вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
10 червня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/401/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,
за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.
Розглянув матеріали справи
за позовом Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, м. Ужгород
до відповідача Фізичної особи-підприємця Белей Ангеліни Іванівни, м. Мукачево Закарпатської області
про стягнення 52 181,54 грн, розірвання договору та зобов'язання повернути об'єкт оренди
За участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився.
Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Белей Ангеліни Іванівни 48 206,84 грн заборгованості з орендної плати та 3974,73 грн пені за несвоєчасну сплату орендної плати за період з червня 2024 року до лютого 2025 року, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов Договору оренди № 1153/0 нерухомого або іншого окремого індивідуального визначеного майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ужгорода від 26.05.2021 року.
Також позивач просить суд:
- розірвати договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуального визначеного майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ужгорода від 26.05.2021 № 1153/0;
- зобов'язати Фізичну особу-підприємця Белей Ангеліну Іванівну повернути за актом приймання-передачі Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради об'єкт оренди - торговий павільйон автобусної зупинки-комплексу площею 30,0 кв.м. за адресою: м. Ужгород, вул. Котляревського (мікрорайон «Шахта»).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/401/25 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 квітня 2025 року.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07 квітня 2025 року суд залишив без руху позовну заяву та встановив позивачу строк для усунення недоліків, виявлених судом.
Зважаючи на усунення позивачем недоліків позовної заяви в установленому порядку та строк, ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20 січня 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив розглянути спір за правилами загального позовного провадження, встановив учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті спору та призначив підготовче засідання на 13 травня 2025 року.
За наслідками проведеного у справі підготовчого провадження, з огляду на вирішення у підготовчому засіданні зазначених у частині 2 ст. 182 ГПК України питань, що підлягали з'ясуванню судом ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 13.05.2025 підготовче провадження закрито, призначено судовий розгляд справи по суті на 10.06.2025 на 10:00 год.
В судове засідання 10.06.2025 представники сторін не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.
Позивачем 09.06.2025 подано суду заяву про проведення судового засідання за відсутності представника Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, за змістом якого позивач зазначає також про підтримку заявлених позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач не скористався наданим йому правом заперечити проти позовних вимог та надати суду відзив на позов, його представник ні в підготовче засідання, а ні під час розгляду справи по суті в судові засідання жодного разу не з'явився.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 16.04.2025 та ухвала від 13.05.2025 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до її розгляду по суті, які надсилалися судом на встановлену з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичну адресу відповідача ( АДРЕСА_1 ) повернуті без вручення Фізичній особі-підприємцю Белей Ангеліні Іванівні із зазначенням причини невручення «Адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення за трек-номерами 0601136437600, 0601148951555 та вбачається відомостей з вебсайту Укрпошти щодо відстеження рекомендованого відправлення за трек-номерами 0601136437600, 0601148951555.
Згідно з п.п. 81, 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за №270 (надалі - Правила) рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка»), повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
Відповідно до п. 99 Правил у разі відмови адресата (одержувача) від одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом поштове відправлення, поштовий переказ не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертається відправнику (крім випадків, коли відправником надано розпорядження «не повертати»). Таке відправлення вручається відправнику за умови оплати ним плати за пересилання відправлення.
Такі поштові відправлення, поштові перекази не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертаються за зворотною адресою.
У разі коли адресат (одержувач) відмовляється засвідчити своїм підписом або в інший спосіб, передбачений оператором поштового зв'язку, факт відмови від одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, такі поштове відправлення, поштовий переказ зберігаються у приміщенні об'єкта поштового зв'язку протягом установленого пунктом 101 цих Правил строку (крім рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка»), після закінчення якого повертаються оператором поштового зв'язку за зворотною адресою.
У разі коли адресат (одержувач) відмовляється засвідчити своїм підписом факт відмови від одержання рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «Адресат відмовився» і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
У разі відмови адресата (одержувача) (представника юридичної особи, уповноваженого на одержання пошти) від одержання рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» працівник об'єкта поштового зв'язку робить на ньому позначку «Адресат відмовився» у спосіб та відповідно до порядку, встановленого оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
У разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв'язку, відправлення «EMS» - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.
Строк зберігання за заявою відправника/адресата (одержувача) і за додаткову плату може бути продовжений.
У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» або реєстрованого поштового відправлення з позначкою «Адміністративна послуга» такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику, крім випадків, коли відправником надано розпорядження «не повертати» (п.п. 101, 102 Правил).
Відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 ГПК України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Частиною 11 статті 242 ГПК України визначено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Системний аналіз ст. ст. 120, 242 ГПК України, п.п. 81, 82, 101 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відмову адресата від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (схожа правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи в суді та мав достатньо часу і можливості надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті, а його неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуального визначеного майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ужгорода від 26.05.2021 № 1153/0 в частині своєчасної сплати орендної плати за користування орендованим майном, у зв'язку з чим у Фізичної особи-підприємця Белей Ангеліни Іванівни виникла заборгованість зі сплати орендної плати за період з червня 2024 року до лютого 2025 року в розмірі 48 206,84 грн, за несвоєчасну сплату якої позивачем нараховано 3974,73 грн пені з вимогами про стягнення яких заявлено даний позов до господарського суду.
Окрім того, у зв'язку з систематичною несплатою відповідачем орендної плати позивач просить суд розірвати договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуального визначеного майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ужгорода від 26.05.2021 № 1153/0 та зобов'язати відповідача повернути за актом приймання-передачі Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради об'єкт оренди - торговий павільйон автобусної зупинки-комплексу площею 30,0 кв.м. за адресою: м. Ужгород, вул. Котляревського (мікрорайон «Шахта»).
Заперечення (відзив) відповідача.
Відповідач не подав відзиву на позовну заяву відповідно до приписів ст.ст. 165, 178 ГПК України.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
26 травня 2021 року між Департаментом міської господарства Ужгородської міської ради (в подальшому відповідно до рішення Ужгородської міської ради від 07.09.2021 за №425 перейменованого у Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради), як Орендодавцем та Фізичною особою-підприємцем Белей Ангеліною Іванівною, як Орендарем укладено Договір нерухомого або іншого окремого індивідуального визначеного майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ужгород №1153/0 (надалі - Договір), за змістом п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування торговий павільйон автобусної зупинки-комплексу площею 30,0 м.кв. за адресою: м. Ужгород, вул. Котляревського (мікрорайон «Шахта»).
Відповідно до п. 2.1. Договору вступ Орендаря в користування майном настає з моменту підписання сторонами договору оренди та акта приймання-передачі.
Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у Орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається територіальна громада в особі Ужгородської міської ради, а Орендар користується ним протягом строку оренди (п. 2.2. Договору).
Згідно з Актом прийняття-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ужгород від 26.05.2021 на виконання умов Договору торговий павільйон автобусної зупинки-комплексу площею 30,0 м.кв. за адресою: м. Ужгород, вул. Котляревського (мікрорайон «Шахта») передано в оренду Фізичній особі-підприємцю Белей Ангеліні Іванівні.
Відповідно до п. 3.1. Договору він укладається на строк з 26.05.2021 року до 26.05.2026 року.
Положеннями п.п. 3.4., 3.5. Договору встановлено, що за користування об'єктом оренди Орендар сплачує орендну плату Орендодавцю Балансоутримувачу комунального майна в розмірі 100% орендної плати у сумі 3528,00 грн. на рахунки балансоутримувача об'єкта оренди. Орендна плата сплачується Орендарем за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди.
У п.п. 4.1., 4.2. Договору визначено, що розмір орендної плати визначається за результатами проведеного аукціону 28.04.2021 р., що підтверджується Протоколом №UA-PS-2021-04-01-000115-1 і становить 3528,00 грн в місяць (з ПДВ). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.
Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати, визначеного на момент укладення договору, на індекс інфляції за поточний місяць року. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
За умовами пункту 4.5. Договору орендна плата вноситься безготівково на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 15 числа наступного місяця.
Позивач в позовній заяві та згідно з поданим розрахунком заборгованості по орендній платі станом на 18.03.2025 стверджує, що Орендар не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, а саме не оплатив у визначений Договором строк орендну плату за користування орендованим майном за період з червня 2024 року по лютий 2025 року включно, в результаті чого в нього виникла заборгованість в розмірі 48 206,84 грн, стягнення якої є предметом позовних вимог в даній справі.
Надіслана 04.12.2024 на адресу відповідача претензія від 02.12.2024 за №24.01-13/423 з вимогою оплатити заборгованість, яка станом на час оформлення претензії за розрахунками позивача за період з липня по жовтень 2024 року включно становила 20 894,06 грн та з попередженням про подальше ініціювання в судовому порядку питання розірвання договору у випадку невиконання претензії, - залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Факт надіслання претензії від 02.12.2024 за №24.01-13/423 на адресу відповідача підтверджується долученими до позовної заяви поштовою накладною та рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення за трек-номером 0600989943747.
