адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000,
адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607,
тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
12.06.2025м. ПолтаваСправа № 917/2292/24
Господарський суд Полтавської області у складі судді Байдуж Ю. С., за участю секретаря судового засідання Сахно А. В., розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовною заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Котляревське" (вул. Котляревського, 6, м. Полтава, Полтавська область, 36000; код ЄДРПОУ 36514918)
до відповідачів: 1) фізичної особи-підприємця Проскуровської Ірини Михайлівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
2) фізичної особи-підприємця Бугрій Вікторії Сергіївни ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 )
про визнання договору недійсним;
за участю сторін: згідно протоколу судового засідання;
1. СУТЬ СПОРУ.
1.1. Предметом даного спору є визнання недійсним договору оренди нерухомого майна укладеного між відповідачами у справі, який, на переконання позивача у справі є фіктивним та таким, що не відповідає публічному порядку.
2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
2.1. Фізична особа - підприємиця Проскуровська Ірина Михайлівна (відповідач-1 у справі) зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (надалі - Державний реєстр) як суб'єкт підприємницької діяльності з 09.11.2021 за № запису 2009570000000009239 та згідно даних Державного реєстру, здійснює підприємницьку діяльність за видом економічної діяльності 63.99 надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у. (основний); 62.01 Комп'ютерне програмування; 62.02 Консультування з питань інформатизації; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
2.2. Проскуровській Ірині Михайлівні належить на праві власності нерухоме майно - нежитлове приміщення підвалу загальною площею 551,9 кв. м, яке знаходиться в житловому будинку літ. А1-7, за адресою: м. Полтава, вул. Котляревського, 6, що підтверджується Договором купівлі-продажу від 01.10.2022, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Карнарук Н. В. та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
2.3. Зазначене нерухоме майно, згідно обставин даної справи, відповідач-1 передала в оренду фізичній особі-підприємиці Бугрій Вікторії Сергіївні, яка є відповідачем-2 у даній справі та згідно даних Державного реєстру зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності 02.12.2009 за № запису 25880000000024362 з видом економічної діяльності 96.02 Надання послуг перукарням та салонами краси.
2.4. Так, між відповідачками у справі укладено Договір оренди нежитлового приміщення від 01.03.2024, предметом якого є передання ФОП Проскуровською І. М. (Орендодавець за цим договором) у строкове платне користування ФОП Бугрій В. С. (Орендар за цим договором), нежитлового приміщення (підвалу) загальною площею 551,9 кв. м, що знаходиться в житловому будинку літ. А1-7 за адресою: м. Полтава, вул. Котляревського, 6 (надалі - Приміщення підвалу) на умовах визначених цим Договором (надалі - Договір оренди) (п. 1.1. Договору оренди).
Зазначене нерухоме майно є об'єктом оренди за цим Договором оренди.
2.5. Відповідно до тексту даного Договору оренди відповідачі погодили між собою наступні умови:
2.5.1. Приміщення підвалу використовується Орендарем для проведення комерційної діяльності, дозволеної для здійснення законодавством України, у тому числі для розміщення салону краси (п. 1.2. Договору оренди).
2.5.2. Орендодавець зобов'язується передати Орендарю за актом приймання-передачі об'єкта оренди протягом п'яти робочих днів з дати підписання Договору (п. 2.1. Договору оренди).
2.5.3. Термін дії Договору з дня підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди до 31.03.2025 (п. 4.2. Договору оренди).
2.5.4. Орендна плата нараховується з моменту підписання акту приймання-передачі та складає 82 785,00 грн, без ПДВ за один календарний місяць, за період часу з 01.03.2024 по 31.05.2024, з розрахунку 150,00 грн за один квадратний метр. А починаючи з 01.06.2024 - 110 380,00 грн без ПДВ за один календарний місяць з розрахунку 200,00 грн за один квадратний метр (п. 5.2., 5.3. Договору оренди).
2.5.5. Щодо обов'язків Орендодавця відповідачі узгодили, зокрема:
- забезпечувати протягом строку дії Договору оренди підключення «об'єкту оренди», електромережі АТ «Полтаваобленерго» потужністю споживання електроенергії на рівні не менше 60 кВт (п. 3.1.6 Договору оренди);
- забезпечити наявність укладених і діючих угод з підприємствами - постачальниками комунальних послуг на об'єкт оренди (електроенергії, водопостачання, водовідведення) та здійснювати своєчасну оплату вартості наданих комунальних послуг (п. 3.1.7. Договору оренди).
