вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
12.06.2025м. ДніпроСправа № 904/797/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Скриннікової Н.С., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників (без виклику представників сторін) справу за позовом Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" (код ЄДРПОУ 03342184) до Фізичної особи-підприємця Семенова Дмитра Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії в сумі 55 513, 58 грн
Рух справи та процесуальні дії у справі.
Комунальне підприємство теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Семенова Дмитра Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за послуги постачання теплової енергії в сумі 55 513, 00 грн.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено суддю Скриннікову Н.С., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2025р.
28.02.2025 суд залишив позов без руху.
06.03.2025 позивач усунув недоліки.
11.03.2025 своєю ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників.
31.03.2025 вважається днем вручення ухвали від 11.03.2025, оскільки поштове відправлення (трек номер 0610238832139) не було вручено відповідачу (повернуто до суду за закінченням терміну зберігання).
Відповідач не отримує поштову кореспонденцію за юридичною адресою, оскільки поштове відправлення, яке було направлено судом на адресу відповідача, повернуто до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідач немає електронного кабінету. В силу частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України для відповідача реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами є добровільною.
Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою, фізичною особою - підприємцем документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом, а ухвала суду від 11.03.2025 вважається врученою відповідачу 31.03.2025 проте станом на 12.06.2025 відповідач відзив на позов не надав.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Суд визнав, що відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позову заяву і доказів, мав можливість його подати, але не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву, а тому суд вирішив розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд визнав, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Тобто, у статті 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Крім того, згідно з частинами 2, 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи. Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Стислий виклад позиції позивача
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.01.2022 по 31.12.2024 в сумі 43 567, 54 грн; заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01.12.2021 по 09.06.2024 в сумі 567, 61 грн; інфляційні втрати в сумі 8 955, 83 грн; 3 % річних в сумі 2 291, 12 грн; пеню в сумі 131, 48 грн; судовий збір в сумі 2 422, 40 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач є власником нежилого приміщення за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Віталія Матусевича, 21, приміщення № 2 загальною площею 46, 2 кв.м. проте не платить за надані послуги.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач не надав відзив на позов.
Господарський суд розглянув подані докази, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті на предмет їх належності, достовірності, вірогідності та
Предметом позову є вимога про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії та за абонентське обслуговування на загальну суму 55 513, 58 грн (з урахуванням інфляційних втрат, 3% річних та пені).
Предметом доказування у цій справі є обставини, пов'язані з належним укладенням договору, погодженням умов договору, строку його дії, порядку та строків наданих послуг, визначені (погоджені) сторонами договору порядок та строки оплати, підтвердження виконання зобов'язань за договором зі сторони позивача (наявність актів приймання-передачі, тощо), настання обов'язку зі сторони відповідача заплатити за теплову енергію та абонентське обслуговування, допущення невиконання (прострочення боржника) зобов'язань відповідачем, наявність підстав для стягнення штрафних санкцій у заявлених до стягнення сумах.
Підставою позову позивач визначає порушення відповідачем умов договору про постачання теплової енергії постачальником, які виразилися у не оплаті за надані послуги.
Суд має зокрема встановити чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд надав мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеного позивачем, встановив чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та навів мотиви такого висновку; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Обставини справи встановлені судом.
КПТМ “Криворіжтепломережа» є надавачем послуги з постачання теплової енергії у місті Кривому Розі.
З 05.11.2021 року договірні відносини між КПТМ “Криворіжтепломережа» та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії (який в силу законодавства є публічним договором приєднання, текст якого розміщено на сайті КПТМ “Криворіжтепломережа», режим доступу http://kpts.dp.ua/dogovorte.php) про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 року, що укладений в порядку ч.5 ст.13 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VІІІ, (надалі - Індивідуальний договір).
Індивідуальний договір згідно ч. 2 цього договору набуває чинності після 30 днів з моменту розміщення його на офіційному веб-сайті Виконавця (КПТМ “Криворіжтепломережа»).
