номер провадження справи 22/76/25
12.06.2025 Справа № 908/910/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
Розглянувши без виклику учасників справи матеріали справи № 908/910/25
за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ЛАДНИЙ» (вул. Дмитра Вишневецького (Ладозька), буд. 17, м. Запоріжжя, 69121)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “АСТАРТА ПІВДЕНЬ» (вул. Європейська, буд. 21, приміщення 7, м. Запоріжжя, 69104)
про стягнення 37 762,20 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
08.04.2025 до Господарського суду Запорізької області через систему “Електронний суд» надійшла позовна заява (вих. № б/н від 08.04.2025) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ЛАДНИЙ» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “АСТАРТА ПІВДЕНЬ» про стягнення 37762,20 грн. заборгованості за управління та утримання спільного майна будинку і прибудинкової території, що нарахована за період з серпня 2020 по січень 2025 включно.
Позов обґрунтовано несплатою відповідачем, який є власником нежитлового приміщення в будинку № 17 по вул. Дмитра Вишневецького у м. Запоріжжі, коштів за управління та утримання цього будинку та його прибудинкової території.
28.04.2025 через систему “Електронний суд», у встановлений судом строк, надійшла відповідь на відзив. Відповідач помиляється стосовно укладення договору з обслуговування з управителем. У даному випадку функціонування ОСББ здійснюється на засадах самозабезпечення, та укладення такого договору не передбачається. Рішенням від 02.05.2020 співвласники багатоквартирного будинку прийняли рішення відмовилися від послуг керуючої компанії й обрали форму управління будинком на засадах самозабезпечення. Ані цим рішенням, ані законодавством не передбачено інших дій або оформлення інших документів на підтвердження прийняття будинку в своє управління. Таким чином, позивач не є управителем, а є об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку й з 04.07.2020 функціонує на засадах самозабезпечення.
08.05.2025 через систему “Електронний суд» надійшла заява (вих. № б/н від 07.05.2025) про покладення на відповідача судових витрат, згідно якої просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в загальному розмірі 18246,40 грн. (судовий збір у сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15824,00 грн.). До заяви додані докази на підтвердження обставин, викладених у цій заяві.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
25.04.2025 через систему “Електронний суд», у встановлений судом строк, надійшов відзив. Проти позову заперечив. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.09.2021 по справі № 908/599/21 зобов'язано ТОВ "Місто для людей Запоріжжя" передати за актом приймання-передачі ОСББ "ЛАДНИЙ" документацію щодо багатоквартирного будинку. Між тим, позивачем до суду не надано докази виконання цього судового рішення в
частині передання документів, серед яких обов'язково повинні бути акти приймання-передавання технічної документації на багатоквартирний будинок, зі змісту якого можливо було б зробити висновок про те, що позивачу передано будинок у цілому, а не лише квартири (житловий фонд), чи й нежитловий, який раніше перебував на балансі ЗМР та ТОВ "Місто для людей Запоріжжя». Ця обставина має суттєве значення для визначення періоду, з якого позивач почав надавати послугу з обслуговування будинку. Окрім того, рішення суду набуло чинності 31.01.2022, тобто, підстави для стягнення суми за період з серпня 2020 року по 31.01.2022 відсутні, а у випадку надання акту приймання-передавання технічної документації та встановлення дати його підписання та наявності у ньому посилання на передачу нежитлових приміщень, то відсутні й підставі для стягнення суми боргу до цієї дати. На момент створення ОСББ «ЛАДНИЙ» ТОВ «АСТАРТА ПІВДЕНЬ» вже було власником нежитлового приміщення у цьому будинку, самостійно утримувало своє майно, позивач жодного разу не надав докази створення об'єднання, не надав жодного рахунку, акту, проєкту договору для підписання, що виключало можливість оплати зазначених послуг своєчасно, а відповідно, і можливості на протязі цього періоду часу контролювати якість наданих послуг та відповідність їх умовам договору та нормативно-правовим актам. Враховуючи відсутність укладеного договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, позивач повинен довести надання таких послуг, якщо співвласник (споживач) заперечує факт отримання таких послуг.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 08.04.2025 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/910/25 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.04.2025 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/910/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 01.05.2025 відмовлено в задоволенні клопотань відповідача про витребування доказів та про поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів. Відмовляючи в задоволенні клопотання про витребування доказів суд врахував, що клопотання подано відповідачем з порушенням строку, встановленого ч. 3 ст. 80 ГПК України, а саме: подано не разом із відзивом. До клопотання про витребування доказів відповідачем не додано доказів вжиття ним самостійного отримання доказів від позивача; у клопотанні достатньо не обґрунтовано, що документи, які відповідач просить витребувати (наприклад, технічна документація на ліфти; план земельної ділянки, тощо) можуть підтвердити обставини, на які посилається відповідач у відзиві. У клопотанні про поновлення строку не обґрунтовано неможливості подання клопотання про витребування доказів у встановлений строк (разом із відзивом) з причин, що не залежали від відповідача.