Судом також встановлено, що заборгованість відповідача по сплаті орендної плати за користування спірною земельною ділянкою за період з лютого 2023 року по травень 2024 року включно була предметом судового розгляду в Господарського суді Закарпатської області у справі №907/625/24, рішенням від 24.09.2024 у якій позовні вимоги судом задоволено та вказане рішення суду набрало законної сили у встановленому законом порядку.
Згідно з п. 4.8. Договору в разі несплати орендної плати протягом трьох місяців Орендодавець має право ініціювати дострокове розірвання договору оренди в односторонньому порядку, попередивши Орендаря письмово.
У разі припинення договору оренди, Орендар протягом трьох календарних днів зобов'язаний повернути Орендодавцеві об'єкт по акту приймання-передачі в належному стані, не гіршому, ніж під час передачі його в оренду з урахуванням природнього зносу об'єкту оренди. Нарахування орендної плати за об'єкт, що орендується, припиняється з моменту підписання акту приймання-передачі об'єкта (п. 9.4. Договору).
З урахуванням наведеного, у зв'язку з систематичною несплатою відповідачем орендної плати позивач просить суд розірвати договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуального визначеного майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ужгорода від 26.05.2021 № 1153/0 та зобов'язати відповідача повернути Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради за актом приймання-передачі об'єкт оренди - торговий павільйон автобусної зупинки-комплексу площею 30,0 кв.м. за адресою: м. Ужгород, вул. Котляревського (мікрорайон «Шахта»).
Щодо вимог про стягнення орендної плати.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст. 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Таким чином, цивільні права та обов'язки виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами договору.
Відповідно до ст.ст. 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, і в установлений строк.
Положеннями ст.ст. 526, 629 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Сторони повинні належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання за укладеними договорами. Дане витікає з умов розглядуваного договору та вимог законодавства, згідно з яким суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 ГК України).
При укладені господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного виявлення, мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (ч. 4 ст. 179 ГК України).
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні норми містяться також в положеннях п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України.
Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано факт користування ним торговим павільйоном автобусної зупинки-комплексу площею 30,0 м.кв. за адресою: м. Ужгород, вул. Котляревського (мікрорайон «Шахта»), який був переданий в оренду на підставі Договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуального визначеного майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ужгорода від 26.05.2021 за № 1153/0.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як зазначалося вище, пунктами 4.1., 4.2., 4.5. Договору сторонами погоджено розмір орендної плати за перший (базовий) місяць оренди - 3528,00 грн, порядок її нарахування (за кожний наступний місяць шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць) та строк сплати - не пізніше 15 числа наступного місяця.
Обов'язок Орендаря своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату за користування об'єктом оренди визначений в п. 5.2. Договору.
Як свідчать зібрані у справі докази, відповідач свого обов'язку щодо своєчасного і повного внесення орендної плати за користування об'єктом оренди за період з червня 2024 року по лютий 2025 року включно належним чином і у встановлений строк не виконав, допустивши таким чином, заборгованість перед позивачем, яка на час прийняття даного рішення за означений період становить 48 206,84 грн.
І оскільки факт порушення відповідачем зазначених договірних зобов'язань встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, Договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуального визначеного майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ужгорода від 26.05.2021 за № 1153/0 у судовому порядку недійсним або неукладеним не визнано, отже, його умови є обов'язковими до виконання сторонами, а тому позовні вимоги Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради про примусове стягнення з Фізичної особи-підприємця Белей Ангеліни Іванівни 48 206,84 грн заборгованості підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені та підтверджені належними та допустимими доказами.
Щодо вимог про стягнення пені.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 4.6. Договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується в бюджет відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України із суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати).
Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку пені та здійснивши оцінку доказів, на яких він ґрунтується, суд вважає правомірним нарахування відповідачу, як Орендарю пені за кожен місяць заборгованості по орендній платі окремо (з червня 2024 року по лютий 2025 року включно) за період з 16.07.2024 по 21.03.2025 в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру такої заборгованості за кожний день прострочення в сумі 3974,73 грн.
Щодо розірвання договору.
