61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
11.06.2025 Справа №905/358/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І., розглянувши справу
за позовом: Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк», м. Краматорськ, Донецька область,
до відповідача-1: Ракицяну Романа Валерійовича , м. Бахмут, Донецька область,
відповідача-2: ОСОБА_2 , м. Бахмут, Донецька область,
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Міністерства фінансів України, м. Київ,
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ,
про солідарне стягнення простроченої заборгованості перед державою за договором кредитної лінії №104.10-35/К-26/22 від 14.02.2022 у сумі 99799,81грн,
без виклику сторін
Позивач, Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк», м. Краматорськ, Донецька область, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача-1, Ракицяну Романа Валерійовича , м. Бахмут, Донецька область, та відповідача-2 ОСОБА_2 , м. Бахмут, Донецька область, про солідарне стягнення простроченої заборгованості перед державою за договором кредитної лінії №104.10-35/К-26/22 від 14.02.2022 у сумі 99799,81грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем-1 прийнятих на себе зобов'язань за договором кредитної лінії №104.10-35/К-26/22 від 14.02.2022, а також неналежним виконанням відповідачем-2 прийнятих на себе зобов'язань за договором поруки №104.10-35/П-40/22 від 14.02.2022, укладеним у забезпечення виконання відповідачем-1 зобов'язань за договором кредитної лінії №104.10-35/К-26/22 від 14.02.2022, з повернення грошових коштів, внаслідок чого мала місце сплата гарантом за договором про надання державної гарантії на портфельній основі № 13110-05/560 від 03.12.2021 суми за гарантією у сумі 99799,81грн, яку як заборгованість перед державою банк просить стягнути солідарно з відповідачів.
Провадження у справі суд відкрив ухвалою від 08.04.2024.
Приймаючи позовну заяву до розгляду та відкриваючи провадження у справі, суд, виходячи з вимог ч.ч. 3, 5 ст. 12, ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про розгляд даної справи як малозначної в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Висновку щодо визначення даної справи як малозначної суд дійшов з огляду на положення п.1 ч.5 ст.12 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, для цілей цього Кодексу визначені як малозначні.
Дійшовши висновку, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження, суд не встановив підстав для задоволення клопотання позивача, викладеного за текстом позовної заяви, про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою від 26.05.2025 суд, керуючись ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, залучив до участі у справі Міністерство фінансів України (01008, м.Київ, вул.Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 00013480) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача. Ухвалу доставлено до електронного кабінету третьої особи в системі «Електронний суд» 26.05.2025.
Ухвалою від 03.06.2025 суд, керуючись ст.50 Господарського процесуального кодексу України, за клопотанням третьої особи Міністерства фінансів України, залучив до участі у справі Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»(03150, м. Київ, вул. Антоновича, б. 127, код ЄДРПОУ 00032112) в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача. Ухвалу доставлено до електронного кабінету третьої особи в системі «Електронний суд» 03.06.2025.
Відкриваючи провадження у справі, суд встановив, що за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 08.05.2023 Ракицяну Роман Валерійович припинив здійснення підприємницької діяльності.
Згідно з ч.8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до відповідного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
При цьому за змістом ст. ст.51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, ст.ст. 202-208 Господарського кодексу України, ч.8 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за зобов'язаною особою, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Отже з урахуванням наведених положень та ч. 1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України спори, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності та якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалась зазначеною особою, зареєстрованою підприємцем, розглядаються в порядку господарського судочинства.
Аналогічну позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17.
Повідомлення відповідачів-1,-2 про відкриття провадження у справі №905/358/25 суд здійснив в порядку ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» шляхом розміщення 11.04.2025 оголошення на офіційному вебсайті судової влади України. Крім того було здійснене направлення ухвали від 08.04.2025 на електронні адреси відповідача-1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та відповідача-2 ІНФОРМАЦІЯ_3, які зазначені в договорі кредитної лінії №104.10-35/К-26/22 від 14.02.2022 та договорі поруки №104.10-35/П-40/22 від 14.02.2022. Ухвала доставлена до електронних скриньок відповідачів 17.05.2025 про що свідчать довідки про доставку електронного листа. Зв'язок з відповідачами-1,-2 за телефонними номерами не встановлений.
За ініціативою суду був здійснений запит до Міністерства соціальної політики України, за результатом чого отримані відомості про реєстрацію ОСОБА_2 у якості внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала про відкриття провадження у справі була спрямована за цією адресою, однак поштову кореспонденцію відповідач-2 не отримав, поряд з цим ОСОБА_2 23.05.2025 прийняв телефонограму щодо постановлення ухвали про відкриття провадження у справі за номером телефону, вказаному у відповіді Міністерства соціальної політики України.
