вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
10.06.2025м. ДніпроСправа № 904/1256/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.
та представників:
від позивача: Житченко О.В;
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Енергопостачальник" (м. Київ)
про ухвалення додаткового рішення
у справі:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Енергопостачальник" (м. Київ)
до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)
про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу №8/2024-Е від 15.07.2024 у загальному розмірі 216 916 880 грн. 38 коп.
У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Енергопостачальник" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - відповідач) заборгованість за договором про постачання електричної енергії споживачу №8/2024-Е від 15.07.2024 у загальному розмірі 216 916 880 грн. 38 коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2025 позовні вимоги задоволено частково, а саме: стягнуто з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Енергопостачальник" 196 342 128 грн. 34 коп. - заборгованості за спожиту у січні та лютому 2025 року електричну енергію, 4 344 127 грн. 21 коп. - пені, 11 935 705 грн. 59 коп. - інфляційних втрат, 2 423 150 грн. 43 коп. - 3% річних та 847 800 грн. 91 коп. - частину витрат по сплаті судового збору; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. суду № 22846/25 від 27.05.2025), в якій він просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 206 159 грн. 23 коп.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно зі статтею 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У той же час судом було відзначено, що у відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
При цьому розумним, зокрема вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).
Слід також було відзначено, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв'язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв'язку з поведінкою заявників.
З огляду на викладене, з метою надання часу всім учасникам судового процесу для викладення їх правових позицій щодо поданої заяви про розподіл судових витрат, а також, надання можливості сторонам скористатись процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, суд дійшов висновку про необхідність призначення до розгляду вказаної заяви в судовому засіданні в межах розумного строку.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 28.05.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Енергопостачальник" про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат було прийнято до розгляду та призначено до розгляду у судовому засіданні в межах розумного строку на 10.06.2025.
Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду № 23213/25 від 29.05.2025), в якій він просить суд задовольнити подану позивачем заяву про стягнення витрат на правничу допомогу частково в сумі 10 000 грн. 00 коп., посилаючись на таке:
- відповідач зазначає, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співрозмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тому стягнення адвокатських витрат у зазначеній позивачем сумі не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості. Як свідчать матеріали справи, даний спір відноситься до категорії справ незначної складності. І дана обставина не оспорюється позивачем, про що свідчать умови 1.1. додатку № 1 до додаткової угоди № 3 від 17.03.2025 до договору про надання правничої допомоги № 1409/1 від 01.09.2023, укладеного між позивачем та Адвокатським об'єднанням "Енерджи Лігал Груп". А отже, підготовка цієї справи до розгляду в суді, складання позовної заяви не потребували значних затрат часу, великого обсягу юридичної і технічної роботи, здійснення арифметичних розрахунків заявлених до стягнення сум не є складними. Як зазначав представник позивача у судовому засіданні розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних здійснювався за допомогою програмного забезпечення. Крім того, відповідач звертає увагу на ту обставину, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження реальності понесення витрат на професійну правничу допомогу саме у заявленому розмірі;
- відповідач зауважує, що виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат, а також критеріїв розумності їхнього розміру, зважаючи на час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, характер справи та її тривалість, обґрунтованою сумою витрат на правничу допомогу, що підлягає покладенню на відповідача, складає 10 000 грн. 00 коп.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №238461/25 від 03.06.2025), в якій він просить суд надати можливість представнику позивача прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 04.06.2025 заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.
У судове засідання 10.06.2025 з'явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з'явився, при цьому судом враховані його заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, з яких вбачається, що відповідач повідомлений про розгляд заяви судом.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, а також доводи, викладені у запереченнях відповідача щодо заяви, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, заслухавши представника позивача,
У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Енергопостачальник" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - відповідач) заборгованість за договором про постачання електричної енергії споживачу №8/2024-Е від 15.07.2024 у загальному розмірі 216 916 880 грн. 38 коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2025 позовні вимоги задоволено частково, а саме: стягнуто з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Енергопостачальник" 196 342 128 грн. 34 коп. - заборгованості за спожиту у січні та лютому 2025 року електричну енергію, 4 344 127 грн. 21 коп. - пені, 11 935 705 грн. 59 коп. - інфляційних втрат, 2 423 150 грн. 43 коп. - 3% річних та 847 800 грн. 91 коп. - частину витрат по сплаті судового збору; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Згідно з частиною 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до частин 1 - 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У відповідності до вказаних положень, позивачем було подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, в якій він просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 206 159 грн. 23 коп.