За загальним правилом, встановленим статтею 188 ГК України, розірвання господарського договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Зокрема, за змістом частини 2 статті 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Таким чином, підстави для розірвання договору оренди мають бути визначені або безпосередньо договором оренди або приписами законодавства.
Відповідно до приписів п. 9.1. Договору він може бути розірваний за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін Договір може бути розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами умов договору оренди та інших підстав, передбачених законодавством України.
Чинність цього Договору припиняється внаслідок, зокрема, дострокової згоди сторін або на підставі рішення суду та з інших підстав, передбачених законом або Договором (п. 9.2. Договору).
При цьому, за змістом п. 4.8. Договору в разі несплати орендної плати протягом трьох місяців Орендодавець має право ініціювати дострокове розірвання договору оренди в односторонньому порядку, попередивши Орендаря письмово.
Як обґрунтовано зазначає позивач у позові, укладаючи Договір, Департамент, як повноважний представник органу місцевого самоврядування у спірних правовідносинах розраховував, перш за все, на те, що Орендар буде систематично вносити плату за використання орендованого майна.
Натомість, позивач протягом тривалого періоду у повному обсязі орендні платежі не одержує та не має можливості надати спірний об'єкт в оренду будь-яким іншим юридичним або фізичним особам задля належного та систематичного отримання надходжень до місцевого бюджету у вигляді орендної плати.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги встановлене судом порушення відповідачем істотних умов Договору в частині систематичної несплати орендної плати, що вбачається з матеріалів даної справи та судового рішення у справі №907/625/24, зважаючи що право позивача на розірвання Договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуального визначеного майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ужгорода від 26.05.2021 за № 1153/0 з наведених підстав визначено умовами п.п. 4.8., 9.1. Договору, а відтак, позовні вимоги Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради в цій частині задовольняються судом як правомірні, обґрунтовані та документально доведені.
Щодо повернення орендованого майна.
Частиною 4 статті 291 ГК України встановлено, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Так, відповідно до частини 1 статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Крім того, за змістом частини 1 статті 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Пунктом 9.4. Договору сторонами передбачено, що у разі припинення договору оренди, Орендар протягом трьох календарних днів зобов'язаний повернути Орендодавцеві об'єкт по акту приймання-передачі в належному стані, не гіршому, ніж під час передачі його в оренду з урахуванням природнього зносу об'єкту оренди. Нарахування орендної плати за об'єкт, що орендується, припиняється з моменту підписання акту приймання-передачі об'єкта.
Відповідний обов'язок Орендарю повернути Об'єкт оренди у разі припинення Договору визначений також в п. 5.14. Договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуального визначеного майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ужгорода від 26.05.2021 за № 1153/0.
Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок розірвання Договору у судовому порядку, відповідач зобов'язаний повернути позивачу орендоване майно, а відтак до задоволення підлягають позовні вимоги про зобов'язання Фізичну особу-підприємця Белей Ангеліну Іванівну повернути за актом приймання-передачі Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради об'єкт оренди - торговий павільйон автобусної зупинки-комплексу площею 30,0 кв.м. за адресою: м. Ужгород, вул. Котляревського (мікрорайон «Шахта»).
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до задоволення в заявленому розмірі.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у справі.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 221, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Белей Ангеліни Іванівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради (88000, м. Ужгород, пл. Поштова, буд. 3, код ЄДРПОУ 36541721) 48 206,84 грн (сорок вісім тисяч двісті шість гривень 84 копійки) заборгованості, 3974,73 грн (три тисячі дев'ятсот сімдесят чотири гривні 73 копійки) пені та 9084,00 грн (дев'ять тисяч вісімдесят чотири гривні 00 копійок) в повернення сплаченого судового збору.
3. Розірвати Договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуального визначеного майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ужгорода від 26.05.2021 за № 1153/0, укладений між Департаментом міської господарства Ужгородської міської ради (перейменованого у Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради) та Фізичною особою-підприємцем Белей Ангеліною Іванівною.
4. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Белей Ангеліну Іванівну ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути за актом приймання-передачі Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради (88000, м. Ужгород, пл. Поштова, буд. 3, код ЄДРПОУ 36541721) об'єкт оренди - торговий павільйон автобусної зупинки-комплексу площею 30,0 кв.м. за адресою: м. Ужгород, вул. Котляревського (мікрорайон «Шахта»).
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.
Повне судове рішення складено та підписано 12 червня 2025 року.
Суддя Лучко Р.М.