2.5.6. У випадку дострокового розірвання Договору оренди з ініціативи Орендаря, з підстав, що пов'язані з неналежним виконанням Орендодавцем умов даного Договору та/або створення будь-яких перешкод, які унеможливлюватимуть використання об'єкта оренди для комерційної діяльності Орендаря, відповідачі узгодили сплату Орендодавцем штрафу в розмірі 200% від вартості місячного розміру орендної плати, визначеного сторонами у п. 5.2. Договору оренди, зокрема 220 760,00 грн (п. 8.3. Договору оренди).
2.6. Орендодавцем Орендарю в день підписання Договору оренди 01.03.2024 був переданий Об'єкт оренди, який потребує капітального ремонту та підключення до систем електропостачання, водопостачання та водовідведення. Що вбачається з Акту приймання-передачі об'єкта оренди, відповідно до якого сторонами проведений огляд нежитлових будівель з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами.
2.7. В подальшому, відповідачка-2 звернулася до відповідачки-1, з Вимогою від 14.05.2024, в якій вказала про те, що Орендодавцем не забезпечено підключення Приміщення підвалу до електромережі АТ «Полтаваобленерго», що робить не можливим використання об'єкту оренди, та вимагала у строк до 01.06.2024 забезпечити підключення останнього.
2.8. Як наслідок, 31.05.2024 відповідачки уклали Додаткову угоду до Договору оренди про його дострокове розірвання з 01.06.2024 у зв'язку із неналежним виконанням Орендодавцем умов п. 3.1.6., 3.1.7 Договору оренди, що унеможливлює подальше використання об'єкта оренди для комерційної діяльності Орендаря.
Поза тим, відповідачки домовилися про сплату Орендодавцем штрафу в сумі 220 760,00 грн, визначеного п. 8.3 Договору оренди, після чого останні не матимуть одна до одної матеріальних претензій (а. с. 116).
2.9. Тією ж датою, 31.05.2024 відповідачки підписали Акт здачі-приймання приміщення з оренди, відповідно до якого Орендар повернув Орендодавцю з орендного користування Приміщення підвалу, яке потребує капітального ремонту та підключення до систем електропостачання, водопостачання та водовідведення без майнових претензій щодо останнього (а. с. 108).
2.10. Крім зазначених обставин, з матеріалів справи вбачається, що відповідачка-1 виставила рахунки № 31/03/2024 від 31.03.2024 на суму 82 785,00 грн та № 31/05/2024 від 31.05.2024 на суму 82 785,00 грн за оренду приміщення за березень-квітень 2024р.
Відповідачка-2 платіжними інструкціями від 03.04.2024, від 08.05.2024 зазначені рахунки оплатила (а. с. 16, 18).
2.11. В свою чергу ФОП Проскуровська І. М., відповідно до квитанції до платіжної інструкції від 18.06.2024 сплатила на ім'я Бугрій В. С., шляхом поповнення картки/рахунку 220 760, 00 грн штрафу за неналежне виконання умов договору (а. с. 128).
2.12. В подальшому, у серпні 2024 року відповідачка-1 ФОП Проскуровська І. М. подала позов до ОСББ «КОТЛЯРЕВСЬКЕ», в результаті чого ухвалою від 15.08.2024 Господарським судом Полтавської області відкрито провадження у справі № 917/1316/24.
З обставин зазначеної ухвали вбачається, що предметом спору у зазначеній справі є зобов'язання ОСББ «КОТЛЯРЕВСЬКЕ» не чинити перешкоди у користуванні Приміщенням підвалу та стягнення упущеної вигоди на суму 993 420,00 грн.
Зазначена справа на момент постановлення цього рішення Господарським судом Полтавської області не розглянута.
2.13. Під час судового розгляду справи судом також встановлено, що між ОСББ «КОТЛЯРЕВСЬКЕ» та відповідачкою ФОП Проскуровською І. М., яка є співвласником багатоквартирного будинку за адресою: м. Полтава, вул. Котляревського, 6 та відповідно членом того ж ОСББ існує спір, який полягає у реалізації ФОП Проскуровською І. М. її права власності на нежитлове приміщення підвалу загальною площею 551,9 кв. м літ. А1-7, що знаходиться в зазначеному житловому будинку. Даний спір полягає у цільовому призначенні вказаного приміщення відповідачкою-1, зокрема, співвласники ОСББ «КОТЛЯРЕВСЬКЕ» не мають єдиної згоди на те, щоб відповідачка ФОП Проскуровська І. М. використовувала належне їй приміщення в цілях комерційної діяльності, оскільки таке використання може перешкоджати доступу ОСББ до загальних комунікацій. В зв'язку із чим ОСББ «КОТЛЯРЕВСЬКЕ» приймалося рішення, що перешкоджало ФОП Проскуровській І. М. у підключені комунікацій до зазначеного нежитлового приміщення та порушувало її права, як співвласника ОСББ «Котляревське».