Ухвалою суду від 09.05.2025 прийнято до розгляду заяву позивача, що надійшла до суду 08.05.2025, про покладення на відповідача судових витрат з доданими до неї доказами. Встановлено відповідачу строк - до 19.05.2025 для подання суду заперечення на вказану заяву.
Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.
Рішення по суті ухвалено судом 12.06.2025.
4. Обставини справи, встановлені судом та докази що їх підтверджують
24.03.2020 на установчих зборах співвласники багатоквартирного будинку по вул. Ладозька, 17 (вулицю перейменовано на вулицю Дмитра Вишневецького), м. Запоріжжя, прийняли рішення про створення в ньому Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ЛАДНИЙ», що підтверджується протоколом установчих зборів від 24.03.2020. На установчих зборах було затверджено Статут ОСББ “ЛАДНИЙ».
28 квітня 2020 проведено державну реєстрацію юридичної особи: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛАДНИЙ», ідентифікаційний код 43604643 (далі - ОСББ «Правда 20»).
Згідно зі Статутом, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ЛАДНИЙ» створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі - співвласники) багатоквартирного будинку № 17, що розташований за місцезнаходженням: м. Запоріжжя, вулиця Ладозька, 17. Метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників та дотримання ними своїх обов'язків, забезпечення належного утримання, використання та ремонту спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх внесків та платежів, передбачених законодавством, Статутом та/або рішеннями загальних зборів (п. 1 р. І, п. 1 р. ІІ Статуту).
Господарче забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом самозабепечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання (п. 2 р. ІІ Статуту).
Завданням та предметом діяльності об'єднання є: спільне управління співвласниками спільним майном та забезпечення прийняття ними спільних рішень з управління будинком; утримання, експлуатація і ремонт спільного майна, що забезпечує спільні потреби співвласників у будинку створення та забезпечення належного функціонування статутних органів; забезпечення виконання співвласникам своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання; розподіл між співвласниками загальних витрат та утримання і ремонт, у т.ч. капітальний, спільного майна в будинку і оплату комунальних послуг, а також інших загальних витрат в об'єднанні (п.п. 2, 3 р. II Статуту).
Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. До виключної компетенції загальних зборів належить визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників (п. 3 р. IIІ Статуту).
Як вбачається з матеріалів справи, Товариству з обмеженою відповідальністю “АСТАРТА ПІВДЕНЬ» (відповідачу) належить на праві приватної власності нежитлове приміщення, першого поверху літ. А-9, загальною площею 99,9 кв.м за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Дмитра Вишневецького (колишня назва вулиці - Ладозька), буд. 17, приміщення 137. Право власності на приміщення зареєстровано за відповідачем 16.07.2014.
Загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «ЛАДНИЙ» було прийнято рішення, оформлене протоколом № 1 від 02.05.2020, яким вирішено відмовитися від послуг керуючої компанії ТОВ “Місто для людей Запоріжжя» та обрано форму управління - самозабезпечення.
Управління багатоквартирним будинком та його утримання шляхом самозабезпечення розпочато ОСББ “ЛАДНИЙ» з 04.07.2020, тобто з моменту відмови об'єднання від послуг попереднього управителя ТОВ “Місто для людей Запоріжжя» та розірвання з ним відповідного договору.