Розміщення тексту договору на сайті виконавця було здійснено 05.10.2021р.. Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Будинок № 21 по вул. Віталія Матусевича є багатоквартирним, подання теплоносія до нього здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) Позивача (у відповідності до п 5.23 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури № 80 від 18.05.2005 «Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки.
Відповідач є співвласником багатоквартирного будинку № 21 по вул. Віталія Матусевича (колишня вул. ХХІІ Партз'їзду) у м. Кривому Розі. В якому мав у спірний період на підставі права власності нежиле приміщення № 2, загальною площею 46,2 кв. м., що підтверджується копією свідоцтва про право власності від 25.06.2012, видане на підставі рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради «Про оформлення прав власності на об'єкти нерухомого майна та копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07.05.2008, номер витягу 18741337.
Основні положення ДБН В.2.2-15- 2005», де зазначено, що житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05) які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку, в тому числі приміщення № 2, яке вбудовано до багатоквартирного будинку № 21 по вул. Віталія Матусевича.
На виконання своєї статутної мети КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснювало у спірний період постачання теплової енергії Відповідачу, а Відповідач отримував теплову енергію, так як нежитлове приміщення вбудоване та не виокремлено від внутрішньобудинкового комплексу трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення вказаного багатоквартирного житлового будинку № 21 по вул. Віталія Матусевича.
Зазначене нежитлове приміщення відповідача вбудоване в багатоквартирний будинок, та є невід'ємною частиною відповідних мереж (систем) опалення житлового багатоквартирного будинку в м. Кривому Розі.
Подання теплоносія до будинків здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача, які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку і відповідача, як власника нежитлового приміщення.
На вищевказаний багатоквартирний будинок встановлено прилад комерційного обліку, яким здійснюється комерційний облік всієї загальної кількості послуги з постачання теплової енергії (відповідно яку було подано на багатоквартирний будинок та яку було спожито всіма співвласниками будинку).
Кількість постачання теплової енергії до будинку фіксується показами вищевказаного лічильника, звітами про споживання теплової енергії. Обсяг спожитої споживачем послуги, визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 №2119-VIII.
Для кожного споживача, платіж за послугу з постачання теплової енергії складається з саме його спожитої частки теплової енергії від загальнобудинкового обсягу (що розрахований та розподілений у відповідності Закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Методики розподілу №315) помножений на тариф, що затверджується місцевими органами самоврядування.
Відповідно до п. 11 Типового договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу №315.
Згідно з п. 32 Типового договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, передбачено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу №315.
Відповідно п.36, п. 37 Постанови КМУ №830 від 21.08.2019 р. «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.
Статтею 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.
Відповідно до пунктів ч.2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний: 1) укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; 5) оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; 8) дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об'єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг; 10) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг; 11) інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об'єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором; 12) надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором.
Частинами 1 та 2 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Згідно з ч3 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.
За правилами ч.1 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Згідно з пунктами 7 та 7-1 Розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цим Законом не менш як половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, власники квартир та нежитлових приміщень, приєднаних до таких мереж (систем), не зобов'язані, але мають право виключно за власним рішенням у встановленому порядку відокремити (відключити) від них свою квартиру чи нежитлове приміщення та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні. Споживачам комунальних послуг та власникам (співвласникам) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання, у відповідній будівлі, які сплачують плату за абонентське обслуговування, надаються пільги та субсидії на оплату цього платежу.
Щодо визначення та розподілу обсягу спожитої у будинку теплової енергії на місця загального користування, загально будинкові потреби та допоміжні приміщення. Розділом IV Методики розподілу №315 від 22.11.2018, передбачено, що у разі відсутності встановлених вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії у МЗК та допоміжних приміщеннях обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, визначається відповідно до проекту будівлі/будинку або за результатом енергоаудиту.
Рішення про застосування (не застосування) результатів енергетичного аудиту приймається співвласниками будівлі/будинку в міжопалювальний період, про що письмово повідомляється виконавець розподілу комунальної послуги.
У разі, якщо є відсутнім проект на будівлю/будинок та є наявним результат енергоаудиту, обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, визначається за результатами енергоаудиту.
