вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"10" червня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/427/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Ярощук О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу
за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (Русанівський бульвар, буд. 8, м. Київ, 02653, код ЄДРПОУ 21647131)
до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області (вул. Героїв поліції, 19, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 25894919)
про стягнення 23 221 грн 69 коп.
у судове засідання з'явилися:
- від позивача: не з'явився;
- від відповідача: не з'явися;
Згідно з ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
14 травня 2025 року через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до Господарського суду Рівненської області надійшов позов Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ, позивач) до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області (далі - відповідач) про стягнення 23 221 грн 69 коп. безпідставно збережених коштів та понесених витрат.
В обґрунтування позовних вимог МТСБУ вказує, що у 2022 році відповідач звернувся до позивача із заявами про виплату відшкодування на підставі наступного: 19.02.2022 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем на а/д М-06 Київ-Чоп допустив наїзд на металеве огородження, в той час коли цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована. Розмір спричиненого збитку становить 13 751,69 грн. Відповідно до закону саме МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду у разі її заподіяння ТЗ, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Тому позивач здійснив виплату відшкодування відповідачу в розмірі 13 751,69 грн. за шкоду заподіяну в результаті пошкодження металевого огородження. Крім того, МТСБУ понесло витрати на встановлення розміру збитків та збір документів по справі у розмірі 1 900,00 грн.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України та п.п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування. На підставі вказаного МТСБУ звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 15?651,69 грн як регресного відшкодування шкоди, виплаченої Службі автомобільних доріг у зв'язку з ДТП. Однак судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що у ДТП було пошкоджено не металеве огородження, а дерев'яний пень, тому позов було залишено без задоволення.
МТСБУ зазначає, що Служба автомобільних доріг у Рівненській області надала недостовірні відомості про обставини ДТП, що сталася 19.02.2022. У справі №?557/285/22 встановлено, що згідно з відповідями патрульної поліції та фотоматеріалами, ОСОБА_1 допустив наїзд не на дорожнє огородження, а на дерев'яний пень. Водночас звіт про збитки містив зображення іншої ділянки дороги, ніж зазначена у ДТП. Такі дії Служби автомобільних доріг, за твердженням МТСБУ, спричинили безпідставне отримання 13?751,69 грн страхового відшкодування, а також завдали МТСБУ додаткових витрат у сумі 9?470,00 грн (на експерта, судовий збір тощо).
У зв'язку з цим МТСБУ вважає, що набута сума підлягає поверненню як безпідставно отримане майно відповідно до ст.?1212 ЦК України.
Ухвалою від 19.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 918/427/25. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи призначено на 10.06.2025. Визначено відповідачу строк для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - 10 днів з дня вручення даної ухвали. Запропоновано сторонам подати заяви по суті спору та встановлено процесуальні строки для подання таких заяв.
02 червня 2025 року в межах процесуального строку встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі від Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області надійшов відзив із запереченнями проти задоволення позовних вимог. У даній заяві по суті спору відповідач вказує, що заявлена МТСБУ до стягнення з Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області сума грошових коштів у розмірі 1900,00 грн за проведення незалежної оцінки вартості майнового збитку, 3028,00 грн. - судового збору за подання до суду позовної заяви до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу майнової шкоди та 4 542,00 судового збору за подання апеляційної скарги до суду не є сумою сплаченого позивачем на користь потерпілої особи матеріального збитку, а є витратами самого позивача на збір документів та визначення розміру шкоди, зокрема, виготовлення наявного в матеріалах справи звіту про оцінку вартості майнового збитку, завданого власнику майна, яке зазнало пошкоджень і знаходиться за адресою: Рівненська обл., а/д М-06 Київ - Чоп км 300+940 виконаного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «АЙ ЕКСПЕРТ», на замовлення позивача в цій справі. Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи копіями, а саме: актом наданих послуг від 15.06.2022 на суму 1900,00 грн, який підписаний представником МТСБУ та ТОВ «СОС СЕРВІС УКРАЇНА., рахунком на оплату № 1733 від 15.06.2022 від ТОВ «СОС СЕРВІС Україна та платіжним дорученням від 21.06.2022 № 884100 на суму 1900, 00 грн, яка була перерахована безпосередньо вказаному суб'єкту підприємницької діяльності. Стаття 1212 Цивільного кодексу України, положення пунктів 34.2, 34.4 статті 34, пункту 40.3 статті 40 Закону, які регулюють повноваження МТСБУ щодо залучення аварійних комісарів та експертів, як і інші норми вказаного Закону, не передбачають право МТСБУ на відшкодування за рахунок інших осіб витрат, пов'язаних із залученням аварійного комісара або експерта або юридичних осіб (страхових компаній), та судових зборів пов'язаних з розглядом справ до інших осіб. При цьому, залучення аварійних комісарів або експертів або інших юридичних осіб замість власних працівників МТСБУ для визначення причин настання страхового випадку та розміру завданих збитків, є правом, а не обов'язком позивача. Пунктом 34.3 статті 34 Закону передбачено лише обов'язок страховика (у даному випадку МТСБУ) відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження) у разі, якщо потерпілий самостійно обирає аварійного комісара або експерта. Будь-яких інших випадків, коли витрати на аварійного комісара або експерта або залучення інших юридичних осіб (страхових компаній) підлягають відшкодуванню, вказаним Законом не передбачені. Відповідно до положень статей 28, 29 Закону до складу витрат, що відшкодовуються страховиком (МТСБУ) та які можуть бути стягнуті в порядку регресу, витрати на аварійного комісара та експерта або залучення іншої юридичної особи (страхової компанії) також не входять. Враховуючи вищезазначене, Служба відновлення та розвитку інфраструктури вважає вимоги щодо повернення безпідставно набутого майна (коштів) та понесених витрат в сумі 23 221 грн 69 коп. безпідставними та необґрунтованими.
10 червня 2025 року судом встановлено, що у судове засідання з'явився представник відповідача Дворак Тетяна Броніславівна.
Позивач у справі не з'явився, явку уповноваженого представника МТСБУ у судове засідання не забезпечив.
У позовній заяві, а саме у п. 5 прохальної частини, позивач просив суд проводити розгляд справи без участі його уповноваженого представника.
Про розгляд справи позивача повідомлено ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 19.05.2025, котра направлена та вручена позивачу до його електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС 19.05.2025 о 16:34 год.
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, серед іншого, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Відповідно до абз 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак позивач вважається таким, що отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 19.05.2025.
Позивач скористався правом, передбаченим ч. 3 ст. 196 ГПК України та подав заяву про розгляд справи за відсутності його представника.
Згідно з ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов'язковою, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи № 918/427/25 по суті засідання без участі представника позивача.
Ухвалою від 19.05.2025 серед іншого, запропоновано позивачу у строк протягом 5-ти днів з дня отримання від відповідача відзиву подати до суду відповідь на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України.
Із матеріалів справи встановлено, що позивач отримав відзив до свого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС 01.06.2025 о 15:28 год., що підтверджується Квитанцією № 3604983 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, долученої до відзиву.
Відтак строк на відповідь на відзив тривав до 09.06.2025 та наразі сплинув.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач не скористався процесуальним правом на подання відповіді на відзив у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Разом з тим, суд, на стадії з'ясування обставин справи та дослідження доказів, 10.06.2025 оголосив перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 16:20 год. цього ж дня.
Після оголошеної перерви представник відповідача у судове засідання не з'явився, при цьому про час, дату та місце проведення даного судового засідання Дворак Тетяна Броніславівна повідомлена під розписку, котра долучена до матеріалів справи.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача та заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 7 Закону України «Про страхування» страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов'язковим.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Пунктом 2.1. статті 2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ), потерпілі (стаття 4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно із абзацом 1 пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до частини шістнадцятої статті 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
В силу положень статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
За змістом частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Така конструкція цивільно-правової відповідальності надає потерпілому можливість більш ефективно та оперативно захистити свої права та інтереси.
Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою.
Згідно з п. 39.1. ст. 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до п. «а» ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Дана норма Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає чіткий перелік випадків, за яких Моторне (транспортне) страхове бюро України відшкодовує шкоду за рахунок коштів Фонду захисту потерпілих.
У даній справі судом встановлено, що Служба автомобільних доріг у Рівненській області (Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області) як ніби-то потерпіла особа отримала від Моторно (транспортного) страхового бюро України виплату відшкодування за пошкодження металевого огородження (відбійника) на а/д М-06 Київ-Чоп км 300+940, здійснену ніби-то особою ( ОСОБА_1 ), яка не застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.
Так, 23.02.2022 та 22.07.2022 Служба автомобільних доріг у Рівненській області (Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області) звернулася до Моторно (транспортного) страхового бюро України із заявами про виплату відшкодування на підставі наступного.