Отже суд вчинив всі можливі дії з метою повідомлення відповідачів про судове провадження у справі. Відповідачі також мали можливість ознайомитись з процесуальними документами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), який є відкритим для доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Правом на подання відзивів на позовну заяву відповідачі-1,-2 не скористались, клопотань про продовження строку на подання відзиву на позов до матеріалів справи не направили.
Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, в поясненнях від 30.05.2025 підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовільнити.
Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, в поясненнях від 11.06.2025 розгляд справи просила вирішити на розсуд суду.
Зважаючи на те, що під час розгляду справи судом було створено необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті.
Розумність тривалості судового провадження оцінена судом, виходячи з поведінки учасників справи (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Враховуючи ненадання відповідачами-1,-2 відзивів згідно з приписами ст.178 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
14.02.2022 між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії-Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» (банк) та фізичною особою-підприємцем Ракицяну Романом Валерійовичем (позичальник) було укладено договір кредитної лінії № 104.10-35/К-26/22, відповідно до п.2.1 якого банк зобов'язався надати на умовах цього договору кредит, а позичальник зобов'язався отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в статті 3 цього договору та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим договором.
В п.1.1 договору кредитної лінії вказано, що відновлювана кредитна лінія є наданням кредиту в майбутньому окремими частинами (траншами) в межах діючого ліміту кредитування за умови своєчасної сплати позичальником у повному обсязі всіх платежів, передбачених цим договором.
Статтею 3 договору кредитної лінії передбачено умови кредитування.
Сума та валюта максимального ліміту кредитування - 718000,00грн (п.3.1). Спосіб надання кредиту та строк кредитування: кредит надається у вигляді відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 13 лютого 2025 року (п.3.2).
Графік збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування: період / діючий ліміт кредитування: з 14.02.2022 по 12.09.2022 - 718000,00грн; з 13.09.2022 по 12.10.2022 - 598333,00грн; з 13.10.2022 по 12.11.2022 - 478666,00грн; з 13.11.2022 по 12.12.2022 - 358999,00грн; з 13.12.2022 по 12.01.2023 - 239332,00грн; з 13.01.2023 по 12.02.2023 - 119665,00грн; 13.02.2023 - 0,00грн; з 14.02.2023 по 12.09.2023 - 718000,00грн; з 13.09.2023 по 12.10.2023 - 598333,00грн; з 13.10.2023 по 12.11.2023 - 478666,00грн; з 13.11.2023 по 12.12.2023 - 358999,00грн; з 13.12.2023 по 12.01.2024 - 239332,00грн; з 13.01.2024 по 12.02.2024 - 119665,00грн; 13.02.2024 - 0,00грн; з 14.02.2024 по 12.09.2024 - 718000,00грн; з 13.09.2024 по 12.10.2024 - 598333,00грн; з 13.10.2024 по 12.11.2024 - 478666,00грн; з 13.11.2024 по 12.12.2024 - 358999,00грн; з 13.12.2024 по 12.01.2025 - 239332,00грн; з 13.01.2025 по 13.02.2025 - 119665,00грн (п.3.3).
Цільове призначення кредиту - поповнення оборотного капіталу (п.3.8).
Згідно з п.3.4 договору кредитної лінії виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором забезпечується порукою поручителя.
Кредит надається траншами в порядку та на умовах, передбачених цим договором, з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника (п.3.9 договору кредитної лінії).
Пунктом 3.11 договору кредитної лінії встановлено, що з метою дотримання ліміту кредитування згідно з умовами цього договору позичальник зобов'язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на такий наступний період. У разі, якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, позичальник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення основної суми боргу (частково або в повному обсязі) за цим договором.
Позичальник зобов'язався здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день згідно з підпунктом 3.3 цього договору (пп.3.11.1 п.3.11 договору кредитної лінії).
Відповідно до п.п.4.3.1, 4.3.2 договору кредитної ліні, позичальник зобов'язаний належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе за цим договором зобов'язання, а також зобов'язання за іншими договорами, укладеними з банком. У випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в цьому договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.
З метою забезпечення здійснення позичальником платежів, належних до сплати за цим договором, що входять до складу зобов'язання, сторони домовилися, що цим пунктом договору, позичальник доручає банку, а банк набуває право (але не зобов'язаний) здійснювати договірне списання коштів позичальника з поточного (-их) рахунку (-ів) позичальника (у національній та/або іноземних валютах), як вікритого (-их) на дату укладання цього договору, так і того (тих), що буде (-уть) відкриті протягом строку дії цього договору, у розмірі сум платежів, що підлягають сплаті (компенсації/відшкодуванню) позичальником на користь банку за цим договором при настанні строку виконання зобов'язання (його частини) (п.3.22 договору кредитної лінії).