Даний спір було вирішено у справі № 917/1129/23 рішенням Господарського суду Полтавської області від 27.02.2024, яке в апеляційному порядку не оскаржувалося.
Згідно пояснень сторін, після вирішення даного спору судом позивач не приймав жодних інших рішень із зазначеного питання.
На сьогоднішній день питання підключення комунікацій до належного ФОП Проскуровській І. М. нежитлового приміщення не вирішено, що на думку позивача робить неможливим передання цього приміщення в оренду.
2.14. Крім того, на даний час у провадженні суду перебуває справа № 917/1316/24 за позовом ФОП Проскуровсько І.М. до ОСББ «КОТЛЯРЕВСЬКЕ» про зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні зазначеним приміщенням та стягнення упущеної вигоди, розгляд якої зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі (№ 917/2292/24).
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.
3.1. Позивач просить визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення підвалу загальною площею 551,9 кв. м літ. А1-7 за адресою: м. Полтава, вул. Котляревського, 6, що укладений між ФОП Проскуровською І. М. та ФОП Бугрій В. С., з підстав його фіктивності, оскільки останній укладено без намірів створення правових наслідків, зокрема, з метою отримання матеріальної вигоди у спосіб стягнення коштів з ОСББ «КОТЛЯРЕВСЬКЕ» у іншому судовому провадженні.
Крім того, позивач посилається на неможливість розміщення салону краси у нежитловому приміщенні підвалу загальною площею 551,9 кв. м, що знаходиться в житловому будинку літ. А1-7, за адресою: м. Полтава, вул. Котляревського, 6, оскільки це приміщення не придатне для розміщення в ньому салону краси, а тому укладення цього договору між відповідачками не відповідає публічному порядку.
3.2. Юридичними підставами позову є ст. ст. 203, 215, 234 Цивільного кодексу України.
3.3. Фактичними підставами позову є наявність спору між сторонами про стягнення упущеної вигоди на користь відповідача.
4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ ВІДПОВІДАЧІВ. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧІВ.
4.1. Відповідачка-1 ФОП Проскуровська І. М. проти задоволення позову заперечує, обґрунтовуючи заперечення презумпцією правомірності укладеного правочину (договору оренди нежитлового приміщення підвалу).
4.2. Відповідачка-2 ФОП Бугрій В. С. своїм правом подати відзив на позовну заяву не скористалася, в судові засідання не з'являлась.
5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
5.1. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.01.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 30.01.2025.
Цією ж ухвалою відповідачам встановлено строки для подання суду заяв по суті справи:
- відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали;
- заперечень - 5 днів з дати отримання відповіді на відзив.
Також відповідачам роз'яснено, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.
Позивачу надано строк на подання відповіді на відзив - до 28.01.2025.
5.2. Згідно довідки про доставку електронного листа, позивач отримав ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі в електронному вигляді 03.01.2025 о 15:40 год.
ФОП Проскуровська І. М. отримала зазначену ухвалу в письмовому вигляді 13.01.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
5.3. Копія ухвали суду від 03.01.2025, направлена у письмовому вигляді рекомендованим листом з повідомленням на адресу місцезнаходження ФОП Бугрій В. С. ( АДРЕСА_2 ), повернулася до суду не врученою з відміткою у довідці поштового відділення від 24.01.2025 про закінчення терміну зберігання.
Так само у письмовому вигляді рекомендованими листами з повідомленнями суд направляв на адресу місцезнаходження ФОП Бугрій В. С. копії всіх ухвал по справі. Проте, жодну з ухвал відповідачка-2 не отримала у зв'язку із закінченням терміну зберігання або ж через відсутність адресата за вказаною адресою.
Судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, згідно якої у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти або відомостей про зареєстрований електронний кабінет в окремій підсистемі Електронного суду, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена ст. 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий документ повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Крім цього, на офіційному веб-порталі судової влади були опубліковані оголошення до уваги ФОП Бугрій В. С., як учасниці справи № 917/2292/24, від 06.02.2025 та від 16.04.2025.
