ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.05.2025Справа № 910/25640/14 (910/7050/23)
За позовом Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація»
до Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України та розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Куліченка М.В.
про стягнення заборгованості в розмірі 182 661,56 грн.
В межах справи № 910/25640/14
За заявою Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" (код ЄДРПОУ 32491316)
про банкрутство
Суддя Чеберяк П.П.
Представники сторін :
Від позивача Уманець С.Г. - представник
Від відповідача не з'явились
Від третьої особи Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» Головіна О.І. - представник
Від третьої особи Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби Слив'юк С.В. - представник
Від Фонду державного майна України Амірова О.А. - представник
В провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/25640/14 за заявою Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" про банкрутство на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.03.2015.
Акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" про стягнення заборгованості за договором про відшкодування комунальних та інших послуг № 9273 від 28.12.2005 в загальному розмірі 182 661,56 грн., з яких: 122 211,18 грн. основний борг, 25 375,31 грн. інфляційні нарахування, 3 752,32 грн. 3 % річних, 31 322,75 грн. пеня.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.05.2023 вказану позовну заяву прийнято до розгляду в межах справи № 910/25640/14 про банкрутство Державного підприємства «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу» за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
12.06.2023 до Господарського суду м. Києва надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог у якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 239 879,62 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.06.2023 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.
21.06.2023 до Господарського суду м. Києва надійшли клопотання відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.06.2023 постановлено здійснювати розгляд справи № 910/25640/14 (910/7050/23) за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 16.08.2023.
03.07.2023 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив відповідача на позовну заяву.
07.07.2023 до Господарського суду м. Києва надійшла відповідь позивача на відзив відповідача.
15.08.2023 до Господарського суду м. Києва надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог.
15.08.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання директора відповідача про відкладення розгляду справи.
15.08.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.08.2023 задоволено клопотання відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та відкладено розгляд справи на 18.09.2023.
15.09.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.09.2023 розгляд справи відкладено на 30.10.2023.
30.10.2023 до Господарського суду м. Києва надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог.
30.10.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
27.11.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.11.2023 розгляд справи відкладено на 10.01.2024.
10.01.2024 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.01.2024 розгляд справи відкладено на 04.03.2024.
04.03.2024 до Господарського суду м. Києва надійшли пояснення розпорядника майна арбітражного керуючого Куліченка М.В. щодо позовної заяви Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація».
04.03.2024 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.03.2024 розгляд справи відкладено на 08.04.2024.
Протокольною ухвалою від 04.03.2024 в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовлено.
Протокольною ухвалою від 04.03.2024 заяву позивача про збільшення позовних вимог прийнято до розгляду.
08.04.2024 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
08.04.2024 до Господарського суду м. Києва надійшло заперечення відповідача на пояснення розпорядника майна арбітражного керуючого Куліченка М.В. щодо позовної заяви Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація».
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.04.2024 розгляд справи відкладено на 20.05.2024.
20.05.2024 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація» про долучення доказів до матеріалів справи.
20.05.2024 до Господарського суду м. Києва надійшли пояснення розпорядника майна арбітражного керуючого Куліченка М.В. щодо заяви Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація» про збільшення позовних вимог.
20.05.2024 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
15.07.2024 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.07.2024 розгляд справи відкладено на 26.08.2024.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.08.2024 розгляд справи призначено на 02.10.2024.
Судове засідання 02.10.2024 не відбулось, у зв'язку перебуванням судді Чеберяка П.П. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.10.2024 розгляд справи призначено на 20.11.2024.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено позов Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація» до Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби та розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Куліченка М.В. про стягнення заборгованості в розмірі 182 661,56 грн. в межах справи № 910/25640/14 про банкрутство Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" до судового розгляду по суті на 23.12.2024.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.12.2024 розгляд справи відкладено на 10.03.2025.
У судовому засіданні 10.03.2025 оголошено перерву до 12.05.2025.
