вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"10" червня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/397/25
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюка В.Г., при секретарі судового засідання Костюкович Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно виробниче підприємство "Максус"
до відповідача Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення заборгованості в сумі 1 384 007 грн. 32 коп.
В засіданні приймали участь:
Від позивача: Горева Катерина Сергіївна (поза межами залу суду);
Від відповідача: Гаврилюк Ярослав Васильович (поза межами залу суду).
05 травня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно виробниче підприємство "Максус" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1 384 007 грн. 32 коп.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24 травня 2023 року між "Торгівельно виробниче підприємство "Максус" та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (правонаступником якого є Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія енергоатом") укладено договір № 53-122-01-23-13459 поставки, на виконання умов якого позивач передав у власність відповідачу товар, що підтверджується специфікаціями та видатковими накладними.
Позивач зазначає, що відповідач несвоєчасно та не у повному обсязі виконав свої зобов'язання по оплаті за поставлений товар у визначений договором строк, чим порушив умови господарського зобов'язання. За твердженням позивача, за несвоєчасне виконання зобов'язань з оплати поставленого товару у відповідача виник перед позивачем борг в сумі 1 141 484 грн. 50 коп. Крім того, за неналежне виконання договору поставки позивачем нараховано відповідачу 184 730 грн. 32 коп. інфляційних втрат та 57 793 грн. 00 коп. 3% річних.
Відповідач у свою чергу заперечує позовні вимоги та подав до суду відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує позовні вимоги та зазначає, що між учасниками процесу укладено договір поставки, а також позивачем здійснено поставку продукції. Разом з тим, пунктом 6.1 договору поставки сторони погодили, що оплата за поставлену якісну продукцію здійснюється Замовником, за умови реєстрації Постачальником податкової накладної з ЄРПН, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії". Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію. Зазначає, що підписавши договір поставки сторони даного спору погодили, що строк виконання зобов'язання, з оплати поставленого товару, обраховується з моменту оформлення ярлика на придатну продукцію за умови реєстрації Постачальником податкової накладної в ЄРПН. Оскільки податкові накладні позивача зареєстровані з порушенням встановлених Законом термінів, отже відповідачем здійснено відтермінування оплати товару до моменту відповідної реєстрації податкових накладних. Відповідач вважає, що право Позивача на стягнення компенсаційних нарахувань, за договором поставки виникає лише після надання замовнику електронної податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому законодавством порядку в електронній формі. Відтак, Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" просить суд відмовити в позові повністю.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 918/397/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно виробниче підприємство "Максус" до відповідача Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення заборгованості в сумі 1 384 007 грн. 32 коп., розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі та призначено підготовче судове засідання на 27 травня 2025 року.
16 травня 2025 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача в порядку ст. 165 ГПК України надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги заперечує у повному обсязі та просить суд у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27 травня 2025 року закрито підготовче провадження по розгляду позовної заяви у справі № 918/397/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно виробниче підприємство "Максус" до відповідача Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення заборгованості в сумі 1 384 007 грн. 32 коп. та призначено розгляд справи № 918/397/25 до судового розгляду по суті на 10 червня 2025 року.
В судовому засіданні 10 червня 2025 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача у свою чергу позовні вимоги заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
24 травня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно виробниче підприємство "Максус" (Постачальник) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", правонаступник Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (Замовник), був укладений Договір поставки № 53-122-01-23-13459.
Відповідно до пункту 1.1. договору Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Замовника продукцію, а Замовник в свою чергу зобов'язується оплатити за кількістю та за цінами, що передбачені Специфікацією №1.
Згідно пунктів 2.1, 2.2 договору ціна продукції, що поставляється за цим Договором складає 1 147 860 грн. 00 коп., крім того ПДВ - 229 572 грн. 00 коп. (п. 2.1. Договору). Загальна сума Договору (вартість продукції) становить 1 377 432 грн. 00 коп.
Пунктами 2.3-2.5 договору передбачено, що кількість продукції та ціна за одиницю продукції вказана у специфікації № 1 (додаток № 1 до даного договору). Ціна на продукцію є остаточною і змінам не підлягає, за виключенням умов передбачених в п. даного договору. До ціни продукції включена вартість тари, упакування і маркування, страхування, доставка на склад РВ ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом" та інші понесені постачальником витрати на умовах поставки DDP згідно "Інкотермс - 2010".