19 лютого 2022 року ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «RENAULT» д.н.з. НОМЕР_1 , на а/д М-06 Київ-Чоп км 300+940 допустив наїзд на металеве огородження. Станом на дату ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована.
Відповідно до Звіту про незалежну оцінку розмір спричиненого збитку завданий потерпілій стороні становить 13 751,69 грн.
Відповідно до п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції чинній на дату ДТП (далі - Закон), МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Керуючись нормами п.п. «а» п. 41.1. ст. 41 Закону в редакції чинній на дату ДТП МТСБУ здійснило виплату відшкодування Службі автомобільних доріг у Рівненській області в розмірі 13 751,69 грн. за шкоду заподіяну в результаті пошкодження майна.
Крім того, МТСБУ понесло витрати на встановлення розміру збитків та збір документів по справі у розмірі 1 900,00 грн.
Таким чином, МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов'язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України та п.п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Тому, відповідно до ст. 1191 ЦК України та п.п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону, після проведення виплати потерпілій особі (Службі автомобільних доріг у Рівненській області) у МТСБУ виникло право зворотної вимоги на виплачену суму до винуватця заподіяної шкоди - ОСОБА_1 .
МТСБУ звернулося до Гощанського районного суду Рівненської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 понесених витрат в розмірі 15 651,69 грн. (13751,69 + 1900,00) та судових витрат в розмірі 3 028,00 грн.
Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 19.08.2024 у справі № 557/532/24, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 17.12.2024, у задоволенні означеного позову відмовлено. Судами встановлено, що перешкодою, наїзд на яку було допущено ОСОБА_1 , був дерев'яний пень, а не металеве огородження (відбійник), як зазначала у своїх заявах про виплату відшкодування Служба автомобільних доріг у Рівненській області.
Із змісту постанови Гощанського районного суду Рівненської області від 12.04.2022 у справі №557/285/22 вбачається, що 19.02.2022 року о 16 год. 31 хв, на автодорозі М-06 Київ-Чоп, 300 км + 940 м, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Renault Vel Satis», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, в результаті чого скоїв з'їзд з проїзної частини та в подальшому здійснив наїзд на перешкоду. При цьому до Звіту додано фото зображення ділянки дороги на якій було пошкоджено дорожнє огородження і дослідження якого проводилось, з яких вбачається, що досліджувана експертом ділянка автомобільної дороги, не є ділянкою автомобільної дороги на 300 км+940 м, а має іншу кілометрову прив'язку, що надає підстави сумніватись в достовірності матеріалів позовної заяви, в тому числі і вказаного Звіту.
За змістом ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Позивач звернувся до Управління патрульної поліції в Рівненській області із адвокатським запитом, на який отримано наступну відповідь: « 19.02.2022 о 16:31 год. на а/д «Київ-Чоп» км 300км+940м (с. Горбаків, Гощанського р-ну) трапилась ДТП за участю транспортного засобу «RENAULT» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по прилеглій дорозі а/д М-06 «Київ-Чоп» км 300км+940м вул. Центральна с. Горбаків, Гощанського р-ну, де не впоравшись з керування допустив наїзд на перешкоду, а саме дерев'яний пень, що підтверджується схемою ДТП, а також фото з місця події. В результаті вищезазначеної події пошкоджень елементів дорожнього огородження зафіксовано не було. Також відповідно до інформації підсистеми «ІКС «ІПНП» в період з 01.01.2022 по 31.12.2022 на а/д «Київ-Чоп» 300км в межах 0 м по 999 м жодної ДТП внаслідок якої було б пошкоджено елементи дорожнього огородження працівниками патрульної поліції УПП в Рівненській області не оформлялось».
Позивач також звертався двічі до відповідача із адвокатськими запитами з проханням надати пояснення з письмовими доказами, що саме внаслідок порушення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ПДР України було пошкоджено дорожнє огородження. Однак відповіді на адвокатські запити відповідач не надав.
У рішенні Гощанського районного суду Рівненської області від 19.08.2024 у справі № 557/532/24 вказано, що хоча Моторне (транспортне) страхове бюро України і відшкодувало потерпілому - Службі автомобільних доріг у Рівненській області шкоду внаслідок пошкодження її майна, але матеріалами справи не доведено причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями відповідача ОСОБА_1 , внаслідок чого було спричинено ДТП і за що він був притягнутий до відповідальності та спричиненням пошкодження дорожнього огородження на 300 км а/д Київ-Чоп, яке було предметом дослідження і внаслідок пошкодження якого було завдано шкоду Службі автомобільних доріг у Рівненській області.