У судовому засіданні 12.05.2025 представник позивача надав пояснення по суті заявлених вимог та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Представник Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» щодо задоволення позову заперечив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд
28.12.2005 між Державною акціонерною компанією «Хліб України» (далі - компанія) та Державним підприємство «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу» (далі - відповідач) був укладений договір про відшкодування комунальних та інших послуг № 9273 (далі - договір).
Відповідно до п.1.1. договору компанія забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 1 (надалі - будівля), утримання допоміжних приміщень (коридори, холи, підвальні та інші приміщення), прибудинкової території, які спільно використовується сторонами, у тому числі їх санітарне обслуговування, теплопостачання, , водопостачання, водовідведення та інше, а агентство бере участь у витратах компанії на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, а також відшкодовує витрати на охорону будівлі.
Відповідно до Додаткової угоди від 03.10.2011 до договору, у зв'язку з переходом права власності на будівлю відповідно до п. 6.5 договору до Державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» переходять всі права та обов'язки Державної акціонерної компанії «Хліб України».
Акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація» (далі- позивач, компанія) створене шляхом перетворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2011 №593 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України» від 11.08.2010 №764№ та наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.07.2011 №325 «Про реорганізацію шляхом перетворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України».
Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №502 від 29.08.2019 позивача перейменовано у Акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України».
Відповідно до п. 6.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 29.12.2009.
Згідно з п. 6.2 договору зміни або доповнення до цього Договору допускаються за взаємною згодою сторін.
Пунктом 6.4 договору передбачено те, що у разі відсутності заяви з однієї із сторін про припинення або заміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, отже договір автоматично був продовжений кожні чотири роки. Оскільки жодна із сторін не заявляла про закінчення строку його чинності, строк дії договору продовжено до 28.12.2025.
Пунктом 2.1 договору визначено, що розмір плати за утримання, енергозабезпечення та обслуговування будівлі, прибудинкової території, допоміжних приміщень будівлі, що спільно використовується сторонами а також відшкодування витрат компанії на охорону будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються компанії житлово-експлуатаційними організаціями та іншими суб?єктами господарювання і визначається розрахунком щомісячних платежів виходячи з фактичних витрат пропорційно площі, яка займає агентство.
Відповідно до п.2.2. договору плата за комунальні та інші послуги здійснюється агентством щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок компанії на підставі наданих рахунків.
Згідно пункту 2.3. договору відшкодування компанії витрат на поточний ремонт будівлі та приміщень, що спільно використовуються, здійснюється агентством пропорційно займаній площі відповідно попередньо погоджених кошторисів та актів виконаних робіт. Агентство здійснює плату на протязі 5 банківських днів після отримання рахунку.
Капітальний ремонт будівлі та прибудинкової території здійснюється за дольовою участю сторін, відповідно до затверджених ними кошторисів. Розмір дольової участі в ремонті будівлі та прибудинкової території визначається виходячи з співвідношення площ приміщень, які займають сторони. Порядок фінансування ремонтних робіт, погодження та підписання актів виконаних робіт регулюється відповідними договорами, що укладаються сторонами (п.2.4. договору).
Пунктом 2.1. Додаткової угоди №2 від 22.07.2015, Додаткової угоди № 3 від 15.06.2018, Додаткової угоди №4 від 03.04.2019, Додаткової угоди №5 від 17.03.2020, Додаткової угоди №6 від 01.10.2020, Додаткової угоди №8 від 24.12.2020, Додаткової угоди №9 від 02.03.2021, Додаткової угоди №10 від 02.03.2021, Додаткової угоди №11 від 07.12.2021 встановлено розрахунок платежів на відшкодування комунальних та інших послуг, які відшкодовуються агентством на користь товариства.
Пунктом 3.3.2. договору передбачено те, що агентство зобов'язується не пізніше 10 числа місяця наступного за звітнім місяцем вносити плату на рахунок компанії за послуги зазначені в п. 2.1 договору.