Наведена обставина підтверджується вказаним вище протоколом загальних зборів, а також рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.09.2021 у справі № 908/599/21 та постановою Верховного Суду від 27.09.2022 у справі № 908/599/21.
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «ЛАДНИЙ», оформленого протоколом № 1 від 02.05.2020, встановлено тариф на утримання будинку у розмірі 7 грн/м2.
28.02.2025 позивач надіслав відповідачу лист вих. № 27/02/2025-1 від 27.02.2025 (поштове відправлення № 6912100080142), яким повідомив про створення ОСББ «ЛАДНИЙ», встановлення тарифу на утримання будинку в розмірі 7 грн/м2; вимагав погасити заборгованість у розмірі 37762,20 грн. зі сплати коштів на управління та утримання спільного будинку і його прибудинкової території по вул. Дмитра Вишневецького (Ладозька), 17, м. Запоріжжя за період з серпня 2020 по січень 2025, згідно розрахунку, що доданий до листа.
Вказаний лист отримано відповідачем 04.03.2025, що підтверджується трекінгом АТ «УКРПОШТА».
У відповідь на цей лист, відповідач листом від 02.04.2025 вих. № 15 просив надати копію договорів про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, укладеного позивачем, кошторис, рахунки, акти виконаних робіт, зазначивши, що після надання цих документів буде вирішення питання щодо оплати. Звернув увагу, що на момент створення ОСББ «ЛАДНИЙ» відповідач вже був власником нежитлового приміщення в будинку, самостійно утримував своє майно.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Відповідно ст. 385 Цивільного кодексу України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року № 2866-III.
Відповідно статті 1 даного Закону, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Основна діяльність об'єднання, відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Статтею 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (у редакції станом на 02.05.2020) передбачено, що вищим органом управління об'єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема, затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом). Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії. Т
Відповідно п. 11розділу ІІІ Статуту ОСББ «ЛАДНИЙ», рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється шляхом розміщення його тексту в місцях загального користування будинку.
Відповідно ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Згідно Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, нежитлове приміщення - це ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна; співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.
Відповідно ч. 5 ст. 4 ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», господарче забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання.
Статтею 9 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку). Наймачі, орендарі та інші користувачі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку можуть брати участь в управлінні багатоквартирним будинком виключно за дорученням власників таких квартир та приміщень.
Згідно зі статтею 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Відповідно ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласник зобов'язаний, зокрема, виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі. Згідно ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласник зобов'язаний виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
У відповідності до ст. 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 21 цього Закону, кошти об'єднання складаються, зокрема, з: внесків і платежів співвласників; коштів та майна, що надходять для забезпечення потреб основної діяльності об'єднання. Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників встановлюються загальними зборами об'єднання відповідно до законодавства та статуту об'єднання.
Абзацом 1 ч. 1 ст. 22 вказаного Закону, для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку тощо, об'єднання за рішенням загальних зборів має право задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення.
Частиною 6 ст. 22 Закону визначено, що для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання.
За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Як вказувалось судом вище, рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Проаналізувавши зазначені норми законодавства суд приходить до висновку, що відповідач, як співвласник багатоквартирного будинку по вул. Дмитра Вишневецького, 17 у м. Запоріжжя Запорізької області, зобов'язаний щомісячно здійснювати внески та платежі на утримання спільного майна на користь створеного в будинку ОСББ.
Твердження відповідача щодо відсутності доказів на підтвердження обставини передачі до ОСББ «ЛАДНИЙ» всього будинку вцілому (як житлового, так і нежитлового фонду), неправомірності стягнення внесків з серпня 2020 спростовуються судом згідно наведених вище приписів законодавства, а також виходячи з наступного.
Як було встановлено судом, та не спростовано відповідачем, ОСББ «ЛАДНИЙ» функціонує шляхом самозабезпечення та для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники зобов'язані щомісячно сплачувати відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання, у даному випадку рішенням від 02.05.2020.
Управління багатоквартирним будинком та його утримання шляхом самозабезпечення розпочато ОСББ “ЛАДНИЙ» з 04.07.2020, що встановлено судовим рішенням у справі № 908/599/21.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.09.2021 у справі № 908/599/21 було розірвано з 04.07.2020 Договір № 31/05/2018-01 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01 червня 2018, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Місто для людей Запоріжжя» та співвласниками багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 17.