З приводу заяви суд зазначає таке.
За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.
У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2023 між Адвокатським об'єднанням "Енерджи Лігал Груп" (далі - адвокатське об'єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Енергопостачальник" (далі - клієнт) був укладений договір про надання правової допомоги № 1409/1 (далі - договір, а.с. 5-8 у томі 2), умовами пункту 1.1. якого клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати професійну правничу (правову, юридичну) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених у договорі чи додаткових угодах до договору.
У пункті 7.1. договору сторони погодили, що договір набирає чинності з 01.09.2023 і діє до 31.12.2023 включно.
У випадку, якщо жодна зі сторін не пізніше ніж за 15 календарних днів до закінчення строку дії договору не виявила бажання розірвати договір, договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах. У будь-якому разі строк дії договору продовжується до повного виконання кожною зі сторін своїх зобов'язань за договором (пункт 7.2. договору).
Згідно з пунктом 1.2. договору клієнт зобов'язується оплатити адвокатському об'єднанню надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, в обсягах та в порядку, які передбачені у договорі чи додаткових угодах до договору.
Пунктом 1.3. договору передбачений перелік правової допомоги, що може надаватися за договором (перелік не є вичерпним):
- представництво інтересів клієнта у відносинах з органами державної влади, міністерствами, відомствами, іншими державними та недержавними органами, установами, організаціями, підприємствами з будь-яких питань пов'язаних господарською діяльністю клієнта, у тому числі подання від імені клієнта будь-яких документів (листів, заяв, запитів, пояснень, клопотань, пропозицій, скарг тощо), отримання від імені клієнта будь-яких документів (листів, погоджень, дозволів, документів технічного характеру та інших документів), вчинення інших дій від імені клієнта на підставі довіреності з метою захисту його інтересів (пункт 1.3.1. договору);
- аналіз чинного законодавства, що регулює діяльність клієнта та взагалі підприємств паливно-енергетичного комплексу. Моніторинг процедур розгляду, погоджень та прийняття законопроектів, проектів постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, наказів та рекомендацій міністерств та відомств, якими передбачається внесення змін до законодавства, що регулює правовідносини в галузях паливно-енергетичного комплексу, аналіз даних законопроектів та проектів нормативно-правових актів. Надання рекомендацій клієнту з питань застосування чинного законодавства з метою підвищення ефективності господарської діяльності клієнта. Підготовка прогностичних висновків щодо юридичних та економічних наслідків внесення змін до чинного законодавства та можливого впливу цих змін на господарську діяльність клієнта (пункт 1.3.2. договору);
- надання клієнту усних консультацій, роз'яснень, правових висновків та іншої інформації юридичного характеру, яка стосується його господарської діяльності, в тому числі щодо оформлення будь-яких господарських документів та документів, пов'язаних з діяльністю клієнта (пункт 1.3.3. договору);
- виконання окремих доручень клієнта, зокрема надання письмових правових консультацій та висновків, складання та письмове оформлення будь-яких господарських документів та документів, пов'язаних з діяльністю клієнта, виконання доручень, пов'язаних із захистом інтересів клієнта в правоохоронних органах Україні (пункт 1.3.4. договору);
- забезпечення реалізації прав і обов'язків клієнта в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 1.3.5. договору).
Розділом 2 договору визначений порядок надання правової допомоги.
Так, відповідно до пункту 2.1. договору правова допомога надається на підставі письмових або усних замовлень клієнта, переданих електронною поштою, факсом або іншим способом та підтверджених адвокатським об'єднанням, або на підставі пропозиції адвокатського об'єднання щодо надання правової допомоги, підтвердженої клієнтом в один із перелічених в цьому пункті способів.