За змістом пп.3.13.2 п.3.13 договору кредитної лінії банк має право призупинити надання кредиту (траншу) або відмовитись від надання позичальнику кредиту (траншу) частково або в повному обсязі, відкликати кредит, або вимагати дострокового повернення суми кредиту (траншу) та сплати суми нарахованих процентів за користування кредитом (траншу) (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами, що підлягають сплаті за цим договором), у тому числі, але не виключно, в наступних випадках, зокрема, у разі коли позичальник вчасно не здійснив погашення суми боргу або її частини, або не забезпечив сплату процентів в порядку та способи визначені цим договором та з урахуванням програми або не здійснив погашення будь-яких інших сум, які підлягають сплаті за цим договором.
Пунктом 3.14. договору кредитної лінії передбачено, що відкликання банком кредиту з підстав, визначених п.3.13, цього договору здійснюється шляхом направлення позичальнику в порядку, визначеному п.8.4. цього договору, вимоги про відкликання кредиту. Сторони підтверджують, що відмова банку від наступних видач кредиту не є односторонньою зміною умов цього договору.
Після отримання від банку зазначеної вимоги про відкликання кредиту позичальник зобов'язаний не пізніше 25 (двадцяти п'яти) банківських днів з дати направлення банком такої вимоги здійснити повне погашення заборгованості за цим договором (в тому числі повернути Основну суму боргу, сплатити нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті позичальником на користь банку відповідно до умов цього договору) (п.3.15 договору кредитної лінії).
У пункті 8.4 договору кредитної лінії сторони за взаємною згодою встановили, що будь-які повідомлення, вимоги, згоди та інший обмін інформацією, що направляються сторонами одна одній, повинні бути здійснені у письмовій формі.
Згідно з п.8.5 договору кредитної лінії повідомлення/вимоги можуть також направлятись стороною іншій стороні на її електронну адресу, зазначену в статті 9 цього договору або факсимільним зв'язком із наступним направленням таких повідомлень/вимог у паперовому вигляді у порядку, визначеному. 8.4. цього договору.
Договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (за бажанням) та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (п.8.6 договору кредитної лінії).
Договір кредитної лінії №104.10-35/К-26/22 від 14.02.2022 та додатки до нього підписані позичальником та банком.
У забезпечення виконання кредитного договору між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (банк, кредитор), фізичною особою-підприємцем Ракицяну Романом Валерійовичем (боржник) та фізичною особою ОСОБА_2 (поручитель) укладено договір поруки №104.10-35/П-40/22 від 14.02.2022.
Згідно з умовами п.2.1 договору поруки поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язався перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов'язання,у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору.
Пунктом 2.2 договору поруки встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання у тому ж обсязі, що і боржник в порядку, визначеному кредитним договором, у тому числі, але не виключно у разі повного чи часткового невиконання боржником зобов'язання, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту.
За умовами п.2.6 договору поруки поручитель погоджується та зобов'язується солідарно відповідати за виконання зобов'язання правонаступниками боржника чи будь-якою іншою особою, на яку буде переведено борг за кредитним договором та/або яка буде визначена боржником за зобов'язанням відповідно до законодавства.
У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника і поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов'язанням, а поручитель та боржник з моменту порушення боржником зобов'язання відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пп.3.2.2 п.3.2 договору поруки).
Кредитор має право вимагати виконання зобов'язання за кредитним договором на власний вибір, як від боржника і поручителя спільно, так від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково (пп. 3.2.3 п.3.2 договору поруки).
Порука на підставі цього договору діє незалежно від інших способів виконання зобов'язання боржника перед кредитором за кредитним договором (пп.3.2.6 п.3.2 договору поруки).
З метою реалізації відповідно до умов цього договору права вимоги до поручителя кредитор має право, але не зобов'язаний пред'явити (направити) поручителю вимогу (пп.3.2.4 п.3.2 договору поруки).
У випадку направлення кредитором поручителю вимоги, поручитель зобов'язується здійснити виконання порушеного зобов'язання протягом 10 (десяти) календарних днів з дати направлення вимоги кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі. У випадку, якщо кредитор скористався своїм правом та направив поручителю вимогу, остання є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем зобов'язання в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру зобов'язання, що підлягає виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором (пп.3.2.7 - 3.2.8 п.3.2 договору поруки).