Згідно з ч.ч. 18, 19 ст. 6 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об'єднання, у тримісячний строк з дня державної реєстрації об'єднання забезпечує передачу йому примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж. У разі відсутності документації на багатоквартирний будинок колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об'єднання, протягом півроку з дня державної реєстрації об'єднання відновлює її за власний рахунок.
Правовий аналіз положень ч. 18 ст. 6 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» дозволяє дійти висновку про те, що передбачений зазначеною нормою обов'язок попереднього балансоутримувача будинку з передачі документації на будинок об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку виникає у нього з дня державної реєстрації об'єднання та не залежить від прийняття об'єднанням рішення про передачу йому функцій з управління будинком та про прийняття будинку на баланс, оскільки будь-яких інших умов, крім державної реєстрації об'єднання, для передачі документації від попереднього балансоутримувача Законом не визначено.
Подібну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 910/6167/18.
Стосовно не надання позивачем відповідачу рахунків на оплату внесків, актів, проєкту договору для підписання, суд зазначає, що надіслання рахунків та/або актів не передбачено чинним законодавством щодо діяльності ОСББ, Статутом ОСББ «ЛАДНИЙ» та рішеннями загальних зборів ОСББ. Доказів того, що документами ОСББ визначено обов'язковість укладення індивідуальних договорів із співвласниками будинку щодо його утримання в матеріалах справи відсутні та сторонами не надані.
Відповідач, у свою чергу, не був позбавлений права та можливості звернутися до позивача з пропозицією укласти індивідуальний договір щодо обслуговування будинку, надання відповідних калькуляцій, роз'яснень щодо виконаних робіт, тощо.
Суд вважає за необхідне зазначити, що ОСББ «ЛАДНИЙ» є неприбутковою організацією, кошти об'єднання складаються з внесків і платежів співвласників. Несплата співвласником в об'єднанні платежів і внесків порушує права інших співвласників.
Щодо посилання відповідача на те, що ТОВ «АСТАРТА ПІВДЕНЬ» самостійно утримувало своє майно, суд зазначає.
Відповідно ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, відповідач, як власник нерухомого майна (нежитлового приміщення) несе обов'язок щодо його утримання.
У даному випадку внески співвласників спрямовуються на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності співвласників багатоквартирного будинку.
З матеріалів справи слідує, що відповідачу на праві власності належить нежитлове приміщення, першого поверху літ. А-9, загальною площею 99,9 кв.м за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Дмитра Вишневецького, буд. 17, приміщення 137.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості по внесках на утримання спільного майна будинку та прибудинкової території в сумі 37762,20 грн. за період з серпня 2020 по січень 2025 включно, тобто, за 54 місяці.
Щомісячно відповідач мав сплачувати внески в сумі 699,30 грн., із розрахунку: 99,9 кв.м х 07,00 грн. за 1 кв.м.
Таким чином, відповідачем за період з серпня 2020 по січень 2025 включно мало бути оплачено 37762,20 грн., із розрахунку: 699,30 грн. х 54 місяці.
Відповідно ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказів оплати заборгованості у сумі 37762,20 грн. матеріали справи не містять та сторонами не надано.
Відтак, з відповідача на користь позивача стягується сума 37762,20 грн. заборгованості за управління та утримання спільного майна будинку і прибудинкової території.
Таким чином, позов судом задовольняється повністю.
6. Розподіл судових витрат
Згідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 2422,40 грн. стягується з відповідача на користь позивача.
Позивач просив стягнути з відповідача на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15824,00 грн.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
З дотриманням приписів ст. 162 ГПК України, позивачем у позовній заяві викладено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести в зв'язку з розглядом справи - 20846,40 грн.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 зазначеного Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 року № 910/13071/19 вказано, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Позивачем надано до матеріалів справи копію договору про надання правничої допомоги від 04.12.2024, укладеного між ОСББ «ЛАДНИЙ» (клієнт за договором) та Адвокатом Заболотнім О.А., предметом якого є зобов'язання Адвоката за дорученням клієнта надання останньому всіх видів правничої допомоги; здійснення в інтересах клієнта всіх видів адвокатської діяльності; представництво/захист клієнта у відносинах з будь-якими особами і суб'єктами.