Згідно з пунктом 2.2. договору підтвердження конкретного замовлення клієнта щодо надання правової допомоги здійснюється шляхом укладення додаткової угоди до договору, в якій зазначаються замовлений обсяг правової допомоги, порядок та строки надання такої допомоги, вартість послуг з її надання та строки їх оплати.
За умовами пункту 2.3. договору правова допомога надається адвокатським об'єднанням в усній або письмовій формі (у тому числі, шляхом дистанційних переговорів за допомогою телефонного або інших типів зв'язку або надсилання письмових матеріалів факсом, електронною поштою, будь-яким із інтернет- або мобільних меседжерів, або шляхом надання доступу до хмарних інтернет-ресурсів).
Пунктом 2.5. договору передбачено, що на підтвердження одержання правової допомоги адвокатське об'єднання направляє клієнту два примірники акту приймання-передачі послуг з правової допомоги. Клієнт підписує акт приймання-передачі послуг з правової допомоги протягом двох робочих днів з дати отримання та направляє один примірник акту адвокатському об'єднанню. У разі не направлення клієнтом підписаного акту приймання-передачі послуг з правової допомоги або письмових обґрунтованих зауважень до акту адвокатському об'єднанню у встановлений в цьому пункті строк, такий акт вважається узгодженим, а надані послуги з правової допомоги прийнятими клієнтом в повному обсязі.
Відповідно до пункту 4.1. договору вартість (ціна) послуг з правової допомоги складається з винагороди адвокатському об'єднанню (гонорару) і відшкодування (компенсації) витрат адвокатського об'єднання, пов'язаних з виконанням договору.
Пунктом 4.3. договору передбачено, що у випадку, якщо клієнт замовив послуги з правової допомоги, які за своїм характером є складними або потребують особливих знань та навичок, або є трудомісткими, адвокатське об'єднання у будь-який зручний спосіб, повідомляє про це клієнта протягом 3-х днів з дня отримання завдання від клієнта та пропонує укласти додаткову угоду про оплату таких послуг. Порядок розрахунку винагороди (гонорару) за надання додатково замовлених послуг визначається у додатку 1 до договору. У разі досягнення домовленості, сторони укладають додаткову угоду, в якій визначають вид послуг, за який сплачується додаткова винагорода, строк їх надання, суму додаткової винагороди (гонорару) та інші необхідні умови. У випадку недосягнення домовленості щодо умов такої додаткової угоди, завдання вважається відкликаним.
Додатком 1 до договору є Порядок визначення розміру винагороди (гонорару) за надання правової допомоги, яка за своїм характером є надскладною, або яка потребує особливих знань та навичок, або є трудомісткою (а.с. 9-10 у томі 2), за умовами пункту 1 якого сторони визначили, що розмір винагороди (гонорару) за надання правової допомоги за договором у вигляді представництва інтересів клієнта в судах, якщо інше не визначено у додатковій угоді до договору, яка укладається згідно з пунктом 4.3. договору, розраховується за формулами, які визначені в даному Порядку.
