адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018
Код ЄДРПОУ 03500004
12.06.2025 Справа № 917/940/25
Суддя Мацко О.С., розглянувши матеріали справи № 917/940/25
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенерго Трейд», 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 86-В, кв. 1, код ЄДРПОУ 42827548,
до Комунального підприємства «Об'єднане автогосподарство закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області Полтавської обласної ради», 36039, м. Полтава, вул. Коцюбинського, 7, код ЄДРПОУ 22548359,
про стягнення 42 862,45 грн
Без проведення судового засідання
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.05.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенерго Трейд» до Комунального підприємства «Об'єднане автогосподарство закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області Полтавської обласної ради» про стягнення 42 862,45 грн заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 44 від 22.02.2024 р. та відкрито провадження у справі № 917/940/25; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Відповідно до ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 08.04.2024 р. про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі було встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України - 15 днів з дня отримання ухвали.
Відповідно до ст. 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно з довідкою про доставку електронного листа, що міститься в матеріалах справи, документ в електронному вигляді «Ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі» від 22.05.2025 р. по справі № 917/940/25 (суддя Мацко О.С.) було доставлено до електронного кабінету Комунального підприємства «Об'єднане автогосподарство закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області Полтавської обласної ради» 22.05.2025 р. о 12:54.
Відтак, днем вручення позивачу ухвали Господарського суду Полтавської області від 22.05.2025 р. є 22.05.2025 р. Таким чином, останнім днем на подачу відзиву в даній справі є 06.06.2025р.
Відповідно до ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Таким чином, перебіг строку на подачу відзиву, встановленого ухвалою суду від 22.05.2025 р., почався 23.05.2025 р. та закінчився 06.06.2025 р.
Відповідач 09.06.2025 року, тобто після закінчення встановленого строку, подав до суду відзив б/н від 09.06.2025 р. (вх. № 7632), у якому виклав клопотання про поновлення строку на подання вказаного відзиву.
Дослідивши вказаний документ, суд зазначає наступне:
Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Суд зазначає, що тягар доказування викладених у заяві/клопотанні про поновлення процесуального строку фактів та обов'язок доведення наявності фактичних обставин, котрі підтверджують поважність причин пропуску процесуального строку, покладено саме на заявника.
Поновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію протягом втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними.
Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Окрім того, суд відзначає, що, розглядаючи підстави поновлення строків, Європейський суд з прав людини вказав, що однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, аби дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, п. 27 рішення Європейського суду з прав людини від 26.04.2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України» (ухвала) від 14.10.2003 року). Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України»).
Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
За загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.
Отже, при розгляді клопотання про поновлення пропущеного строку заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку з поданням відповідних доказів.
Саме лише подання заяви про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду задовольнити таку заяву. На підтвердження поважності причин пропуску строку необхідно навести поважні причини пропуску такого строку.
Натомість, у відзиві б/н від 09.06.2025 р. (вх. № 7632 від 09.06.2025 р.) відповідачем не наведено жодних обґрунтувань поважності причин пропуску строку на подачу вказаного відзиву.
Отже, в матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення відповідача, та були пов'язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання Комунального підприємства «Об'єднане автогосподарство закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області Полтавської обласної ради» про поновлення строку на подачу відзиву в даній справі.
Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 119 ГПК України про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Крім того, відповідно ч. 2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи, що судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву, він підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 118, 119, 234 ГПК України, суд, -
1. Відмовити в задоволенні клопотання Комунального підприємства «Об'єднане автогосподарство закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області Полтавської обласної ради» про поновлення строку на подання відзиву у справі 917/940/25.
2. Відзив Комунального підприємства «Об'єднане автогосподарство закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області Полтавської обласної ради» б/н від 09.06.2025 р. (вх. № 7632 від 09.06.2025 р.) у справі № 917/940/25 залишити без розгляду.
Ухвала підписана 12.06.2025 року.
Ухвала набирає законної сили 12.06.2025 р. та може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання (ст.ст.235, 255-256 ГПК України). Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Суддя О.С. Мацко