На виконання умов п. 2.2 договору позивачем за період травень 2021, грудень 2021 - грудень 2022 року виставлено відповідачу рахунки та акти наданих послуг із зазначенням суми, яку необхідно сплатити та копії яких містяться в матеріалах справи.
Рахунки та акти наданих послуг за травень 2021, грудень 2021 - серпень 2022 року передані представнику відповідача, про що свідчить відмітка про отримання на кожному із таких рахунків.
Рахунки та акти наданих послуг за період вересень - грудень 2022 були направлені на поштову адресу відповідача, про що свідчать описи вкладень до цінних листів, але акти наданих послуг відповідач не підписав, мотивованої відмови від його підписання не надав.
Таким чином, позивач виконує свої обов?язки із обслуговування та утримання
адміністративної будівлі, підписує і надає агентству рахунки та акти виконаних робіт.
Водночас, відповідач свої договірні зобов'язання не виконує належним чином та не перераховує на поточний рахунок позивача плату за обслуговування та утримання адміністративної будівлі.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1,3,5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги; кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов?язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 526, ст. 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 ст.193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст.193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
У відзиві на позовну заяву, відповідач щодо задоволення позову заперечив та зазначив, що обов'язок відповідача відшкодувати витрати за комунальні послуги виникає в разі понесення позивачем фактичних витрат, які розраховані та підтверджені належним чином. Водночас, на думку відповідача, позивачем не надані докази, які б підтверджували факт надання комунальних послуг, зокрема, доказів зняття показників засобів обліку, виставлені постачальниками рахунки за надані послуги.
Зазначену позицію в свої поясненнях також підтримує розпорядник майна Державного підприємства «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу» арбітражний керуючий Куліченко М.В.
В свою чергу, позивач звертає увагу суду на те, що умовами укладеного договору не передбачено обов'язок позивача надавати відповідачу докази зняття показників засобів обліку та/або виставлені постачальниками рахунки.
Однак, з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, позивачем надано докази, копії яких міститься в матеріалах справи, що підтверджують понесення позивачем витрат за утримання будівлі, а саме:
- копії актів наданих послуг за вивіз побутових відходів за періоди: 31.05.2021, 31.12.2021, 31.01.2022, 28.02.2022, 31.03.2022, 31.04.2022, 31.05.2022- 31.12.2022, 31.01.2023-30.09.2023 рік;
- докази сплати послуг за вивіз побутових відходів за період 31.05.2021 , 31.12.2021, 31.01.2022, 28.02.2022, 31.03.2022, 31.04.2022, 31.05.2022- 31.12.2022, 31.01.2023-30.09.2023
- копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг) за скид стічних вод за періоди: 31.05.2021, 31.12.2021, 31.01.2022, 28.02.2022, 31.03.2022, 31.04.2022, 31.05.2022- 31.12.2022, 31.01.2023-30.09.2023;
- докази сплати послуг за скид стічних вод за період з 31.05.2021 , 31.12.2021, 31.01.2022, 28.02.2022, 31.03.2022, 31.04.2022, 31.05.2022- 31.12.2022, 31.01.2023- 30.09.2023;
- копії актів приймання-передачі послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за періоди з 31.05.2021, 31.12.2021, 31.01.2022, 28.02.2022, 31.03.2022, 31.04.2022, 31.05.2022- 31.12.2022, 31.01.2023-30.09.2023;
- докази сплати послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за періоди з 31.05.2021 , 31.12.2021, 31.01.2022, 28.02.2022, 31.03.2022, 31.04.2022, 31.05.2022- 31.12.2022, 31.01.2023-30.09.2023;
- копії актів приймання-передачі товарної продукції у вигляді теплоенергії за періоди: 31.05.2021, 31.12.2021, 31.01.2022, 28.02.2022, 31.03-31.05 2022, 31.01.2023- 30.09.2023
- докази сплати за товарну продукцію у вигляді теплоенергії за періоди: 31.05.2021, 31.12.2021, 31.01.2022, 28.02.2022, 31.03-31.05 2022, 31.01.2023- 30.09.2023;
- копії актів з надання охоронних послуг за періоди з 31.05.2021, 31.12.2021, 31.01.2023-30.09.2023;
-докази сплати за надання охоронних послуг за періоди з 31.05.2021, 31.12.2021, 31.01.2023-30.09.2023;
- копії актів прийому-передачі виконаних послуг з охорони об'єктів за періоди з 31.05.2021, 31.12.2021, 31.01.2023-30.09.2023;
- докази сплати за послуги з охорони об'єктів за періоди з 31.05.2021, 31.12.2021, 31.01.2023-30.09.2023.