До цього договору був укладений додатковий договір від 21.02.2025, згідно якого Адвокат за дорученням клієнта приймає для виконання доручення на організацію сплати (у добровільному або примусовому порядку) власником нежитлового приміщення № 137 по вул. Дмитра Вишневецького (Ладозька), 17, м. Запоріжжя, коштів на управління та утримання спільного майна будинку і його прибудинкової території. Дане доручення, зокрема, але не виключно складається з таких дій: складання листа (вимоги) щодо сплати коштів, у випадку необхідності - організація стягнення коштів у судовому порядку.
За виконання передбачених додатковим договором дій клієнт сплачує адвокату гонорар у наступних розмірах: - складання листа (вимоги) щодо сплати коштів (незалежно від кількості витраченого часу та/або обсягу документу) - 3500 грн.; - складання і подання до суду позовної заяви щодо стягнення коштів (незалежно від кількості витраченого часу та/або обсягу документу) - 4500 грн.; - складання і подання до суду відповіді на відзив (незалежно від кількості витраченого часу та/або обсягу документу) - 3500 грн.; - інші необхідні дії - 1000 грн. за одну годину роботи Адвоката. Адвокат може самостійно зменшити оплату за дію або виконати її без тарифікації, а за усним чи письмовим погодженням з клієнтом - збільшити оплату за дію або визначити фіксовану оплату за інші необхідні дії (п. 2.1 додаткового договору).
Згідно п. 2.2 додаткового договору, кошти для здійснення необхідних витрат за додатковим договором (зокрема, але не виключно, друк, направлення документів, судовий збір, експертизи та інше) можуть бути сплачені як безпосередньо клієнтом, так і адвокатом в інтересах, від імені та за рахунок клієнта; в останньому випадку клієнт надає адвокату відповідні кошти. Здійснюючи сплату коштів в інтересах та від імені клієнта, адвокат має право на власний розсуд тимчасово залучити (витратити) власні кошти; у такому випадку клієнт компенсує адвокату всі понесені ним витрати. Кошти, надані клієнтом адвокату для компенсації майбутніх чи понесених витрат, не є гонораром (доходом) Адвоката.
Згідно складеного опису судових витрат позивача і робіт адвоката, позивач сплатив, а також має сплатити Адвокату гонорар за такі роботи:
- Складання і направлення ТОВ “АСТАРТА ПІВДЕНЬ» листа-вимоги від 27.02.2025 № 27/02-2025-1 та надання документів, сплачено 3500 грн., витрачено 7,5 годин;
- Складання і подання до Господарського суду Запорізької області позовної заяви до ТОВ “АСТАРТА ПІВДЕНЬ», сплачено 4500 грн., витрачено 4,5 години;
- Складання і подання до Господарського суду Запорізької області відповіді від 28.04.2025 на відзив відповідача по справі № 908/910/25, сплачено 3500 грн., витрачено 8 годин;
- Складання і подання до Господарського суду Запорізької області заперечень від 30.04.2025 на клопотання відповідача від 29.04.2025 про витребування доказів по справі № 908/910/25, належить до сплати 1000 грн., витрачено 2,5 години;
- Складання і подання до Господарського суду Запорізької області заперечень від 01.05.2025 на клопотання відповідача від 30.04.2025 про поновлення процесуального строку по справі № 908/910/25, належить до сплати 1000 грн., витрачено 3,5 години;
- Складання і подання від імені клієнта до Господарського суду Запорізької області заяви про покладення на відповідача судових витрат з описом таких витрат і додатками по справі № 908/910/25, належить до сплати 2000 грн., витрачено 6 годин (як зазначено, оплата за цю дію визначена за алгоритмом абз. 6 п. 2.1 додаткового договору і зменшена Адвокатом самостійно відповідно до абз. 7 п. 2.1 додаткового договору). Всього Адвокатом витрачено 32 години, загальна сума гонорару складає 15500,00 грн.