Таким чином, суд вважає, що відповідачка-2 була належним чином повідомлена про вчинення процесуальних дій у справі та постановлення відповідних ухвал у справі.
5.4. За клопотаннями позивача та відповідачки-1 ухвалою від 30.01.2025 суд відклав підготовче засідання у справі на 18.02.2025.
5.5. Від відповідачки-1 06.02.2025 через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву разом із клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на його подання.
Враховуючи поважність причин пропуску відповідачкою ФОП Проскуровською І. М. строку на подання відзиву на позов, суд поновив їй вказаний процесуальний строк та долучив відзив до матеріалів справи.
5.6. У зв'язку з цим, в підготовчому засіданні 18.02.2025 судом оголошено перерву до 11.03.2025 для надання можливості позивачу подати відповідь на відзив.
5.7. Ухвалою від 18.02.2025 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та викликав відповідачок в підготовче засідання 11.03.2025 об 11:00 год., визнавши їх явку обов'язковою.
5.8. Від представника позивача 11.03.2025 надійшли клопотання:
- про долучення доказів, а саме: електронної декларації чоловіка ОСОБА_1 - Бугрія Михайла Михайловича за 2024 рік та витягу з реєстру платників єдиного податку стосовно Проскуровської І. М. станом на 11.03.2025 (вх. № 3289);
- про долучення доказів, а саме, рішення Господарського суду Полтавської області від 27.02.2024 у справі № 917/1129/23 (вх. № 3308);
- про витребування у ГУ ДПС України в Полтавській області звіту форми 4-ДФ ФОП Проскуровської І. М. за 2 квартал 2024 року та ФОП Бугрій В. С. за 1 та 2 квартали 2024 року, а також інформації щодо сплати податкових зобов'язань ФОП Проскуровською І. М. та/або ФОП Бугрій В. С. по квитанції про сплату штрафу від 13.06.2024 на суму 220 000,00 грн (вх. № 3305). Вирішення зазначеного клопотання представник позивача просив провести без його участі.
В підготовчому засіданні 11.03.2025 суд відмовив у задоволенні вказаних клопотань представника позивача, оскільки вказані клопотання подані з пропуском процесуального строку на їх подання та без клопотання про поновлення пропущеного строку.
5.9. За клопотанням представника відповідачки-1 в підготовчому засіданні 11.03.2025 судом оголошено перерву до 01.04.2025. Ухвалою від 11.03.2025 суд викликав позивача та відповідачку-2 в підготовче засідання 01.04.2025 о 14:00 год., визнавши їх явку обов'язковою.
Проте, у зв'язку із перебуванням судді на лікарняному це підготовче засідання не відбулося.
5.10. Враховуючи зазначене, ухвалою від 07.04.2025 суд призначив підготовче засідання у справі на 15.04.2025; явку повноважних представників сторін визнано обов'язковою.
5.11. 10.04.2025 до суду надійшла заява представника позивача про проведення судового засідання 15.04.2025 по справі № 917/2292/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою "Підсистеми відеоконференцзв'язку" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка в той же день була задоволена ухвалою суду.
5.12. Ухвалою від 15.04.2025 суд відклав підготовче засідання у справі на 01.05.2025 о 10:30 год. у зв'язку з тим, що в матеріалах справи на той час були відсутні докази належного повідомлення відповідачки-2 про дату, час та місце проведення підготовчого засідання по справі.
5.13. Після судового засідання, 15.04.2025 до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача про зміну підстав позову з доказами її направлення відповідачам (вх. № 5020 від 15.04.2025).
В підготовчому засіданні 01.05.2025 суд відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України прийняв до розгляду вказану заяву позивача про зміну підстав позову.
5.14. Ухвалою від 01.05.2025 суд закрив підготовче провадження у справі № 917/2292/24 та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.05.2025.
5.15. У зв'язку з перебуванням судді на лікарняному судове засідання 15.05.2025 не відбулося. Ухвалою від 16.05.2025 справу призначено до судового розгляду по суті на 03.06.2025 на 14:00 год.
5.16. В судовому засіданні з розгляду справи по суті, що відбулося 03.06.2025, суд заслухавши пояснення представників позивача та відповідачки-1, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази наявні у матеріалах справи, заслухавши виступи вказаних учасників справи у судових дебатах, перейшов до стадії ухвалення судового рішення, ухвалення якого відкладено до 12.06.2025.