У подальшому 17.03.2025 між Адвокатським об'єднанням "Енерджи Лігал Груп" (далі - адвокатське об'єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Енергопостачальник" (далі - клієнт), на підставі пункту 4.3. договору про надання правової допомоги № 1409/1 від 01.09.2023, була укладена додаткова угода № 3 (далі - додаткова угода, а.с. 11 у томі 2), за умовам якої сторони погодили наступне:
- клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання підготувати та подати позов до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу №8/2024-Е від 15.07.2024 та представляти інтереси клієнта в господарських судах всіх інстанцій під час розгляду справи за вказаним позовом (далі - доручення) (пункт 1 додаткової угоди);
- при виконанні доручення представництво інтересів клієнта, адвокатське об'єднання здійснює через адвоката Житченко Ольгу Вікторівну. На підтвердження повноважень адвоката щодо представництва, адвокатське об'єднання видає ордер (ордери) на надання правничої (правової) допомоги із вказівкою номеру та дати договору між адвокатським об'єднанням та клієнтом (пункт 2 додаткової угоди);
- надання послуг з правової допомоги та представництво інтересів клієнта за додатковою угодою здійснюється з дати укладення додаткової угоди та впродовж всього часу розгляду господарськими судами всіх інстанцій справи, вказаної в пункті 1 додаткової угоди (пункт 3 додаткової угоди);
- вартість послуг з правової допомоги за додатковою угодою визначена у фіксованому розмірі згідно з обґрунтуванням вартості послуг (додаток 1 до додаткової угоди) та складає: 294 513 грн. 19 коп. (пункт 4 додаткової угоди);
- розмір винагороди адвокатському об'єднанню (гонорар) за надання правової допомоги в господарському суді першої інстанції, що визначена у фіксованому розмірі становить - 206 159 грн. 23 коп. (пункт 4.1. додаткової угоди);
- розмір відшкодування (компенсації) витрат, пов'язаних з виконанням договору: не передбачається. Витрати пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту, найманням житла адвокату, який виконуватиме доручення за цією додатковою угодою покладаються на клієнта. Сплата судового збору за подання позовної заяви та/або апеляційної скарги та/або касаційної скарги (у випадку оскарження рішення суду господарської юрисдикції першої інстанції, прийнятого за результатом розгляду справи, вказаної в пункті 1 додаткової угоди), а також оплата вартості проїзду та проживання здійснюється клієнтом (пункт 4.4. додаткової угоди);
- вартість послуг з правової допомоги за додатковою угодою сплачується клієнтом на підставі виставленого адвокатським об'єднанням рахунку, грошовими коштами у національній валюті України на розрахунковий рахунок адвокатського об'єднання, зазначений у Розділі 10 договору шляхом перерахування грошових коштів у наступному порядку: 206 159 грн. 23 коп., не пізніше ніж через 15-ть робочих днів з дати прийняття господарським судом першої інстанції рішення за результатом розгляду справи, вказаної в пункті 1 додаткової угоди (пункт 5, 5.1. додаткової угоди);
- обґрунтування вартості послуг є додатком 1 до додаткової угоди та є її невід'ємною частиною (пункт 7 додаткової угоди).
Додатком 1 до додаткової угоди є Обґрунтування вартості послуг (далі - обґрунтування вартості послуг, а.с. 12-13 у томі 2), відповідно до якого при визначенні вартості послуг правової допомоги сторони врахували:
- складність справи, яка визначена як справа незначної складності (пункт 1.1. обґрунтування вартості послуг);
- значення справи для клієнта, за яким справа визначена як така, що має істотне значення для клієнта (пункт 1.2. обґрунтування вартості послуг);
- прогнозований обсяг наданих послуг та орієнтовний час, що має бути витрачений на надання послуг, а саме:
1) збір письмових доказів та їх аналіз: по договору про постачання електричної енергії споживачу № 8/2024-Е від 15.07.2024 - 2 години; по своєчасності та розміру оплат за договором про постачання електричної енергії споживачу № 8/2024-Е від 15.07.2024 - 2 години; по дотриманню клієнтом умов укладеного договором про постачання електричної енергії споживачу № 8/2024-Е від 15.07.2024 - 1 година; судової практики по вирішенню судових спорів у період дії військового стану - 2 години; інших письмових доказів та матеріалів - 3 години;
2) підготовка, підписання та направлення до суду процесуальних заяв по суті спору -
6 годин;
3) прибуття та участь у судових засіданнях під час підготовчого провадження у справі - 2 години;
4) прибуття та участь у судових засіданнях під час розгляду справи по суті - 2 години.