Відповідно до пп.3.3.5 п.3.3 договору поруки виконання зобов'язання здійснюється поручителем шляхом переказу грошових коштів на рахунок кредитора. Зобов'язання поручителя вважаються виконаними в день надходження грошових коштів на відповідний рахунок кредитора, визначений кредитним договором для погашення заборгованості за ним або у вимозі, направленої кредитором відповідно до умов цього договору.
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом 10 (десяти) років з моменту його підписання сторонами (пп.10.1.1 п.10.1 договору поруки).
До всіх правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням цього договору, відповідно до умов кредитного договору, застосовується строк позовної давності тривалістю 10 років (пп.10.1.2 п.10.1 договору поруки).
Дія поруки за цим договором для цілей застосування та в розумінні ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України становить 10 (десять) років з моменту підписання цього договору сторонами та його скріплення печатками сторін (за бажанням) (пп.10.3.1 п.10.3 договору поруки).
Порука за цим договором припиняється закінченням строку, вказаного в п.п.10.3.1. цього договору, або з моменту повного виконання зобов'язання за кредитним договором (пп.10.3.2 п.10.3 договору поруки).
Окрім цього виконання позичальником зобов'язання за договором кредитної лінії №104.10-35/К-26/22 від 14.02.2022 частково згідно зі ставкою індивідуальної гарантії в розмірі 50% від суми кредиту забезпечено гарантією держави.
Так, на підставі Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік», постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №723 «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі», постанови Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 №1262 «Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2021 році» в Україні запроваджена державна підтримка позичальників - суб'єктів господарювання у формі державних гарантій на портфельній основі.
Учасниками Програми надання державних гарантій на портфельній основі у 2021 році є: агент - АТ «Державний експортно-імпортний банк України», що надає агентські, консультаційні та інші послуги відповідно до умов агентської угоди між гарантом та агентом та договору про надання державної гарантії на портфельній основі, який укладається між гарантом та банком-кредитором; банки-кредитори - банки, відібрані на умовах, визначених Порядком № 1262, перелік яких визначається рішенням Кабінету Міністрів України щодо надання державних гарантій на портфельній основі; гарант - держава в особі Голови Боргового агентства, а до початку функціонування Боргового агентства - в особі Міністра фінансів; позичальники - суб'єкти господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва, визначені Господарським кодексом України, що отримують кредити від банків-кредиторів, часткове виконання боргових зобов'язань за якими забезпечується державними гарантіями на портфельній основі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 №1262 АТ «Державний ощадний банк України» включено до переліку банків-кредиторів за вищевказаною Програмою з граничним обсягом надання у 2021 році державних гарантій на портфельній основі у розмірі 2000000000,00грн.
02.12.2021 Міністром фінансів України від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України (гарант) та АТ «Державний ощадний банк України» (банк-кредитор) укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/560 для забезпечення співпраці сторін, пов'язаної з наданням державної підтримки суб'єктам мікропідприємництва, малого та середнього підприємництва як державних гарантій на портфельній основі на підставі ст. 17 Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік, відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №273.
Відповідно до п.6 договору про надання державної гарантії гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь банку-кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання позичальниками частини своїх грошових зобов'язань перед банком-кредитором за кредитними договорами, включеними до портфеля.
Відповідно до п.п.7, 8 договору про надання державної гарантії гарантія надається за кредитом, включеним до Портфеля. Гарантія вважається наданою на користь банку-кредитора з дати укладання цього договору.
Згідно з п.п.10, 11 договору про надання державної гарантії ставка індивідуальної гарантії визначається на розсуд банку-кредитора для кожного окремого кредиту та не може перевищувати 70% за кожним окремим кредитом. Ставка гарантії на портфельній основі в будь-який момент не може перевищувати 50 відсотків.
У разі настання гарантійного випадку банк-кредитор надсилає гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, у якому виник гарантійний випадок (п.31 договору про надання державної гарантії).
За умовами п.33 договору про надання державної гарантії банк-кредитор зобов'язаний протягом двох банківських днів з дати направлення відповідної вимоги гаранту письмово повідомити позичальникам за кредитами, включеними до вимоги, про направлення відповідної вимоги гаранту.
Не пізніше наступного робочого дня після отримання виплати від гаранта банк-кредитор письмово надає інформацію про це агенту із зазначенням суми та дати виплати з посиланням на відповідну вимогу (п.34 договору про надання державної гарантії).
Відповідно до п.35 договору про надання державної гарантії гарант на підставі вимог, отриманих від банку-кредитора, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок банку-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги).
Згідно з п.38 договору про надання державної гарантії у разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом банк-кредитор зобов'язується відобразити в обліку (позабалансовий рахунок 9819) виникнення заборгованості позичальника перед бюджетом на суму здійсненної гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено банком-кредитором у найкоротші строки.