У разі, якщо після проведення енергоаудиту відбулись зміни в системі теплопостачання будівлі/ будинку, то результати енергоаудиту не можуть бути застосовані. У разі відсутності проекту на будівлю/будинок та результатів енергоаудиту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення, може бути визначений розрахунково за формулою.
Відповідач не подавав позивачу та не надав суду проект на будинок або документи щодо здійсненого енергоаудиту, а тому розрахунок здійснено позивачем відповідно до Розділу IV Методики розподілу №315 від 22.11.2018.
Відтак, оскільки приміщення, які належить відповідачу, вбудовані в багатоквартирний будинок, то нарахування за надані послуги здійснюється відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг розподілу №315 від 22.11.2018.
За таких обставин відсутні підстави піддавати сумніву поданий позивачем до суду розрахунок заборгованості за надані відповідачу послуги.
Пунктом 3 Розділу I Методики №315 від 22.11.2018, встановлено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду. Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об'єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.
Абзацем 6 пункту 14 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії №830 від 21.08.2019 передбачено, що відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньо-будинкових систем опалення будівлі/будинку.
Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу №315.
Також, відповідно до ч.6 ст.10 Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньо-будинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.
Відтак, відповідачу здійснюється нарахування за послуги з: опалення місць загального користування (МЗК) та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (до 31.12.2021); - на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення (ЗБП) (з 01.01.2022р.) нараховану на площу нежитлового приміщення.
Відповідно до п.10 Розділу I Методики розподілу №315 від 22.11.2018, базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є загальна площа приміщення у метрах квадратних, визначена за даними, зазначеними у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
У разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення (Qз.б.поп.проект), може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд): для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25% (будинок №1 по вул. Валентини Явір є чотирьохповерховим).
Відповідно до п.11 Розділу IV Методики розподілу №315 від 22.11.2018, встановлено якщо проектом на будівлю/будинок було передбачено встановлення приладів опалення у місцях загального користування (МЗК) та допоміжних приміщеннях, але вони були демонтовані, то для забезпечення нормативної температури у цих приміщеннях такі прилади опалення повинні бути відновлені виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком.
Пунктом 8 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії №830 від 21.08.2019. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період.
Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.
Опалювальний період починається не пізніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря становить 8°С та нижче, а закінчується не раніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря перевищує 8°С. Подання та припинення подачі теплоносія за опалювальні сезони 2021-2022, 2022- 2023 та 2023-2024 в м. Кривому Розі здійснюється на підставі рішень Криворізької міської ради, які є загальнодоступними на сайті Криворізької міської ради: https://kr.gov.ua/.
Відносно нарахування заборгованості за абонентське обслуговування суд встановив, що пунктом 30 типового договору встановлено, що плата за послуги постачання теплової енергії складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022, та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про які розміщується на веб-сайті виконавця.
В п. 31 Індивідуального договору зазначено - вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті Виконавця http://www.kpts.dp.ua/.
Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 договору).
Споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (частина 3 пункту 41 договору).
Згідно з пунктом 47 договору оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Доказами подачі теплової енергії до будинку є акти подання теплоносія на будинок та акти припинення подання теплоносія, акти прийому передачі теплової енергії, звіти за період про споживання теплової енергії, копії яких надано до матеріалів справи.
Облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладів обліку або розрахунковим способом, за їх відсутності, що передбачено п. 5 Договору та п.п. 11, 16 Індивідуального договору.
Тарифи передбачено: за період з 25.10.2021р. по 17.10.2023р. тариф за 1 Гкал 5 065,99 грн. (з ПДВ) (згідно рішення Криворізької міської ради від 22.10.21 р. № 530 п.1.1.2 для потреб категорії “інші споживачі» КПТМ “Криворіжтепломережа»). за період з 18.10.2023р. по теперішній час тариф за 1 Гкал 3 481,81грн. (з ПДВ) (згідно Рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 18.10.2023 №1272 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж “Криворіжтепломережа», для потреб інших споживачів).