Як зазначено в описі, позивач компенсував Адвокату такі витрати:
- друк Адвокатом листа-вимоги від 27.02.2025 № 27/02-2025-1 на адресу ТОВ “АСТАРТА ПІВДЕНЬ» та надання копій документів, сплачено 274 грн.;
- поштова відправка Адвокатом листа-вимоги від 27.02.2025 № 27/02-2025-1 на адресу ТОВ “АСТАРТА ПІВДЕНЬ» та надання копій документів, сплачено 50 грн.
Згідно виставлених Адвокатом рахунків позивачем було перераховано останньому загальну суму 11500,00 грн. (за лист-вимогу, за позов, за відповідь на відзив).
Відповідно наданих доказів, ксерокопія роздруківка А4 - 274,00 грн. (чек № 9286 від 27.02.2025), надіслання на адресу ТОВ “АСТАРТА ПІВДЕНЬ» поштового відправлення з листом-вимогою від 27.02.2025 № 27/02-2025-1 та доданими до нього документами - 50,00 грн. (фіскальний чек від 28.02.2025).
У матеріалах справи наявна копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1157924 від 08.04.2025, виданого позивачу Адвокатом Заболотнім О.А.; копія свідоцтва про право заняття Заболотнім О.А. адвокатською діяльністю; витяг з Єдиного реєстру адвокатів України стосовно Заболотнього О.А.
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно в кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited" проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.
У розумінні положень частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Відповідач у відзиві зазначив, що витрати позивача на професійну правничу допомогу вважає значно завищеними, приймаючи до уваги тотожність справ, у яких адвокат вже приймав участь, та докази чого надав суду. Так, по справі № 908/3683/23 на користь ОСББ «ЛАДНИЙ» було стягнуто 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, по справі № 908/1675/21 - 6000,00 грн. Вважає, що витрати на правничу допомогу підлягають суттєвому зменшенню до 2000 грн. Звернув увагу, що позивач створив штучний спір, оскільки своєчасно не повідомив про створення ОСББ, не направив проєкт договору, рішення, рахунки, акти виконаних робіт.
Суд дослідив договір про надання правничої допомоги від 04.12.2024 та додатковий договір від 21.02.2025 до нього, та встановив, що розмір гонорару, а також фактично понесені Адвокатом витрати, які підлягають компенсації йому позивачем, відповідають розміру гонорару, вказаному в наданому суду описі, а також підтверджуються відповідними доказами (чеками).
Посилання відповідача на справи №№ 908/3683/23, 908/1675/21 в частині сплати витрат на правничу допомогу судом до уваги не приймаються, оскільки в справі № 908/3683/23 ОСББ «ЛАДНИЙ» витрати були понесені протягом 2023-2024 років та були визнані судом обґрунтованими. Крім того, предмет та підстави позову в справі № 908/3683/23 не були повністю аналогічними цій справі. У справі № 908/1675/21 інтереси ОСББ «ЛАДНИЙ» представляв не адвокат Заболотній О.А.
Відповідачем не доведено неспівмірності витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката. Суд враховує, що спір виник саме внаслідок неправомірних дій відповідача, який, як співвласник багатоквартирного будинку, тривалий час не сплачував внесків до ОСББ, у досудовому порядку спір не врегулював. Відповідач також не був позбавлений можливості сплатити суму боргу під час розгляду справи в суді, наслідком чого було б повернення позивачу з державного бюджету судового збору.
Надані позивачем докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування йому судом витрат на професійну правничу допомогу за рахунок відповідача, оскільки ці витрати відповідно до статті 74 ГПК України доведені, документально обґрунтовані та відповідають критерію розумної необхідності таких витрат.
Таким чином, з відповідача на користь позивача стягується 15824,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АСТАРТА ПІВДЕНЬ» (вул. Європейська, буд. 21, приміщення 7, м. Запоріжжя, 69104, код ЄДРПОУ 38783877) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ЛАДНИЙ» (вул. Дмитра Вишневецького, буд. 17, м. Запоріжжя, 69121, код ЄДРПОУ 43604643) 37762 (тридцять сім тисяч сімсот шістдесят дві) грн. 20 коп. заборгованості за управління та утримання спільного майна будинку і прибудинкової території, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору, 15824 (п'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 00 коп.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 12 червня 2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко