.
Сторони в судовому порядку дане питання не вирішували.
З боку позивача не було ухилення від підписання кінцевого акту виконаних робіт, якщо би всі роботи відповідач завершив у строк.
Узгоджена сторонами процедура прийняття робіт визначена розділом 4 Договору.
Позивач у всіх претензіях (копії яких додано в справу та їх отримання відповідач не заперечує), просив відповідача добровільно перерахувати штраф у розмірі 5% від вартості робіт.
Позивач доводить, що незважаючи на всі домовленості сторін, з боку відповідача мало місце тривале прострочення кінцевого терміну виконання робіт по Договору. Відповідач прострочив навіть відтерміновані у листуванні сторін дати завершення робіт 27.06.2024 та 08.07.2024. Прострочення виходять за межі 10денного пільгового періоду без застосування штрафу по Договору.
Так, пункт 6.3. Договору, який просить застосувати позивач, передбачає, що у разі порушення строків виконання робіт за цим Договором понад 10 календарних днів Підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 5 % від повної вартості робіт.
Додатком № 2 до Договору (а.с. 27 том 1 оборот) сторонами погоджено:
- п.5 Загальна ціна роботи складає 4 053 850,00 грн. з ПДВ, що складає 675 641,67 грн.
- п. 6. Вартість робіт включає: всі загальнобудівельні роботи та всі супутні витрати, відшкодування витрат Підрядника та плату за виконану ним роботу. Опис та деталізація ціни зазначені у Кошторисі, що є невід'ємною частиною цього документу.
Суд вважає, що для розрахунку штрафу із загальної ціни робіт слід виключити ПДВ.
При цьому суд виходить з наступного:
За правилами чинного Податкового Кодексу України вартість ремонтних робіт створює базу для нарахування ПДВ.
Справляння податку на додану вартість регулюється розділом V. "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України.
Згідно ст. 185.1. ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України.
Виходячи з системного аналізу пункту 9.1 статті 9, підпункту 14.1.179 пункту 14.1 статті 14, статті 180, статті 188 ПК України, податок на додану вартість (ПДВ) - це загальнодержавний непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем (споживачем робіт, послуг), але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (виробник, надавач послуг), тобто особа, що здійснює господарську діяльність (платник податку).
Основою для розрахунку ПДВ виступає додана вартість - знов створена вартість підприємством за рахунок його власних факторів виробництва (землі, капіталу, робочої сили, підприємництва тощо).
В даному випадку Додана вартість (Value Added) це різниця між вартістю послуги з ремонту, яку надає відповідач, та вартістю засобів виробництва і людських ресурсів, які ним використовуються; це вартість, яка додається в процесі надання послуги до вартості сировини, матеріалів, засобів виробництва.
Отже вартість робіт з ремонту Об'єкта створює додаткову вартість та має сплачуватися з урахуванням ПДВ.
Однак, ПДВ є податком, який додатково нараховується, але не є чистою вартістю видів робіт та матеріалів. Тобто за своїм правовим змістом ПДВ не має входити до розрахункової бази нарахування для санкції за невиконання зобов'язання, якщо інше не було прямо передбачено домовленістю сторін як істотна умова договору.
За приписами статті 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
За правилами ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Умовами договору сторонами не було спеціально передбачено, що для нарахування 5%штрафу повна вартість робіт (яка є мірилом для нарахування санкції) береться із ПДВ у її складі.
Тому у даній конкретній ситуації спору між сторонами слід виключити можливість нарахування 5% штрафу на суму ПДВ у складі повної вартості робіт, яка визначена сторонами у п. 5 Додатку № 2 до Договору.
Суму ПДВ сторони визначили у фіксованому розмірі 675 641,67 грн.
Тому належний розрахунок штрафу є таким:
4 053 850,00 - 675 641,67 грн. ПДВ = 3 378 208,33 Х 5% = 168 910,42 грн.
Суд не погоджується із доводами відповідача (а.с. 53 том 2 оборот), що розмір штрафу слід обраховувати із вартості виконаних будівельних робіт за даними Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (3 838 309,61 грн. з ПДВ ).
Дана довідка складена у липні 2024 року (а.с. 133 том 1) як і остаточний Акт виконаних робіт (а.с. 134 том 1) на суму 3 838 309,61 грн.
Суд вже обґрунтував, що при визначенні бази нарахування штрафу суд спирається на п. 6.3. Договору та п. 5.6. Додатку № 2, які були складені сторонами 18.03.2024 року.
На час узгодження істотних умов договору сторони повинні мати чіткість по всіх умовах, в т.ч. і щодо способу та бази для нарахування штрафу.
Тому на момент укладення Договору для обрахунку штрафу сторони не могли спиратися на ту остаточну суму вартості всіх ремонтних та опоряджувальних робіт, яка лише буде визначена в майбутньому по їх повному завершенню і складенню Акта від 19.07.2024 року (прямої домовленості про це у Договорі немає).
За правилами ст.79, 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За вірогідністю доказів та внутрішнім переконанням суд більше схиляється до точки зору позивача про наявність підстав для застосування штрафу, а ніж до позиції відповідача про відсутність його вини у простроченні виконання зобов'язання.
Суд вважає, що правову підставу для нарахування і стягнення штрафу позивач довів зібраними у справі доказами.
Відповідач належних та допустимих доказів, які б звільняли його від відповідальності перед позивачем по сплаті штрафу, суду не надав. Штраф у добровільному порядку не сплачено, тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 168 910,42 грн. штрафу за прострочення терміну виконання робіт.
В решті вимог у позові слід відмовити через невірний розрахунок штрафу.
На підставі ч. 9 ст. 129 ГПК України, оскільки спір виник через неправильні дії відповідача, з ПП "Номекс", на користь позивача слід стягнути 2432,32 грн. на відшкодування сплаченого судового збору повністю.
Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "Номекс" (код 32940648, м. Черкаси, бул. Шевченка, 355 кв. 3) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" ( код 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, 1д) -- 168 910,42 грн. штрафу за порушення строків виконання робіт згідно укладеного між сторонами Договору підряду № П-0110824 від 18.03.2024 та 2432,32 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
В решті вимог у позові відмовити.
Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.
Повне судове рішення складено 11 червня 2025 року
Суддя Н.М. Спаських