Плата за абонентське обслуговування визначається відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VІІ від 09.11.2017, Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії затверджених Постановою КМУ № 830 від 21.08.2019, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 "Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг" із змінами згідно постанови КМУ від 01.09.2021 № 928.
Відповідно до ч. 6 ст. 10 Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.
Відповідно до ст. 24 “Правил надання послуги з постачання теплової енергії» від 21.08.2019 № 830 - Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», - за розрахунковим або середнім обсягом споживання) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі ведення обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в порядку, визначеному статтею 10 Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.
Відповідно до наданого розрахунку позивача, відповідач не здійснює оплату в повному обсязі, у зв'язку з чим за період з 01.12.2021 по 28.03.2024 утворилася заборгованість за послуги постачання теплової енергії у розмірі 43 567, 54 грн., а також заборгованість за абонентське обслуговування за період 01.12.2021 - 09.06.2024 в розмірі 567, 61 грн.
Для оплати поставленої теплової енергії та наданих послуг з абонентського обслуговування позивачем виставлені відповідні рахунки-фактури на оплату, а саме, рахунки-фактури. Відповідач обізнаний із розміром сум заборгованості, однак не заплатив за надані послуги.
В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору і закону, а за відсутності таких вимог і угод - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Крім того, згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Виходячи із положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одночасно з цим, як вбачається зі статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку цим кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд встановив, що розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат правильний, за строками нарахування та за сумами підлягає до задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до постанови КМУ № 206 від 05.03.2022 заборона нарахування неустойки, процентів річних та інфляційних втрат стосується населення. У цій справі статус споживача має - фізична особа-підприємець, тобто особа, яка прирівнюється до юридичних осіб, а не до населення, а нарахування заборгованості не стосуються жилого або нежилого приміщення.
Крім того, відповідно до пункту 1-1 Постанови дія абзаців першого та третього пункту 1 цієї постанови (які стосуються заборони нарахування неустойки, тощо) поширюється на юридичних осіб, яким належить на праві власності або іншому речовому праві житлове та/або нежитлове приміщення, будинок, в яких розміщуються та є кінцевими споживачами комунальних послуг внутрішньо переміщені особи, у разі, коли такі юридичні особи не мають права на отримання компенсації за спожиті комунальні послуги під час розміщення внутрішньо переміщених осіб у будівлях (приміщеннях) об'єктів державної, комунальної та приватної власності у період воєнного стану.
Відтак відповідач не належить до категорії осіб на яких розповсюджується така заборона.
ВИСНОВКИ СУДУ.
Суд встановив, що позивач та відповідач 05.11.2021 уклали типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Відповідач є співвласником багатоквартирного будинку № 31 по проспекту Мира.
Доказами подачі теплової енергії до будинку є акти подання теплоносія на будинок та акти припинення подання теплоносія, акти прийому передачі теплової енергії, звіти за період про споживання теплової енергії, відносно яких відповідач не заперечував.
Позивач виконав свої зобов'язання щодо надання послуг теплопостачання та абонентського обслуговування, а відповідач не виконав свій обов'язок заплатити за надані послуги.
Відповідач не надав суду докази сплати заборгованості, а тому у цих правовідносинах позивач є кредитором та управненою стороною, а відповідач є боржником, який прострочив виконання зобов'язання.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок заборгованості за постачання теплової енергії, абонентське обслуговування, інфляційних втрат, 3% річних, пені та визнав його правильним.
Суд вирішив позов задовольнити повністю.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Задовольнити позов повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Семенова Дмитра Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (50000, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, пров. Цісик Квітки, будинок 9, код ЄДРПОУ 03342184) заборгованість за послугу з постачання теплової енергії в сумі 43 567, 54 грн; заборгованість за абонентське обслуговування в сумі 567, 61 грн; інфляційні втрати в сумі 8 955, 83 грн; 3 % річних в сумі 2 291, 12 грн; пеню в сумі 131, 48 грн.; судовий збір в сумі 2 422, 40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 12.06.2025
Суддя Н.С. Скриннікова