До того ж, позивач зауважує, що відповідачем у липні, серпні та грудні 2021 року частково оплачені послуги за договором за попередніми рахунками у розмірі 55 748,92 грн., а саме, 05.07.2021 у розмірі 30 054,00 грн (в тому числі рахунок №238 від 31.05.2021); 29.07.2021 у розмірі 2 351,66 грн; 27.08.2021 у розмірі 2354,07 грн; 29.12.2021 у розмірі 20989,19 грн., копії платіжних інструкцій долучені позивачем до матеріалів справи.
Заперечень від відповідача щодо неналежного виконання позивачем своїх обов'язків по договору не надходило. Відповідач продовжував користуватись приміщенням та послугами згідно договору, відтак погодився з вартістю послуг.
Крім цього, відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, також посилається на те, що згідно із п.3.1.2 договору позивач зобов??язаний інформувати про зміни витрат на утримання будівлі й тарифів на послуги, що надаюся позивачу житлово-експлуатаційними організаціями та іншими суб?єктами господарювання. Зазначенні повідомлення відповідач не отримував.
В свою чергу, позивач посилається на інші положення договору, а саме, на п.2.5 відповідно до якого розмір оплати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики розрахунку оплати, зміни централізованих цін та тарифів. Відповідач у 2022 році не звертався до позивача з пропозицією щодо перегляду методики розрахунку оплати за договором, що ще раз підтверджує його погодження з розміром наданих послуг.
В заперечення щодо позовних вимог, відповідач також акцентує увагу на тому, що, рахунки разом з актами надання послуг за період травень 2021року, грудень 2021 - серпень 2022 наданні представнику відповідача, проте в позовній заяві не міститься доказів, які б свідчили про наявність в особи повноважень (довіреність, наказ, тощо), щодо отримання зазначених документів.
Однак вищевказаний факт спростовується позивачем, а саме, у відповіді на відзив позивачем вказано, що рахунки, акти наданих послуг та акт звірки надавались нарочно юрисконсульту Державного підприємства «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу» Прокопенку А.В., про що є відмітка на рахунках з зазначенням посади, ПІБ та дати отримання.
Разом з тим, суд відхиляє і довід відповідача про те, що описи вкладення у цінний лист, яким позивачем були направлені рахунки та акти наданих послуг за вересень - грудень 2022 року, не відповідають вимогам, встановленими Правилам надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, оскільки не містять підпису відповідача.
Відсутність у описі вкладення підпису відправника жодним чином не заважає встановити, які саме документи були вкладені у поштове відправлення. Суд погоджується, що в даному випадку умовами визнання допустимості вказаних доказів необхідно вважати і наданий разом з описом вкладення фіскальний чек та накладну з номером поштового відправлення цінного листа, за яким можливо відстежити пересилання такого поштового відправлення та факт його вручення або причини невручення відповідачу.
Окрім того, відповідач також не спростовує факт отримання вказаних рахунків та актів наданих послуг, а позивачем до матеріалів справи долучено трекінг з сайту Акціонерного товариства «Укрпошта», яким підтверджується отримання вказаних розрахунків відповідачем.