Відповідно до п.3.1 Договору, продукція поставляється покупцю в період по 30 листопада 2023 року. Строк поставки даної продукції по даному Договору вказаний у специфікації №1 (додатку № 1 даного договору) та визначається кількістю календарних днів з дати оприлюднення даного Договору на веб-порталі Уповноваженого органу згідно Закону України "Про публічні закупівлі". Продукція поставляється Постачальником на умовах DDP згідно "Інкотермс-2010".
Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що кількість та асортимент продукції визначається специфікацією до даного договору.
Згідно пунктів 6.1., 6.2 Договору оплата за поставлену продукцію здійснюється Замовником, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2021 Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компаній за умови реєстрації постачальником належним чином оформленої та незаблокованої податкової накладної в ЄРПН. Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придану продукцію. Про дату оформлення ярлика на придатну продукцію замовник письмово повідомляє постачальника не пізніше 5 робочих днів з дати оформлення ярлика.
Згідно до п. 6.3., 6.4. договору встановлено, що сторонами погоджено, що у разі, якщо постачальник не здійснить реєстрацію належним чином оформленої податкової накладної в ЄРПН у встановлений законодавством термін та це призведе до втрати у замовника права на нарахування сум податку на додану вартість, що відноситься до податкового кредиту, замовник в односторонньому порядку зменшує вартість поставленої продукції за договором на суму ПДВ, яка не була підтверджена податковою накладною відповідно до вимог ПКУ, та проводить розрахунок протягом 45 календарних днів з моменту втрати права на такий податковий кредит. Постачальник зобов'язаний скласти належним чином оформлену податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) протягом терміну, встановленого п. 201.10 ПКУ.
Відповідно до п. 8.4. - п. 8.5. Договору, датою поставки продукції є дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоодержувачем. Ризик випадкового пошкодження або знищення продукції переходить до замовника з моменту поставки продукції. Перехід права власності на продукцію за договором відбувається в момент поставки продукції за умови наявності належним чином оформлених товарно-супровідних документів.
Пунктом 9.1 договору передбачено, що У випадку порушення строків поставки "Постачальник" зобов'язаний сплатити "Замовнику" пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять днів, "Постачальник" додатково сплачує "Замовнику" штраф у розмірі 7% вказаної вартості. У випадку порушення "Постачальником" взятих на себе зобов'язань по поставці продукції відносно якості або комплектності, "Постачальник" сплачує "Замовнику" штраф у розмірі 20% вартості неякісної (некомплектної) продукції. Сплата вказаних штрафних санкцій не звільняє "Постачальника" від виконання зобов'язань по Договору. У випадку письмової відмови Постачальника від виконання взятих на себе зобов'язань за договором, постачальник сплачує Замовнику штраф в розмірі 20 % від загальної суми договору.
Згідно з пунктом 9.2. Договору, сторонами погоджено, що строк позовної давності за вимогами про стягнення штрафних санкцій передбачених пунктом 9.1. даного договору становить 3 (три) роки.
Відповідно до пункту 12.1. Договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками (для контрагентів які застосовують печатку). Строк дії даного договору - по 31 грудня 2023 року, а в частині виконання гарантійних зобов'язань постачальника, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків.
Договір підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору поставки позивачем поставлено Відповідачу товар на загальну суму 1 369 781 грн. 40 коп. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000320 від 29 червня 2023 року.
Вартість товару без ПДВ становить 1 141 484 грн. 50 коп.
Ярлик на придатну продукцію № 1-2-151 оформлений 06 липня 2023 року.
Отже, з урахуванням положень укладеного Договору поставки у Відповідача виник обов'язок оплатити поставлений товар за видатковою накладною № РН-0000320 від 29 червня 2023 року до 20 серпня 2023 року включно.
Судом встановлено, на момент розгляду справи Відповідач не виконав зобов'язання за договором перед Позивачем щодо оплати за товар на суму 1 141 484 грн. 50 коп., відтак саме в такій сумі становить заборгованість відповідача перед позивачем.
Також враховуючи, що відповідач припустився прострочення поставки продукції відповідно до договору, позивач відповідно до ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 57 793 грн. 00 коп. та суму інфляційних втрат у розмірі 184 730 грн. 32 коп.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до встановлених обставини вбачається, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються постачання товару/продукції за договором поставки. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає порушеними свої права в частині своєчасної оплати отриманого відповідачем товару.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов'язання, які виникають на підставі договору поставки.
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України)
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
Аргументуючи позовні вимоги позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки від 24 травня 2023 року № 53-122-01-23-13459.