Із урахуванням викладеного у сукупності, судом встановлено, що Службою автомобільних доріг у Рівненській області для МТСБУ було надано недостовірні відомості про обставини ДТП, що стало наслідком безпідставного отримання відшкодування від МТСБУ у розмірі 13 751,69 грн. (11 459 грн 74 коп. згідно з платіжною інструкцією № 884601 від 11.07.2022 та 2 291 грн 95 коп. згідно з платіжною інструкцією № 932531 від 02.08.2022).
Отже, відповідно до ст. 1212 Цивільного Кодексу України отримане відповідачем від МТСБУ відшкодування у розмірі 13 751,69 грн. є безпідставно набутим.
Таким чином, з моменту, коли позивачеві стало відомо про протилежне (а саме, відсутність факту пошкодження металевого огородження на а/д М-06 Київ-Чоп км 300+940 особою, котра не застрахувала свою цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 ), означена юридична підстава для виплати 13 751,69 грн. для Служби автомобільних доріг у Рівненській області перестала існувати. Позивач зрозумів, що за його рахунок відповідач зберіг у себе страхове відшкодування, хоча підстава, на якій воно було набуте, відпала. Тому до спірних правовідносин про стягнення 13 751,69 грн. слід застосувати приписи статті 1212 ЦК України.
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина перша статті 1212 ЦК України).
Положення глави 83 ЦК України застосовуються, зокрема, до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (пункт 4 частини третьої статті 1212 ЦК України).
За змістом статті 1212 ЦК України передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (пункт 43)). Отже, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і неврегульовані спеціальними інститутами цивільного права (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (пункт 27)).
Сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (яке іменується також зобов'язанням із безпідставного збагачення) полягає у вилученні в особи-набувача (зберігача) її майна, - яке вона набула (зберегла) поза межами правової підстави у випадку, якщо така підстава для переходу майна (його збереження) відпала згодом, або взагалі без неї, якщо цей перехід (збереження) не ґрунтувався на правовій підставі від початку правовідношення, - та у переданні відповідного майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
Відповідно до висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2022 у справі № 915/517/21 відсутністю правової підстави вважають такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин та їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
При цьому положення ст. 1212 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись і після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена. Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 920/1122/19, від 19.02.2020 у справі № 915/411/19, від 21.02.2020 у справі № 910/660/19, від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.
З урахуванням викладеного у сукупності, суд дійшов висновку, що з моменту встановлення недостовірності поданих відповідачем даних про пошкодження дорожньої інфраструктури у результаті ДТП за участю ОСОБА_1 , правова підстава для виплати відшкодування від МТСБУ у сумі 13 751,69 грн. відпала, що обумовлює виникнення зобов'язання зі сторони відповідача щодо повернення безпідставно набутого майна у порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України. Таким чином, вимоги МТСБУ у частині стягнення 13 751,69 грн підлягають задоволенню.
В той же час, як вбачається, позивач також просить суд в порядку ст. 1212 ЦК України стягнути з відповідача 1 900,00 грн. - витрат на послуги по врегулюванню по справі та визначення розміру шкоди; 3 028,00 грн. - судовий збір за подання позовної заяви до суду; 4 542,00 грн. - судовий збір за подання апеляційної скарги до суду.
Судом встановлено, що МТСБУ понесло такі витрати у загальному розмірі 9 470,00 грн, а саме: оплата послуг експерта 1900 грн 00 коп згідно з платіжною інструкцією № 884100 від 21.06.2022, судовий збір за подання позовної заяви у справі № 557/532/24 у розмірі 3 028 грн 00 коп. згідно з платіжною інструкцією № 980267 від 02.04.2024 та судовий збір за подання апеляційної скарги 4 542 грн 00 коп. згідно з платіжною інструкцією № 984654 від 16.09.2024.
Водночас сума таких витрат у розмірі 9 470 грн 00 коп. не є сумою сплаченого позивачем на користь потерпілої особи (відповідачем) матеріального збитку, а є витратами самого позивача. Відповідно така сума не може бути стягнута з відповідача в порядку ст. 1212 ЦК України.
Відповідач слушно зауважує у відзиві, що витрати МТСБУ на оплату послуг експерта та судовий збір, пов'язані з поданням позовної заяви та апеляційної скарги, не є коштами, які були передані або сплачені на користь відповідача, а отже, не можуть вважатися набутим ним майном у розумінні статті 1212 ЦК України.