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов?язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Акт надання послуг є первинним документом, який в п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 визначений як документ, створений у письмовій або електронній формі, який містить відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації(власника) на їх проведення.
Верховний Суд у постанові від 02.06.2020 у справі № 909/1054/19 зазначив про те, що «не підписання відповідачем наданих позивачем Актів ф. КБ-26 і Довідок ф. КБ-3 не було підставою для звільнення відповідача від виконання зобов?язання з оплати робіт (послуг), виконання (надання) яких, їх обсяг та якість ним не заперечувалися. Вказана судом апеляційної інстанції відсутність доказів надсилання позивачем відповідачу зазначених актів та довідок саме у терміни, визначені у договорах, так само не звільняє відповідача від виконання згаданого зобов?язання, з урахуванням, зокрема, й того, що, як зазначалося в пункті 18 даної постанови, позивач не позбавлений був ні права, ані можливості будь-коли перевіряти хід і якість надання послуг за договорами.»
Враховуючи викладене, непідписання відповідачем актів наданих послуг не є підставою для звільнення його від виконання зобов'язання з оплати послуг.
У поданих до суду поясненнях розпорядник майна відповідача арбітражний керуючий Куліченко М.В. зазначає, що включенням ПДВ до сум компенсації за комунальні послуги є необґрунтованим, оскільки суми компенсованих коштів у вартості комунальних послуг, не можуть включатися позивачем до бази оподаткування, сплачені кошти є окремими самостійними операціями з постачання відповідних товарів.
Водночас, включення ПДВ до сум компенсації за комунальні послуги зумовлене положеннями Додаткової угоди №3 від 15.06.2018, Додаткової угоди №4 від 03.04.2019, Додаткової угоди №5 від 17.03.2020, Додаткової угоди №8 від 24.12.2020, Додаткової угоди №11 від 07.12.2021, які підписані між сторонами.
У зв?язку з неналежним виконанням умов договору позивачем здійснювались досудові заходи врегулювання спору, зокрема, відповідачу направлялись листи від 18.11.2022 №130-14-19/3096 та від 07.12.2022 №130-12-19/3292 з вимогою погасити заборгованість по договору.
Відповіді на зазначені листи позивач не отримував, наявну заборгованість відповідач не погасив.
Щодо відшкодування витрат за договором за період січень-березень 2023 року на загальну суму 49 362,53 грн. відповідач зазначає наступне.
Відповідно до п. 2.1. договору розмір плати за утримання та обслуговування будівлі, прибудинковій території, допоміжних приміщень будівлі, що спільно використовується, а також відшкодування витрат позивачу житлово-експлуатаційними організаціями та іншими суб?єктами господарювання визначаються розрахунком щомісячних платежів виходячи з фактичних витрат пропорційно площі, яку займає агентство згідно з методикою розрахунку, яка є невід?ємною частиною договору.
Розрахунок платежів на відшкодування комунальних та інших послуг згідно з додатком №1 від 28.12.2005 до договору становить Во= Вф:Пб*(Пп + Пд), де:
Во - вартість, що відшкодовує агентство компанії;
Вф - вартість робіт та послуг фактично понесених компанією: визначається на основі наданих обслуговуючими організаціями рахунків;
Пб - площа будівлі, яку займає компанія;
Пп - площа приміщень, якою володіє агентство - 273,7 кв.м.;
Пд - площа допоміжних приміщень компанії, які умовно використовує агентство - 12,0 кв.м.
Разом з тим, позивач звертає увагу, що відповідно до підписаної між сторонами додаткової угоди до договору від 24.12.2020 №8 та від 07.12.2021 №11, до п. 2.1 договору були внесені зміни, а саме: сторони договору домовились викласти п.2.1. договору в наступній редакції:
«Встановити наступний розрахунок платежів на відшкодування комунальних та інших послуг, які відшкодовуються агентством на користь товариства.