В якості доказів вказаних обставини суду надано наступні докази, а саме: копію договору № 53-122-01-23-13459 від 24 травня 2023 року; копію видаткової накладної № РН-0000320 від 29 червня 2023 року; копію товарно-транспортної накладної; копію ярлика на придатну продукцію № 1-2-151.
На підставі наданих позивачем доказів судом встановлено, а саме: факт виникнення між сторонами договірних відносин по поставці товару; факт поставки позивачем та передачі у власність відповідача поставлених товарів; факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань по оплаті за договором поставки товару; факт виникнення основної заборгованості.
Отже, судом встановлено, що відповідач не виконав умов договору та не оплатив поставлену продукцію в повному обсязі в сумі 1 147 860 грн. 00 коп.
Доказів протилежного відповідачем не наведено.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 57 793 грн. 00 грн. 3% річних та 184 730 грн. 32 коп. інфляційних втрат за неналежне виконання зобов'язання по платі за поставлений товар, суд зазначає наступне.
Суд здійснивши власний розрахунок за допомогою системи комплексного інформаційного забезпечення LIGA 360 встановив, що позивачем вірно нараховано суму 3% річних та інфляційних втрат.
Отже, зважаючи на викладене, до стягнення з відповідача підлягає наступна відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, а саме 57 793 грн. 00 грн. 3% річних та 184 730 грн. 32 коп. інфляційних втрат.
З правовою позицією позивача, суд погоджується.
Щодо правової позиції відповідача суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що безпідставними є посилання відповідача на те, що строк виконання зобов'язання, з оплати поставленого товару, обраховується з моменту оформлення ярлика на придатну продукцію однак за умови реєстрації Постачальником податкової накладної в ЄРПН.
Пунктом пунктом 6.1 договору поставки сторони погодили, що оплата за поставлену якісну продукцію здійснюється Замовником, за умови реєстрації Постачальником податкової накладної в ЄРПН, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії".
Однак умовами договору сторони не погоджували відтермінування строку оплати вартості товарів саме до моменту (чи з моменту) реєстрації постачальником податкової накладної в ЄРПН.
Натомість в тому ж пункті 6.1 договору сторони чітко зазначили, що початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію.
Окрім того, суд оцінює критично посилання відповідача на п. 6.1., 6.4. договору як на підставу того, що у останнього не виникло обов'язку оплати за отриманий товар, а саме, що початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію за умови реєстрації належним чином оформленої та незаблокованої податкової накладної та те, що постачальник зобов'язаний зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, оскільки дані твердження відповідача стосуються права позивача на нарахування сум податкового кредиту, що передбачено у п. 6.3. договору.
Суд зазначає, що вказані вище аргументи відповідача мали б місце у випадку, якщо позивач мав намір стягнути заборгованість з врахуванням ПДВ, однак як свідчать матеріали справи та позиція позивача, останній просить суд стягнути заборгованість без врахування ПДВ, що також встановлено судом у судових засіданнях.
Отже, доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, суд відхиляє.
Щодо інших аргументів, на які посилалися учасники справи та яким не була дана оцінка, то Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справах "Проніна проти України", "Серявін та інші проти України", "Ruiz Torija v. Spain" тощо).
Висновки суду за результатами вирішення спору.
Підсумовуючи усе вищеописане суд констатує, що невиконання відповідачем зобов'язання в укладених з позивачем правочину порушило інтереси останнього, які полягають у несвоєчасному отриманні оплати за поставлений товар та обумовлює настання передбачених цим правочином та законом правових наслідків у вигляді стягнення з відповідача суми основної заборгованості та відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Суд, за результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, тому, позов слід задоволити у повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з правилами ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Прокуратурою сплачено судовий збір у розмірі 20 760 грн. 12 коп., який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (34403, Рівненська область, м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно виробниче підприємство "Максус" (02121, м. Київ, вул. Братства Тарасівців, 12/37, кв. 301, код. 38473245) 1 384 007 (один мільйон триста вісімдесят чотири тисячі сім) грн. 82 коп., з яких сума основного боргу у розмірі 1 141 484 (один мільйон сто сорок одна тисяча чотириста вісімдесят чотири) грн. 50 коп., сума інфляційних втрат у розмірі 184 730 (сто вісімдесят чотири тисячі сімсот тридцять) грн. 32 коп., 3 % річних від простроченої суми у розмірі 57 793 (п'ятдесят сім тисяч сімсот дев'яносто три) грн. 00 коп. та 20 760 (двадцять тисяч сімсот шістдесят) грн. 12 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 12 червня 2025 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя Вадим Торчинюк