Відповідно до п.39 договору про надання державної гарантії з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) гаранта до позичальника та на виконання ст. 17 Бюджетного кодексу України та вимог, передбачених п.п. 38, 40 цього договору, банк-кредитор, виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов'язується:
застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов'язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до п. 45 цього договору за таким проблемним кредитом;
здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (за винятком права: підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяву про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.
Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності). Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.п.79, 80 договору про надання державної гарантії).
За таких обставин кредит був включений АТ «Ощадбанк» до портфелю кредитів, зобов'язання за якими частково забезпечені гарантією, та з метою виконання умов договору гарантії, 14.02.2022 між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та фізичною особою-підприємцем Ракицяну Романом Валерійовичем (позичальник) укладено додатковий договір №1 до договору кредитної лінії №104.10-35/К-26/22 від 14.02.2022, відповідно до умов якого сторони, приймаючи до уваги юридичний факт ініціювання позичальником отримання забезпечення за кредитом у вигляді гарантії та з метою належного врегулювання взаємних правовідносин, які були породжені зазначеним юридичним фактом, дійшли згоди доповнити умови кредитного договору (п.2.1).
Позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов'язання перед банком зі сплати основної суми боргу за кредитним договором будуть частково забезпечені гарантією у випадку включення кредиту до портфелю (пп.2.2.1.1 пп.2.2.1 п.2.1 додаткового договору).
Позичальнику відомі та повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для себе (пп.2.2.1.2 пп.2.2.1 п.2.1 додаткового договору).
Позичальник визнає та підтверджує, що у разі виконання гарантом гарантійних зобов'язань перед банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених Порядком та договором про надання гарантії (пп.2.2.1.3 пп.2.2.1 п.2.1 додаткового договору).
Сторони погоджуються з тим, що зобов'язання банку надати кредит (транш) припиняється з моменту виникнення заборгованості за кредитним договором зі сплати основної суми боргу та/або процентів, та/або комісійних винагород, строк сплати яких перевищує 30 календарних днів поспіль (п.2.5 додаткового договору).
Згідно з п.2.6 додаткового договору сторони визначили, що додатково до забезпечення, передбаченого розділом 4 кредитного договору, на період (та у випадку) включення кредиту до Портфелю виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором (у тому числі і додатковими договорами до нього) частково, згідно ставки індивідуальної гарантії, забезпечується гарантією. При цьому банк самостійно визначає ставку індивідуальної гарантії за кредитом та має право самостійно змінювати її розмір в порядку, передбаченому договором про надання гарантії.
Позичальник визнає та підтверджує, що банк у відповідності до норм Порядку та положень договору про надання гарантії має всі повноваження стягувати прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за кредитом з метою погашення простроченої заборгованості позичальника перед бюджетом та зобов'язань позичальника зі сплати пені (пп.2.2.1.5 пп.2.2.1 п.2.1 додаткового договору).
Позичальнику відомо, що грошові кошти, отримані від звернення стягнення на забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених за гарантією сум та нарахованої пені (пп.2.2.1.6 пп.2.2.1 п.2.1 додаткового договору).
Додатковий договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за бажанням) та діє протягом строку дії кредитного договору, але у будь-якому випадку до повного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, а також зобов'язань визначених в цьому додатковому договорі (п.3.3 додаткового договору).
На підставі письмової заяви позичальника від 14.02.2022 позивач надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 200000,00грн шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника, що підтверджується банківськими виписками. Отримання грошових коштів у вказаному розмірі відповідачем-1 не заперечується.
Відповідач-1 своєю чергою здійснив платіж з повернення кредитних коштів на суму 355,41грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку відповідача. Решту суми кредиту у розмірі 199644,59грн відповідач-1 не повернув.
25.09.2023 АТ «Ощадбанк» на електронну адресу ФОП Ракицяну Р.В. направив вимогу про відкликання кредиту №07-02/60651/2023 у зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов договору кредитної лінії №104.10-35/К-26/22 від 14.02.2022, в якій вимагав дострокового повернення всієї суми кредиту та здійснення платежів за нарахованими процентами за користування кредитом та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником на користь банку відповідно до умов цього договору та у 25-денний строк з дати направлення цієї вимоги сплатити заборгованість у повному обсязі, яка станом на 21.09.2023 становить 246596,97грн, з яких 199644,59грн - заборгованість за кредитом,т38013,22грн - заборгованість за процентами, 8939,16грн - заборгованість за комісією.
Вимога залишилась без відповіді, заборгованість не погашена.
У зв'язку із настанням гарантійного випадку - прострочення позичальником виконання зобов'язань більше 90 календарних днів, позивач (банк) надіслав гаранту Міністерству фінансів України (з копією Агенту) вимогу на сплату за гарантією №22 від 04.12.2023 на суму 99822,30грн.
04.01.2024 за результатами розгляду зазначеної вимоги Міністерством фінансів України була перерахована сума сплати за гарантією у розмірі 99822,30грн, на підтвердження чого надано платіжну інструкцію №1473488043901 від 04.01.2024.
На виконання п.38 договору гарантії банк спрямував отримані кошти у рахунок часткового погашення заборгованості за основним боргом та відобразив в обліку виникнення простроченої заборгованості 99822,30грн, вказане вбачається з банківських виписок, наданих до матеріалів справи.
20.06.2024 банк на електронні адреси позичальника та поручителя надіслав повідомлення про виникнення простроченої заборгованості за договором кредитної лінії №104.10-35/К-26/22 від 14.02.2022 та вимагав її погашення у встановлений строк.
26.07.2024 шляхом проведення договірного списання було здійснено погашення заборгованості перед державою в сумі 22,49грн.
20.12.2024 позивач (банк) на електронні адреси позичальника та поручителя направив повідомлення про перехід прав кредитора, в яких повідомив про виникнення з 05.01.2024 за договором кредитної лінії №104.10-35/К-26/22 від 14.02.2022 простроченої заборгованості перед державою та перехід до держави прав кредитора за договором кредитної лінії №104.10-35/К-26/22 від 14.02.2022, договором поруки №104.10-35/П-40/22 від 14.02.2022 у розмірі частини обов'язку, що була виконана гарантом, з вимогою погасити у строк до 30.12.2024 залишок вказаної заборгованості в розмірі 99822,30грн.
06.02.2025 позивач (банк) на електронну адресу поручителя (відповідача-2) надіслав вимогу №55/5.3-02/15580/2025 про виконання зобов'язання, забезпеченого порукою, в якій зазначив про необхідність виконання фізичною особою як поручителем за договором поруки №104.10-35/П-40/22 від 14.02.2022 в 10-денний строк з дати направлення цієї вимоги порушене ФОП Ракицяну Р.В. зобов'язання за договором кредитної лінії №104.10-35/К-26/22 від 14.02.2022, та сплатити загальну заборгованість, яка станом на 19.12.2024 становить 261093,82грн (у тому числі прострочена заборгованість перед державою (бюджетом) у сумі 99822,30грн). Вимога залишилась без відповіді, заборгованість сплачена не була.
Доказів погашення заборгованості перед державою за сплачену гарантію за договором кредитної лінії №104.10-35/К-26/22 від 14.02.2022 матеріали справи не містять.
Порушення відповідачами зобов'язань за договорами кредитної лінії №104.10-35/К-26/22 від 14.02.2022 та поруки №104.10-35/П-40/22 від 14.02.2022 в частині повернення гарантійної виплати Гаранту стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Розглядаючи спір по суті, суд виходить з такого.
Відповідно до вимог ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.
Відповідно до приписів ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України). Кредитний договір укладається у письмовій формі, а недодержанням письмової форми договору зумовлює його нікчемність (ст.1055 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3 ст.1049 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Статтею 17 Бюджетного кодексу України передбачено, що державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про Державний бюджет України.
Статтею 6 Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік» встановлено, що у 2021 році державні гарантії в обсязі до 88671562тис. грн можуть надаватися, зокрема за рішенням Кабінету Міністрів України в обсязі до 40000000 тис. грн, зокрема для забезпечення часткового виконання боргових зобов'язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, наданих суб'єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України (в обсязі до 10.000.000 тис. грн).
Кабінет Міністрів України визначив умови, критерії, механізм надання фінансової державної підтримки за рахунок коштів державного бюджету за Програмою надання державних гарантій на портфельній основі у 2021 році, яку надає Міністерство фінансів України на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №723 «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2021 році» на рівні агента в особі акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та банків-кредиторів, у формі державних гарантій та в обсязі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 №1262 «Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2021 році».
Постановою №1262 АТ «Ощадбанк» включено до переліку банків-кредиторів за вищевказаною програмою з граничним обсягом надання у 2021 році державних гарантій на портфельній основі у розмірі 2000000000грн.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії (ч.1 ст.563 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
В силу вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.
З наявних в матеріалах справи банківських виписок вбачається, що позивач у виконання договору кредитної лінії №104.10-35/К-26/22 від 14.02.2022 надав відповідачу-1 кредит у сумі 200000,00грн шляхом перерахування грошових коштів на зазначений в договорі рахунок.