Таким чином, витрати в розмірі 9 470 грн не можуть бути відшкодовані за правилами ст. 1212 ЦК України як безпідставно набуте майно, оскільки відповідач вказаних коштів у себе не зберігав за рахунок позивача.
Підсумовуючи, суд зазначає, що сума витрат у розмірі 9 470 грн 00 коп. (1 900 грн витрат на оплату послуг експерта; 3 028 грн - судовий збір за подання позовної заяви у справі № 557/532/24; 4 542 грн - судовий збір за подання апеляційної скарги) є витратами, понесеними самим позивачем (МТСБУ) у зв'язку з реалізацією свого права на звернення до суду та збору доказів. Вказані кошти не були передані, сплачені чи іншим чином отримані відповідачем, тобто Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області. Вони не призвели до збільшення майнової маси відповідача, не були ним використані чи збережені, а отже не можуть вважатися набутим майном у розумінні частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Суд погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві, що витрати на залучення експерта та сплату судового збору мають процесуальний характер і не пов'язані з набуттям будь-якого майна відповідачем, тому не підпадають під дію норм про повернення безпідставно набутого майна.
Ключовими умовами для застосування ст. 1212 ЦК України є: факт набуття або збереження майна; відсутність правової підстави для такого набуття чи збереження; зв'язок між витратами потерпілого і збагаченням іншої сторони. Однак, сума у розмірі 9 470 грн, яка складається з витрат на оплату послуг експерта та сплату судового збору, була фактично витрачена позивачем у рамках реалізації ним свого права. Ці кошти не були передані відповідачу, і він не отримав від них фактичного або юридичного зиску. Вони не збільшили обсяг активів відповідача.
Таким чином, у матеріальному сенсі відповідач не набув і не зберіг у себе майно в сумі 9 470 грн за рахунок позивача. Відсутній об'єкт безпідставного збагачення.
Той факт, що внаслідок неправдивих повідомлень відповідача позивач вдався до витрат на експерта та судові процедури в порядку регресу, не трансформує ці витрати в предмет безпідставного збагачення відповідача, оскільки витрачання коштів однією особою не дорівнює набуттю майна іншою особою.
Для кваліфікації правовідносин як безпідставного збагачення недостатньо самого факту витрат позивача - необхідно, щоб відповідач унаслідок цих витрат одержав або зберіг у себе майно, якого б не отримав без дій іншої сторони
Характер витрат 9 470 грн 00 коп. свідчить про їх суто технічну та процесуальну функцію - оплату послуг, пов'язаних з визначенням збитку та веденням справи № 557/532/24, тобто вони належать до категорії операційних витрат суб'єкта, що діє в межах власних повноважень.
З урахуванням викладеного у сукупності суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 9 470 грн 00 коп.
Щодо інших доказів, доводів та заперечень сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).
Розподіл судових витрат.
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір судового збору за даним позовом складає 2 422 грн 40 коп. (з врахуванням коефіцієнту 0,8). Позивачем оплачено суму судового збору згідно з платіжною інструкцією № 14683 від 13.05.2025 у розмірі 3 028 грн 00 коп.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
За таких обставин, у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, - суд дійшов висновку, що сума судового збору яка підлягає поверненню Моторному (транспортному) страховому бюро України з Державного бюджету України становить 605 грн 60 коп.
Відтак суд роз'яснює Моторному (транспортному) страховому бюро України про його можливість звернення до суду із письмовим клопотанням про повернення з Державного бюджету України 605 грн 60 коп. у зв'язку із сплатою судового збору із надлишком.
Здійснивши розподіл судових витрат суд виснує, що судові витрати у розмірі 1 434 грн 53 коп. судового збору покладаються на відповідача.
Решта судового збору у розмірі 987 грн 87 коп. залишаються за позивачем.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 130, 185, 191, 192, 196, 202, 222, 233, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області про стягнення 23 221 грн 69 коп. - задовольнити частково.
2. Стягнути зі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області (вул. Героїв поліції, 19, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 25894919) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (Русанівський бульвар, буд. 8, м. Київ, 02653, код ЄДРПОУ 21647131) 13 751 (тринадцять тисяч сімсот п'ятдесят одна) грн 69 грн. безпідставно збережених коштів та 1 434 (одна тисяча чотириста тридцять чотири) грн 53 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. В решті позовних вимог про стягнення 9 470 грн 00 коп. - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складене та підписане "12" червня 2025 року.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя І.О. Пашкевич