5.17. Сторони чи їх представники в судове засідання 12.06.2025 не з'явились, у зв'язку з чим суд постановив рішення по справі без його проголошення.
6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
6.1. Цей спір виник з підстав визнання недійсним Договору оренди, учасником якого позивач не є.
6.2. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
6.3. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
6.4. У cтатті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
6.5. Згідно зі статтею 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
6.6. При цьому, суд виходить з того, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
6.7. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
6.8. З урахуванням обставин справи та фактичних підстав позову, суд визначає, що реалізуючи своє право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, ОСББ «КОТЛЯРЕВСЬКЕ» спершу має довести наявність порушення цивільного права позивача, зазначивши, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення оспорюваним ним Договором оренди, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача.
6.9. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідачі - негативну.
7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ВІДМОВУ У ЗАДОВОЛЕННІ ПОЗОВУ.
7.1. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити.
Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
7.2. Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; шляхом укладання правочинів суб'єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб'єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам (ст. 202 ЦК України).
7.3. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
7.4. Згідно зі статтею 628 зазначеного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
7.5. Водночас за змістом частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
7.6. У статті 215 Цивільного кодексу України унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
7.7. У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.
Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.
7.8. При цьому, власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
Самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.
Такі висновки викладені у Постанові Об'єднаної палали ВС у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17 (п. 6.3. Постанови).
7.9. Так, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов'язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (п. 6.4. Постанови від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17).
7.10. Такі ж висновки наводилися Верховним Судом раніше.
Зокрема, ВС неодноразово зазначав, що під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (постанови від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, від 30.11.2016 у справі № 910/31110/15).
7.11. При цьому, вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки, від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав (такий висновок міститься у пункті 53 постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20, у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 6-605цс16).
7.12. Як зазначалося судом, позивач, вважаючи порушеними свої права, звернувся з позовом у цій справі про визнання недійсним Договору оренди, стороною якого він не є, у зв'язку з його фіктивністю, а також у зв'язку з тим, що даний договір не відповідає публічному порядку.
Зазначаючи, що дійсною метою укладення оспорюваного Договору оренди є отримання матеріальної вигоди у спосіб стягнення коштів з ОСББ «КОТЛЯРЕВСЬКЕ» у іншому судовому провадженні, що грубо порушує право позивача.
Також у зв'язку з тим, що даний договір не відповідає публічному порядку, оскільки приміщення, що передавалося в оренду не може використовуватися як салон краси.
Вимоги, щодо застосування наслідків недійсності правочину, позивачем не заявляються.
7.13. Судом встановлено, що у провадженні суду перебуває справа № 917/1316/24 за позовом ФОП Проскуровсько І.М. до ОСББ «КОТЛЯРЕВСЬКЕ» про зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні зазначеним приміщенням та стягнення упущеної вигоди.
З наданої до матеріалів справи позовної заяви, що розглядається судом у справі 917/1316/24 вбачається, що однією з підстав для позовних вимог ФОП Проскуровської І. М. наведено неможливість реалізувати своє право на передання нерухомого майна в оренду за оспорюваним договором з метою отримання від цього вигоди. Провадження у даній справі наразі зупинено до прийняття судового рішення у цій справі.
7.14. Таким чином, з наданих суду доводів та доказів позивача вбачається, що в результаті укладення оспорюваного Договору оренди ФОП Проскуровська І. М. скористалася правом пред'являти позовні вимоги до позивача про стягнення упущеної вигоди, яку вона не отримала саме за цим Договором оренди, що вбачається з дослідженого позову у справі № 917/1316/24, та на чому наполягає позивач, кваліфікуючи такі вимоги відповідача як протиправні.
7.15. Проте, суд зазначає, що особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб'єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21).
7.16. За наведених обставин, посилання позивача на обставину ініціювання проти нього провадження, як таку що порушує його право, на переконання суду є безпідставним. Тим більш, що оцінка правомірності заявлених вимог буде надаватися судом у відповідному судовому провадженні, в якому позивач має беззаперечне право оспорювати та спростовувати обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
7.17. При цьому, враховуючи наведені положення закону та судову практику суд виходить з того, що позивач все ж таки має ідентифікувати та конкретизувати, яке саме право позивача порушене саме укладенням відповідачами оспорюваного Договору оренди та в чому полягає його порушення.
Саме ж по собі звернення ФОП Проскуровською І. М. з позовом про стягнення упущеної вигоди з позивача не свідчить про те, що оспорюваний Договір оренди порушує право чи інтерес позивача.