Своєю чергою відповідачем-1 було частково повернуто кредит у сумі 355,41грн, що підтверджується банківськими виписками по рахунку відповідача-1.
Між тим, відповідач-1 порушив прийняті на себе договірні зобов'язання за договором кредитної лінії №104.10-35/К-26/22 від 14.02.2022 в частині своєчасної сплати тіла кредиту у відповідності до графіка зменшення діючого ліміту кредитування, та у зв'язку з чим утворилась заборгованість за тілом кредиту у сумі 199644,59грн.
Враховуючи умови пп.3.13.2 п.3.13 договору кредитної лінії позивач 25.09.2023 на електронну адресу відповідача-1 направив вимогу про відкликання кредиту №07-02/60651/2023 у зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов договору кредитної лінії №104.10-35/К-26/22 від 14.02.2022, в якій вимагав дострокового повернення всієї суми кредиту та здійснення платежів за нарахованими процентами за користування кредитом та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником на користь банку відповідно до умов цього договору та у 25-денний строк з дати направлення цієї вимоги сплатити заборгованість у повному обсязі, яка станом на 21.09.2023 становить 246596,97грн, з яких 199644,59грн - заборгованість за кредитом.
Вимога залишилась без відповіді, заборгованість відповідач-1 не сплатив.
Враховуючи те, що зобов'язання відповідача-1 було забезпечено гарантією Міністерства фінансів України, у зв'язку із настанням гарантійного випадку - прострочення позичальником виконання зобов'язань більше 90 календарних днів), позивач звернувся з відповідною вимогою до гаранта, який 04.01.2024 здійснив виплату в розмірі 99822,30грн, передбаченому гарантією №22 від 04.12.2023.
На виконання п.38 договору гарантії банк спрямував отримані кошти у рахунок часткового погашення заборгованості за основним боргом та відобразив в обліку виникнення простроченої заборгованості 99822,30грн.
26.07.2024 позивач, користуючись своїм правом договірного списання грошових коштів з рахунків позичальника, передбаченим договором кредитної лінії №104.10-35/К-26/22 від 14.02.2022 здійснив списання з поточних рахунків позичальника грошових коштів 22,49грн.
Грошові кошти, списані з рахунку відповідача-1 у сумі 22,49грн, зараховані позивачем в рахунок погашення заборгованості за сплаченою гарантією у розмірі, що підтверджується банківською випискою по рахунку відповідача-1.
Згідно з ч.1 ст.569 Цивільного кодексу України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
Відповідно до ч. 8 ст. 17 Бюджетного кодексу України у разі виконання державою гарантійних зобов'язань перед кредиторами шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету, у суб'єктів господарювання з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою за кредитами, залученими під державні гарантії, в обсязі фактичних витрат державного бюджету, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від таких суб'єктів господарювання погашення заборгованості в установленому законом порядку.
За правилами, встановленими ч.9 ст. 17 Бюджетного кодексу України, прострочена заборгованість суб'єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством щодо управління проблемними активами в банках України та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державою.
Своє право на зворотну вимогу до боржника (ч.1 ст.569 Цивільного кодексу України) гарант реалізує шляхом наділення позивача повноваженнями на стягнення з відповідача-1 сплаченої відповідно до гарантії суми, що передбачено в п.38 договору про надання державної гарантії. Стягнуті суми в подальшому перераховуються у погодженому порядку на рахунок гаранта. Позичальник своєю чергою у пп.2.2.1.3 пп.2.2.1 п.2.1 додаткового договору №1 від 14.02.2022 до кредитного договору визнав та підтвердив, що у разі виконання гарантом гарантійних зобов'язань перед банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених порядком та договором про надання Гарантії.
Отже право на регресну вимогу, що встановлене ч. 1 ст. 569 Цивільного кодексу України, гарант реалізує шляхом наділення позивача повноваженнями на стягнення з відповідача сплаченої відповідно до гарантії суми.
Судом встановлено, що 20.12.2024 позивач (банк) на електронну адресу позичальника (відповідача-1) направив повідомлення про перехід прав кредитора, в якому повідомив про виникнення з 05.01.2024 за договором кредитної лінії №104.10-35/К-26/22 від 14.02.2022 простроченої заборгованості перед державою та перехід до держави прав кредитора за договором кредитної лінії №104.10-35/К-26/22 від 14.02.2022 у розмірі частини обов'язку, що була виконана гарантом, з вимогою погасити у строк до 30.12.2024 залишок вказаної заборгованості.