Також, в обґрунтуванні вартості послуг вказано, що фіксований загальний розмір гонорару за надання правової допомоги в судах господарської юрисдикції першої, другої та третьої інстанції, згідно з додатковою угодою № 3 становить 294 513 грн. 19 коп., з яких розмір винагороди адвокатському об'єднанню (гонорар) за надання правової допомоги в господарському суді першої інстанції становить 70% від загального розміру гонорару - 206 159 грн. 23 коп.
Крім того, сторони визначили0 що розмір гонорару не корегується (не зменшується та не збільшується) внаслідок збільшення або зменшення позивачем заявлених позовних вимог, збільшення або зменшення витраченого адвокатським об'єднанням часу на виконання доручення.
За результатом наданих послуг, 26.05.2025 між Адвокатським об'єднанням "Енерджи Лігал Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Енергопостачальник" був підписаний Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 26/05 від 26.05.2025 (а.с. 30 у томі 2), за умовами якого сторони погодили, що виконавцем були виконані наступні роботи (надані послуги): послуги з правової допомоги за додатковою угодою № 3 від 17.03.2025 до договору про надання правової допомоги № 1409/1 від 01.09.2023 (перша інстанція), без ПДВ. Загальна вартість робіт (послуг) склала 206 159 грн. 23 коп.
Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
У постанові від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
У постановах від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи вказане, у відповідності до вказаних вище норм, дослідивши заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та документи, на підставі яких позивач просить стягнути вказані витрати, господарський суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним, оскільки становить 206 159 грн. 23 коп., в той час, як:
- зміст позовних вимог та предмет позову в даній справі не охоплюють значної кількості обставин і фактів, а сама справа, з огляду на предмет спору і характер спірних правовідносин, кількість учасників процесу, обставини, які підлягають з'ясуванню, докази, що підлягають оцінці, не належить до категорії складних. Предметом спору у даній справі була заборгованість за договором про постачання електричної енергії споживачу, правовідносини за яким не викликають будь-яких складнощів, судова практика щодо вказаної категорії справ є сталою та не потребує детального вивчення та аналізу станом на конкретний період у часі;
- надані позивачем документи в обґрунтування заявленої до стягнення суми правничої допомоги не містять деталізації виконаних адвокатом дій та витраченого на них часу, що унеможливлює встановити дійсний обсяг виконаних робіт, витрати часу адвоката та їх співмірність заявленій до стягнення сумі;
- предметом спору була заборгованість, яка утворилась за невеликою кількістю первинних документів, отже, обсяг доказів по справі, який підлягав вивченню та аналізу адвокатом, є незначним; справа є нескладною та не потребувала великої кількості часу для досвідченого адвоката;
- справа не є обтяженою великою кількістю доказів, участю великої кількості учасників судового процесу, розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних не є складними та не викликали особливих труднощів та додаткових зусиль для професійного адвоката;
- під час розгляду справи була невелика кількість судових засідань (загалом 3 судових засідання), до того ж розгляд справи тривав менше 2-х місяців (з 27.03.2025 по 22.05.2025).
Серед іншого, аналізуючи розмір заявленої позивачем до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.
За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в пунктах 119, 120 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
З огляду на викладене, оцінюючи обсяг наданої позивачу правничої допомоги та її вартість, з урахуванням законодавчих критеріїв визначення витрат на професійну правничу допомогу при їх розподілі, а також зважаючи на критерій розумного розміру, що пропагується й застосовується Європейським судом з прав людини, проаналізувавши зміст та вартість наданої в межах даної справи правничої допомоги, що відображена в наданих повивачем документах, враховуючи заперечення відповідача, суд приходить до висновку, що вартість наданої професійної правничої допомоги у цій справі не може бути покладена на відповідача повністю, та з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також враховуючи сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 20 000 грн. 00 коп.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, вказані витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 20 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу; інша частина витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 186 159 грн. 23 коп. покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 238, 244, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Енергопостачальник" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (вулиця Симбірцева, будинок 1А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50029; ідентифікаційний код 00191307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Енергопостачальник" (вулиця Предславинська, будинок 11, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 44662748) 20 000 грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне додаткове рішення складене та підписане - 12.06.2025.
Суддя Ю.В. Фещенко