Адже право орендодавця подати позов про стягнення упущеної вигоди з особи, яка перешкоджає у користуванні належним їй нерухомим майном, виникає безпосередньо з норм цивільного кодексу та направлене на захист порушених прав власника. Реалізація цього права не може розглядатися як дія, в результаті якої порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес ОСББ «КОТЛЯРЕВСЬКЕ».
7.18. Посилання ж позивача на неможливість розміщення салону краси у нежитловому приміщенні підвалу загальною площею 551,9 кв. м, що знаходиться в житловому будинку літ. А1-7, за адресою: м. Полтава, вул. Котляревського, 6, оскільки це приміщення не придатне для розміщення в ньому салону краси, в зв'язку з чим позивач вважає укладений Договір оренди фіктивним та таким, що порушує публічний порядок, суд також не може оцінити як довод позивача про порушення його права, за захистом якого він звернувся, оскільки порушення будь-яких прав позивача з наведених обставин суд також не вбачає.
Будь-яких інших обставин, які свідчили б про порушення прав ОСББ «КОТЛЯРЕНСЬКЕ» укладеним Договором оренди позивач не зазначає.
7.19. Таким чином, суд приходить до висновків про наявність підстав для відмови у задоволенні даного позову в зв'язку з тим, що відсутність порушення прав та законних інтересів особи, яка не є стороною оспорюваного правочину, є самостійною і достатньою підставою для відмови у позові.
Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 23.08.2023 у справі № 910/5958/20.
7.20. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
7.21. У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
7.22. Таким чином, судом надано вичерпну відповідь на першочергове та істотне питання, що виникає при кваліфікації спірних відносин.
В зв'язку з чим суд не вбачає за необхідне вдаватись до оцінки спірного правочину на предмет його відповідності положенням законодавства та відповідати на кожен аргумент сторони з приводу реалізації укладенням Договору оренди між відповідачами у справі наведених сторонами положень закону.
8. СУДОВІ ВИТРАТИ.
8.1. Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
8.2. Відповідно до ч. ч. 1 та ч. 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору.
8.3. У позовній заяві позивач навів орієнтовний розрахунок судових витрат, згідно якого планував понести 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката та 550 грн витрат на забезпечення друку та поштових відправлень.
Крім цього, позивач просив відшкодувати 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору, які підтверджуються платіжною інструкцією від 16.12.2024 за № 279.
8.4. На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем докази не надано.
Разом з тим суд зазначає, що у зв'язку із прийняттям рішення про відмову у задоволенні позову, відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача та не підлягають відшкодуванню.
8.5. У свою чергу відповідачка-1 у відзиві зазначила орієнтовний розрахунок суми її судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.
8.6. На підтвердження факту понесення відповідачкою-1 судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката до відзиву відповідачкою додано: договір про надання правничої (правової) допомоги від 21.01.2025 № 21/01/25-1, укладений між ФОП Проскуровською І. М. і Адвокатським бюро "МИХАЙЛА САЛАШНОГО", та додаткову угоду до нього від 21.01.2025 за № 1; Акт про прийняття-передачу наданих послуг від 04.02.2025 № 1 на суму 20 000 грн; рахунок-фактуру від 04.02.2025 № 199; квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки від 05.02.2025 на суму 20 000 грн; ордер на надання правничої допомоги від 21.01.2025 серії ВІ № 1274608.
Вказані докази підтверджують, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката понесених відповідачкою-1складає 20 000 грн.
Вказані витрати на представництво адвоката в суді є пов'язаними з розглядом справи. Матеріалами справи підтверджуються дії адвоката щодо підготовки та подачі заяв по суті справи та з процесуальних питань у цій справі, а також участь адвоката у судових засіданнях.
8.7. Положеннями ч. 6 ст. 126 ГПК України визначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
8.8. Позивач клопотання про зменшення вказаних витрат відповідачки-1 на оплату правничої допомоги адвоката до суду не подав. Також позивач не заявляв суду про неспівмірність вказаних витрат.
8.9. З огляду на викладене та відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України вказані витрати відповідачки-1 у розмірі 20 000 грн покладаються на позивача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Котляревське" (вул. Котляревського, 6, м. Полтава, Полтавська область, 36000; код ЄДРПОУ 36514918) на користь фізичної особи-підприємиці Проскуровської Ірини Михайлівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 20 000,00 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Видати судовий наказ після набрання цим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 12.06.2025.
СУДДЯЮлія БАЙДУЖ