Доказів погашення заборгованості відповідачем-1 перед державою за сплачену гарантію за договором кредитної лінії №104.10-35/К-26/22 від 14.02.2022 у розмірі 99799,81грн матеріали справи не містять.
Вказане зумовлює висновок, що відповідач-1 згідно з ч. 1 ст.612 Цивільного кодексу України є боржником, який прострочив виконання зобов'язання.
Слід вказати, що положеннями Цивільного кодексу України передбачені спеціальні способи захисту майнових інтересів кредитора на випадок невиконання чи неналежного виконання своїх зобов'язань боржником, які є видами забезпечення виконання зобов'язання. Одним із видів такого акцесорного зобов'язання є порука (ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України).
В силу ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно зі ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов'язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред'явить позову до поручителя. Для зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов'язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов'язання.
Строк звернення з позовом до поручителя обмежується строком поруки відповідно до ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України.
Як встановлено судом з матеріалів справи у забезпечення виконання зобов'язань ФОП Ракицяну Р.В. за договором кредитної лінії №104.10-35/К-26/22 від 14.02.2022 між позивачем, відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено договір поруки кредитної лінії №104.10-35/К-26/22 від 14.02.2022.
Умовами розділу 2 договору поруки сторонами визначено обсяг зобов'язань відповідача-2 як поручителя за всіма зобов'язаннями за договором кредитної лінії №104.10-35/К-26/22 від 14.02.2022.
20.12.2024 позивач (банк) на електронну адресу поручителя направив повідомлення про перехід прав кредитора, в якому повідомив про виникнення з 05.01.2024 за договором кредитної лінії №104.10-35/К-26/22 від 14.02.2022 простроченої заборгованості перед державою та перехід до держави прав кредитора за договором кредитної лінії №104.10-35/К-26/22 від 14.02.2022, договором поруки №104.10-35/П-40/22 від 14.02.2022 у розмірі частини обов'язку, що була виконана гарантом, з вимогою погасити у строк до 30.12.2024 залишок вказаної заборгованості в розмірі 99822,30грн.
06.02.2025 позивач (банк) на електронну адресу поручителя (відповідача-2) надіслав вимогу №55/5.3-02/15580/2025 про виконання зобов'язання, забезпеченого порукою, в якій зазначив про необхідність виконання фізичною особою як поручителем за договором поруки №104.10-35/П-40/22 від 14.02.2022 в 10-денний строк з дати направлення цієї вимоги порушене ФОП Ракицяну Р.В. зобов'язання за договором кредитної лінії №104.10-35/К-26/22 від 14.02.2022, та сплатити загальну заборгованість, яка станом на 19.12.2024 становить 261093,82грн (у тому числі прострочена заборгованість перед державою (бюджетом) в сумі 99822,30грн). Зазначена вимога залишилась без відповіді, заборгованість сплачена не була.
Дія поруки за цим договором для цілей її застосування та в розумінні ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України становить 10 (десять) років з моменту підписання цього договору сторонами та його скріплення печатками сторін (за бажанням) (пп.10.3.1 п.10.3 договору поруки).
За умовами договору поруки позивач набув право вимоги до поручителя, відповідача-2, як солідарного з відповідачем-1 боржником щодо погашення заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією у сумі 99799,81грн.
Судом встановлено, що позивач реалізував права кредитора за договором поруки як видом забезпечення основного зобов'язання у строк дії поруки шляхом пред'явлення позовної заяви з вимогою до поручителя протягом зазначеного у пп.10.3.1 п.10.3 договору поруки строку.
З урахуванням відсутності в матеріалах справи доказів виконання відповідачами зобов'язань перед позивачем зі сплати заявленої до стягнення заборгованості, виникнення якої доведено матеріалами справи, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача-1 та солідарного з ним боржника, відповідача-2, заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією у сумі 99799,81грн, отже позов підлягає задоволенню.
З урахуванням задоволення позовних вимог згідно з п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідачів в рівних частинах. Інших судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, до розподілу між сторонами заявлено не було.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 233, 236-237, 239-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Ракицяну Романа Валерійовича ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та солідарного з ним боржника ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, б.12-Г, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Сіверська, б. 54, код ЄДРПОУ 09334702) заборгованість у сумі 99799,81грн.
Стягнути з Ракицяну Романа Валерійовича ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул.Госпітальна, б. 12-Г, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Сіверська, б.54, код ЄДРПОУ 09334702) витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,22грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул.Госпітальна, б. 12-Г, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Сіверська, б.54, код ЄДРПОУ 09334702) витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,22грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення суд склав та підписав 11.06.2025.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суд підписав без його проголошення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст.241 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів; зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя К.І. Аксьонова