Во=Вф: Пб *(Пп +Пд), де
Во - вартість робіт та послуг, що відшкодовує агентство товариству;
Вф - вартість робіт та послуг, фактично понесених товариством (за прибирання прибудинкової території, роботу сантехніка, послуги штатних або залучених охоронників, послуги обслуговуючих організацій, тощо);
Пб - площа будівлі (наземної частини та підвальних приміщень) 7030 м2, 675,3 м2, з яких належить товариству і 273,7 м2 належить агентству;
Пп - площа приміщень, яка належить агентству;
Пд - площа допоміжних приміщень товариства, що використовується агентством і становить 12 м2.
При розрахунку вартості робіт та послуг, що відшкодовує агентство товариству, встановити фіксовану вартість послуг за прибирання прибудинкової території, роботу сантехніка в розмірі 418,59 грн з ПДВ та фіксовану вартість за послуги штатних або залучених охоронників в розмірі 1435 грн з ПДВ на місяць, строком дії з 01 січня 2021 до 31 грудня 2021 (строком дії з 01 січня 2022 до 31 грудня 2022 додаткова угода №11)».
Отже, нарахування витрат за договором за період січень - березень 2023 року здійснювалося позивачем відповідно до умов додаткових угод, якими були внесені зміни в п. 2.1 договору, а не на підставі п.2.1 в редакції, що діяла на момент укладення договору.
З огляду на те, що з моменту подання позовної заяви відповідачем не здійснювались заходи, спрямовані на погашення заборгованості, позивачем подано до суду заяви про збільшення позовних вимог. Отже, станом на 30.10.2023 заборгованість відповідача з грудня 2021 року по вересень 2023 року складає 222 295,19 грн.
Таким чином, вищенаведене в сукупності свідчить про те, що відповідач, в порушення зазначених норм законодавства та умов Договору про відшкодування комунальних та інших послуг №9273 від 28.12.2005 не здійснив сплату обслуговування та утримання адміністративної будівлі, а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 222 295,19 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 5 709,75 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 28 718,55 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Відповідний висновок Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду викладено в постанові від 05.07.2019 у справі №905/600/18.
Згідно з імперативними вимогами ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних нарахувань, суд вважає дані розрахунки обґрунтованими, такими, що не суперечить положенням договору та нормам чинного законодавства, відповідно виконані позивачем вірно. У зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 5 709,75 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 28 718,55 грн., також підлягають задоволенню.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 45 626,42 грн. суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Пунктом 5.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність відповідно з чинним законодавством України.
Згідно п. 5.3 договору перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі плата підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від сум заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Разом з тим, відповідно до пп. 4 п. З розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-1Х на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» скасовано з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
З огляду на вищевикладені положення законодавства, вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 45 626,42 грн. задоволенню не підлягають.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Отже, зважаючи на викладене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, враховуючи приписи ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 850, 43 грн.
Разом з тим, оскільки звертаючись до суду з заявою про збільшення позовних вимог від 30.10.2023 позивачем не було здійснено доплату судового збору в розмірі 378,09 грн., відповідна сума судового збору підлягає стягненою з останнього в дохід Державного бюджету України.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 1; ідентифікаційний код 32491316) на користь Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1; ідентифікаційний код 37243279) основний борг в розмірі 222 295 (двісті двадцять дві тисячі двісті дев'яносто п'ять) грн. 19 коп., інфляційні втрати в розмірі 28 718 (двадцять вісім тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 55 коп., 3 % річних в розмірі 5 709 (п'ять тисяч сімсот дев'ять) грн. 75 коп., судовий збір в розмірі 3 850 (три тисячі вісімсот п'ятдесят) грн. 43 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Стягнути з Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1; ідентифікаційний код 37243279) в дохід Державного бюджету України 378 (триста сімдесят вісім) грн. 09 коп. судового збору.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
6. Копію рішення направити сторонам.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 22.05.2025
Суддя П.П. Чеберяк