майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"11" червня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/748/25
Господарський суд Житомирської області у складі судді Соловей Л.А.,
розглянувши заяву керівника Житомирської окружної прокуратури №51-85-4225вих-25 від
06.06.2025 про забезпечення позову у справі
за позовом: Керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської міської ради (м.Житомир)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БОГЕМІЯ-1" (м.Житомир)
про стягнення 1 211 687,72грн,
Керівник Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської міської ради звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БОГЕМІЯ-1" в якому просить стягнути з відповідача 1 211 687,72грн безпідставно збережених грошових коштів за користування земельною ділянкою.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що ТОВ "БОГЕМІЯ-1" є власником нежитлової будівлі - адміністративно-побутового корпусу, що по вул. Баранова, 137 в м.Житомирі (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 123648318101, номер відомостей про речове право: 41276056). 24.07.2024 між Житомирською міською радою та ТОВ "БОГЕМІЯ-1" укладено договір оренди землі №411, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:07:008:0060, площею 1,8337га. Прокурор доводить, що відповідач у період з 03.03.2021 по 24.07.2024 використовував земельну ділянку комунальної форми власності під об'єктами нерухомості без правовстановлюючих документів, безпідставно зберігаючи в такий спосіб кошти у вигляді орендної плати, чим завдано шкоди правам та інтересам територіальної громади. Враховуючи наведене, прокурор пред'явив позов про стягнення з відповідача на користь позивача 1 211 687,72грн безпідставно збережених грошових коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Разом з позовною заявою керівником Житомирської окружної прокуратури подано заяву №51-85-4225вих-25 від 06.06.2025 про забезпечення позову на підставі пункту 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, шляхом накладення арешту на об'єкти нерухомого майна із реєстраційними номерами в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 123648318101 та 123624318101.
У заяві про забезпечення позову прокурор посилається на те, що такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ТОВ "БОГЕМІЯ-1", адміністративно-побутовий корпус, що по вул.Баранова, 137 в м.Житомирі та майновий комплекс ВАТ "Синтез" за вказаною адресою та розташовується на землях комунальної власності, у разі задоволення позову і буде ефективним механізмом захисту прав позивача.
Дослідивши зміст заяви Житомирської окружної прокуратури №51-85-4225вих-25 від 06.06.2025 про забезпечення позову, господарський суд враховує вищенаведене, а також таке.
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Частиною 2 статті 138 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду, ймовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
З матеріалів позовної заяви керівника Житомирської окружної прокуратури вбачається, що спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що з моменту набуття права власності на нерухоме майно (з 03.03.2021 по 24.07.2024), відповідач фактично використовував земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та без сплати орендної плати. Прокурором здійснено розрахунок безпідставно збережених грошових коштів за використання земельної ділянки, за яким останній просить стягнути з відповідача 1 211 867,72грн грошових коштів.
Прокурор в особі Житомирської міської ради звернувся до господарського суду з позовними вимогами майнового характеру, відтак, судове рішення, у разі задоволення позову, вимагатиме примусового виконання. Водночас, у даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову - як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, прокурор обґрунтовує її тим, що накладення арешту на майно відповідача є додатковою гарантією того, що рішення суду, у разі задоволення позову, буде виконане. Водночас майно, на яке прокурор просить накласти арешт, фактично перебуватиме у володінні відповідача, обмежуватиметься лише можливість відповідача розпоряджатися ним.
З даного приводу суд констатує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, остання містить лише посилання на правові норми, які регулюють інститут забезпечення позову, а також припущення прокурора щодо ускладнення чи неможливості виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Водночас, належного обґрунтування фактичними даними та відповідними доказами ймовірного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, заява прокурора про забезпечення позову - не містить. Прокурором не надано доказів того, що відповідачем вчиняються дії, які свідчили б про намір до відчуження належного йому майна або його продажу (зокрема, укладення договорів), поділ земельної ділянки тощо.
Враховуючи наведене у сукупності, заявником не доведено наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та охоронюваним законом інтересам заявника, як і існування, у даному випадку, реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, у разі невжиття саме визначених заявником заходів забезпечення позову.
Навіть у разі гіпотетичного відчуження даного нерухомого майна та земельної ділянки, прокурором не спростовано факту існування у відповідача інших джерел доходу, зважаючи на те, що ТОВ "БОГЕМІЯ-1" здійснює господарську діяльність, що не дає підстав зазначати про утруднення виконання судового рішення.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Вжиття заходів забезпечення позову має бути спрямоване на реальне вчинення таких дій, з метою усунення порушень прав позивача, за захистом яких він звернувся з позовом до суду, які виникли саме після подання такого позову, яким відповідає зазначений в заяві вид забезпечення позов, з метою уникнення утруднення в майбутньому виконання судового рішення.
Отже, прокурором не наведено достатніх підстав та не надано доказів, які б свідчили що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разу задоволення позову.
Згідно статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами статті 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, господарський суд відмовляє у задоволенні заяви керівника Житомирської окружної прокуратури №51-85-4225вих-25 від 06.06.2025 про забезпечення позову - у повному обсязі.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
У задоволенні заяви керівника Житомирської окружної прокуратури №51-85-4225вих-25 від 06.06.2025 року про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набрала законної сили 11.06.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Соловей Л.А.
Друк:
1 - у справу;
2- Житомирська окружна прокуратура через "Електронний суд";
3- Житомирська міська рада через "Електронний суд"